Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.03.2021 року у справі №916/103/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/103/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Теком-Лізинг" (далі - ТОВ "Теком-Лізинг) - Мазурика Б. А.,

відповідача - Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) - Лещенко Г. В.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС" (далі - ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС") - Шурхно Ю. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відділення

на рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2020 (суддя Лічман Л.

В. )

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 [колегія суддів: Головей В. М. (головуючий), Колоколов С. І., Савицький Я. Ф. ]

зі справи № 916/103/20

за позовом ТОВ "Теком-Лізинг"

до Відділення,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС",

про визнання частково недійсним та скасування рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ТОВ "Теком-Лізинг" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним та скасування пунктів 1,2,4,5,7,8 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.12.2019 № 65/41-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині, що стосується ТОВ "Теком-Лізинг" (далі - Рішення АМК).

1.2. Позовна заява з посиланням на приписи статті 59 Закону України від
11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивована неповним з'ясування обставин, які мають значення для справи (не доведено наявності антиконкурентної поведінки позивача, не надано доказів на підтвердження того, що дії останнього негативно вплинули на стан конкуренції на ринку або призвели до спотворення результатів торгів).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від
03.02.2021, позов задоволено частково: визнано недійсними пункти 1,2,4,5,7,8 резолютивної частини Рішення АМК щодо ТОВ "Теком-Лізинг"; у решті позову відмовлено.

2.2. Прийняті зі справи судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 6,35,39,40,41,44,50,59 Закону № 2210, мотивовано: неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи; недоведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідністю висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи; порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного Рішення АМК.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Відділення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи Відділення

4.1.1. Суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував: висновків щодо застосування статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 18.05.2020 зі справи № 904/8052/16, від
12.05.2020 зі справи № 910/206/17, від 20.01.2020 зі справи № 910/4474/17, від
14.01.2020 зі справи № 925/473/17, від 13.11.2018 зі справи № 903/1297/14, від
14.01.2020 зі справи № 909/1056/15, від 14.07.2020 зі справи № 910/2923/15-г, від 15.01.2020 зі справи № 916/24/17; правових висновків стосовно застосування статті 81 ГПК України в частині витребування матеріалів кримінального провадження, які викладені у постанові Верховного Суду від 15.04.2018 зі справи № 5017/2615/2012; висновків щодо застосування статті 41 Закону № 2210 і статті 21 Закону України від 26.11.1993 № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон № 3659), викладених у постановах Верховного Суду: від
20.03.2018 зі справи № 907/233/16, від 28.02.2018 зі справи № 910/28569/15, від
19.03.2019 зі справи № 910/1415/18 від 04.06.2019 зі справи № 910/2639/18, згідно з якими органи Антимонопольного комітету України мають право використовувати матеріали кримінального провадження до винесення обвинувального або виправдувального вироку.

4.1.2. Апеляційним судом залишено поза увагою значний обсяг доказів, встановлених Відділенням під час розгляду ним справи.

4.1.3. Зазначені судом апеляційної інстанції положення статей 14, 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

4.1.4. Попередні судові інстанції неправомірно взяли до уваги докази ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС", які не надавались Відділенню під час розгляду ним справи і не досліджувалися ним.

4.1.5. Місцевим та апеляційним господарськими судами не надано належної оцінки доказам, які стали підставою для визнання Відділенням дій ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС" під час участі в торгах такими, що порушують законодавство про захист економічної конкуренції.

4.1.6. Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, приписи статті 80, 118, 119 ГПК України в частині прийняття письмових пояснень та доказів від третьої особи. При цьому судом й не перевірялося підтвердження направлення поданих доказів учасникам справи.

4.1.7. ТОВ "Теком-Лізинг ", ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС" та суд першої інстанції були обізнані про наявність листа Відділення від 11.02.2020 № 65-02/365, яким до АМК як розпорядника інформації повернуто документи, які не було взято за основу при ухваленні Рішення АМК.

4.1.8. Докази, які використано Відділенням при прийнятті Рішення АМК, зазначені в ньому.

4.1.9. Відділення надало ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС" можливість ознайомлення з матеріалами справи в межах, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, до прийняття та після прийняття Рішення АМК.

4.1.10. АМК самостійно визначає джерела, способи одержання та обсяг відомостей, необхідних йому для виконання поставлених завдань.

4.1.11. Сукупність встановлених у Рішенні АМК обставин свідчить про узгодження позивачем своєї поведінки з іншим учасником торгів, що виключає їх змагальність та спотворює результат торгів, метою яких є вибір об'єктивно кращої пропозиції.

4.2. Доводи інших учасників справи

ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС", кожне окремо, подали відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили про безпідставність її доводів, та просили рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.1. Місцевим господарським судом встановлено, що:

Рішенням АМК:

визнано, що ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "Європейський лізинговий альянс" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, що кваліфікується за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210 у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - КП "Кривбасводоканал") на закупівлю послуг фінансового лізингу [ідентифікатор закупівлі UA-2016-08-25-000275-а; (далі - Торги 1); пункт 1];

за вчинення зазначеного в пункті 1 Рішення АМК порушення на ТОВ "Теком-Лізинг" накладено штраф у розмірі 68 000 грн. (пункт 2);

визнано, що ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "Європейський Лізинговий Альянс" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, що кваліфікується за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210 у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених комунальним підприємством "Сансервіс" (далі - КП "Сансервіс") на закупівлю послуг фінансового лізингу [ідентифікатор закупівлі UA-2016-08-25-001034-c; (далі - Торги 2); пункт 4];

за вчинення зазначеного в пункті 4 Рішення АМК порушення на ТОВ "Теком-Лізинг" накладено штраф у розмірі 68 000 грн. (пункт 5);

визнано, що ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "Європейський Лізинговий Альянс" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, що кваліфікується за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210 у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених казенним підприємством "Морська пошуково-рятувальна служба" (далі - КП "Морська пошуково-рятувальна служба") на закупівлю послуг оренди та лізингу автомобілів і маловантажних автотранспортних засобів [ідентифікатор закупівлі UA-2016-12-09-002217-b; (далі - Торги 3); пункт 7];

за вчинення зазначеного в пункті 7 Рішення АМК порушення на ТОВ "Теком-Лізинг" накладено штраф у розмірі 68 000 грн. (пункт 8);

5.2. Також судом першої інстанції було встановлено, що:

у пунктах 18-117 розділу 4 Рішення АМК наведено ознаки антиконкурентних узгоджених дій ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС", а саме: спільне подання тендерних документів на торги; спільні особливості електронних файлів; синхронність дій у часі під час завантаження файлів в електронну систему закупівель; пов'язаність через третіх осіб; спільне подання податкової звітності; постійний обмін інформацією та використання спільних засобів зв'язку; здійснення господарської діяльності за однією адресою; зміни цінових пропозицій на торгах за певною логікою та попереднім погодженням; схоже оформлення документів, яке може свідчити про взаємозв'язок; попередня домовленість щодо участі в одних і тих самих торгах.

5.3. Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що:

ТОВ "Теком-Лізинг" зверталося до суду із заявою від 21.05.2020 про забезпечення доказів № 10/05-20 (зареєстрована 22.05.2020 за вх. № 2-1932/20), у якій просило витребувати і дозволити огляд документів, що є в матеріалах справи Відділення, а саме: лист НАБУ від 25.07.2018 № 0426-076/28879, додатки до нього на 96 аркушах, інші матеріали справи, які позивачу не надаються у зв'язку зі встановленням для них обмеженого доступу, чим утруднюється збирання та подання доказів. Позивач зазначає, що такі обставини йому стали відомі 29.11.2019 під час ознайомлення з попереднім висновком Відділення та частиною матеріалів його справи;

ухвалою суду від 28.05.2020 відмовлено в задоволенні названої заяви про забезпечення доказів (вх. № 2-1932/20);

08.07.2020 ТОВ "Теком-Лізинг" повторно подало заяву про забезпечення доказів № 21/07-20 (вх. № 2-3090/20) шляхом витребування у відповідача та огляду, у т. ч. за місцем їх знаходження, таких документів: листа НАБУ від 25.07.2018 № 0426-076/28879 та додатків до нього на 96 аркушах; подання голові АМК від
07.08.2018 № 143-01/3661-П про початок розгляду справи; листа НАБУ від
19.10.2018 № 0422-076/39552 з такими додатками: протокол огляду з додатками від
04.09.2018 на 12 аркушах; протокол огляду з додатками від 18.09.2018 на 83 аркушах; протокол огляду з додатками від 11.10.2018 на 440 аркушах; листа АМК "Про надання інформації голові Антимонопольного комітету України" від 11.02.2020 № 65-02/365 разом з додатками на 635 аркушах в 1 примірнику; інших матеріалів справи Відділення, щодо яких встановлений обмежений доступ;

ТОВ "Теком-Лізинг" зазначає, що 06.07.2020 його представник вдруге ознайомився з матеріалами справи Відділення і з'ясував, що: їх стало більше, ніж було
29.11.2019 (дата першого ознайомлення); з'явились нові описи документів; велика кількість документів міститься в закритих конвертах, огляд яких заборонений представниками відповідача; частина документів, що раніше знаходились у справі, зникли, в т. ч. додатки до листа НАБУ від 25.07.2018 № 0426-076/28879 на 96 аркушах, подання голові АМК про початок розгляду справи від 07.08.2018 № 143-01/3661-П; згідно з листом Відділення від 11.02.2020 № 65-02/365 на адресу АМК повернуто матеріали обсягом 635 аркушів;

ухвалою місцевого суду від 14.07.2020 зі справи відмовлено у задоволенні цієї заяви (вх. № 2-3090/20);

Відділення не заперечує той факт, що ним не було надано можливості позивачеві ознайомитись з великою кількістю матеріалів справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

доказів, про які йшлось у заявах про їх забезпечення, не додано й до матеріалів господарської справи;

Відділення, мотивуючи відмову в наданні позивачеві матеріалів справи, зазначило, що: документи мають обмежений доступ; їх було використано виключно для вирішення питання про початок розгляду справи Відділенням, а не для встановлення наявності антиконкурентних узгоджених дій; повернення документів АМК є наслідком вимоги, яка повинна виконуватись Відділенням;

поведінка Відділення позбавила ТОВ "Теком-Лізинг" прав (на ознайомлення із зібраними Відділенням доказами, на надання пояснень з приводу них, на подання власних доказів, які спростують доводи Відділення) та унеможливила як повноцінний захист від звинувачень у недотриманні конкурентних правил, так і перевірку судом законності оспорюваного Рішення АМК;

дії Відділення, яке приховало від ТОВ "Теком-Лізинг" та суду докази, а після того, як постало питання відносно їх можливого витребування, взагалі вилучило їх з матеріалів власної справи та всупереч приписам частини сьомої статті 44 Закону № 2210 повернуло до АМК (листом від 11.02.2020 № 65-02/365) доводять намагання Відділення уникнути ознайомлення з усіма матеріалами справи її учасниками та/або судом.

5.4. Апеляційним господарським судом додатково зазначено, що:

в якості доказів, що підтверджують факти та обставини, наведені в Рішенні АМК, Відділенням зазначено матеріали кримінального провадження № 42017000000000461 та інші докази, зібрані Відділенням самостійно на підставі інформації, отриманої від НАБУ;

підставою для початку розгляду справи за ознаками вчинення ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "Європейський Лізинговий Альянс" порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, став лист НАБУ від 25.07.2018 № 0422-076/28879 (з посиланням на кримінальне провадження № 42017000000000461 та з додатками на 96 аркушах), яким НАБУ рекомендувало АМК провести дослідження на предмет дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "Європейський Лізинговий Альянс" під час участі в конкурсних торгах, які відбулися в жовтні 2016 року, замовником яких було КП "Морська пошуково-рятувальна служба";

22.08.2018 АМК листом № 143-29/01-10867 повідомив НАБУ про розгляд його звернення від 25.07.2018 № 0422-076/28879 та початок розгляду ним справи № 143-26.13/86-18 на підставі розпорядження АМК від 22.08.2018 № 01/181-р;

19.10.2018 НАБУ листом № 0422-076/39552 (з посиланням на кримінальне провадження № 42017000000000461 та розгляд АМК справи № 143-26.13/86-18) на адресу АМК було надіслано: копію протоколу огляду з додатками від 04.09.2018 на 12 арк. ; копію протоколу огляду з додатками від 18.09.2018 на 83 арк. ; копію протоколу огляду з додатками від 11.10.2018 на 440 арк. ;

дорученням в. о. Голови АМК від 15.11.2018 № 13-02/994 (з листом НАБУ від
19.10.2018 № 0422-076/39552 та додатками на 535 аркушах) Відділення зобов'язано дослідити дотримання ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "Європейський Лізинговий Альянс" законодавства про захист економічної конкуренції під час підготовки та участі в Торгах 1 і 2;

Відділенням інформація, надана НАБУ листами № 0422-076/28879 та № 0422-076/39552 з додатками у вигляді матеріалів кримінального провадження № 42017000000000461, для ознайомлення ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "Європейський Лізинговий Альянс" та до суду першої інстанції не надавалась з посиланням на обмеженість її розповсюдження;

листом Відділення від 11.02.2020 № 65-02/365 матеріали кримінального провадження № 42017000000000461 обсягом 635 арк. повернуто до АМК. Зміст цих матеріалів, як і подальша їхня доля, ні учасникам справи, ні суду не відома. Про існування цих матеріалів (з посиланням на них) згадується в листах НАБУ від 25.07.2018 та від
19.10.2018 і, зокрема, в пунктах 26,59,60-62,67,68 мотивувальної частини Рішення АМК, відповідно до яких:

ТОВ "Телнет" листом від 17.07.2018 за № 213 (наданим НАБУ листом від 25.07.2018 за № 0422-076/28879) повідомило про надання ТОВ "Європейський Лізинговий Альянс" ІР-адреси як підрозділу ТОВ "Теком-Лізинг" та на прохання останнього (пункт 26);

головний підрозділ детективів НАБУ листом від 19.10.2018 за вих. № 0422-076/39552 (вх. № 7-01/12664 від 22.10.2018) надав протокол огляду від
04.09.2018, згідно з яким проведено огляд речей, вилучених 29.08.2018 за фактичним місцем знаходження ТОВ "Європейський Лізинговий Альянс" під час проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Відрадна, буд. 13, а саме мобільного телефону ОСОБА_1 (пункт 59);

згідно з протоколом: "Оглядом вмісту мобільного телефону встановлено, що у даному телефоні використовувалась картка оператора мобільного зв'язку "Vodafone" з номером НОМЕР_1, користувач "ОСОБА_1" (пункт 60)";

подальшим оглядом мобільного телефона (смартфона) виявлено історію обміну текстовими повідомленнями через додаток (месенджер) "Telegram" між власником смартфона та контактом на ім'я "ОСОБА_3" (НОМЕР_2; пункт 61);

за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником і підписантом ТОВ "Теком-Лізинг" у період проведення Торгів 1-3 є ОСОБА_3. Засновником, керівником та підписантом ТОВ "Європейський Лізинговий Альянс" у вказаний період є ОСОБА_1 (пункт 62);

головний підрозділ детективів НАБУ надав протокол огляду від 18.09.2018, згідно з яким було проведено огляд картки пам'яті SPmicroSDHC 16GB, на яку записана часткова копія пам'яті телефона "Apple iPhone A1778", IMEI: НОМЕР_3, серійний номер: НОМЕР_4, наданого 10.09.2018 ОСОБА_3 для огляду та копіювання (пункт 67);

у протоколі зазначено: "Оглядом основних даних мобільного телефону встановлено, що у даному телефоні використовувалась картка оператора мобільного зв'язку "Vodafone" з абонентським номером НОМЕР_5";

обставини, зазначені в пунктах 59,60-62,67,68 Рішення АМК, на які Відділення посилається в тексті Рішення АМК як на встановлені, є недоведеними за відсутності відповідних доказів;

листи НАБУ від 25.07.2018 № 0422-076/28879 та від 19.10.2018 № 0422-076/39552 не містять дозволу на розголошення відомостей, що до них додані, та в них відсутнє попередження АМК про обов'язок не розголошувати ці відомості, що вказує на порушення під час одержання доказів вимог статті 222 КПК України;

обставини, зазначені в пункті 26 Рішення АМК, спростовуються листом ТОВ "Телнет" від 05.10.2020, наданим на запит ТОВ "Європейський Лізинговий Альянс", яким ТОВ "Телнет" повідомило, що не має інформації про наявність внутрішньо-мережевого підключення між абонентами ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "Європейський лізинговий альянс". ТОВ "Телнет" не фіксувало використання однакових ІР-адрес цими абонентами. ТОВ "Телнет" не має інформації про використання абонентами ТОВ "Європейський лізинговий альянс" і ТОВ "Теком-Лізинг" обладнання одне одного;

інформація, зазначена в пунктах 66,69 Рішення АМК, охоплює трирічний період, у тому числі й той, в якому ОСОБА_1 працювала в ТОВ "Теком-Лізинг" та період після Торгів 1-3 і не може підтверджувати постійний обмін інформацією, зокрема під час участі у Торгах 1-3;

на підтвердження обставин, зазначених у пунктах 26,59,60,61,62,67,68 Рішення АМК, Відділення використало ті ж самі докази, що й стосовно викладеного в пунктах 50,52,69,70,74,75,76,108,109,110 Рішення АМК;

твердження Відділення про те, що наведене в пунктах 59,60,61,62,67,68 Рішення АМК є лише невеликою частиною доказів антиконкурентих узгоджених дій та додатково підтверджено іншими, зібраними Відділенням самостійно, доказами спростовуються матеріалами справи, які підтверджують недоведеність обставин, визнаних Відділенням встановленими;

висновком експерта Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 30.09.2020 № 20-5425/5426/5427 встановлена відсутність як відкритих, так і прихованих господарських відносин між ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "Європейський Лізинговий Альянс", а також економічну обґрунтованість цінової пропозиції ТОВ "Європейський Лізинговий Альянс", що вказує на помилковість висновків Відділення в частині визначення ТОВ "Європейський Лізинговий Альянс" штучним учасником, який не мав на меті перемогти в Торгах 1-3;

не може слугувати доказом пов'язаності позивача та третьої особи і та обставина, що в березні 2015 року група спеціалістів, яка звільнилась з ТОВ "Теком-Лізинг" перейшла працювати до ТОВ "Європейський Лізинговий Альянс", засновником і директором якого стала колишній працівник ТОВ "Теком-Лізинг" ОСОБА_1, оскільки: по-перше, ці події відбулись за 18 місяців до Торгів 1-3; по-друге, це суперечить визначенню пов'язаності осіб відповідно до законів, предметом регулювання яких є фінансовий лізинг та державні закупівлі.

6. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

6.1. Закон № 3659:

пункт 1 статті 3:

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

частина перша статті 7:

- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:

розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

частина перша та друга статті 12:

- для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення;

- повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються статті 21 Закону України від 26.11.1993 № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом;

частина п'ята статті 14:

- адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій;

частина перша статті 19:

- під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів;

стаття 21:

- органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов'язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

стаття 23:

- діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції;

- порядок розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції повинен забезпечувати дотримання прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і держави.

6.2. Закон № 2210:

стаття 1:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища;

контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами;

суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими.

Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання;

абзац перший статті 5:

- узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання;

частина перша статті 6:

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;

пункт 4 частини другої статті 6:

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

частина четверта статті 6:

- вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом;

стаття 35:

- розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі;

- при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:

збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;

отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи;

частина перша статті 36:

- органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за: заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених статті 21 Закону України від 26.11.1993 № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України;

частина перша статті 37:

- у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи;

частина перша статті 38:

- органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти розпорядження про об'єднання кількох справ в одну або про виділення справи для окремого розгляду;

частина перша статті 39:

- особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники;

- сторонами у справі є відповідач і заявник (у разі якщо справу розпочато за відповідною заявою).

Заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідачем є особа, щодо якої здійснюється розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Третьою особою є особа, залучена до участі у справі у зв'язку з тим, що рішення може суттєво зачепити її права та інтереси, охоронювані статті 21 Закону України від 26.11.1993 № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України". Про визнання третьою особою органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі;

стаття 40:

- особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право:

ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи);

наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу;

одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі);

оскаржувати рішення в порядку, визначеному законом;

- особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм правами;

стаття 41:

- доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі;

- збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.

- особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність);

пункт 1 статті 50:

- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії;

стаття 59:

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права;

- порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

6.3. Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджені розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 № 169-р) та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (далі - Правила):

пункт 12:

- доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів;

пункт 23:

- службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін;

пункт 32:

- у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

6.4. ГПК України:

частина перша - четверта статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

частина перша статті 14:

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ГПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ГПК України випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

стаття 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

- докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;

стаття 79:

- наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування;

- питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 2 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання рішення АМК недійсним.

7.2. Попередні судові інстанції у прийнятті спірних рішень виходили з того, що:

- Відділення не надало можливості ТОВ "Теком-Лізинг" ознайомитись з усіма матеріалами справи та позбавило його права на подачу пояснень і доказів, що призвело до неповного з'ясування Відділенням обставин справи; ТОВ "Теком-Лізинг" з вини Відділення не реалізувало право, яким воно наділено згідно з приписами статті 40 Закону № 2210;

- обставини, зазначені в пунктах 59,60-62,67,68 Рішення АМК, визнані Відділенням встановленими, за відсутності відповідних доказів у матеріалах справи є недоведеними, а з огляду на їх зміст вони (обставини) мають значення для вирішення справи, що є самостійною підставою для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК;

- листи НАБУ від 25.07.2018 № 0422-076/28879 та від 19.10.2018 № 0422-076/39552 не містять дозволу на розголошення зазначених у них та додатках відомостей (пункти 26,59,60,61,62,67,68 та пункти 50,52,69,70,74,75,76,108,109,110 Рішення АМК ґрунтуються на одних й тих самих доказах) та в них відсутнє попередження про обов'язок АМК не розголошувати ці відомості, що є порушенням вимог статті 222 КПК України, а тому: "будь-яка інформація отримана, за допомогою доказів, що є не допустимими, має розцінюватися судом, як не допустимий доказ".

Разом з тим, як було зазначено місцевим судом решта обставин справи на остаточний результат розгляду справи або мотиви, з яких суд першої інстанції частково задовольнив позов, не впливають, а тому залишені місцевим судом без правової оцінки, з чим погодився й суд апеляційної інстанції.

7.3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

7.4. Беручи до уваги приписи статті 21 (щодо обов'язку передавати відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції) Закону № 3659, статей 35 (розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції), 36 (підстави для початку розгляду), 41 (забезпечення доказів) Закону № 2210, НАБУ є особою, за зверненням (поданням) від 25.07.20218 № 0422-076/28879 якої АМК розпочав розгляд справи № 143-26.13/86-18 та в подальшому доручив проведення розслідування Відділенню.

При цьому передання НАБУ на виконання приписів статті 21 Закону № 3659 відомостей, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, за призначенням та правовим змістом такої дії водночас є й дозволом на використання відповідної інформації.

Передані таким чином матеріали підпадають під визначення доказів у розумінні статті 73 ГПК України та підлягають перевірці на належність та допустимість у загальному порядку.

7.5. Відповідно до пункту 32 Правил у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

7.6. Апеляційним судом встановлено, що на підтвердження висновків Рішення АМК Відділенням наведено матеріали названого кримінального провадження та інші докази, зібрані Відділенням самостійно.

Водночас ні місцевим, ні апеляційним господарськими судами не було з'ясовано та наведено в судових рішеннях: які саме докази зібрані Відділенням самостійно; яку інформацію містять ці докази; чи є ці докази достатніми для належного обґрунтування висновків Відділення, викладених у Рішенні АМК.

Отже, попередніми судовими інстанціями: не встановлено всіх обставин, що входять до предмету доказування у справі; не з'ясовано з належною повнотою перелік доказів, якими Відділення обґрунтувало власні висновки; не надано оцінки всім доказам, які стали підставою для визнання Відділенням дій ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

7.7. У свою чергу, посилання суду апеляційної інстанції, наведені в пункті 7.2. цієї постанови, щодо самостійної підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК є передчасними, оскільки попередніми судовими інстанціями досліджувалися лише обставини, викладені в підрозділі 4.4 (пункти 59-62,67,68) Рішення АМК, тоді як зміст інших підрозділів (4.1-4.3,4.5-4.8) Рішення АМК з цього приводу залишився фактично без дослідження та оцінки.

7.8. Передчасним - без належної оцінки усіх наявних доказів у їх сукупності - є й висновок попередніх судових інстанцій щодо неповноти з'ясування Відділенням обставин зазначеного ним порушення через неознайомлення відповідачем позивача з усіма матеріалами справи та позбавленням його права на подачу пояснень і доказів.

При цьому згідно з приписами частини другої статті 59 Закону № 2210 порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

7.9. Водночас узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1,5,6 Закону № 2210 передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією.

У свою чергу, для висновку органу АМК щодо наявності порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, достатнім є встановлення й доведення намагання суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку (зокрема, шляхом обміну інформацією під час підготовки до участі в торгах), що призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами та відсутність реальної конкуренції).

Близька за змістом правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі від 13.03.2018 зі справи № 924/381/17, від 12.06.2018 зі справи № 922/5616/15, від 18.10.2018 зі справи № 916/3214/17, від 18.12.2018 зі справи № 922/5617/15, від 05.03.2020 зі справи № 924/552/19, і Верховний Суд у справі № 910/4542/20 не вбачає підстав відступати від неї.

7.10. Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, належить здійснювати оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини 2 статті 86 ГПК України, а також досліджувати вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі в їх сукупності.

Такі правові позиції викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від
22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 05.08.2019 зі справи № 922/2513/18, від
07.11.2019 зі справи № 914/1696/18, і Верховний Суд у справі № 910/4542/20 не вбачає підстав відступати від цього.

7.11. Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неповноти дослідження обставин справи та не спростували відповідних доводів Відділення у передбачений законом спосіб, а тому їх висновки щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог і визнання недійсним Рішення АМК є передчасними.

7.12. Разом з тим й доводи відповідача щодо відсутності у позивача і третьої особи права подавати докази, які раніше ними не надавалися Відділенню, не ґрунтуються на законі.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 зі справи № 910/701/17.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Доводи Відділення про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.

Твердження ТОВ "Теком-Лізинг" і ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС", викладені у відзивах на касаційну скаргу, наявності таких порушень не спростовують.

8.2. Таким чином, з огляду на межі повноважень касаційної інстанції щодо встановлення обставин справи і дослідження доказів Касаційний господарський суд вважає за необхідне касаційну скаргу Відділення задовольнити частково, оскаржувані судові акти зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

8.3. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, з'ясувати усі істотні обставини справи, дослідити всі надані учасниками справи докази і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення.

9. Судові витрати

За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 зі справи № 916/103/20 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова