Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.02.2018 року у справі №904/5668/16
Постанова ВГСУ від 02.03.2017 року у справі №904/5668/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/5668/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Житлокомцентр" - не з'явився,

Акціонерного товариства

"ДТЕК Дніпровські електромережі" - Тищенко Т.А.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кродіс- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 (у складі колегії суддів: Вечірко І.О. (головуючий), Антонік С.Г., Іванов О.Г.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 (суддя Ніколенко М.О.)

у справі № 904/5668/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр"

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Криворізьких міських електричних мереж, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кродіс"

про скасування оперативно-господарської санкції,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" (далі - ТОВ "Житлокомцентр") звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Криворізьких міських електричних мереж (далі - ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго") про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої до позивача на підставі рішення комісії з розгляду акта № 102106 від 26.04.2016 про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 11.05.2016 № 15/5 про донарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 64 239,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем неправомірно складено акт про порушення без участі представника споживача, тому його не може бути покладено в основу для застосування до позивача оперативно-господарської санкції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2017 до участі у справі як відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Кродіс" (далі - ТОВ "Кродіс").

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено належними і допустимими доказами обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанції, у жовтні 2017 року ТОВ "Житлокомцентр" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу ТОВ "Житлокомцентр" обґрунтовує неповним з'ясуванням судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору та безпідставної відмови у задоволенні позову, зокрема скаржник посилається на те, що:

- суди дійшли помилкового висновку про те, що спірний акт про порушення складений за участю уповноваженого представника позивача, оскільки ОСОБА_7 не є представником ТОВ "Житлокомцентр" ні за законом, ні за довіреністю, ні за договором, як це передбачено статтею 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ), а в матеріалах справи відсутні документи уповноваження цієї особи представляти інтереси ТОВ "Житлокомцентр" з будь-яких питань;

- в порушення статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК; у редакції, чинній до 15.12.2017) судами не досліджено наказ ТОВ "Житлокомцентр" від 04.01.2016 "Про призначення осіб, які мають право на оперативні переговори з енергопостачальними організаціями" зі списом осіб та наказ від 12.01.2016 "Про призначення відповідальної особи за електрогосподарство по підприємству";

- донарахування недоврахованої електричної енергії відповідачем згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), можливо лише у разі дій або бездіяльності споживача, що призвели до зміни показів обліку;

- для донарахування вартості електроенергії споживачу визначальним є факт порушення ПКЕЕ ним, а не третіми особами, а тому суди дійшли помилкового висновку про покладення відповідальності на позивача;

- суди прийняли передчасне рішення про правильність нарахування відповідачем недоврахованої електричної енергії за календарні, а не робочі дні, як це передбачено п. 2.6 Методики.

- дійшовши висновку, що відповідно до п. 3.2 ПКЕЕ ТОВ "Житлокомцентр" має нести відповідальність за їх порушення, суди не дослідили документи права власності, не встановили балансоутримувача, не дослідили межі належності мереж та засобів обліку.

У відзиві на подану касаційну скаргу ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" зазначає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права, з наданням належної оцінки всім доказам та з урахуванням усіх встановлених фактичних обставин справи, тому просить залишити ці судові акти без змін.

ТОВ "Житлокомцентр", ТОВ "Кродіс" в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі") у судовому засіданні заявило клопотання, у якому, посилаючись на зміну назви ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", просило вважати відповідачем у справі АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Ураховуючи наведене і положення статті 52 ГПК, Верховний Суд у складі колегії вважає заявлене клопотання таким, що підлягає задоволенню, і постановляє замінити відповідача у справі № 904/5668/16 з ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" та пункту 5.1 ПКЕЕ споживання електроенергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим та апеляційним судами, 31.07.2013 між ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" (постачальник) та ТОВ "Житлокомцентр" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Згідно зі статте. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування енергією.

Відповідно до пункту 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (стаття 235 Господарського кодексу України (далі - ГК).

Отже, рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості не облікованої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (частина 1 статті 237 ГК).

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, та підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь у контрольному огляді або технічній перевірці.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.04.2016 представниками ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" здійснено перевірку дотримання ТОВ "Житлокомцентр" ПКЕЕ на об'єкті позивача за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Тухачевського, 65, за результатами якої складений акт про порушення № 102106.

Згідно з цим актом за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Тухачевського, 65 були виявлені порушення статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 1.3, 3.1, 3.3, 3.31, 6.40, 10.2 ПКЕЕ: порушення цілісності вушка шафи обліку, на якому закріплюється пломбувальний матеріал для закриття доступу до облікової мережі; самовільне підключення струмоприймачів (пересувної компресорної установки) до електричної мережі, що не належить енергопостачальнику поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії, без порушення схеми обліку.

Зазначений акт про порушення від 26.04.2016 № 102106 підписано трьома представниками постачальника. Представником споживача в цьому акті вказано майстра ділянки № 4 ТОВ "Житлокомцентр" - ОСОБА_7 (ОСОБА_7.) та зазначено, що представник від підписання акта відмовився.

11.05.2016 на підставі зазначеного акта про порушення № 102106 комісією постачальника електроенергії з розгляду актів у складі його посадових осіб та за участю представника споживача інженера Заїки О.Б. прийнято рішення (протокол № 15/5) про проведення нарахування за період з 23.02.2016 (контрольний огляд) по 26.04.2016 (усунення порушення) згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 та 2.9 Методики.

Судами встановлено, що за розрахунком комісії, вартість електроенергії, спожитої без обліку за період з 23.02.2016 по 26.04.2016, становить 64 239,11 грн.

Відповідно до підпункту 6 п. 9.4 розділу 9 Договору додатком до нього є перелік повноважних представників споживача, які мають право від імені споживача надавати постачальнику акти прийняття-передавання товарної продукції, отримувати від постачальника попередження про припинення постачання електроенергії та рахунки по виконаним нарахуванням згідно з умовами договору, підписувати від імені споживача акти контрольного огляду розрахункових засобів обліку споживання електроенергії, акти про приведення розрахункових засобів обліку у відповідність з нормативними вимогами, акти про порушення споживачем ПКЕЕ та умов договору, інші нормативні акти згідно діючого законодавства в електроенергетиці, який є невід'ємною частиною договору.

Судами з'ясовано та встановлено, що доказів підписання такого додатку до суду не надано, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача про дані осіб, яких споживач уповноважив на вчинення дій, визначених підпунктом 6 пункту 9.4 розділу 9 Договору, станом на дату складання акту.

При цьому наказом від 05.01.2015 № 35 ТОВ "Житлокомцентр" затверджено список осіб, які мають право вести переговори з енергопостачальними організаціями. До вказаного списку входить майстер дільниці ОСОБА_7, яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_7, що підтверджується записом про шлюб від 27.03.2015 № 169 (згідно з довідкою, виданою відділом державної реєстрації актів цивільного стану).

Відповідно до наказу керівника ТОВ "Житлокомцентр" від 27.02.2015 № 31 про припинення трудового договору (контракту) - майстер ОСОБА_7 була звільнена в порядку переведення до ТОВ "Кродіс" 28.02.2015. Довідкою ТОВ "Кродіс" від 26.08.2016 № 12 підтверджується, що ОСОБА_7 працює на посаді майстра з 02.03.2015 і до цього часу.

Разом із тим місцевим та апеляційним судами встановлено, що ОСОБА_7 виступала представником ТОВ "Житлокомцентр" у відносинах з ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" після звільнення (у період з 04.08.2015 по 29.06.2016); акти за її участі складалися, у тому числі, й на підставі звернень ТОВ "Житлокомцентр". Доказів повідомлення ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" про те, що ОСОБА_7 не є належним представником ТОВ "Житлокомцентр" до проведення спірної перевірки матеріали справи не містять.

Як з'ясовано та встановлено попередніми судовими інстанціями, у жодному із вказаних актів, як і в спірному акті від 26.04.2016 № 102106, не відображено будь-яких зауважень щодо неуповноваженості чи відсутності представника споживача ТОВ "Житлокомцентр".

Наказ директора ТОВ "Житлокомцентр" від 04.01.2016 "Про призначення осіб, які мають право на оперативні переговори з енергопостачальними організаціями" зі списком осіб та наказ директора ТОВ "Житлокомцентр" від 12.01.2016 "Про призначення відповідальної особи за електрогосподарство по підприємству" вручені відповідачу лише 25.08.2016, тобто після складення спірного акта перевірки.

Відповідно до пункту 2.3.14 Договору споживач зобов'язується оперативно повідомляти постачальника про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі локального устаткування збору і обробки даних або автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання, або встановлені на території споживача та виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних мереж споживача.

Пунктом 1.2 Методики передбачено, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 ПКЕЕ відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Пунктом 2.3.21 Договору передбачено обов'язок споживача не допускати безоблікового користування електричною енергією у власних мережах та від технологічних електричних мереж основного споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією у власних мережах та від технологічних електричних мереж основного споживача.

Факт порушення статті 27 Закону України "Про електроенергетику" та пункту 6.40 ПКЕЕ (самовільне підключення струмоприймачів (пересувної компресорної установки) до електричної мережі, що не належить енергопостачальнику поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії) підтверджується матеріалами справи (актом про порушення від 26.04.2016 № 102106, письмовими поясненнями та листами ТОВ "Кродіс", нотаріально посвідченими поясненнями ОСОБА_7 про виконання цим товариством робіт, в яких, зокрема, зазначено про гідравлічне випробування систем центрального опалення у будинку № 65 по вулиці Тухчевського в м. Кривому Розі за допомогою власних приладів - електроустановки-електричного компресору, і саме за це порушення був складений оспорюваний акт).

Підпунктом 27 пункту 10.2 ПКЕЕ саме на споживача електричної енергії покладено обов'язок не допускати безоблікового користування електричною енергією від своїх технологічних електричних мереж, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача

При цьому колегія суддів зазначає, що для вирішення спору про застосування оперативно-господарської санкції та стягнення вартості недоврахованої електроенергії визначальним є факт порушення споживачем ПКЕЕ. Якщо ж особу порушника встановити неможливо, відповідає власник майна або особа, яка має інші речові права щодо цього майна. Відповідальність споживача за безоблікове користування електричною енергією у власних мережах вбачається і з пункту 2.3.21 Договору, статті 26 Закону України "Про електроенергетику", підпункту 27 пункту 10.2 ПКЕЕ.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 Методики, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку;

Відповідно до пункту 2.9 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики.

Відповідно до пункту 2.7 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за наявності Договору величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб.с.п.н., кВт·год) визначається за формулою: W доб.с.п.н. = P с.п. · t вик.с.п. · Kв, при цьому, t вик.с.п. (день) та K визначаються відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 Методики.

Оскільки відповідачем при складанні акту не було виявлено випадків впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, то відповідач не застосовував відповідний коефіцієнт при розрахунку: P с.п. = 3 · I · U ном.фаз. · cosj, де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3. Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.; U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ; cos j - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни. передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cosj приймається рівним 0,9; t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Виходячи з положень Методики, суди першої та апеляційної інстанцій перевірили зроблений відповідачем розрахунок потужності самовільного підключення у розмірі 44,55 кВт, добового обсягу споживання у розмірі 534,6 кВт, відповідно (44,55х12 годин = 534,6) та дійшли висновку про його обґрунтованість .

Таким чином, апеляційним судом належним чином з'ясовано та зазначено, що комісією з розгляду актів про порушення споживачами - юридичними особами ПКЕЕ та спірних питань щодо розрахунків за спожиту недовраховану електричну енергію внаслідок порушення обліку електричної енергії не з вини споживача прийнято рішення про проведення нарахування за формулою 2.7 та 2.9 Методики, відповідно до яких для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії береться сумарна кількість днів у періоді.

Враховуючи викладене та з огляду на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів про те, що позивач, як споживач, є відповідальним за збереження засобів обліку, їх технічний стан та безоблікове користування електричною енергією у власних мережах, у зв'язку з чим відповідач правомірно та обґрунтовано склав акт про порушення та нарахував до стягнення 64 329,11 грн на підставі пункту 2.9 Методики визначення обсягу та вартості недорахованої електроенергії з 23.02.2016 (контрольний огляд) по 26.04.2016 (усунення порушення).

Відтак, виходячи з аналізу наведених норм та встановлених під час розгляду справи обставин, Касаційний господарський суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для скасування оперативно-господарської санкції, застосованої на підставі рішення комісії по розгляду акта від 26.04.2016 № 102106 про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом № 15/5 від 11.05.2016, про донарахування вартості недорахованої електричної енергії на суму 64 239,11 грн.

Поряд з викладеним, слід зазначити, що місцевим та апеляційним судами при новому розгляді справи було належним чином виконано вказівки постанови Вищого господарського суду України від 02.03.2017 у цій справі та належним чином з'ясовано обставини справи стосовно спірних правовідносин, а саме: щодо обставин повідомлень позивачем відповідача про повноваження представників споживача, які мають підписувати акти від його імені, як це передбачено підпунктом 6 пункту 9.4 розділу 9 Договору; щодо повноважень представника позивача, який підписав акт від 26.04.2016 № 102106; щодо питання повідомлення енергопостачальної компанії споживачем при виявлені порушень ПКЕЕ .

При цьому оцінка доводів сторін та наявних доказів була здійснена попередніми судовими інстанціями з дотриманням приписів статей 34, 43 ГПК (у редакції, чинній до 15.12.2017).

Ураховуючи викладене, колегія суддів відхиляє аргументи заявника касаційної скарги про те, що спірний акт про порушення складений за участю неуповноваженого представника позивача та не може вважатися належним доказом порушення позивачем ПКЕЕ.

Посилання у касаційній скарзі на те, що судами не було досліджено умови договору на управління будинком, а також те, що ТОВ "Кродіс" без узгоджень з позивачем проводило у будинку певні роботи, які в подальшому стали підставою для складання акта про порушення, не приймаються судом до уваги, оскільки за встановлених судами попередніх інстанцій обставин саме позивач обрав ТОВ "Кродіс" виконавцем послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж, при цьому позивачем не було надано відповідного договору для оцінки його умов судом. Водночас судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що позивач як споживач і балансоутримувач засобів обліку відповідно до умов договору від 31.07.2013 про постачання електричної енергії є відповідальним за їх збереження, технічний стан та забезпечення уникнення безоблікового споживання електроенергії зі сторони інших осіб, а відтак є відповідальним за допущене порушення правил користування електричною енергією та умов договору, укладеного з постачальником електричної енергії.

Разом із тим колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що ТОВ "Житлокомцентр" не позбавлено права звернутися до суду з позовом до особи, діями якої позивачу завдано шкоди, за наявності підстав для такого звернення та за умови підтвердження належними та допустимими доказами факту порушення його прав і законних інтересів.

Інші доводи касаційної скарги, наведені ТОВ "Житлокомцентр" в обґрунтування наявності підстав для скасування ухвалених судових рішень та для задоволення позову, не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 300 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017) виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Доводи скаржника щодо обґрунтованості заявлених вимог були предметом дослідження суду апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Так, згідно з частиною 3 статті 300 ГПК суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Устименко проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації"), які з огляду на положення статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Таким чином, наведені позивачем у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень і ухвалення нового рішення відповідно до вимог статті 311 ГПК (в редакції, чинній після 15.12.2017), оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не обґрунтовують порушення або неправильного застосування місцевим та апеляційним судами норм чинного законодавства, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень цими судами при розгляді спору у даній справі.

Ураховуючи наведене вище та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін як такі, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а касаційна скарга ТОВ "Житлокомерц" підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 у справі № 904/5668/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий