ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/21582/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Ткач І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Маринченко Я.В.)

від 30.03.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Калатай Н.Ф.)

від 16.08.2017

у справі № 910/21582/16

за позовом Державної екологічної інспекції у місті Києві

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

про стягнення 111 120, 54 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Державна екологічна інспекція у місті Києві (далі-інспекція) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (далі - ДП підприємства "Завод 410 ЦА") про стягнення 111 120, 54 грн завданих державі збитків внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства, а саме, наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Завод 410 ЦА", державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища міста Києва виявлено перевищення ДП "Завод 410 ЦА" нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами згідно дозволу на викиди №8038900000-011з від 07.12.2012, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", і спричинило державі збитків в розмірі 111 120,54 грн.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 у справі №910/21582/16 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 33 336,16 грн, в дохід спеціального фонду міського бюджету міста Києва 77 784,38 грн.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 у справі №910/21582/16 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- на підставі наказу Державної екологічної інспекції у м. Києві №440 від 20.11.2015 та направлення на перевірку №371 від 20.11.2015, у період з 24.11.2015 по 04.12.2015 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у м.Києві у присутності заступника генерального директора відповідача була проведена планова перевірка дотримання ДП "Завод 410 ЦА" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами;

- за результатами зазначеної перевірки складено акт №05/361а, відповідно з яким зафіксовані допущені ДП "Завод 410 ЦА" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 17 стаціонарних джерел без дозволу на викиди забруднюючих речовин; перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин згідно дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №8038900000-011з від 07.12.2012 по показнику вуглецю оксиду у 4.3 рази, оксиду азоту у 1,4 рази; акт перевірки підписаний заступником генерального директора ДП "Завод 410 ЦА" без зауважень та заперечень;

- на підставі акту перевірки 04.12.2015 інспекцією складено протокол про адміністративне правопорушення №00434 та винесено постанову №00434 від 04.12.2015 про накладення на головного енергетика відповідача ОСОБА_4 адміністративного стягнення у розмірі 85,00 грн, який оплачено ним в повному обсязі;

- за результатами перевірки 08.12.2015 винесено припис №05/169П, яким ДП "Завод 410 ЦА" зобов'язано, зокрема, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 17 виявлених незареєстрованих стаціонарних джерелах викидів; виконувати вимоги передбачені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- на підставі наказу Державної екологічної інспекції у м. Києві №66 від 05.12.2016 та направлення на перевірку №97 від 05.02.2016, у період з 08.02.2016 по 12.02.2016 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у м. Києві у присутності заступника технічного директора відповідача, проведена позапланова перевірка дотримання ДП "Завод 410 ЦА" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами;

- за результатами зазначеної перевірки складено акт №05/66а, у якому відображено невиконання ДП "Завод 410 ЦА" у повному обсязі вимог припису №05/169П від 08.12.2015. Акт підписаний заступником технічного директора відповідача ОСОБА_5;

- за результатами перевірки 19.02.2016 винесено припис №05/44П, яким ДП "Завод 410 ЦА" повторно зобов'язано, крім іншого, не допускати понаднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до дозволу на викиди №8038900000-011з; отримати до 19.04.2016 дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 17 виявлених незареєстрованих стаціонарних джерелах викидів;

- на підставі акту перевірки інспекцією 19.02.2016 складено протокол про адміністративне правопорушення №00569 та винесено постанову №00569 від 19.02.2016 про накладення на заступника технічного директора з енергозбереження ОСОБА_5 адміністративного стягнення у розмірі 255,00 грн, який оплачено ним в повному обсязі;

- під час позапланової перевірки ДП "Завод 410 ЦА" встановлено, що у період з 30.11.2015 по 08.02.2016 здійснювалися наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом №164, що інспекція визнала порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Провівши інструментально-лабораторний контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на водогрійному котлі - Д-16-14 ГМ СТ.№1, ДВ №164, вміст забруднюючих речовин був зафіксований в протоколі №19-15;

- на підставі отриманих даних інспекція здійснила розрахунок розмірів збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викидів (№164) ДП "Завод 410 ЦА", згідно з яким розмір збитків склав 111 120,54 грн;

- ДП "Завод 410 ЦА" заподіяну ним шкоду не відшкодував, у зв'язку з чим Державна екологічна інспекція у м. Києві звернулася до суду з позовом.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що порушення ДП "Завод 410 ЦА" законодавства у сфері охорони атмосферного повітря у вигляді перевищення викидів забруднюючих речовин в атмосферне підтверджується матеріалами справи, останнім не спростовано, а тому, ДП "Завод 410 ЦА" зобов'язано відшкодувати завдані державі збитки, внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря в повному обсязі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі №910/21582/16 Державне підприємство "Завод 410 ЦА" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Державного підприємства "Завод 410 ЦА":

- в порушення норм процесуального та матеріального судами неповно встановлено обставини справи та досліджені докази;

- судами не враховано, що показники визначені у дозволі від 07.12.2012 є хибними та такими, що не відповідають технічній документації об'єкта, на який надано дозвіл, оскільки законом передбачені зовсім інші нормативи;

- відсутність вини відповідача та помилковість визначеної дозволом величини викидів котельного цеху підтверджується наступним дозволом на викиди від 10.10.2016 №8038900000-00196, яким встановлено, що викиди забруднюючих речовин котельнею становлять 0,555 г/с.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

4.2. Згідно з вимогами статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання відповідного дозволу.

4.3. Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

4.4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 30.11.2015 по 08.02.2016, як підтвердили проведені інспекцією перевірки, ДП "Завод 410 ЦА" здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом №164 понад нормативи, які були зазначені у наявному у заводу дозволі Міністерства екології та природних ресурсів України дозволу №8038900000-011з від 07.12.2012, що становить склад правопорушення, визначеного ст. 11 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря", оскільки отримавши дозвіл, завод отримав і право на експлуатацію стаціонарного джерела з усіма обов'язками, які пов'язані з такою експлуатацією, включаючи обов'язок по дотриманню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у виданому дозволі.

4.5. Крім того, судами встановлено, що акт перевірки №05/361а, припис №05/169П, протокол про адміністративне правопорушення №00434 постанова №00434 від 04.12.2015 про накладення адміністративного стягнення, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №05/66а, припис №05/44П, протокол про адміністративне правопорушення №00569 постанова №00569 від 19.02.2016 про накладення адміністративного стягнення є чинними, ніким не оскаржені і не скасовані.

4.6. Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

4.7. Згідно зі статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

4.8. Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

4.9. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

4.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт порушення ДП "Завод 410 ЦА" законодавства у сфері охорони атмосферного повітря у вигляді перевищення викидів забруднюючих речовин в атмосферне підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростовано, а тому, він зобов'язаний відшкодувати завдані державі збитки, внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря в повному обсязі.

4.11. Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008 (далі-Методика).

4.12. Відповідно до п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1,2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за відповідною формулою.

4.13. Інспекцією розрахунок збитків, заподіяних державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду, зроблений на підставі п. 4.1. Методики.

4.14. Суди попередніх інстанцій, перевіривши зроблений Інспекцією розрахунок збитків на суму 111 120, 54 грн, дійшли висновку, що його зроблено відповідно до діючих у вказаний період з 30.11.2015 по 08.02.2016 показників та значень і у відповідності до Методики. Значення, які використовувалися при розрахунку збитків, ґрунтувалися на наданих суду показниках концентрації по 20-ти забруднювальних речовинах в атмосферному повітрі м. Києва за даними спостережень Центральної геофізичної обсерваторії на 16-ти стаціонарних постах, а також гранично допустимих концентрацій хімічних та біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць.

4.15. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

4.16. Доводи, викладені в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки останні зводяться до переоцінки доказів, в той час як суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.17. Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

4.18. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

4.19. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.20. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

4.21. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 ЦА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі № 910/21582/16 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

І.Ткач