Історія справи

Ухвала КГС ВП від 27.10.2019 року у справі №920/1025/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 920/1025/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 та рішення Господарського суду Сумської області від
21.05.2019 у справі

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" про стягнення 9 361 275,30 грн,

за участю представників:

позивача - Дудченко В. В., адвокат;

відповідача - Шестов А. В., адвокат,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2018 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (далі - ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання") у якому просило стягнути із відповідача 6 694
957,80 грн пені та 2 666 317,50 грн штрафу, а всього - 9 361 275,30 грн.

1.2. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки від 08.07.2016 № 1607000300 (далі - договір № 1607000300), в частині обсягу поставки товару та дотримання строків поставки товару, що відповідно до пункту 8.1 цього договору та положень статей 216, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для стягнення з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" штрафних санкцій.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1.08.07.2016 між ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (покупець) і ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (продавець) укладено договір № 1607000300, за умовами якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар, а саме: крани, вентилі, клапани та подібні вироби до труб, котлів, резервуарів, цистерн і подібних виробів (крани, вентилі та клапани (крани кульові Ду1200-Ду1400)), найменування, кількість і ціна якого вказані у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1), а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.

2.2. Пунктом 5.1 договору № 1607000300 продавець зобов'язався здійснити поставку товару покупцеві окремими партіями за письмовими заявками покупця протягом 75 календарних днів з дати відправлення заявки покупцем.

2.3. Згідно Специфікації (Додаток № 1 до договору № 1607000300) сторони домовились про поставку наступного асортименту товару:
1. Кран кульовий Ду1200 Ру80 ПГП ПУ в кількості 4 шт, ціна за одиницю без ПДВ - 5 240 000,00 грн; 2.

Кран кульовий Ду1400 Ру80 ПГП ПУ в кількості 4 шт, ціна за одиницю без ПДВ - 5 897 500,00 грн; всього на загальну суму разом з врахуванням ПДВ - 53 460 000,00
грн.

2.4.17.07.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до договору № 1607000300, у якій сторони дійшли згоди про зменшення ціни договору (без зміни кількості та якості товару) на 2 358 600,00 грн шляхом зменшення ціни за одиниці недопоставленого товару, в зв'язку з чим ціна договору згідно Специфікації склала 51 101 400,00 грн.

2.5. Згідно нової Специфікації (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 2 до договору) сторони домовились про поставку наступного асортименту товару: 1. Кран кульовий Ду1200 Ру80 ПГП ПУ в кількості 1 шт, ціна за одиницю без ПДВ - 5 240 000,00 грн;
2. Кран кульовий Ду1200 Ру800 ПГП ПУ в кількості 3 шт, ціна за одиницю без ПДВ - 4 978 000,00 грн; 3. Кран кульовий Ду1400 Ру80 ПГП ПУ в кількості 4 шт, ціна за одиницю без ПДВ - 5 602 625,00 грн; всього на загальну суму разом з врахуванням ПДВ - 51 101 400,00 грн.

2.6. Відповідно до пункту 12.1 договору № 1607000300 в редакції Додаткової угоди від 27.09.2016 № 1, цей договір є чинним з моменту його укладання і діє протягом 2 років з дати укладання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

2.7. Згідно з пунктом 8.1 договору за порушення строку поставки товару або недопоставку товару продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товару, поставку якого прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товару понад тридцять днів продавець додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Крім того продавець зобов'язується відшкодувати усі пов'язані з цим збитки.

Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє продавця від виконання зобов'язання.

2.8. На виконання умов договору № 1607000300 відповідачем здійснено часткову поставку товару позивачу, а саме: 01.02.2017 на суму 6 288 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10 (1 кран кульовий ДУ1200РУ80ПГП ПУ);
21.12.2017 на суму 6 723 150 грн, що підтверджується видатковою накладною № 120 (1 кран кульовий ДУ1400РУ80ПГП ПУ); 30.05.2018 на суму 5 973 600 грн, що підтверджується видатковою накладною №48 (1 кран кульовий ДУ1200РУ80ПГП ПУ).

Вартість всього поставленого товару складає 18 984 750,00 грн, товар на загальну суму 32 116 650,00 грн відповідач недопоставив.

2.9.22.05.2018 та 07.09.2018 позивач звертався до відповідача з претензіями № 2401ВИХ-18-1168 і № 2401ВИХ-18-2578 відповідно, у яких просив відповідача виконати зобов'язання за договором № 1607000300 в повному обсязі та сплатити пеню і штраф, проте вказані претензії були залишені відповідачем без відповіді.

2.10. Позивач вважає, що строк виконання відповідачем зобов'язання має обраховуватись від направлення ним письмової заявки від 12.10.2017 №2401вих-17-705, тоді як відповідач заперечуючи зазначає, що строк виконання ним зобов'язання з поставки товару має обраховуватись від заявки від 07.02.2018 № 832/28-04, яку йому направив позивач на електронну пошту.

2.11. ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" у запереченнях на позовну заяву заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до вимог АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" про стягнення 9 361 275,30 грн неустойки за договором №
1607000300.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.05.2019 (суддя Котельницька В. Л. ) у задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд прийняв як належний доказ у справі заявку позивача на поставку товару від 07.02.2017 № 832/28-04, направлену на електронну пошту відповідача 08.02.2017, тому вважав, що строк виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару має розраховуватися від дати направлення цієї заявки та до 25.04.2017 (75 календарних днів з дати відправлення заявки, як передбачено пунктом 5.1 договору).

З огляду на зазначені обставини та врахувавши положення частини 6 статті 232 ГК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач неправильно визначив період нарахування пені, оскільки враховуючи порушення відповідачем договірних зобов'язань АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" мав право на нарахування пені за період з 25.04.2017 по 25.10.2017, тоді як позивачем здійснено нарахування пені за період з
28.12.2017 по 25.06.2018, виходячи з періоду з 14.10.2017 по 27.12.2017, протягом якого на думку позивача відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товару на підставі заявки на поставку чергової партії товару від 12.10.2017 № 2401ВИХ-17-705.

Встановивши факт порушення права позивача з 25.04.2017, суд першої інстанції дійшов висновку, що звернувшись з позовом за захистом порушеного права
22.12.2018, позивач пропустив встановлений положеннями статі 258 ЦК України річний строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, що відповідно до приписів частини 4 статті 267 ЦК України є підставою для відмови в задоволенні вимог про стягнення штрафу.

3.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 (колегія суддів: Чорногуз М. Г., Агрикова О. В., Хрипун О. О.) апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" залишено без задоволення; рішення суду першої інстанції змінено шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції мотивувальної частини постанови.

Постанову обґрунтовано тим, що підписавши 17.07.2017 Додаткову угоду № 2 та Специфікацію у новій редакції сторони, без зміни кількісних та якісних характеристик, уточнили строки поставки товару з 05.06.2017 по 08.07.2018, тому прострочення виконання обов'язку з поставки у визначені Специфікацією строки мало місце починаючи з 09.07.2018.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що підписання Специфікації у редакції Додаткової угоди № 2 не нівелює обов'язок відповідача з поставки відповідного обсягу продукція, що був визначений у заявці від 07.02.2017 та не надає позивачу право нараховувати неустойку від дати нової заявки від 12.10.2047 на такий самий обсяг продукції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважав, що у позові слід відмовити з тих підстав, що позивачем заявлено вимоги про стягнення пені та штрафу за період, у який строк виконання зобов'язання відповідачем ще не настав, а суд враховуючи положення частини 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог.

Оскільки неврахування судом першої інстанції встановлених у Специфікації в редакції Додаткової угоди № 2 строків поставки товару не вплинуло на результат вирішення спору по суті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну рішення шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції мотивувальної частини постанови.

4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги

4.1. У касаційній скарзі АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статей 188, 193, 218 ГК України, статей 256, 258, 261, 267, 526, 530, 651, 653 ЦК України, статті 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" та статей 7, 73, 86, 91, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). При цьому скаржник наголошує на тому, що заявка позивача на поставку товару від 07.02.2017 №832/28-04 та скріншот поштової скриньки не містять ідентифікації автора листа, не скріплені електронним цифровим підписом і не містять обов'язкових реквізитів, а тому не можуть вважатися електронними документами. Крім того, умовами договору № 1607000300 взагалі не визначено можливість використання електронного листування замість паперових носіїв, а в реквізитах сторін договору не визначено електронні адреси, які б могли використовуватися для листування сторін. За твердженням скаржника, заявка від 07.02.2017 №832/28-04, сканкопія якої наявна в матеріалах справи, не надсилалася відповідачу, а отже не породжувала для нього обов'язку з поставки товару на підставі укладеного між сторонами договору.

Скаржник зазначає, що ані Додатковою угодою, ані Специфікацією не вносилися зміни до пункту 5.1 договору № 1607000300, яким встановлено строк поставки товару, тому строк поставки товару за заявкою від 12.10.2017 № 2401ВИХ-17-705 становить з 13.10.2017 до 27.12.2017, а не з 05.06.2017 до 08.07.2018, як вказує суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

4.2. У касаційній скарзі АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій положень Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" і погоджується із висновками судів про те, що заявка позивача на поставку товару від 07.02.2017 № 832/28-04, направлена на електронну пошту відповідача
08.02.2017, є належним доказом у справі.

5.2. Разом із тим відповідач наголошує, що судом апеляційної інстанції помилково не було застосовано вимоги частини 4 статті 36 Закону України "Про державні закупівлі", оскільки договір № 1607000300 укладений на підставі та у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі", тому сторони не в праві продовжувати строки виконання зобов'язань щодо передання товару без документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

5.3. З огляду на зазначене, відповідач вважає висновки суду апеляційної інстанції щодо дати спливу строку виконання АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" зобов'язання з передачі товару позивачеві такими, що не узгоджуються з вимогами спеціального нормативного акту - Закону України "Про публічні закупівлі", в зв'язку з чим просить касаційну скаргу позивача задовольнити частково, скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

6.4. Згідно з положеннями статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог статті 193 ГК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

6.5. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 ЦК України.

6.6. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

6.7. Відповідно до статей 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

6.8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач 08.02.2017 (час 9 год. 34 хв. 13 сек. ) надіслав листа на електронну поштову скриньку директора представництва ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" у м.

Києві ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 поштового клієнту mail. ukr. net листа від ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) з вказівкою на тему листа: "Заявки 7 лютого на Ду700-1400.pdf", який містив додаток: електронний документ під назвою "Заявки 7 лютого на Ду700-1400.pdf", що підтверджується скріншотом, копію якого додано до матеріалів справи.

6.9. У відповідності до інформації, що міститься в базі даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг" Українського інституту інтелектуальної власності, сторінка пошуку в якій розміщена на сайті Українського інституту інтелектуальної власності (http://base. uipv. org/searchBUL/), та пункту 3.1 правил Домену. UA, доменне ім'я другого рівня "utg. ua" належить АТ "Укртрансгаз" на підставі свідоцтва від 15.04.2004 № 39507, дію якого подовжено до 15.07.2022 ( № заявки 2002075882).

6.10. Суди зазначили, що факт отримання вказаного електронного документа саме від позивача доводить і той факт, що на заявці 832/28-04 від 07.02.2017 розміщено реквізит № 28 за ДСТУ 4163-2003 "Прізвище виконавця і номер його телефону", а саме: "ОСОБА_1 (044) 239-77-85".

6.11. Крім того, в матеріалах справи також міститься заява свідка - директора представництва ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" у м.

Києві ОСОБА_3, підпис якого посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Аверіною Є. А., 25.03.2019 та зареєстровано в реєстрі за № 6508. В зазначеній заяві ОСОБА_3 підтверджує факт отримання заявки від 07.02.2017 № 832/28-04 електронною поштою від заступника начальника відділу матеріально-технічного постачання Філії "УМГ "Київтрансгаз" АТ "Укртрансгаз" Клименка Андрія Єгоровича (ІНФОРМАЦІЯ_1), яка вважалась належною та достатньою підставою для організації виготовлення та відвантаження кранів кульових по договору.

6.12. Крім того, позивачем надано витяг з реєстраційної картки з електронного журналу вихідної кореспонденції, який вівся до липня 2017 року за допомогою комп'ютерної програми руху вхідної та вихідної кореспонденції "Lotus Notes", яка містить інформацію про здійснення загальним відділом філії УМГ "Київтрансгаз" реєстрації 07.02.2017 листа за № 832/28-04.

6.13. Таким чином, суди правильно вважали заявку від 07.02.2017 № 832/28-04 на поставку товару належним доказом у справі, оскільки в ході розгляду справи найшли своє підтвердження факти оформлення, підписання уповноваженою особою, реєстрації та передачі позивачем цієї заявки виконавцю на виконання, в той час як позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що Клименко А. Є. не є заступником начальника відділу матеріально-технічного постачання позивача та що поштова адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 не закріплена за ним.

6.14. Відповідно до положень частини 1 статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Зі змісту частини 3 цієї статті слідує, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

6.15. Оскільки судом першої інстанції встановлено, що під час укладення додаткової угоди № 2 від 17.07.2017 сторони лише змінили загальну ціну договору шляхом зменшення вартості товару, який станом на дату укладення додаткової угоди № 2 не був поставлений відповідачем, та не зазначили про скасування заявки від
07.02.2017 № 827/28-04 або ж про право позивача повторно направити заявку та зміну змісту заявки, який передбачений пунктом 5.2 договору № 1607000300, не вносячи при цьому змін до пункту 5.1 цього договору щодо строків поставки товару, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару має розраховуватися від дати направлення заявки від 07.02.2017 № 827/28-04 (дата направлення 08.02.2017 та сплинув 25.04.2017 (75 календарних днів з дати відправлення заявки)). В свою чергу, заявка від 12.10.2017 № 2401ВИХ-17-705 по суті дублює заявку від 07.02.2017 № 832/28-04, уточнюючи кількість товару, який було недопоставлено відповідачем з моменту отримання попередньої заявки та зменшує ціну деяких одиниць товару, проте не змінює умов договору щодо строку поставки товару.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 920/4/19 та від 12.12.2019 у справі № 920/1026/18, правовідносини в яких є подібними з даними правовідносинами.

6.16. Відповідно до статті 611 ЦК України та статті 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

6.17. Судом першої інстанції встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині своєчасної поставки товару (товар на суму 32 116 650,00
грн недопоставлено своєчасно).

6.18. Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

6.19. З огляду на встановлені місцевим господарським судом обставини щодо строку поставки товару та враховуючи вимоги частини 6 статті 232 ГК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач мав право на нарахування пені за період з 25.04.2017 по 25.10.2017, тоді як позивачем неправильно визначено період нарахування пені та заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за інший період з 28.12.2017 по 25.06.2018, що стало обґрунтованою підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог.

6.20. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 2 666 317,50 грн штрафу, нарахованого на підставі пункту 8.1 договору № 1607000300, слід зазначити наступне.

6.21. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

6.22. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України).

6.23. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

6.24. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - пункт 1 частини 2 статті 258 ЦК України.

6.25. Згідно з положеннями частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

6.26. Враховуючи те, що судом першої інстанції встановлено факт порушення прав позивача з 25.04.2017, тоді як позивач звернувся до суду з позовом за захистом свого порушеного права лише 22.12.2018, тобто з пропуском встановленого законом річного строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про застосування строку позовної давності, що є наслідком відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафу.

6.27. Натомість висновок суду апеляційної інстанції про те, що підписавши
17.07.2017 Додаткову угоду № 2 та Специфікацію у новій редакції, сторони, без зміни кількісних та якісних характеристик, уточнили строки поставки товару з
05.06.2017 по 08.07.2018, тому прострочення виконання обов'язку з поставки у визначені Специфікацією строки мало місце починаючи з 09.07.2018, суперечить вимогам статті 654 ЦК України, якою встановлено форму зміни договору, та не відповідає встановленим місцевим господарським судом обставинам про те, що зазначеною Додатковою угодою сторони лише змінили загальну ціну договору шляхом зменшення вартості товару, який станом на дату її укладення не був поставлений відповідачем не вносячи при цьому змін до пункту 5.1 договору № 1607000300 щодо строків поставки товару.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Згідно зі статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

7.2. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.3. Постанова суду апеляційної інстанції в частині зміни рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає, тому в зазначеній частині підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.

7.4. Колегією суддів відхиляються доводи АТ "Укртрансгаз", наведені у касаційній скарзі, про те, що заявка від 07.02.2017 № 832/28-04 є електронним документом, а її надсилання засобами електронного зв'язку зумовлює необхідність її скріплення електронним цифровим підписом, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Проте, відповідачем до матеріалів справи було надано паперову копію заявки № 832/28-04 від 07.02.2017, яка містить "Прізвище виконавця і номер його телефону", а саме: "ОСОБА_1 (044) 239-77-85", виконана на фірмовому бланку позивача та містить факсимільний підпис заступника директора Філії УМГ "Київтрансгаз" ОСОБА_4 А наданий на вимогу суду першої інстанції витяг з реєстраційної картки з електронного журналу вихідної кореспонденції, який вівся до липня 2017 року за допомогою комп'ютерної програми руху вхідної та вихідної кореспонденції "Lotus Notes", містить інформацію про здійснення загальним відділом філії УМГ "Київтрансгаз" реєстрації цього листа.

Отже, вказана заявка від 07.02.2017 була створена позивачем шляхом складання паперового письмового документа, а не у вигляді електронних даних, тому позивач помилково ототожнює поняття електронного документу та надсилання електронної копії письмового документу засобами електронного зв'язку.

7.5. Зазначеним у касаційній скарзі обставинам щодо початку строку нарахування неустойки судом першої інстанції було надано належну правову оцінку, а переоцінка доказів не входить до встановлених положеннями статті 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 у справі № 920/1025/18 скасувати в частині зміни рішення суду першої інстанції

3. В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 залишити без змін, а рішення Господарського суду Сумської області від 21.05.2019 у справі № 920/1025/18 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір