Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.01.2019 року у справі №908/856/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/856/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької області від 31.07.2018

(суддя Федорова О.В.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 (головуючий - суддя Пархоменко Н.В., судді Коваль Л.А. і Чередко А.Є.)

зі справи № 908/856/18

за позовом публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (далі - Позивач)

до комунального підприємства "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - Відповідач)

про стягнення 824 121,60 грн.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення 576 099,33 грн. пені, 60 588,12 грн. - 3% річних та 187 434,15 грн. "інфляційних".

Позов мотивовано тим, що Відповідач здійснив оплату електричної енергії з простроченням, тому Позивач нарахував Відповідачу пеню, 3% річних та "інфляційні".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2. Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.07.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018: позов задоволено частково; з Відповідача стягнуто на користь Позивача: 422 865,15 грн. пені; 3% річних у сумі 60 588,12 грн.; "інфляційних втрат" у сумі 105 334,51 грн. та 4 415,91 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення і постанову мотивовано неналежним виконанням Відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 01.10.2008 №31 у частині своєчасної та повної оплати електричної енергії; оскільки мало місце прострочення грошового зобов'язання, то є правомірним стягнення 3% річних, "інфляційних втрат" та пені (за здійсненим судами перерахунком); судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про зменшення пені на 90%.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Відповідач просить рішення господарського суду Запорізької області від 31.07.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 скасувати в частині стягнення пені і передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що:

- заборгованість за використану електричну енергію виникла через несвоєчасне та неповне відшкодування Відповідачу пільг та субсидій за споживачів Відповідача, за які з бюджету повинні бути перераховані кошти на покриття пільг і субсидій. Станом на 01.05.2018 заборгованість по субвенціях перед Відповідачем склала 6 525,5 тис.грн.;

- Відповідач є унітарним комунальним підприємством, яке утворено територіальною громадою м. Мелітополь в особі Мелітопольської міської ради. Для своєї діяльності Відповідач використовує електричну енергію, яка постачається Позивачем, для забезпечення безперебійного водопостачання споживачам;

- майновий стан Відповідача та повне виконання Відповідачем своїх зобов'язань з оплати за використану електричну енергію. Оплата пені у розмірі 422 865,15 грн. поставить Відповідача у більш скрутне фінансове становище, що може призвести до припинення діяльності підприємства, а це призведе до екологічної катастрофи.

Доводи іншого учасника справи

5. У відзиві на касаційну скаргу Позивач: заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність і необґрунтованість та про недоведеність Відповідачем його складного фінансового стану; вказує про ухвалення оскаржуваних судових рішень у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та з урахуванням інтересів обох сторін при вирішенні питання щодо відмови у зменшенні розміру пені, дотримання балансу інтересів сторін; просить скаргу залишити без задоволення, а відповідні судові рішення - без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. 01.10.2008 Позивачем (постачальник електричної енергії) та Відповідачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 31 (далі - Договір), відповідно до якого:

- постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу" (пункт 1);

- споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатку №5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" (пункт 2.3.4);

- розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за чинними тарифами та відповідно до чинного законодавства (пункт 7.2).

Згідно з пунктом 6 додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" у редакції додаткової угоди від 27.02.2013 № 15 до Договору постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно з даними наданого споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Відповідно до пункту 9.4 Договору у редакції додаткової угоди від 10.07.2015 №17 до Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

7. У період з березня 2016 року по березень 2018 року Відповідач споживав активну електричну енергію, про що складені акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію та рахунками за відповідний період.

8. Згідно з пунктом 10 додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" у редакції додаткової угоди від 27.02.2013 №15 до Договору споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.

9. Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що рахунки оплачувалися Відповідачем з простроченням. Дати та суми оплат підтверджуються наявними у справі копіями виписок по рахунку позивача, факсограм (спільні протокольні рішення) про взаєморозрахунки та актами звірки сторін.

10. Відповідно до пункту 4.2.1 Договору за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних-вимог доручень за активну електроенергію (пункт 10 додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію") споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання зі сплати, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати. Таким чином, Договором сторони передбачили нарахування пені протягом усього періоду прострочення.

11. Суди попередніх інстанцій, здійснивши перевірку розрахунку пені, визнали обґрунтованим нарахування пені за період з 13.04.2016 по 04.05.2018 у сумі 576 099,30 грн. Пеня в сумі 0,03 грн. нарахована необґрунтовано. З урахуванням позовної давності, про застосування якої заявлено Відповідачем, суди визнали обґрунтованою нараховану пеню за період з 26.05.2017 по 04.05.2018, яка складає 422 865,15 грн.

12. Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 90%, у задоволенні якого судами відмовлено з огляду на таке.

Відповідач, посилаючись на неможливість своєчасного розрахунку за придбану електричну енергію власними коштами, повинен довести відповідні обставин, зокрема повинен надати належні докази на підтвердження свого майнового стану за спірний період (звіт про фінансові результати, довідку про рух коштів на рахунках). Однак Відповідачем не надано доказів на підтвердження свого майнового стану на час виникнення прострочення сплати боргу.

На підтвердження майнового стану на час розгляду справи Відповідачем надано баланс та звіт про фінансові результати за І квартал 2018 року, згідно з якими за наслідками від операційної діяльності Відповідач має збиток у розмірі 1 033 тис.грн. Між тим, Відповідач здійснює господарську діяльність та отримує прибуток, що вбачається з фінансового звіту, - 1 155 тис. грн.

Заборгованість по субвенціях з бюджету перед Відповідачем не звільняє останнього від обов'язку з оплати електричної енергії.

Крім того, судами враховані інтереси Позивача, який заперечує проти зменшення розміру нарахованої пені у повному обсязі і який також посилається на важкий фінансовий стан підприємства. На підтвердження свого фінансового стану Позивач надав довідку щодо заборгованості підприємства із заробітної плати, кредиторської та податкової заборгованості, довідки про залишки коштів на рахунках.

13. За здійсненим судом перерахунком, з Відповідача підлягає стягненню 3% річних у сумі 60 588,12 грн. та "інфляційні втрати" у сумі 105 334,51 грн.

14. Причиною подання касаційної скарги стала незгода Відповідача із відмовою у задоволенні його клопотання про зменшення пені на 90%. В іншій частині оскаржувані судові рішення, прийняті по суті даної справи, не оскаржується жодною із сторін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Стаття 233 Господарського кодексу України:

- у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України:

- розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційної інстанції

16. За змістом наведених норм зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

17. Як встановлено судами, заявляючи клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми пені на 90 %, Відповідач послався на складний фінансовий стан підприємства, повну оплату основного боргу за Договором та відсутність збитків у Позивача, завданих простроченням виконання зобов'язання з боку Відповідача, однак не надав доказів на підтвердження свого майнового стану на час виникнення прострочення сплати боргу, у зв'язку з чим суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Відповідача про зменшення розміру пені.

18. Що ж до посилання Відповідача на те, що судами попередніх інстанцій не враховано того, що заборгованість за використану електричну енергію виникла через несвоєчасне та неповне відшкодування Відповідачу пільг та субсидій, то заборгованість по субвенціях з бюджету перед Відповідачем не звільняє його від обов'язку з оплати електричної енергії, а зменшення суми пені є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

19. Аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги та стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі і спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях зі справи. Водночас касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

20. Поряд з тим Касаційний господарський суд бере до уваги та погоджується з відповідними аргументами, наведеними у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

22. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 31.07.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 у справі № 908/856/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов