Ухвала КГС ВП від 13.02.2018 року у справі №922/313/17

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/313/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду

від 09.11.2017

у складі колегії суддів: Тарасової І.В. (головуючого), Крестьянінова О.О., Пуль О.А.

у справі № 922/313/17

за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак-ХХІ"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2017 у справі №922/313/17 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Спартак-ХХІ"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сиротенко Олександра Олександровича. Ухвалено здійснити офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України про порушення справи про банкрутство боржника - ТОВ "Спартак-XXI"; встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 20.03.2017; встановлено дату складання розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду 20.03.2017р.; встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 07.04.2017.

2. 08.02.2017 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Спартак-ХХІ" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України, встановлено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: протягом 30 днів від дня офіційного оприлюднення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто до 13.03.2017 року.

3. 31.03.2017 ОСОБА_4, в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернувся до господарського суду першої інстанції з грошовими вимогами до боржника (вх. № 10855) на загальну суму 22 528 383,51 грн, яку обґрунтовував тим, що останнім було прийнято рішення про вихід зі складу учасників ТОВ "Спартак-ХХІ", про що складено та нотаріально посвідчено заяву від 15.01.2014 за реєстровим номером 55, та 23.01.2014 повідомлено про своє рішення загальні збори ТОВ "Спартак-ХХІ". У результаті проведення загальних зборів, оформлених протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Спартак-ХХІ" від 28.02.2014, прийнято рішення, зокрема про виключення зі складу учасників ТОВ "Спартак-ХХІ" ОСОБА_4 та визнано зобов'язання товариства перед ОСОБА_4 у виплаті частини майна товариства в розмірі 347 910,92 грн, а також у виплаті частки у статутному капіталі в розмірі 77 643,94 грн, які ухвалено виплатити при наявності коштів після покриття збитків товариства.

4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.04.2017, відмовлено ОСОБА_4 у включенні до реєстру вимог кредиторів суми 22 528 383,51 грн, яку постановою Харківського апеляційного господарського від 29.05.2015 було залишено без змін.

5. 28.04.2017 ОСОБА_4 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 08.02.2017, в якій просив суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 08.02.2017, якою порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Спартак-ХХІ" (а.с. 182 т. 2)

6. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 року у справі № 922/313/17 ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.02.2017 року залишено без змін.

7. Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2017 касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 року у справі № 922/313/17 скасовано, справу

№ 922/313/17 направлено до Харківського апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд, оскільки апеляційне провадження було ініційовано особою, яка не має процесуального статусу учасника зазначеної справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак-ХХІ".

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

8. За результатами нового апеляційного розгляду ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 апеляційне провадження за апеляційною скарго ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.02.2017 у справі №922/313/17 було припинено.

9. Судом апеляційної інстанції при розгляді справи встановлено наступне.

9.1. 28.04.2017 ОСОБА_4 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 08.02.2017, в якій просив суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 08.02.2017, якою порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Спартак-ХХІ" (а.с. 182 т. 2).

9.2. На момент звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, законної сили набрала ухвала господарського суду Харківської області від 19.04.2017 року, якою ОСОБА_4 у визнанні його кредиторських вимог до ТОВ "Спартак-ХХІ" по справі № 922/313/17 було відмовлено.

9.3. Судом апеляційної інстанції, що в результаті проведення загальних зборів, оформлених протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Спартак-ХХІ" від 28.02.2014 року, прийнято рішення про виключення зі складу учасників ТОВ "Спартак-ХХІ" ОСОБА_4 та визнано зобов'язання товариства перед ОСОБА_4 у виплаті частини майна товариства в розмірі 347 910,92 грн., а також у виплаті частки у статутному капіталі в розмірі 77 643,94 грн., які ухвалено виплатити при наявності коштів після покриття збитків товариства.

9.4. Рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2015 року у справі

№ 922/3932/15 за позовом фізичної особи ОСОБА_8 до ТОВ "Спартак-XXI" визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Спартак-XXI", оформлене протоколом загальних зборів учасників від 28.02.2014.

9.5. Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.2015 у справі №922/3932/15 на підставі повідомлення державного реєстратора було скасовано реєстраційну дію "Підтвердження відомостей про юридичну особу" номер запису 14801060021007284, вчинену 28.11.2014 року державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції; скасовано реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" номер запису 14801050022007284, вчинену 15.01.2015 року державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

9.6. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Спартак- XXI" код ЄДРПОУ 33411839 (витяг №1002625240) до переліку засновників (у тому числі учасників) юридичної особи входить - ОСОБА_4 (т.5 а.с.95-103). Розмір внеску до статутного фонду - 77 643,94 грн.

9.7. Відповідно до п. 11.5 Статуту ТОВ "Спартак-ХХІ" в редакції від 15.01.2015 розмір частки ОСОБА_4 становить 14,50%, сума внеску 77 643,94 грн.

9.8. Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що на час апеляційного розгляду, ОСОБА_4 є учасником ТОВ "Спартак-ХХІ".

9.9. Водночас, суд встановив, що ОСОБА_4 не має статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) ТОВ "СПАРТАК-ХХІ" в розумінні норм ст. 1 Закону про банкрутство та відповідно не наділений правом на оскарження судових рішень у справі про банкрутство ТОВ "СПАРТАК-ХХІ".

9.10. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 28.04.2017 на ухвалу суду першої інстанції від 08.02.2017 заявник не набув статусу особи, яка в розумінні ст. 1 Закону про банкрутство є учасником провадження у справі, оскільки набрала чинності ухвала суду першої інстанції від 19.04.2017, якою скаржнику було відмовлено у визнанні його грошових вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів

ТОВ "Спартак-ХХІ".

9.11. Суд встановив, що ОСОБА_4 є одним із засновників ТОВ "СПАРТАК-ХХІ", який володіє 14,50% статутного капіталу. Статутний фонд товариства, у відповідності до

п. 11.1 Статуту, складається з грошових внесків учасників товариства.

9.12. Разом з цим, згідно норм ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" власником майна, переданого товариству учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу є товариство.

9.13. Отже, оскільки ОСОБА_4 в даному випадку є лише власником частини корпоративних прав, а не власником майна ТОВ "СПАРТАК-ХХІ", колегія суддів приходить до висновку, що порушення провадження у справі про банкрутство

ТОВ "СПАРТАК-ХХІ" не впливає безпосередньо на права та обов'язки ОСОБА_4 як одного із засновників товариства.

9.14. Колегія суддів спростувала посилання апелянта на практику Верховного суду України, подану до суду апеляційної інстанції, мотивуючи тим, що наведені постанови стосуються правовідносин, що регулюють порядок вирішення питань щодо виходу учасника із складу товариства, водночас вказані питання не є предметом розгляду даної справи про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "СПАРТАК-ХХІ". Крім того, в провадженні у справі про банкрутство господарський суд не вирішує спори між власниками корпоративних прав, водночас, питанням щодо наявності кредиторської заборгованості ТОВ "СПАРТАК-ХХІ" перед ОСОБА_4 судами надавалась правова оцінка під час розгляду справи про розгляд грошових вимог ОСОБА_4 до ТОВ "СПАРТАК-ХХІ".

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

10. 29.11.2017 ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд із касаційною скаргою від 29.11.2017 року на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 у справі № 922/313/17, підтвердженням чого є відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

11. 04.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа № 922/313/17 Господарського суду Харківської області разом з вказаною касаційною скаргою ОСОБА_4 передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи

№ 922/313/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 06.03.2018.

13. Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 922/313/17 за касаційною скаргою ОСОБА_4 від 29.11.2017 на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017; розгляд касаційної скарги призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

14. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 подано касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 у справі № 922/313/17, в якій скаржник просить, зокрема скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, справу

№ 922/313/17 направити до Харківського апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд.

15. Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувану ухвалу прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

16. 15.05.2018 ТОВ "Спартак-ХХІ" подано відзив на касаційну скаргу, в якому боржник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 у справі № 922/313/17 залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

17. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

20. За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

21. Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлено серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

22. Відповідно до частини 1 статті 91 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017), сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

23. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (п. 10. ч. 1 ст. 106 ГПК України, у редакції чинній до 15.12.2017).

24. Відповідно до частини 6 статті 106 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017), апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

25. Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, зокрема, що сторони у справі про банкрутство це - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

26. Припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 у справі

№ 922/313/17, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 не набув процесуального статусу сторони або учасника провадження у справі про банкрутство у розумінні норм статті 1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки не має підтверджених у встановленому законом порядку документальних доказів, що підтверджують грошові зобов'язання боржника перед ОСОБА_4; на момент звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.02.2017 ОСОБА_4 не набув статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) ТОВ "СПАРТАК-ХХІ", тобто не є учасником у даній справі про банкрутство; оскаржувана в апеляційному порядку ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "СПАРТАК-ХХІ" не стосується його прав та обов'язків, а тому ОСОБА_4 не мав права апеляційного оскарження прийнятого у справі судового рішення відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

27. Отже, враховуючи викладене, колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що на час оскарження ухвали місцевого господарського суду від 08.02.2017 громадянин ОСОБА_4 не набув статусу кредитора боржника - ТОВ "СПАРТАК-ХХІ" або іншого учасника провадження у справі про банкрутство, тому він не є стороною у даній справі про банкрутство ТОВ "СПАРТАК-ХХІ" у розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а відтак оскаржувана ним в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції від 08.02.2017 не стосується прав та обов'язків ОСОБА_4 і скарга подана особою, яка не мала права її подавати, відтак, у суду апеляційної інстанції були правові підставі для припинення апеляційного провадження у цій справі.

28. Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 є кредитором, а не учасником

ТОВ "СПАРТАК-ХХІ", а відтак має право на оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 08.02.2017 у справі № 922/313/17 є необґрунтованими та спростовуються фактичними обставинами, встановленими судом апеляційної інстанції.

29. Інші доводи касаційної скарги, яким вже було надано оцінку судом апеляційної інстанції, спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

30. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

31. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

32. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

33. Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстави скасування ухвали суду апеляційної інстанції під час касаційного провадження.

34. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

35. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

36. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

37. Вказані вимоги судом апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваної ухвали були дотримані.

38. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,