Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.07.2019 року у справі №927/855/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 927/855/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Озерчук М. М.

розглянув касаційну скаргу Виконавчого комітету Ніжинської міської ради

Чернігівської області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 (головуючий - Калатай Н. Ф., судді: Мартюк А. І., Зубець Л. П. )

у справі № 927/855/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 13"

до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ніжинська міська рада Чернігівської області

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Оренда комунального майна"

про визнання укладеною додаткової угоди та внесення змін до договору

Учасники справи:

представник позивача - Козирєв В. В., Васюк Д. Г. ;

представник відповідача - Копилова Є. Г. ;

представник третьої особи-1 - Лега В. О.;

представник третьої особи-2 - не з'явився;

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 26.11.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №13" (далі - позивач, ТОВ "Аптека №13") звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області (далі - відповідач, Виконком Ніжинської міськради), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ніжинської міської ради Чернігівської області (далі - третя особа-1) та Комунального підприємства "Оренда комунального майна" (далі - третя особа-2), в якому просило:

- визнати укладеною додаткову угоду від 30.01.2018 до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжин №13 від 18.08.2015 на приміщення за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, буд. 5, загальною площею 318,1 кв. м. в цілому з пунктом 2, в редакції, зазначеній орендарем згідно з протоколом розбіжностей від 22.02.2018 до додаткової угоди;

- внести зміни до вищевказаного договору оренди, зазначивши в пункті 10.1. вказаного договору строк його дії до 31.12.2020.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані наявністю між сторонами договірних відносин з оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжин, на підставі договору від 18.08.2015, укладеного сторонами зі строком дії до 30.01.2018. Реалізуючи право на продовження вказаного договору, позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження строку його дії, у відповідь на що отримав від відповідача проект додаткової угоди від
30.01.2018 до договору оренди. Позивач підписав додаткову угоду з протоколом розбіжностей в частині п.2, якою врегульовано питання строку дії договору. Однак сторонами не було узгоджено розбіжності до протоколу щодо продовження строку оренди (дії договору), у зв'язку з чим відповідач звернувся з позовом до Господарського суду Чернігівської області.

1.3 Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2018 у справі №927/195/18, що набрало законної сили 14.08.2018, відмовлено Виконкому Ніжинської міськради у позові до ТОВ "Аптека №13" про узгодження розбіжностей по пункту 2 додаткової угоди від 30.01.2018 до договору оренди №13 від 18.08.2015, у запропонованій Виконкомом Ніжинської міськради редакції. В той же час, у названому судовому рішенні зазначено, що запропонована ТОВ "Аптека №13" редакція договору в частині продовження строку його дії до 31.12.2020 не суперечить Закону, однак рішення в цій частині судом не приймалось, у зв'язку з відсутністю такої вимоги.

1.4 Позивач вважає, що у межах справи №927/195/18 врегульовано розбіжності відносно строку продовження дії договору оренди, пропозиція ТОВ "Аптека №13" залишена в силі, а відтак договір фактично продовжено до 31.12.2020. Однак відповідач не підписав та не повернув позивачу примірник протоколу розбіжностей від 22.02.2018 до додаткової угоди до договору оренди №13 від 18.08.2015, що й зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1 21.01.2019 Господарський суд Чернігівської області ухвалив рішення про відмову у позові, зазначивши про те, що оскільки по закінченню строку дії спірного договору сторони не досягли згоди відносно його нових умов, а саме щодо терміну, на який договір має бути продовжено, зазначений договір припинив свою дію 01.02.2018, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Також місцевий господарський суд вказав про те, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2018 у справі №927/195/18 не було узгоджено розбіжності до п.2 додаткової угоди від 30.01.2018 до договору оренди №13 від
18.08.2015 в частині терміну дії договору у запропонованій ТОВ "Аптека №13" редакції (тобто пролонгації терміну дії договору оренди до 31.12.2020), оскільки зазначені вимоги не входили до предмету розгляду вищевказаної справи.

З огляду на необґрунтованість позовних вимог, суд першої інстанції не прийняв до уваги заяву відповідача про сплив позовної давності.

2.2 29.05.2019 Північний апеляційний господарський суд своєю постановою скасував рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2019 та ухвалив нове рішення, яким позов задоволено частково. Внесено зміни до укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна №13 від 18.08.2015, шляхом викладення його п.10.1 в наступній редакції: "Цей договір діє з 18 серпня 2015 року до 31 грудня 2020 року". В решті позовних вимог відмовлено.

Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2018 у справі № 927/402/18, яке набрало законної сили, визнано недійсним пункт 1 рішення Ніжинської міської ради (32 сесії сьомого скликання) №25-32/2017 від 06.12.2017 "Про оренду майна комунальної власності міста Ніжина", у зв'язку з чим фактично відсутня підстава, на якій відповідач (орендодавець майна) та третя особа-2 (балансоутримувач майна) та на яку згідно з п.7.2.6 Договору покладено обов'язок інформувати орендаря про рішення орендодавця щодо орендованого майна - примітка суду) повідомляли позивача про небажання продовжити дію Договору після закінчення строку його дії та, відповідно, відсутніми вважаються й відповідні повідомлення. За таких обставин, вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди від 30.01.2018 до договору оренди №13 від 18.08.2015 в цілому з пунктом 2, в редакції, зазначеній орендарем згідно з протоколом розбіжностей від 22.02.2018 до додаткової угоди, задоволенню не підлягають.

2.3 За висновком апеляційного господарського суду, строки, передбачені ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), про які зазначав відповідач, не є строком позовної давності в розумінні ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Враховуючи відсутність заяв відповідача та третьої особи-2 про зміну умов Договору, які висловлені протягом місця після закінчення строку дії Договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір автоматично продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

З огляду на заперечення відповідача проти факту продовження дії Договору та з метою належного захисту прав позивача, апеляційний господарський суд частково задовольнив позовні вимоги в частині внесення зміни до Договору шляхом викладення його п.10.1 в такій редакції: "Цей договір діє з 18 серпня 2015 року до 31 грудня 2020 року".

3. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи

3.1 18.08.2015 між третьою особою-1, як орендодавцем, третьою особою-2, як балансоутримувачем, та позивачем, як орендарем, було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжин №13 (далі - Договір оренди), за умовами якого (п. п.1.1,1.3) треті особи передають, а позивач приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що є об'єктом комунальної власності територіальної громади міста Ніжин (далі майно) нежитлове приміщення, загальною площею 318,1 кв. м., розміщене на першому поверсі вбудовано-прибудованого до п'ятиповерхового цегляного житлового будинку за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, та перебуває в господарському віданні третьої особи-2. Фактичну передачу майна здійснює третя особа-2. Акт приймання-передачі підписується третіми особами та позивачем. Майно передається в оренду для розміщення аптеки на підставі п.6 рішення 70-ї сесії Ніжинської міської ради шостого скликання від 18.08.2015 за №23-70/2015.

Відповідно до п.2.1 Договору оренди орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний в Договорі, але не раніше підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток №1).

В п. п.10.1,10.3,10.8 Договору оренди передбачено, що договір діє з 18.08.2015 по 30.01.2018 включно. Зміни і доповнення до договору допускаються за взаємної згоди сторін, розглядаються протягом двох місяців з дати їх подання до розгляду іншою стороною та оформлюються додатковою угодою до Договору. Чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

3.2 На виконання умов Договору оренди позивачу передано в користування об'єкт оренди, про що позивачем та третіми особами підписано акт приймання-передачі від
18.05.2015.

3.3 Згідно з рішенням Ніжинської міської ради (17-ї сесії сьомого скликання) №9-17/2016 від 12.10.2016 "Про орган приватизації комунального майна міста Ніжина", відповідно до ст.ст. 26, 42, 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна", міська рада вирішила визнати органом приватизації комунального майна (нежитлових об'єктів) територіальної громади міста Ніжина - Виконавчий комітет Ніжинської міської ради, що у межах своєї компетенції, зокрема, виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Ніжин, за рішенням Ніжинської міської ради.

3.4 Рішенням Ніжинської міської ради (32 сесія сьомого скликання) № 25-32/2017 від 06.12.2017 "Про оренду майна комунальної власності міста Ніжина" вирішено продовжити дію Договору оренди з позивачем строком до 01.05.2018 для розміщення аптеки, з попередженням про подальше звільнення приміщення в зв'язку з необхідністю використовувати зазначене майно для потреб власника.

3.5 Відповідач листами №02.1-12/2331 від 15.12.2017 та №02.1-12/180 від
30.01.2018 у відповідь на звернення позивача від 01.11.2017 щодо продовження терміну дії Договору оренди повідомив, що заява позивача розглядалася на засіданні 32 сесії Ніжинської міської ради 06.12.2017 і відповідно до п.1 рішення Ніжинської міської ради (32 сесія сьомого скликання) №25-32/2017 від
06.12.2017 "Про оренду майна комунальної власності міста Ніжина" вирішено продовжити договір з позивачем строком до 01.05.2018, з попередженням про подальше звільнення приміщення, у зв'язку з необхідністю використовувати зазначене майно для потреб власника.

У вказаних листах позивачу також роз'яснено, що після закінчення строку, на який продовжено Договір, останньому необхідно вчинити дії відповідно до вимог чинного законодавства та п.10.6 Договору оренди. Разом з листами позивачу направлено витяг з рішення Ніжинської міської ради (32 сесія сьомого скликання) №25-32/2017 від 06.12.2017 "Про оренду майна комунальної власності міста Ніжина".

3.6 30.01.2018 третя особа-2, яка згідно з п.7.2.6 Договору оренди зобов'язана інформувати позивача щодо рішень орендодавця, які стосуються орендованого майна, з листом №31 від 30.01.2018 направила позивачу три екземпляри додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору оренди для ознайомлення та підписання. Факт отримання позивачем вказаного листа та додаткових угод ним не заперечується.

3.7 За умовами проекту додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору оренди позивачу пропонувалось внести наступні зміни до Договору:

- у тексті Договору та акті приймання-передачі від 18.08.2015 слова "Ніжинська міська рада Чернігівської області" замінити на слова "Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області" у відповідних відмінках, відповідно до рішення Ніжинської міської ради №9-17/2016 від 12.10.2016 (п.1);

- на підставі п. 1 рішення Ніжинської міської ради № 25-32/2017 від 06.12.2017 "Про оренду майна комунальної власності міста Ніжина" внести зміни до п.10.1 Договору в частині терміну його дії, продовжити його до 01.05.2018 та викласти п. 10.1. у наступній редакції: " п. 10.1 Цей Договір діє до 01.05.2018; Договір в подальшому поновленню (пролонгації, укладенню на новий строк) не підлягає в зв'язку з необхідністю використовувати нежитлові приміщення загальною площею 318,1 кв. м. розміщені з адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, для потреб власника" (п.2).

3.8 Листом №61 від 19.02.2018 третя особа-2 повторно звернулась до позивача з ' проханням підписати три екземпляри додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору оренди та повернути їх за зворотною адресою.

3.9 Листом від 23.02.2018 позивач направив на адресу третьої особи-2 два примірники підписаної ним додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору оренди разом з протоколом розбіжностей від 22.02.2018, де пропонував викласти п. 2 додаткової угоди у наступній редакції: "На підставі ч.1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" домовились внести зміни до п.10.1 Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжин №13 від 18 серпня 2015р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека №13" на приміщення за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, загальною площею 31801 кв. м. для розміщення аптеки, в частині терміну дії Договору, продовжити до 31 грудня 2020 року та викласти в наступній редакції: "10.1 Цей договір діє до 31 грудня 2020 року".

Протокол розбіжностей від 22.02.2018 до додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору оренди відповідачем не погоджено, а відтак, сторонами не було досягнуто згоди щодо терміну дії Договору, що є істотною умовою договору.

3.10 Виконком Ніжинської міськради звернувся до суду з позовом до ТОВ "Аптека 13", треті особі Ніжинська міська рада Чернігівської області та КП "Оренда комунального майна", в якому просив врегулювати розбіжності по п.2 додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору оренди у редакції, викладеній в позовній заяві.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2018 у справі №927/195/18, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 та Верховного Суду від 13.11.2018, у позові відмовлено з посиланням на незаконність умов в запропонованій позивачем Додатковій угоді до Договору оренди щодо строку договору оренди, на якому наполягав Виконком Ніжинської міськради, з огляду на невідповідність такої умови вимогам спеціальних норм ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за якими термін договору оренди визначається за погодженням сторін та не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

3.11 Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про помилковість посилань позивача на те, що судовими рішеннями у справі №927/195/18 узгоджено розбіжності до п.2 додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору оренди в частині терміну дії договору у запропонованій позивачем редакції (тобто пролонгації терміну дії договору оренди до 31.12.2020), оскільки зазначені вимоги не входили до предмету розгляду вказаної справи. Наявні в матеріалах справи докази, в тому числі і судові рішення у справі №927/195/18, свідчать про те, що на момент закінчення терміну дії Договору оренди (31.01.2018) сторонами при вирішенні питання щодо його пролонгації не досягнуто згоди відносно однієї з істотних умов договору, а саме щодо строку, на який його має бути продовжено (терміну оренди), при цьому, розбіжності щодо зазначеної умови договору не були врегулювані за результатами розгляду зазначеної судової справи, враховуючи що запропонована орендодавцем редакція судом відхилена як така, що не відповідає чинному законодавству, а узгодження редакції орендаря не входила до предмету розгляду справи.

Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що сторонами були узгоджені розбіжності до додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору в частині п.2, а саме терміну, на який договір оренди має бути продовжений.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1 10.07.2019 Виконком Ніжинської міської ради Чернігівської області подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2019.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1 Суд апеляційної інстанції, в порушення ст.ст. 258, 269 ГПК України, прийняв до уваги висновки, викладені в судовому рішенні у справі №927/402/818, тоді як ані в позові, ані в апеляційній скарзі позивач не посилався на це рішення, як на підставу своїх вимог та не подавав назване судове рішення місцевому господарському суду.

5.2 Суд апеляційної інстанції невірно застосовано норми ст.ст. 651, 764, 777 ЦК України, ст.ст. 188, 284 ГК України, ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також не врахував умови п.10.3 укладеного між сторонами договору оренди.

5.3 Враховуючи наявність заяви однієї із сторін договору про зміну його умов протягом місяця після закінчення терміну його дії, в даному випадку це лист позивача від 23.02.2018 та протокол розбіжностей до договору від 22.02.2018, такий договір не може вважатися продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

5.4 Висновок суду апеляційної інстанцій щодо пролонгації укладеного між сторонами договору оренди є передчасним та не відповідає умовам п.10.3 договору, яким врегульовано вирішення питань внесення змін і доповнень до цього договору.

5.5 Вимога позивача про внесення змін до договору оренди, яка задоволена судом апеляційної інстанції, є похідною від вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до цього договору, тобто по суті ця вимога є правовими наслідками внесення змін до договору, а тому вона не підлягала задоволенню.

6. Позиція ТОВ "Аптека №13", викладена у відзиві на касаційну скаргу

6.1 Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції положень ст.ст. 258, 269 ГПК України є безпідставними.

6.2 Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивач не змінював предмет і підстави позову.

6.3 У зв'язку з визнанням недійсним пункту 1 рішення Ніжинської міської ради (32 сесії сьомого скликання) №25-32/2017 від 06.12.2017 "Про оренду майна комунальної власності міста Ніжина", апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстави, на якій орендодавець та балансоутримувач повідомляли позивача про небажання продовжувати дію Договору оренди після закінчення строку його дії.

6.4 Доводи скаржника про невірне застосування апеляційним господарським судом ст. 764 ЦК України, ст. 284 ГК України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", з огляду на подання позивачем протягом місяця заяви про зміну умов Договору оренди, є безпідставними.

6.5 Кожна із заявлених позивачем вимог, незалежно одна від одної, мали належним чином захистити порушені права позивача на оренду комунального майна, у зв'язку з чим вимога про внесення змін до Договору оренди не може вважатися похідною від вимоги про визнання укладеною додаткової угоди.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

7.1 Згідно з ч.1 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2 Пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає серед загальних засад цивільного законодавства свободу договору.

Вказаній нормі кореспондують положення ЦК України, згідно з якою відповідно до ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 3 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зі змісту статей 3, 6 і 627 ЦК України слідує, що жодні умови договору, хоча і визначені сторонами на власний розсуд, не можуть суперечити статей 3, 6 і 627 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а сторона договору не може зобов'язати іншу відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

7.3 Відповідно до статей 759, 763 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Тобто, сторони на власний розсуд можуть визначати умови договору оренди, однією із істотних умов якого є строк оренди, який, в свою чергу, може встановлюватись та регулюватися окремим законом (спеціальними нормами) в залежності від виду майна, що передається в найм (оренду).

7.4 Об'єктом оренди, переданим в користування позивачу, є нерухоме майно комунальної власності, а відтак до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до Закон України "Про оренду державного та комунального майна" регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

7.5 В статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

З наведеного слідує, що ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" врегульовані умови щодо: мінімального строку, на який укладається договір оренди комунального майна; укладення договору на менший строк; продовження договору на той самий строк та на новий строк; винятки, за яких договір оренди на новий строк з орендарем не укладається.

Тобто, строк оренди в договорі оренди комунального майна може бути меншим, ніж визначений у ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк лише за наявності про це пропозиції чи згоди орендаря, а власник позбавлений права зобов'язувати (примушувати) орендаря укладати договір оренди комунального майна на менший строк, ніж той, який визначений законом (5 років) або той, який запропонований та на який погоджується орендар. При цьому внесення змін до договору оренди комунального майна в частині строку (терміну) оренди допускається у порядку, визначеному ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", та з урахуванням вимог щодо терміну, визначених частиною 1 цієї статті.

7.6 Колегія суддів враховує правову позицію, наведену в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №927/195/18, згідно з якою, виходячи з положень ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі, якщо орендар належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди, він має переважне право за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий строк (термін), у зв'язку із чим власник після закінчення терміну договору оренди за умови отримання від орендаря у передбачений ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк відповідної заяви укладає з цим орендарем договір оренди комунального майна на новий строк, який може бути відмінним, ніж у договорі, строк якого закінчився, однак який не може бути меншим, ніж визначений в частині 1 цієї статті Закону (тобто не менше 5 років або не менше, ніж запропонований орендарем).

Водночас, ч.3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює з цього правила виняток, за яким власник вправі не укладати з орендарем (який належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди та має переважне право за інших рівних умов на укладення договору на новий термін), договір оренди на новий термін у разі, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У цьому випадку ч.3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зобов'язує власника письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору оренди.

Якщо власником не дотримано цієї вимоги Закону, однак ним у встановлені строки (ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна") висловлені заперечення стосовно продовження договору оренди комунального майна на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, термін дії якого закінчився, власник в той же час не вправі змушувати орендаря укласти новий договір оренди на умовах щодо його строку, який суперечить ч.1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (менший ніж 5 років або менший, ніж той, який запропонований орендарем) з тих підстав, що власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб.

7.7 За умовами укладеного між сторонами Договору об'єктом оренди є нерухоме майно комунальної власності - нежитлові приміщення, розташовані в місті Ніжині по вул. Овдіївська, 5 загальною площею 318,1 кв. м., строк дії договору встановлено до 30.01.2018.

Позивач подав Ніжинській міській раді заяву від 01.11.2017 про надання дозволу на продовження терміну дії Договору на 2 роки 11 місяців, що за правильним висновком судів відповідає наведеним вимогам ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо порядку та строків повідомлення орендарем про укладення договору оренди на новий термін.

У відповідь на заяву позивачу було направлено проект додаткової угоди від
30.01.2018 до Договору оренди, в якій запропоновано інший строк продовження терміну дії договору - 3 місяці. Позивач підписав проект додаткової угоди, але із зауваженнями, викладеними у протоколі розбіжностей від 22.02.2018 до цієї угоди.

Оскільки за результатами подальшого листування сторонами не досягнуто згоди щодо строку, на який має бути пролонговано дію Договору оренди Виконком Ніжинської міської ради звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей сторін щодо даної умови договору.

7.8 У межах справи №927/195/18, яка розглядалася Господарським судом Чернігівської області між тими ж сторонами, серед іншого, встановлено невідповідність запропонованої Виконкомом Ніжинської міської ради у проекті додаткової угоди до Договору оренди умови щодо строку договору оренди вимогам спеціальних норм ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", які передбачають, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін та не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

7.9 Позивач наголошував на тому, що судовими рішеннями у справі №927/195/18 було узгоджено розбіжності до п.2 додаткової угоди від 30.01.2018 до Договору оренди в частині терміну дії договору у запропонованій позивачем (орендарем) редакції (тобто пролонгації терміну дії договору оренди до 31.12.2020).

З цього приводу суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що на час закінчення терміну дії Договору (31.01.2018) сторонами при вирішенні питання щодо його пролонгації не досягнуто згоди відносно строку, на який його має бути продовжено (терміну оренди), як однієї з істотних умов договору. Розбіжності сторін з цього приводу не були врегульовані за результатами розгляду справи №927/195/18, враховуючи що запропонована орендодавцем редакція судом відхилена як така, що не відповідає чинному законодавству, а узгодження редакції орендаря не входила до предмету розгляду справи.

7.10 Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

В той же час, згідно з нормами ст. 764 ЦК України, ст. 284 ГК України та ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п.10.1 Договору строк його дії встановлено по 31.01.2018.

На заяву позивача від 01.11.2017 про надання дозволу на продовження терміну дії Договору на 2 роки 11 місяців, відповідач та третя особа-2 в листах №02.1-12/2331 від 15.12.2017, №02.1-12/180 від 30.01.2018, №31 від 30.01.2018 та №61 від 19.02.2018 повідомляли позивача про намір продовжити Договір лише до
01.05.2018, оскільки після вказаної дати об'єкт оренди буде використовуватись власником для власних потреб. При цьому позивачу для підписання направлялися проекти додаткової угоди від 30.01.2018 про внесення змін до Договору в частині терміну його дії.

7.11 Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, вищезгадані листи направлялися позивачу, виходячи з прийнятого Ніжинською міською радою рішення №25-32/2017 від
06.12.2017 "Про оренду майна комунальної власності міста Ніжина", в пункті 1 якого вирішено продовжити Договір з позивачем строком до 01.05.2018 для розміщення аптеки, з попередженням про подальше звільнення приміщення в зв'язку з необхідністю використовувати зазначене майно для потреб власника.

Однак рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від
19.02.2019, у справі №927/402/18 пункт 1 рішення Ніжинської міської ради №25-32/2017 від 06.12.2017 "Про оренду майна комунальної власності міста Ніжина" визнано недійсним.

Наведене свідчить про відсутність підстав, з огляду на які відповідач (орендодавець) та третя особа-2 (балансоутримувач) повідомляли позивача про небажання продовжити дію Договору після закінчення строку його дії на запропонований позивачем строк, а відтак вважаються відсутніми і направлені позивачу повідомлення.

7.12 Враховуючи, що проект додаткової угоди від 30.01.2018 складено на підставі та на виконання пункту 1 рішення Ніжинської міської ради №25-32/2017 від
06.12.2017, яке визнано недійсним у судовому порядку, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання цієї додаткової угоди укладеною в редакції, зазначеній орендарем згідно з протоколом розбіжностей від
22.02.2018.

Заперечення скаржника з приводу врахування судом апеляційної інстанції прийнятих рішень у справі №927/402/18 відхиляються колегією суддів, оскільки в силу вимог ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановленні рішенням суду в даному випадку у господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

7.13 Укладення, зміна або припинення договірних стосунків вимагає від їх сторін чітко вираженої волі та волевиявлення. Тобто, направивши орендодавцю лист про продовження дії Договору, орендар виявив волю до продовження відносин оренди. В свою чергу орендодавцем не надано доказів, які б свідчили про висловлені ним заперечення на заяву позивача щодо продовження дії Договору на новий строк тривалістю 2 роки і 11 місяців та відповідно засвідчили чітко виражену волю на припинення правовідносин сторін.

Матеріали справи свідчать про продовження користування позивачем об'єктом оренди після закінчення строку оренди, встановленого в Договорі, а також відсутність протягом місяця після закінчення строку дії Договору заперечень орендодавця проти такого користування та проти заяви орендаря про продовження дії Договору на строк у 2 роки та 11 місяців, не пов'язаних з пунктом 1 рішення Ніжинської міської ради №25-32/2017 від 06.12.2017, яке визнано недійсним, що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору.

Скаржником наведеного не спростовано.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення вимоги позивача щодо внесення змін до вищевказаного договору шляхом викладення пункту 10.1 договору в наступній редакції: "Цей договір діє з 18 серпня 2015 року до 31 грудня 2020 року".

7.14 Решта доводів, викладених в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу ч.2 ст. 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.15 В той же час колегія суддів зазначає, що апеляційний господарський суд у своїй постанові помилково вказав про те, що укладений між сторонами Договір автоматично продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, оскільки, як зазначено вище, в даному випадку орендодавцем не було висловлено заперечень щодо продовження дії договору на строк, запропонований орендарем, який є іншим ніж той, що вказаний у Договорі, тобто мало місце зміна умов Договору.

Однак вказане порушення не призвело до прийняття невірного по суті заявлених вимог рішення, у зв'язку з чим наведений висновок має бути виключений з мотивувальної частини оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду.

7.16 Відповідно до ст. 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

7.17 Колегія суддів погоджується з правильністю висновку апеляційного господарського суду щодо часткового задоволення позову, але вважає за необхідне змінити її мотивувальну частину, виключивши з її змісту висновок про те, що укладений між сторонами Договір автоматично продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

7.18 З урахуванням положень пункту 3 частини 1 статті 308 та статті 311 ГПК України, постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №927/855/18 має бути змінена шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови, а в решті постанова підлягає залишенню без змін.

7.19 У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №927/855/18 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

3. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від
29.05.2019 у справі №927/855/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк