Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.01.2019 року у справі №918/271/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 918/271/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - Брагіна О.Л.,

відповідача - Прищепа О.С.,

третьої особи - Брагіна О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області

на рішення Господарського суду Рівненської області

у складі судді Марич В.В.

від 20.08.2018 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Огороднік К.М., Дужич С.П., Коломис В.В.

від 18.12.2018

за позовом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Національної поліції в Рівненській області

про розірвання договорів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 22 квітня 2018 року позивач подав позовну заяву про розірвання договору №3п від 22.02.2006 "Про дольову участь та будівництво житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, вул. Ст. Бандери, 12 та комплексу споруд Автотранспортного господарства УМВС України в Рівненській області з мікрорайоном малоповерхової забудови на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 101", укладеного між позивачем та відповідачем; розірвання договору №3п-02 від 22.02.2006 "Про дольову участь та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: вул. Ст. Бандери, 12 в м. Рівне", укладеного між Відділом капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд".

2. Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням відповідачем строків початку будівельних робіт; правом замовника відмовитись в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення робіт; настанням обставин, що зумовлюють неможливість виконання зобов'язань за спірними договорами і за які жодна із сторін не відповідає; припинення фінансування будівництва, що є істотним порушенням умов договорів і позбавляє замовника того, на що він розраховував при їх укладенні; недоцільністю співпраці та інвестування коштів у будівництво об`єктів.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.08.2018 у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивачем не було доведено підстав для розірвання спірних договорів, а саме, відсутністю всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання договорів за рішенням суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 29 грудня 2018 року позивач подав касаційну скаргу.

7. У касаційні скарзі позивач просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 20.08.2018, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. 22 лютого 2006 року між Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, від імені якого діяв Відділ капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (надалі - Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" (надалі - Сторона-2) був укладений договір №3п (надалі - Договір №3п), предметом якого є дольова участь сторін щодо організації проектування, будівництва та введення в експлуатацію житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, Ст. Бандери, 12 (надалі - Об'єкт-1) та комплексу споруд Автотранспортного господарства УМВС України у Рівненській області з мікрорайоном малоповерхової забудови на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 101 (надалі - Об'єкт-2).

9. Згідно з пунктом 1.2 Договору №3п внеском Сторони-1 у будівництво є діяльність по організації будівництва шляхом отримання дозвільної та іншої документації, необхідної для виконання будівельних робіт та введення Об'єктів будівництва в експлуатацію, а також грошові витрати фактично понесені нею до підписання цього Договору, підтверджені документально.

10. Пунктом 1.3 Договору № 3п передбачено, що внеском Сторони-2 у будівництво є організація будівництва Об'єкту, що включає: здійснення Стороною-2 функцій забудовника та землекористувача, делегованих їй за цим Договором на період будівництва; укладення договорів з проектними, субпідрядними організаціями; постачальниками матеріалів; фінансування будівництва та інших витрат, пов'язаних із будівництвом Об'єктів; залучення згідно чинного законодавства інвесторів будівництва або відчуження в межах своєї долі житлових та нежитлових приміщень у порядку, що не суперечить чинному законодавству; виконання Стороною-2 функцій підрядника, покладених на неї цим Договором.

11. Згідно з пунктом 1.4 Договору №3п термін закінчення будівництва та введення їх в експлуатацію здійснюється в два етапи: перший етап - введення в експлуатацію Об'єкта-2 (АТГ УМВС) у 3 кв. 2008 році; другий етап - введення в експлуатацію Об'єкта-1 у 4 кв. 2009 року; третій етап - введення в експлуатацію Об'єкта-2 (мікрорайон малоповерхової забудови) у 4 кв. 2010 року.

12. Відповідно до пункту 1.5 Договору №3п за взаємною згодою сторони встановлюють наступний розподіл площ Об'єктів будівництва: у результаті виконання Договору після здачі Об'єктів в експлуатацію Сторона-1 залишає у своєму розпорядженні 100% від загальної площі збудованого Об'єкта-2 комплекс споруд Автотранспортного господарства УМВС України у Рівненській області, 6% від загальної площі житла мікрорайону малоповерхової забудови Об'єкта-2 та 6% від загальної площі житла Об'єкта-1.

13. З метою продовження реалізації інших умов Договору №3п, між Відділом капітального будівництва УМВС України в Рівненській області (надалі - Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" (надалі - Сторона-2) був укладений договір №3п-02 (надалі - Договір №3п-02), предметом якого є дольова участь сторін щодо організації будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку на земельній ділянці по вул. Ст. Бандери, 12 в м. Рівне.

14. Відповідно до пункту 2.2 Договору №3п-02 Сторона-1 зобов'язується передати Стороні-2 всю документацію необхідну для виконання функцій Забудовника на строк дії цього Договору, а Сторона-2 зобов'язується прийняти цю документацію.

15. Згідно з пунктом 2.2.2 Договору №3п-02 моментом передачі документації є підписання акта прийому-передачі документації уповноваженими особами сторін.

16. Пунктом 5.1.1 Договору №3п-02 на Сторону-1 покладено обов'язок з отримання дозволу Держархбудконтролю на будівництво та іншу документацію, необхідну для здійснення будівництва.

17. Пунктом 5.1.2 Договору №3п-02 передбачено, що Сторона-1 зобов'язується не переуступати під час дії Договору свої права та обов'язки третім особам, а також не вчиняти будь-які дії та угоди щодо Об'єкта будівництва без письмової згоди Сторони-2.

18. Згідно з пунктом 12.1 Договору №3п-02 Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

19. На виконання умов спірних договорів, Стороною-1 було здійснено такі дії: отримано висновок комплексної державної експертизи № 446/08 від 12.12.2008 по проекту забудови житлових будинків з вбудованими приміщеннями по вул. Ст. Бандери, 12 в м. Рівне (будинок № 3); затверджено проектно-кошторисну документацію на забудову житлових будинків з вбудованими приміщеннями по вул. Ст. Бандери, 12 в м. Рівне; отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № 74 від 11.02.2009.

20. Станом на кінець 2012 року будівництво так і не було розпочато, внаслідок чого листом від 28.11.2012 № 1/4465 позивач повідомив відповідача про намір розірвати Договір №3п-02 у зв'язку з недоцільністю подальшої співпраці та інвестування коштів у будівництво Об'єкта.

21. Відповідачем неодноразово направлялись на адресу позивача листи із вимогою виконати умови спірних договорів та передати під забудову будівельний майданчик за адресою м. Рівне, вул. Ст. Бандери, 12.

22. Листами від 04.02.2013 №1/396, від 01.10.2014 № 1/4154, від 26.02.2016 № 1/5820 позивач повідомляв відповідача про неможливість передачі будівельного майданчика та розірвання договір у зв'язку з тим, що необхідність у будівництві на вказаний період часу відпала, а також у зв'язку з тим, що на земельній ділянці по вул. Ст. Бандери, 12 в м. Рівне розміщувались адміністративні будівлі діючого автотранспортного господарства УМВС України в Рівненській області.

23. Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.06.2017 у справі №918/410/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2017 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області задоволено, зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області виконати умови Договорів №Зп та №Зп-02 шляхом передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" документації необхідної для виконання функцій замовника та оформлення акта про початок будівництва житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою м. Рівне, вул. С. Бандери, 12-Б (земельна ділянка кадастровий номер 5610100000:01:048:032).

24. Рішення господарського суду Рівненської області від 15.06.2017 у справі №918/410/16 на час вирішення даної справи не виконано.

25. Зазначеним рішенням суду встановлено таке:

- Договір №3п та Договір №3п-02 не встановлюють будь-якої відкладальної умови для Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області в частині виконання останнім зобов'язання щодо виконання умов Договорів, а саме передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" дозвільної документації необхідної для виконання функцій забудовника, зокрема і такої, як перенесення діючого автотранспортного господарства (АТГ УМВС України в Рівненській області) в інше місце та звільнення відповідної території;

- можливість початку будівництва житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою м. Рівне, Ст. Бандери, 12 пов'язана з перенесенням діючого автотранспортного господарства (АТГ УМВС України в Рівненській області) в інше місце та звільнення відповідної території;

- ні Договір №3п, ні Договір №3п-02 не покладають виконання зобов'язань по перенесенню діючого автотранспортного господарства (АТГ УМВС України в Рівненській області) в інше місце та звільнення відповідної території на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд". Навпаки, зазначеними Договорами передбачено, що саме Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області зобов'язане здійснити діяльність по організації будівництва, що, зокрема, включає в себе одержання дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт в органах державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) у порядку, встановленому ДБН А.3.1-2-93 "Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт", передання підрядній організації будівельного майданчику і оформлені у встановленому порядку документи, необхідні для його повноцінного використання;

- умовами Договорів саме до зобов'язань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області відноситься діяльність по організації будівництва шляхом отримання дозвільної та іншої документації, необхідної для виконання будівельних робіт та введення об'єктів будівництва в експлуатацію, тому, відповідно, саме останнє зобов'язане передати підрядній організації будівельний майданчик і оформлені у встановленому порядку документи, необхідні для його повноцінного використання. Тобто, на Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області покладено обов'язок в тому числі і отримання (набуття) земельної ділянки, в разі її відсутності у нього, для можливості організації будівництва житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою м. Рівне, вул. Ст. Бандери, 12, зокрема, шляхом передання підрядній організації будівельного майданчика і оформлених у встановленому порядку документів, необхідних для його повноцінного використання.

26. На виконання своїх зобов'язань за Договорами №3п та №3п-02 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванті-Житлобуд" виконало ряд робіт, пов'язаних з підготовкою будівництва та понесло відповідні витрати на суму 207 574,80 грн.

27. Спірні договори не містять будь-яких умов щодо розірвання їх за згодою сторін в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

28. В даному випадку відсутні всі чотири умови, необхідні для розірвання спірних договорів за рішенням суду, оскільки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області могло усунути обставини, що стали підставою для невиконання Договорів, а саме, шляхом виконання вимог спірних договорів в частині передання підрядній організації будівельного майданчика і оформлених у встановленому порядку документів, необхідних для його повноцінного використання.

29. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстав для розірвання спірних договорів.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

30. Позивач вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми процесуального та матеріального права, а саме, статтю 75 Господарського процесуального кодексу України, статтю 651, частини 2, 4 статті 849 Цивільного кодексу України, оскільки, на думку позивача, підставою для розірвання спірних договорів є частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України, натомість суди першої та апеляційної інстанцій неправильно тлумачили згадані норми матеріального права.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

31. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

32. Цивільний кодекс України

Стаття 651 частини 1, 2

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 652 частини 1, 2

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Стаття 849 частини 2, 4

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

33. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Стаття 300 частина 4

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Стаття 310 частина 3 пункти 1

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

34. Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

35. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

36. Як вбачається з матеріалів справи, однією з підстав позову для розірвання спірних договорів позивачем визначено право замовника відмовитись в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення робіт, яке закріплене у частині 4 статті 849 Цивільного кодексу України.

37. Із оскаржуваних судових рішень убачається, що суди дійшли висновку про відсутність у позивача підстав для відмови від спірних договір на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, оскільки саме внаслідок вини позивача щодо передачі відповідачу будівельного майданчика та документації, відповідач не приступив до виконання своїх зобов'язань за спірними договорами.

38. Однак, Суд зазначає, що у даному випадку суди дійшли невірного висновку, оскільки саме частина 2 статті 849 Цивільного кодексу України підлягає застосуванню при встановлені обставин несвоєчасного початку підрядником робіт, внаслідок вини замовника щодо передачі підряднику будівельного майданчика та відповідної документації.

39. Суд зазначає, що дійсно стаття 849 Цивільного кодексу України передбачає випадки відмови замовника від договору. При цьому, частина 2 зазначеної статті визначає випадок, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. Натомість частина 4 цієї ж статті не передбачає ніяких умов для замовника для відмови від договору.

40. Суд зазначає, що у даній справі саме на наявність умови відмови від спірних договорів посилався позивач, тобто, на приписи частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, а не на частину 2 зазначеної статті.

41. Однак, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не встановлювали обставин обґрунтованості чи необґрунтованості саме таких підстав позову (частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України).

42. Крім того, Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій належно не дослідили листи позивача від 28.11.2012 №1/4465, від 04.02.2013 №1/396, від 01.10.2014 №1/4154, від 26.02.2016 №1/5820, направлені відповідачу. Тобто, чи є зазначені листи відмовою позивача від спірних договорів, у розумінні частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, чи ні. Та, як наслідок, належно не встановили чи наявний, чи відсутній предмет спору у даній справі.

43. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди не дослідили усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

45. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

46. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 20.08.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі №918/271/18 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко