Історія справи

Постанова ВГСУ від 31.03.2015 року у справі №5023/321/11
Постанова ВГСУ від 02.12.2014 року у справі №5023/321/11
Ухвала КГС ВП від 13.05.2018 року у справі №5023/321/11
Постанова ВГСУ від 01.04.2014 року у справі №5023/321/11
Постанова ВГСУ від 01.03.2016 року у справі №5023/321/11
Постанова ВГСУ від 27.10.2015 року у справі №5023/321/11
Постанова ВГСУ від 14.08.2014 року у справі №5023/321/11
Постанова ВГСУ від 26.06.2014 року у справі №5023/321/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 5023/321/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.

за участю секретаря судового засідання - Співака С.В.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-Т"

представники боржника - не з'явилися,

ініціюючий кредитор - Приватне підприємство "РС-Центр"

представники ініціюючого кредитора - не з'явилися,

кредитор - Харківська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області

представники кредитора - не з'явилися,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс"

представники кредитора - не з'явилися,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія"

представник кредитора - Перепелиця В.М., довіреність № 15/12-17 від 15.12.2017,

кредитор - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"

представник кредитора - Кушнір Д.А., довіреність № 2416 від 28.12.2017,

арбітражний керуючий - Юринець Арсен Володимирович - не з'явився,

арбітражний керуючий - Попадюк Ігор Васильович - особисто, посвідчення № 1752 від 19.06.2015,

від Генеральної прокуратури України - Савицька О.В., посвідчення № 041103,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс"

на ухвалу господарського суду Харківської області

від 25.01.2018

у складі колегії суддів: Міньковський С.В. - головуючий, суддя - Савченко А.А., суддя -Яризько В.О.,

та постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 20.03.2018

у складі колегії суддів: Пуль О.А. - головуючий, суддя - Плахов О.В., суддя - Шевель О.В.

у справі за заявою

Приватного підприємства "РС-Центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-Т",

про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.01.2011 за заявою Приватного підприємства "РС-Центр" (далі - ПП "РС-Центр") порушено провадження у справі № 5023/321/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-Т" (далі - ТОВ "Автосервіс-Т").

Постановою господарського суду Харківської області від 24.01.2011 у справі № 5023/321/11 ТОВ "Автосервіс-Т" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Зеленцова О. П.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2012 у справі № 5023/321/11 усунуто арбітражного керуючого Зеленцова О.П. від виконання повноважень ліквідатора банкрута, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Юринця А.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.11.2014 у справі № 5023/321/11, зокрема, задоволено клопотання ліквідатора про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Автосервіс-Т", провадження у справі припинено, визнано вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна банкрута, погашеними.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 у справі № 5023/321/11 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2015) ухвалу господарського суду Харківської області від 04.11.2014 у справі № 5023/321/11 скасовано; справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області на стадію ліквідації в іншому складі суду.

25.04.2017 Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області до господарського суду Харківської області подано скаргу на дії ліквідатора.

21.11.2017 Публічне акціонерне товариство " УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернувся до господарського суду Харківської області із клопотанням, а 23.11.2017 зі скаргою на дії ліквідатора, в яких просив усунути ліквідатора Юринця А.В. від виконання обов'язків у даній справі та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Попадюка І.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.2018 у справі № 5023/321/11 (головуючий суддя - Міньковський С.В., суддя - Савченко А.А., суддя -Яризько В.О.) закрито провадження з розгляду скарги Харківської ОДПІ. Скаргу АТ "УкрСиббанк" задоволено. Усунуто ліквідатора Юринця А.В. від виконання обов'язків ТОВ "Автосервіс-Т". Призначено ліквідатором боржника ТОВ "Автосервіс-Т" арбітражного керуючого - Попадюка І.В. Зобов'язано Юринця А.В. передати усі матеріали, пов'язані з ліквідаційною процедурою, арбітражному керуючому Попадюку І.В. по акту прийому-передачі. Зобов'язано ліквідатора виконати у повному обсязі вимоги постанови суду від 24.01.2011, надавати суду щомісячно звіт про виконану роботу та по завершенню ліквідаційної процедури надати суду на затвердження звіт ліквідатора про виконану роботу та усі документи, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури по банкруту.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції мотивував її тим, що ліквідатор Юринець А.В. неналежним чином виконував повноваження ліквідатора ТОВ "Автосервіс-Т" у 2016-2017 роках. Кандидатура арбітражного керуючого Попадюка І.В. відповідає вимогам, встановленим законодавством про банкрутство.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс" (далі - ТОВ "Кредо Солюшнс") з ухвалою суду першої інстанції не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій, просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2018 у справі №5023/321/11 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ПАТ "УкрСиббанк" і заяви про усунення ліквідатора та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Попадюка І.В.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 5023/321/11 (головуючий суддя - Пуль О.А., суддя - Плахов О.В., суддя - Шевель О.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Кредо Солюшнс" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2018 у справі № 5023/321/11 залишено без змін.

При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що ліквідатор Юринець А.В. неналежним чином виконував повноваження ліквідатора ТОВ "Автосервіс-Т" у 2016-2017 роках. Водночас, апеляційний господарський суд визнав помилковими висновки суду першої інстанції щодо того, що ліквідатором банкрута не було надано оцінки договорам страхування і не перевірено фактичних обставин щодо настання страхового випадку та не вжиті заходи у 2017 році, спрямовані на отримання від страхової компанії страхового відшкодування, за рахунок якого можуть бути погашені кредиторські вимоги, оскільки матеріали справи та Звіт про хід ліквідаційної процедури свідчать про те, що ліквідатором був здійснений аналіз вказаних договорів у повному обсязі, АТ "УкрСиббанк" проти проведеного аналізу не заперечував у скарзі на дії ліквідатора.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.2018 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 5023/321/11, ТОВ "Кредо Солюшнс" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 5023/321/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ПАТ "УкрСиббанк".

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема ст. ст. 16, 25, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство), ст. ст. 73, 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 5023/321/11 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Пєскова В.Г., судді - Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Катеринчук Л.Й., судді - Пєскова В.Г. від 08.05.2018 прийнято справу № 5023/321/11 господарського суду Харківської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 5023/321/11 господарського суду Харківської області за касаційною скаргою ТОВ "Кредо Солюшнс" на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 5023/321/11. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Кредо Солюшнс" відбудеться 19.06.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.06.2018.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" (далі - ТОВ "Українська металургійна компанія") подало відзив на касаційну скаргу ТОВ "Кредо Солюшнс", в якому вказує на її безпідставність і необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 5023/321/11 - без змін.

Арбітражний керуючий Попадюк І.В. подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Кредо Солюшнс", в якому вказує, що всі доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та необхідності перегляду обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій, просить залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 5023/321/11 - без змін.

ПАТ "УкрСиббанк"" подано відзив на касаційну скаргу ТОВ "Кредо Солюшнс", в якому наводить спростування доводів, викладених у касаційній скарзі, просить залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 5023/321/11 - без змін.

Прокуратурою Харківської області також подано відзив на касаційну скаргу ТОВ "Кредо Солюшнс", в якому вказує на її необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 5023/321/11 - без змін.

У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5023/321/11 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й. від 15.06.2018 прийнято справу № 5023/321/11 господарського суду Харківської області за касаційною скаргою ТОВ "Кредо Солюшнс" на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 до провадження. Ухвалено розглянути касаційну скаргу ТОВ "Кредо Солюшнс" на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 5023/321/11 у судовому засіданні 19.06.2018.

В судове засідання 19.06.2018 з'явилися представники ТОВ "Українська металургійна компанія", ПАТ "УкрСиббанк", арбітражний керуючий Попадюк І.В. та прокурор Генеральної прокуратури України, які надали пояснення у справі.

Інші учасники судового провадження явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання сторони були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду; ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ч. ч. 6, 9 ст. 31 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно, з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим законом, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Ч. 5 зазначеної статті встановлює, що арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону про банкрутство господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Ч. 4 ст. 25 Закону про банкрутство встановлено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2017 ПАТ "УкрСиббанк" звернувся до господарського суду Харківської області із клопотанням (вх. 38510), а 23.11.2017 зі скаргою (вх. 38716) на дії ліквідатора, в яких просив усунути ліквідатора Юринця А.В. від виконання обов'язків у даній справі та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Попадюка І.В. Обґрунтовував свої вимоги тим, що ліквідатором протягом двох років, починаючи з 2015 року, не вжито жодних ефективних та належних заходів з метою виконання своїх обов'язків щодо розшуку майна банкрута, зокрема, не з'ясовано коли, на якій підставі, на чию користь були перереєстровані транспортні засоби, що належали боржникові. Після винесення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 та постанови Вищого господарського суду України від 31.03.2015 ліквідатор боржника Юринець А.В. належним чином не виконує покладені на нього обов'язки, допускаючи такі самі порушення вимог Закону про банкрутство, про які зазначено у постанові суду касаційної інстанції. Протягом усього часу здійснення арбітражним керуючим Юринцем А.В. повноважень ліквідатора, його дії полягали лише у направленні запитів про наявність майна боржника та аналізі даних державних реєстрів. Вперше звіт ліквідатора було зобов'язано надати ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2015. Наданий ліквідатором звіт датований 27.09.2017, а тому повинен містити результати діяльності ліквідатора протягом двох років, проте у 2016-2017 роках ліквідатором навіть не здійснювалася діяльність щодо направлення запитів. Крім того, частина запитів, доданих до звіту, та відповіді на них є некоректними та не є належними доказами, що підтверджують факт відсутності майна боржника. Зазначає, у арбітражного керуючого Юринця А.В. наявні дисциплінарні стягнення, накладені наказами Міністерства юстиції України від 18.03.2015 та від 19.09.2017, що також свідчить про неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків.

Задовольняючи скаргу ПАТ "УкрСиббанк" на дії ліквідатора арбітражного керуючого Юринця А.В., суди попередніх інстанцій виходили з такого.

Ліквідаційна процедура у даній справі триває вже понад 7 років, тоді як ст. 22 Закону про банкрутство встановлює максимальний строк процедури ліквідації у 18 місяців.

З огляду на те, що провадження у даній справі порушено з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону про банкрутство, оскільки боржник відсутній за місцезнаходженням, ліквідатор має здійснити дії щодо виявлення майна відсутнього боржника, розшуку керівника боржника, отримання за актом приймання - передачі бухгалтерської та іншої документації, печатки та штампу, матеріальних та інших цінностей боржника, а також здійснити інші дії, встановлені цим Законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що доказів вжиття ліквідатором боржника належних заходів, спрямованих на розшук та встановлення місцезнаходження первинної документації боржника, матеріали справи не містять. Відсутні також докази на підтвердження того, що ліквідатором вживалися заходи щодо притягнення до відповідальності осіб (керівника боржника) за невиконання приписів ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство у зв'язку з ненаданням усіх документів, які підтверджують фінансове становище боржника і які необхідні для проведення належної інвентаризації усіх активів банкрута.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором не було проведено інвентаризацію банкрута згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і до кументів та розрахунків, затверджену наказом Мінфіну України від 11.08.1994 №69. Грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ПАТ "УкрСиббанк", не відображені у відповідних інвентаризаційних відомостях.

Матеріали справи містять звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Автосервіс-Т" за 2007-2009, який був складений у 2015 році.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 2.2.4. звіту (аналіз дебіторської заборгованості (аналіз структури, тенденції та аналітичних показників)) ліквідатором виявлено, що частка дебіторської заборгованості (активу боржника) банкрута станом на 31.12.2009 становила 99,5%, що дорівнює 417549 тис. грн. Водночас, у звіті про хід ліквідаційної процедури від 27.09.2017, ліквідатор зазначає про відсутність у повному обсязі дебіторської заборгованості у 2010 році. Проте документів, які підтверджують дану інформацію, ліквідатором не надано.

Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено, що статистична звітність боржника (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість за 2008, 2009, 2010 роки) свідчить про здійснення господарської діяльності товариства, підтверджує подання звітності ТОВ "Автосервіс-Т" про фінансові результати, дебіторську та кредиторську заборгованість.

З урахуванням того, що згідно з балансом у 2007-2009 роках товариство здійснювало господарську діяльність, мало оборотні та необоротні активи, власний капітал, ліквідатор не з'ясував кому і на якій підставі були передані активи боржника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з наданим до звіту реєстром непогашених вимог кредиторів станом на 25.01.2018 загальна сума кредиторських вимог складає 1850819836,44 грн., з яких: вимоги ПП "РС-Центр" становлять 240995,48 грн., вимоги Харківської ОДПІ (несплата податків до державного бюджету) становить 594738559,11 грн., заборгованість перед банками за отримані кредити складає: перед ПАТ "УкрСиббанк" - 617050057,10 грн., перед ПАТ "Альфа-Банк" - 317029034,75 грн. Крім того, ліквідатором у 2015 отриманий витяг з Державному реєстру обтяжень рухомого майна банкрута №468011748, який засвідчує наявні записи 1-6 обтяжень.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатор у звіті про хід ліквідаційної процедури зазначав про закінчення дії договорів застави майнових прав, про припинення дії договору застави і, як наслідок, відсутність актуальних даних щодо наявності обтяжень рухомого майна у банкрута.

Проте, судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатор банкрута не звернувся до державного реєстратора з метою припинення цих актуальних записів про обтяження у відповідності до приписів Постанови Кабінету міністрів України від 05.07.2004 №830 із змінами та доповненнями "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна".

Таким чином, суди попередніх інстанцій вказали на те, що ліквідатором порушено норми ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, якою визначено, що з дня прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом скасовується арешт та інші обтяження щодо розпорядження майном боржника.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором не були з'ясовані усі обставини в їх сукупності про відсутність у банкрута майна, не вжито усіх належних заходів щодо його пошуку, встановлення обставин щодо законності передачі майна та можливості його повернення.

У відповідності до ч. ч. 7, 8 ст. 30 Закону про банкрутство ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатором не вжито всіх необхідних заходів для закриття рахунків боржника та відкриття ліквідаційного рахунку, з якого ліквідатор зобов'язаний здійснювати проведення розрахунків з кредиторами.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатор Юринець А.В. неналежним чином виконував повноваження ліквідатора ТОВ "Автосервіс-Т" у 2016-2017 роках, а саме: до суду першої інстанції не з'являвся, вимог ухвал суду не виконував, не надавав щомісячно звітів про виконану роботу, не завершив ліквідаційну процедуру, не надав ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу, чим необґрунтовано затягнув строки проведення ліквідації банкрута, передбачені Законом про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2017 ліквідатором подано до суду звіт про хід ліквідаційної процедури, в якому ліквідатор зазначив, що ліквідаційна процедура триває, у зв'язку з чим просив відкласти розгляд ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу. Крім звіту про хід ліквідаційної процедури, матеріали справи також містять доповнення до ліквідаційного звіту №2 від 17.01.2018.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що звіт про хід ліквідаційної процедури стосується діяльності ліквідатора за період 2012-2015 включно. Будь-яких відомостей про здійснені ним за період 2016-2017 років дії у звіті не наведені.

Встановивши вказані обставини щодо неналежного виконання покладених на ліквідатора обов'язків та не вчинення протягом ліквідаційної процедури ліквідатором боржника достатніх та належних дій по її проведенню у відповідності до вимог Закону про банкрутство, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про необхідність усунення арбітражного керуючого Юринця А.В. від виконання ним обов'язків ліквідатора ТОВ "Автосервіс-Т" та призначення нового ліквідатора.

В той же час, суд апеляційної інстанції правомірно вказав на помилковість висновків суду першої інстанції щодо ненадання ліквідатором банкрута оцінки договорам страхування, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи, зокрема, звіт про хід ліквідаційної процедури свідчать про те, що ліквідатором був здійснений аналіз вказаних договорів у повному обсязі.

Доводи скаржника, що усунення ліквідатора Юринця А.В. та призначення іншого ліквідатора боржника здійснено з порушенням вимог Закону про банкрутство без наявності клопотання та пропозиції комітету кредиторів, правомірно відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки провадження у справі про банкрутство ТОВ "Автосервіс-Т" порушено у порядку ст. 52 Закону про банкрутство, якою не передбачено обов'язкового створення комітету кредиторів.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що господарський суд Харківської області ухвалою від 23.03.2017 забезпечив кредиторам (учасникам провадження у справі про банкрутство) право на створення комітету кредиторів.

Матеріали справи не містять доказів скликання комітету кредиторів, отже, кредитори не реалізували своє право на утворення комітету кредиторів у даному провадженні у справі про банкрутство. Ліквідатор також не скористався правом щодо скликання та проведення зборів кредиторів, на яких утворюється комітет кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 25.04.2017, у зв'язку з ненаданням кредиторами кандидатури арбітражного керуючого господарським судом здійснено запит до автоматизованої системи з відбору арбітражного керуючого для подальшої участі у справі.

Арбітражний керуючий Чорненький С.В., кандидатура якого була визначена автоматизованою системою з відбору кандидатів, не надав суду заяву на участь у справі про банкрутство ТОВ "Автосервіс-Т".

Судом першої інстанції розглянута кандидатура арбітражного керуючого Попадюка І.В., яка запропонована кредитором АТ "УкрСиббанк" та заява якого надійшла до суду.

Статтею 31 Закону про банкрутство встановлений загальний порядок призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Згідно з вимогами ч. 3 названої статті, арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

При виборі кандидатури ліквідатора боржника судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом про банкрутство обов'язки.

До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії зазначених в цій частині осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, дослідивши заяву арбітражного керуючого Попадюка І.В. про згоду на участь у даній справі про банкрутство, судами попередніх інстанцій встановлено, що він не має порушень законодавства при виконанні обов'язків арбітражного керуючого і порушень строків подання інформації за час виконання своїх обов'язків, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредитора, раніше не здійснював управління боржником, не є особою, якій заборонено здійснювати цей вид професійної діяльності або займати керівні посади. Професійні ризики арбітражного керуючого під час здійснення повноважень застраховані у ПРАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (договір страхування відповідальності арбітражного керуючого від 07.08.2017 за №3402126).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що арбітражний керуючий Попадюк І.В. має свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №297 від 14.02.2013, має 4 рівень кваліфікації, має свідоцтво № 5718 про право на зайняття адвокатською діяльністю. Для здійснення незалежною арбітражною діяльністю має офіс, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 83д, секція 5, поверх 7, оф. 700 (договір оренди нежитлових приміщень № 04-2012-2017 від 20.12.2017р.) З метою виконання повноважень арбітражного керуючого має доступ до мережі Інтернет.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Попадюка І.В. відповідає необхідним вимогам, визначеним Законом про банкрутство.

Доводи скаржника відносно недотримання судами попередніх інстанцій норм законодавства про банкрутство при призначенні ліквідатора боржника є безпідставними та не спростовують встановленого судами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Кредо Солюшнс" та залишення ухвали господарського суду Харківської області від 25.01.2018 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 5023/321/11 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 5023/321/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

Л.Й. Катеринчук