Історія справи

Ухвала КГС ВП від 04.11.2020 року у справі №910/7300/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7300/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 (судді: Ходаківська І. П. - головуючий, Владимиренко С. В., Демидова А. М. ) за скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на бездіяльність головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Полінського Бориса Андрійовича у виконавчому провадженні № 61724260

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" усправі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог скарги на бездіяльність державного виконавця і заперечень на неї

1.1. У квітні 2020 року Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго") звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Полінського Бориса Андрійовича (далі - державний виконавець) у виконавчому провадженні № 61724260, в якій просило визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у зв'язку із невчиненням дій із зупинення виконавчого провадження № 61724260 згідно з вимогами частини 2 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження"; зобов'язати державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій із виконання наказу Господарського суду міста Києва від
14.01.2020 № 910/7300/19 та винести постанову про зупинення виконавчого провадження № 61724260, відкритого згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 06.04.2020.

На обґрунтування скарги ДПЗД "Укрінтеренерго" послалося на те, що повідомило державного виконавця про наявність підстав, передбачених у пункті 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", для зупинення виконавчих дій із виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/7300/19, а саме стосовно включення цього державного підприємства (боржника) до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, проте державний виконавець у строк, визначений у пункті 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", не вчинив дій щодо зупинення виконавчого провадження № 61724260; постанову про зупинення цього виконавчого провадження всупереч вимогам закону державний виконавець не виніс.

1.2. У запереченнях на скаргу на бездіяльність державного виконавця Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" (далі - ПрАТ "Прикарпаттяобленерго") просило відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що дія затвердженого переліку об'єктів малої приватизації обмежується календарним роком і включення тих самих об'єктів до переліку на приватизацію в наступному році потребує проходження відповідної процедури та нового затвердження; зміст наказів Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) від
20.11.2019 № 1140 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 № 1637 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році" (зі змінами) (далі - наказ ФДМУ від
20.11.2019 № 1140), від 03.12.2019 № 1255 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДПЗД "Укрінтеренерго" (далі - наказ ФДМУ від 03.12.2019 № 1255) свідчить, що об'єкти із затвердженого переліку підлягають приватизації виключно в 2019 році, тобто до 31.12.2019. Крім того, на думку товариства, підставою для зупинення вчинення виконавчих дій у розумінні положень пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" є включення до переліку об'єктів малої та великої приватизації лише державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств, а не будь-яких інших об'єктів, які на праві власності належать боржникові.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 (суддя Сівакова В.

В. ) скаргу ДПЗД "Укрінтеренерго" на бездіяльність державного виконавця задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця у зв'язку із невчиненням дій із зупинення виконавчого провадження № 61724260 згідно із частиною 2 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження"; зобов'язано державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій із виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/7300/19 та винести постанову про зупинення виконавчого провадження № 61724260, відкритого згідно із постановою про відкриття виконавчого провадження № 61724260 від
06.04.2020.

Місцевий господарський суд виходив із того, що положеннями пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення особи боржника - державного підприємства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, та необхідність зупинення виконавчих дій за наявності таких обставин. Оскільки державний виконавець не вчинив дій із зупинення виконавчого провадження № 61724260, хоча був обізнаний про включення ДПЗД "Укрінтеренерго" (боржника) до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, суд визнав доведеною у цьому випадку бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення у справі, а скаргу боржника - обґрунтованою.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 залишено без змін із тих самих підстав.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій, ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від
05.08.2020 та постановити судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ДПЗД "Укрінтеренерго" на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 61724260.

ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" вважає, що оскаржені у справі судові рішення суперечать нормам матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує на тому, що процедура формування та затвердження переліку об'єктів приватизації на відповідний календарний рік не передбачає можливості продовження строку на приватизацію на наступний календарний рік, отже, наказ ФДМУ від
28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році" (далі - наказ ФДМУ від 28.12.2019 № 1574) в частині продовження приватизації об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018-2019 роках відповідно до наказів ФДМУ від 27.03.2018 № 447, від 27.12.2018 № 1637, суперечить порядку формування переліку об'єктів приватизації, визначеному у Законі України "Про приватизацію державного і комунального майна"; зміст наказів ФДМУ від 20.11.2019 № 1140 і від 27.12.2018 № 1637 свідчить, що об'єкти із затвердженого переліку підлягають приватизації виключно в 2019 році, тобто до 31.12.2019. Крім того, підставою для зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" може бути включення до переліку об'єктів малої та великої приватизації лише державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств, а не будь-яких інших об'єктів, які на праві власності належать боржникові.

3.2. Від ДПЗД "Укрінтеренерго" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство просить залишити її без задоволення, а оскаржені у справі ухвалу та постанову - без змін як такі, що є законними та обґрунтованими.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши оскаржені у справі ухвалу та постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

4.2. Як установили суди та свідчать матеріали справи, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі № 910/7300/19 стягнуто з ДПЗД "Укрінтеренерго" на користь ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" 1 556 261,54 грн боргу, 104 860,31 грн пені, 155 626,15 грн штрафу, 34 834,44 грн інфляційних втрат, 8 841,40 грн - 3% річних, 27 906,36 грн витрат зі сплати судового збору.

14.01.2020 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Згідно з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/7300/19 стягнуто з ДПЗД "Укрінтеренерго" на користь ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" 27 292,71 грн витрат на професійну правничу допомогу.

18.02.2020 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

06.04.2020 державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 61724260 із примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/7300/19, а також постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, відповідно до якої розмір зазначених витрат визначено у сумі 195,30 грн.

ДПЗД "Укрінтеренерго" у листі від 07.04.2020 повідомило державного виконавця про те, що це державне підприємство - боржника внесено до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, які підлягають приватизації в 2019 році, у зв'язку із чим на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" просило зупинити вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 61724260 та винести постанову про зупинення зазначеного виконавчого провадження.

Цей лист надіслано боржником 09.04.2020 рекомендованою кореспонденцією та отримано Подільським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві
10.04.2020, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, наявним у справі.

Суди попередніх інстанцій установили, що відповіді на зазначений лист та будь-яких дій з огляду на відомості, які були доведені боржником до державного виконавця, останнім вчинено не було.

4.3. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, якою було задоволено скаргу ДПЗД "Укрінтеренерго" на бездіяльність державного виконавця щодо зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 61724260 у разі включення боржника - державного підприємства до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

4.4. Згідно із частиною 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до частиною 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України, порушено їхні права.

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

Згідно з положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

У статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Отже, положеннями статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано обов'язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, зокрема у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Згідно із частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами.

У частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині 1 цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини 1 цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 20.11.2019 ФДМУ видав наказ № 1140, яким вніс зміни до наказу ФДМУ від 27.12.2018 № 1637, зокрема у перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, які підлягають приватизації в 2019 році. Так, до цього переліку, серед іншого, було включено і єдиний майновий комплекс ДПЗД "Укрінтеренерго".

03.12.2019 ФДМУ видав наказ № 1255, за змістом якого прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДПЗД "Укрінтеренерго".

Суди попередніх інстанцій також установили, що ДПЗД "Укрінтеренерго" (боржник) повідомив державного виконавця про включення цього державного підприємства до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, у зв'язку з чим державний виконавець згідно з положеннями пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" повинен був зупинити виконавчі дії із примусового виконання наказу господарського суду у цій справі, чого проте ним у порушення зазначених положень закону зроблено не було, що за таких обставин, як визнали господарські суди, свідчить про бездіяльність державного виконавця у наведеному випадку.

Отже, з огляду на зазначене, попередні судові інстанції дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги боржника та визнання протиправною бездіяльності державного виконавця у зв'язку із невчиненням дій із зупинення виконавчого провадження № 61724260 згідно із частиною 2 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", зобов'язання державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій з виконання наказу суду у цій справі та винести постанову про зупинення виконавчого провадження № 61724260.

Викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставами для скасування оскаржених у справі ухвали та постанови, оскільки вони не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених судами обставин, ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником положень Закону України "Про виконавче провадження"; їм уже було надано оцінку апеляційним господарським судом, який аргументовано відхилив такі доводи; крім того, переоцінка обставин, установлених судами, та доказів, наявних у справі, за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Так, суд апеляційної інстанції відхилив посилання скаржника, наведені в апеляційній скарзі, що підставою для зупинення вчинення виконавчих дій згідно з пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" є включення до переліку об'єктів малої та великої приватизації лише державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств, а не будь-яких інших об'єктів, які на праві власності належать боржнику, зазначивши, що відповідно до пункту 13 частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки. Класифікація об'єктів приватизації - це поділ об'єктів приватизації за відповідними критеріями для визначення способу приватизації (пункту 13 частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна").

За змістом статті 5 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації поділяються на об'єкти малої приватизації та об'єкти великої приватизації. До об'єктів малої приватизації належать: 1) єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об'єктів великої приватизації; 2) окреме майно. Окремим майном вважається рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації.

У наведеному випадку орган приватизації прийняв рішення (накази ФДМУ від
20.11.2019 № 1140, від 03.12.2019 № 1255) про включення до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році, та відповідно продаж на аукціоні єдиного майнового комплексу ДПЗД "Укрінтеренерго", а не окремого його майна.

Водночас суд апеляційної інстанції відхилив і довід скаржника про те, що зміст наказів ФДМУ 20.11.2019 № 1140, від 03.12.2019 № 1255 свідчить, що об'єкти із затвердженого переліку підлягають приватизації виключно в 2019 році, наголосивши, що згідно із наказом ФДМУ від 28.12.2019 № 1574 було продовжено, зокрема приватизацію об'єктів малої приватизації, що підлягали приватизації в 2018-2019 роках відповідно до наказів ФДМУ № 447 від 27.03.2018, № 1637 від
27.12.2018. Згідно з додатком № 7 до наказу ФДМУ від 28.12.2019 № 1574 (у редакції наказу ФДМУ від 29.07.2020 № 1269) ДПЗД "Укрінтеренерго" (код за ЄДРПОУ 19480600) включено до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках. Ця інформація є відкритою та загальнодоступною на офіційному сайті ФДМУ.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не бере до уваги посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що наказ ФДМУ від 28.12.2019 № 1574 в частині продовження приватизації об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018-2019 роках, суперечить положенням Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оскільки цей наказ не є предметом судового розгляду та дослідження за скаргою боржника на бездіяльність державного виконавця у межах процедури виконавчого провадження; такий довід не спростовує висновків господарських судів попередніх інстанцій, покладених в основу оскаржених судових рішень.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Ураховуючи наведені положення законодавства та зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі ухвалу та постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 у справі № 910/7300/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак