Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.05.2019 року у справі №924/754/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 924/754/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання (помічника судді) Резніченко Н.О.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

представник позивача - Старчик А.А.,

відповідач - Комунальне підприємство "Тепловик"

представники відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Хмельницької області

від 26.12.2018

у складі судді: Смаровоз М.В.

та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 12.03.2019

у складі колегії суддів: Грязнов В.В. (головуючий), Мельник О.В., Розізнана І.В.,

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Тепловик"

про стягнення 1 212 329, 99 грн. заборгованості по розрахунках, пені, інфляційних втрат та 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У серпні 2018 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", позивач) звернулося до Господарського суду Хмельницької області із позовами до Комунального підприємства "Тепловик" (далі - Комунальне підприємство "Тепловик", відповідач) про стягнення 20837,19 грн. основного боргу, 5829,72 грн. пені, 1657,43 грн. 3% річних, 9736,60 грн. інфляційних втрат на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № № 3168/15-КП-34 від 12.12.2014; про стягнення 643562,65 грн. основного боргу, 189410,20 грн. пені, 56429,36 грн. 3% річних, 322927,78 грн. інфляційних втрат на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014.

2. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2018 справи №924/757/18 та №924/754/18 об`єднано в одне провадження у справі №924/754/18.

3. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказував на те, що через часткову оплату відповідачем вартості переданого природного газу, на підставі п.7.2 договорів та ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), окрім основного боргу до стягнення нараховано пеню, інфляційні втрати та три відсотки річних.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018 у справі № 924/754/18 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з КП "Тепловик" на користь НАК "Нафтогаз України" 20 837 грн. 19 коп. заборгованості по розрахунках, 5 829 грн. 72 коп. пені, 9 192 грн. 41 коп. інфляційних втрат 1 657 грн. 43 коп. -3% річних за договором №3168/15-КП-34 від 12.12.2014, а також 91 596 грн. 58 коп. заборгованості по розрахунках, 94 705 грн. 10 коп. пені, 306 169 грн. 20 коп. інфляційних втрат 56 429 грн. 36 коп. -3% річних, за договором №3167/15-БО-34 від 12.12.2014, а також 10 216 грн. 83 коп. витрат зі сплати судового збору. В частині стягнення 551 966 грн. 07 коп. основного боргу за договором №3167/15-БО-34 від 12.12.2014 провадження у справі №924/754/18 закрито. У решті позову відмовлено.

5. Суд першої інстанції вказав на те, що провадження у справі №924/754/18 в частині стягнення 551 966 грн. 07 коп. основного боргу за договором №3167/15-БО-34 від 12.12.2014 необхідно закрити, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку зі сплатою відповідачем після відкриття провадження у справі частини основного боргу в сумі 551 966 грн. 07 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень №№ 4, 5 від 21.11.2018 та не заперечується позивачем.

6. Здійснивши самостійно перерахунок сум заявлених до стягнення інфляційних втрат за вказані у розрахунку періоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про стягнення 9 192 грн. 41 коп. інфляційних втрат за договором № 3168/15-КП-34 від 12.12.2014 та 306 169 грн. 20 коп. інфляційних втрат за договором №3167/15-БО-34 від 12.12.2014 є правомірними. Крім того, враховуючи наявність на час подання позову та на момент вирішення спору заборгованості у вигляді 20 837 грн. 19 коп. основного боргу, 5 829 грн. 72 коп. пені, 9 192 грн. 41 коп. інфляційних втрат та 1 657 грн. 43 коп. -3% річних за договором №3168/15-КП-34 від 12.12.2014, а також 91 596 грн. 58 коп. основного боргу, 306 169 грн. 20 коп. інфляційних втрат та 56 429 грн. 36 коп. 3% річних за договором №3167/15-БО-34 від 12.12.2014, суд першої інстанції вказав на те, що позов в цій частині підлягає задоволенню, у решті вимог заявлених до стягнення сум інфляційних втрат - відмові.

7. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена до стягнення пеня в сумі 189 410 грн. 20 коп. підлягає зменшенню на 50% до суми 94 705 грн. 10 коп. на підставі ст. ст. 549, 551 ЦК України та ст. 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), з огляду на мету придбання відповідачем природного газу та об`єктивні обставини, які призвели до виникнення боргу і те, що відповідачем у значній мірі погашено основну заборгованість, а також на розмір задоволених вимог інфляційних втрат та річних.

8. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:

8.1. 12.12.2014 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як продавцем та КП "Тепловик" як покупцем укладено договори №3168/15-КП-34 та №3167/15-БО-34 купівлі-продажу природного газу (далі - договір), відповідно до умов яких продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цих договорів.

8.2. Сторонами узгоджено, що газ, що продається за договором №3168/15-КП-34, використовується покупцем, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ), за договором №3167/15-БО-34 - виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п. 1.2 договорів).

8.3. Відповідно до п. 2.1 договорів продавець передає покупцеві в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 5.620 тис. м. куб. (за договором №3168/15-КП-34) та 318 тис. м. куб. (за договором №3167/15-БО-34), у тому числі по місяцях кварталів.

8.4. Як передбачено п. 3.3 договорів приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

8.5. У Розділі 5 договорів сторонами узгоджено ціну газу, у розділі 6 - порядок та умови проведення розрахунків, в які неодноразово вносились зміни додатковими угодами 1-11 до договорів №3168/15-КП-34 та №3167/15-БО-34 долученими до матеріалів справи.

8.6. Згідно з п. 6.1 договорів оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

8.7. Оплата за газ здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця з урахуванням вимог ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначені платежу посилання на номер договору є обов`язковим. У разі якщо оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця і на нього надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов`язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання пункту 6.1 цього договору (п. 6.3 договорів зі змінами внесеними додатковими угодами №10 від 02.11.2015)

8.8. Відповідно до п. 7.2 договорів у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

8.9. Строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років (п. 9.3 договорів).

8.10. Договори набувають чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2015 і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11 договорів).

8.11. Договори підписано та скріплено печатками сторін.

8.12. На виконання умов договору №3168/15-КП-34 від 12.12.2014 у 2015 році продавець передав покупцю природний газ на загальну суму 24 591,36 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 5608,32 грн., від 28.02.2015 на суму 5110,21 грн., від 31.03.2015 на суму 3672,09 грн., від 30.04.2015 на суму 1449,64 грн., від 31.12.2015 на суму 8751,10 грн.

8.13. Відповідачем здійснено часткову оплату за договором купівлі-продажу природного газу № 3168/15-КП-34 від 12.12.2014, що підтверджується довідкою по операціях по підприємству КП "Тепловик" та розрахунком позовних вимог.

8.14. На виконання умов договору №3167/15-БО-34 від 12.12.2014 у 2015 році продавець передав покупцю природний газ на загальну суму 778 055,19 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 262 104,71 грн., від 28.02.2015 на суму 241 811,23 грн., від 31.03.2015 на суму 173 790,04 грн., від 30.04.2015 на суму 68766,51 грн., від 31.12.2015 на суму 31582,70 грн.

8.15. Відповідачем надано копії договору від 23.10.2018, платіжного доручення №5 від 21.11.2018 про сплату 551966,07 грн. основного боргу за договором № 3167/15-БО-34 від 12.12.2014.

8.16. У зв`язку з простроченням платежів, позивач на підставі п. 7.2 та ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача: за договором №3168/15-КП-34 від 12.12.2014 5829,72 грн. пені, 1657,43 грн. 3% річних, 9736,60 грн. інфляційних втрат; за договором №3167/15-БО-34 від 12.12.2014 112 433,77 грн. основного боргу, 189410,20 грн. пені, 56429,36 грн. 3% річних, 322927,78 грн. інфляційних втрат.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 924/754/18 апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018 у справі №924/754/18 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

10. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо зменшення нарахованої пені на 50%, вказавши, що даний випадок є винятковим, враховуючи інтереси сторін та ступінь виконання відповідачем грошового зобов`язання.

11. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що сума 189 410 грн. 20 коп. нарахованої пені неспівмірна із розміром завданих збитків - 20 837 грн. 19 коп.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 924/754/18 в частині зменшення пені на 50%, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 924/754/18 в оскаржуваній частині. Простить прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАК "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

13. При цьому, скаржником ПАК "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/754/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 25.04.2019.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Пєскова В.Г., судді - Ткаченко Н.Г. від 03.05.2019 клопотання ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження у справі № 924/754/18 за касаційною скаргою ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відбудеться 18.06.2019. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 28.05.2019. Доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

16. В судове засідання 18.06.2019 з`явився представник ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", який надав пояснення у справі.

17. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України")

18. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. ст. 6, 525, 526, 599, 625, 631 ЦК України, а також вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема ст. ст. 74, 76, 77, 86, 236, 238 ГПК України.

19. Скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій при вирішенні питання щодо зменшення пені повинні були об`єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, а не лише відповідача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням компетенції суду касаційної інстанції, відповідно до ст. 300 ГПК України, доводів та вимог касаційної скарги, перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 924/754/18 здійснюється судом касаційної інстанції у відповідній частині в межах доводів та вимог касаційної скарги, а саме в частині зменшення пені на 50% до 94 705,1 грн.

21. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Доводи та вимоги касаційної скарги ПАТ ""Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стосуються прийнятого судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, рішення про зменшення заявленої до стягнення на 50% суми нарахованої пені.

Відповідно положень до ч. ч. 1, 7 ст. 193 ГК України (аналогічні приписи містяться у ст. ст. 525, 526 ЦК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 216, ч. ч. 1, 2 ст. 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, а також повинен врахувати інші інтереси сторін.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 549 ЦК України, ст. 232 ГК України та пункту 7.2 Договору за несвоєчасну оплату отриманого газу протягом 2015-2018 ПАТ ""Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" нарахувало КП "Тепловик" за договором №3167/15-БО-34 від 12.12. 2014 пеню в сумі 189 410 грн. 20 коп.

Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Так, враховуючи обставини справи, майновий стан сторін, стан розрахунків та соціальну значущість підприємства відповідача, стягнення на користь позивача суми процентів річних та інфляційних втрат, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем, тобто враховуючи, що при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані, суди обох інстанцій дійшли висновку про наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 233 ГК України, для зменшення нарахованої позивачем пені.

З огляду на імперативні приписи ст. 300 ГПК України, Верховний Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні питання про зменшення сум пені, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

22. Щодо суті касаційної скарги

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та повністю повторюють доводи апеляційної скарги, яким була надана належна правова оцінка судом апеляційної інстанції.

23. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та залишення рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 924/754/18 в оскаржуваній частині - без змін.

24. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 924/754/18 в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.Г. Пєсков

Н.Г. Ткаченко