Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.07.2019 року у справі №918/823/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 918/823/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Озерчук М. М.

розглянув касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кота Миколи Михайловича

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 (головуючий - Олексюк Г. Є., судді: Петухов М. Г., Василишин А. Р. )

та рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2018 (суддя Бережнюк В. В. )

у справі № 918/823/17

за позовом Малого приватного підприємства "Моріон"

до 1) фізичної особи-підприємця Волощук Валентини Петрівни;

2) фізичної особи-підприємця Кот Миколи Михайловича;

3) фізичної особи-підприємця Іванової Тетяни Вікторівни,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненської міської ради,

про зобов'язання звільнити торговельні місця

Учасники справи:

від позивача - Полюхович Л. В.

від відповідачів - Волощук В. П., Кот М. М., Микитюк С. В., Овдійчук О. О. (адв. );

від третьої особи - не з'явився;

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 27.11.2018 та 29.11.2018 Мале приватне підприємство "Моріон" (далі - позивач) подало позови про зобов'язання звільнити торговельні місця до фізичних осіб-підприємців Волощук Валентини Петрівни, Кота Миколи Михайловича та Іванової Т. В.

1.2 Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.01.2019 вказані позови були об'єднані в одне провадження з присвоєнням спільного номеру №918/823/17.

1.3 Позовні вимоги обґрунтовані припиненням дії договорів оренди торговельних місць, укладених з відповідачами, та відмовою відповідачів у добровільному порядку повернути об'єкти оренди позивачу.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1 01.11.2018 Господарський суд Рівненської області ухвалив рішення про задоволення позову, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019.

2.2 Задовольняючи позов, суди виходили з того, що договори оренди торговельних місць, укладені між сторонами, припинили свою дію, а тому вимоги позивача про зобов'язання відповідачів звільнити торгівельні місця шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КЗТ, розташованих на ринку "Моріон", які використовувалися ними на підставі даних договорів, є обґрунтованими.

3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини

3.1 Позивач є власником (оператором) ринку "Моріон", розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, що підтверджується дозволом на розміщення об'єкта торгівлі №682 від 13.08.2003, паспортом ринку від 01.06.2006 та Експлуатаційним дозволом №17-18-488 від 29.11.2016.

3.2 Ринок "Моріон" розміщений на двох суміжних земельних ділянках, а саме:

- перша земельна ділянка знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 3, яка перебуває в користуванні позивача на підставі додаткового договору про поновлення договору оренди землі № 561010004000538 від 12.07.2012 терміном дії до 25.04.2021;

- друга земельна ділянка значиться за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, яка знаходиться в постійному користуванні позивача, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії РВ 00226 виданий 04.06.1999 на підставі рішення Рівненської міської ради від 15.04.1999 №121.

3.3 Розміщення ринкових майданчиків біля Будинку побуту (вул. Шевченка, 3) та лазні (вул. Шевченка, 7) в м. Рівне було дозволено з 1998 року, що підтверджується наказом міського управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування "Про надання дозволів на розміщення об'єктів роздрібної торгівлі - торговельних ринкових майданчиків" від 01.07.1998 №407.

3.4 15.01.2003 головним архітектором м. Рівне було погоджено ескіз генплану ринку, м 1:500, для отримання МПП "Моріон" відповідних дозволів, погоджень, техумов. Також, позивач погодив таку схему з начальником ЗДПО-З - 20.08.2004, згідно якої розміщення торговельних місць відповідачів відповідають своєму місцерозташуванню і на сьогодні.

3.5 13.08.2003 видано дозвіл №682 на розміщення об'єкта торгівлі, ринку "Моріон", що підтверджується наказом Управління торгівлі громадського харчування та побутового обслуговування від 13.08.2003 №777 та самим дозволом. В дозволі затверджено режим роботи ринку.

3.6 Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 14.02.2006 №39 "Про паспортизацію ринків м. Рівного" керівників ринків було зобов'язано завершити паспортизацію ринків з виготовлення і узгодження у місцевому органі державного пожежного нагляду схем розміщення торговельних рядів, кіосків, павільйонів, палаток тощо, які розташовані приміщеннях та на відкритих майданчиках.

3.7 Позивач погоджував роботу ринку із територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби. Про відповідність потужностей оператора ринку вимогам санітарних заходів підтверджує експлуатаційний дозвіл №17-18-488, виданий Управлінням Держпродспоживслужби в м. Рівному 29.11.2016.

3.8 15.07.2016 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачами було укладено договори оренди, а саме:

- з ФОП Волощук В. П., як орендарем, укладено договір оренди торговельного місця № 254/16 (далі - Договір оренди-1), за умовами якого (п.1.1) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце №254 загальною площею 2,50 кв. м., що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об'єкт оренди) для провадження торговельної діяльності;

- з ФОП Кот М. М., як орендарем, укладено договір оренди торговельного місця №322/16 (далі - Договір оренди-2), за умовами якого (п.1.1) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце №322 загальною площею 3,00 кв. м, що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об'єкт оренди) для провадження торговельної діяльності;

- з ФОП Івановою Т. В., як орендарем, укладено договір оренди торговельного місця №278/16 (далі - Договір оренди-3), за умовами якого (п.1.1) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце №278 загальною площею 2,80 кв. м, що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об'єкт оренди) для провадження торговельної діяльності.

3.9 За умовами п. п.1.2-1.4 названих договорів об'єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою типу КЗТ (КЗТ, ЛП, контейнер), право власності на яку має орендар. Місцезнаходження об'єкта оренди зазначається на плані території ринку. Орендар набуває права користування об'єктом оренди з дня набрання чинності цим договором.

Повернення орендарями об'єкту оренди орендодавцеві оформляється двостороннім актом приймання-передавання, що складається у двох примірниках, наділених однаковою юридичною силою, - по одному примірнику для кожної із сторін (п.6.10 договорів оренди).

Відповідно до п.6.1 Договорів оренди (з урахуванням додаткових угод від
31.07.2017) договори набувають чинності з 01.08.2016 та діють до 31.10.2017 включно.

3.10 На виконання умов Договорів оренди позивач передав, а відповідачі прийняли у строкове платне користування об'єкти оренди, про що сторонами складено та підписано акти приймання-передавання від 01.08.2016.

3.11 Позивач направив на адресу відповідачів повідомлення про закінчення терміну дії договорів оренди, в яких зазначив про те, що на новий термін договори продовжуватися не будуть та просив відповідачів звільнити об'єкти оренди, оскільки їх подальше використання з 01.11.2017 є незаконним.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1 26.06.2019 ФОП Кот М. М. подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019, прийняти нове рішення про відмову у позові.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1 У позивача відсутнє право на звернення до суду з підстав, зазначених у позовній заяві, оскільки торгівельні місця відповідачів не перебувають у межах земельних ділянок, виділених позивачу під розміщення ринку. Судами не з'ясовувалося та не встановлювалося, чи дійсно кіоски відповідачів знаходяться на переданих у користування позивачу земельних ділянках.

5.2 Ринок МПП "Моріон" не створювався у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством, документи про діяльність ринку та торгівельні місця відсутні, а наданий позивачем паспорт ринку містить неправдиві відомості.

5.3 Поза увагою судів залишено те, що надані позивачем договори оренди торгівельних місць, укладені з відповідачами, не відповідають вимогам ч.1 ст. 761 ЦК України та п.2 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 29.07.2009, оскільки позивач не мав права власності чи майнових прав на ринок, як об'єкт торгівлі.

5.4 Місцевим господарським судом було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідачів про відкладення розгляду справи на іншу дату, про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаною з нею справи №918/688/18, а також залишено без розгляду заяву про відвід судді.

6. Узагальнені доводи інших учасників, наведені у відзивах на касаційну скаргу

6.1 МПП "Моріон" подано відзив на касаційну скаргу, який містить вказівку на те, що його складено заступником директора з правової роботи МПП "Моріон", але підпис названої особи відсутній, про що відділом документального забезпечення Верховного Суду складено Акт №29.1-09/243 від 24.07.2019. З урахуванням наведеного, відзив МПП "Моріон" не приймається до уваги.

6.2 Решта учасників справи письмових відзивів на касаційну скаргу не подали, але відповідно до ч.3 ст. 296 ГПК України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення).

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

7.1 Згідно з частиною 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2 Згідно з нормами ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

7.3 Відповідно до ст.ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

7.4 Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

7.5 Норми ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України визначають, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ст. 193 ГК України, іншими законами або договором.

7.6 Спір у даній справі пов'язаний з орендними правовідносинами сторін, які виникли на підставі Договорів оренди від 15.07.2016.

Відповідно до ст.ст. 759, 762, 763 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Вказані положення кореспондуються з нормами ст. 283 ГК України.

7.7 В ч.2 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

7.8 Згідно зі ст.ст. 530, 599 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України).

7.9 Умовами укладених між сторонами Договорів оренди визначено строк дії договорів до 31.10.2017 включно і протягом місяця після закінчення вказаного строку позивач направив відповідачам відповідні повідомлення про припинення дії договорів та про відсутність у позивача, як орендодавця, наміру продовжувати дію договорів на новий термін.

Обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди після закінчення строку дії договору встановлений як в ст. 785 ЦК України, так і в п.6.10 договорів оренди.

Невиконання відповідачами названого договірного зобов'язання і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

7.10 Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у позивача наявні усі необхідні дозвільні документи, що встановлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.2018 у справі №918/799/17 за позовом МПП "Моріон" до ФОП Яганова С. П. про стягнення заборгованості в розмірі 1161,60 грн та звільнення торгівельного місця, яка набрала законної сили, а тому у розумінні ч.4 ст. 75 ГПК України встановлені стосовно позивача обставини не підлягають повторному доказуванню. Укладені між сторонами договори оренди торговельних місць припинили свою дію 31.10.2017, про що відповідачі були своєчасно повідомлені, але об'єкти оренди відповідачі не звільнили та не повернули позивачеві.

7.11 В той же час місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду даної справи не було враховано наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Норми ст. 283 ГК України визначають, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації) належить до істотних умов договору оренди (ч.1 ст. 284 ГК України).

7.12 Позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідачів звільнити торговельні місця №254, №278, №322, шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КЗТ, розташованих на ринку "Моріон" (м. Рівне по вул. Шевченка, 7).

Поряд з цим, вирішуючи спір по суті заявлених позивачем вимог, суди залишили поза увагою, не дослідили та не надали оцінки зібраним у справі доказам - Договорам оренди, їх положенням про предмет договорів.

7.13 Зі змісту укладених між сторонами договорів оренди вбачається, що об'єктом оренди є вищезазначені торгівельні місця із вказівкою на їх площу, розташованих на ринку "Моріон". Аналогічні відомості вказані і в Актах приймання-передачі до договорів оренди, за якими об'єкти оренди передавалися від орендодавця до орендарів. Будь-яких інших відомостей щодо об'єктів оренди укладені між сторонами договори не містять.

В той же час, з оскаржуваних судових рішень у даній справи слідує, що ринок "Моріон" розміщений на двох суміжних земельних ділянках у м. Рівне, а саме по вул. Шевченка, 3 та по вул. Шевченка, 7.

Позивач просить звільнити орендовані торговельні місця, розташовані на території ринку саме по вул. Шевченка, 7.

Однак договори оренди не містять повних відомостей про об'єкти оренди, зокрема їх місцерозташування, з огляду на що можна було б дійти висновку про те, що об'єкти, вказані у договорах оренди та об'єкти, які просить звільнити позивач є тими ж самими.

7.14 Суди попередніх інстанцій лише обмежилися вказівкою на те, що умовами договорів оренди чітко визначено торговельні місця, зазначені на генплані-схемі ринку "Моріон", погодженому 20.08.2004 із ЗДПО-З, які були передані відповідачам в оренду, їх площа та тип облаштування. Проте договори оренди не містять посилання на генплан-схему ринку або будь-яких інших ознак, які б дали змогу ідентифікувати об'єкт оренди за його місцерозташуванням (адресою).

Суди ретельно не дослідили питання про те, чи відповідають об'єкти оренди за укладеними між сторонами договорами тим об'єктам, які позивач у позовній заяві просить звільнити, а відтак судами не встановлено, чи має позивач вимагати повернення вказаних об'єктів.

Дослідження вказаних доказів та встановлення відповідних обставин має значення у цій справі для з'ясування того, чи існує у позивача суб'єктивне право або охоронюваний законом інтерес щодо предмета спору, щодо можливості порушення відповідачами у зв'язку із цим прав або інтересів позивача, а відповідно і існування у позивача підстав для захисту цих прав і інтересів у спірних правовідносинах у розумінні ст. 15 ЦК України шляхом подання цього позову (ч.1 ст. 16 ЦК України).

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що допущене судом першої інстанції процесуальне порушення - не дослідження зібраних у справі доказів, яке не було виправлено апеляційним судом, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд касаційної інстанції, з огляду на встановлені ч.2 ст. 300 ГПК України обмеження, позбавлений права самостійно встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.15 Згідно з частинами 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.16 Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

7.17 В пункті 1 частини 3 ст. 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

7.18 Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Кота Миколи Михайловича, скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2018 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 з направленням справи №918/823/17 на новий розгляд до суду першої інстанції.

7.19 Оскільки у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кота Миколи Михайловича задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 та рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2018 скасувати.

3. Справу №918/823/17 направити на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк