Постанова КГС ВП від 18.03.2025 року у справі №924/1223/23

Друк

Пошук

163

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Історія справи

Постанова КГС ВП від 18.03.2025 року у справі №924/1223/23

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 924/1223/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс»

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 (суддя Музика М. В.) та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.04.2024, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарден Петролеум»,

2) Новоушицької селищної ради,

про визнання протиправними дій, визнання недійсним договору оренди, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та зобов`язання повернути земельну ділянку,

(У судове засідання з`явилися представники: позивача - Корченюк А. В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарден Петролеум» - Романенко А. В.),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпекс» (далі - ТОВ «Імпекс) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарден Петролеум» (далі - ТОВ «Гарден Петролеум») та Новоушицької селищної ради про:

- визнання протиправними дій Новоушицької селищної ради з організації та проведення земельних торгів 14 серпня 2023 року щодо продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,1160 га, категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС) (код КВЦПЗ - 12.11), яка розташована: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, на території Новоушицької селищної ради, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, - кадастровий номер 6823355100:03:002:0491;

- визнання договору оренди земельної ділянки від 15 серпня 2023 року, укладеного між Новоушицькою селищною радою та ТОВ «Гарден Петролеум», щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки не сільськогосподарського призначення комунальної власності для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС), з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, недійсним з моменту його укладення - 15 серпня 2023 року;

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Ковальської Інни Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69153620 від 05.09.2023 року та проведену державну реєстрацію іншого речового права - право оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право: 51609091;

- зобов`язання ТОВ «Гарден Петролеум» повернути Новоушицькій селищній об`єднаній територіальній громаді земельну ділянку площею 0,1160 га, категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС) (код КВЦПЗ - 12.11), яка розташована: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, на території Новоушицької селищної ради, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, кадастровий номер 6823355100:03:002:0491.

Позов обґрунтований тим, що на підставі акта про передання права власності на куплене нерухоме майно від 21.07.2017 і протоколу про проведення аукціону, складеного товарною біржею «Подільський контракт» від 20.07.2017, позивач набув право власності на нерухоме майно, що складається з автозаправної станції (будинок оператора, блок-пункт) літ А-І, загальною площею 11,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н (наразі - Кам`янець-Подільський р-н), смт Нова Ушиця, вул. Гагаріна (наразі - вул. Захисників України), 1Б, про що свідчить свідоцтво від 05.08.2019 року, видане приватним нотаріусом Новоушицького нотаріального округу Хмельницької області Коханом О.В. за реєстровим №860.

Після придбання вказаного нерухомого майна позивач неодноразово звертався до органів місцевого самоврядування з метою формування земельної ділянки за адресою: смт Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 1Б, на якій розташований належний ТОВ «Імпекс» об`єкт нерухомого майна - АЗС, однак звернення не мали результату.

Натомість, з сайту електронного майданчика «Прозорро.Продажі» позивачу стало відомо, що 15 серпня 2023 року між Новоушицькою селищною радою та ТОВ «Гарден Петролеум» укладений Договір оренди земельної ділянки, як з переможцем земельних торгів (аукціону), згідно умов якого Орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 15 серпня 2023 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку не сільськогосподарського призначення комунальної власності для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС), з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, яка розташована за адресою Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н (що є, за твердженням позивача, земельною ділянкою, на якій розташована належна ТОВ «Імпекс» АЗС).

Позивач вважає, що відповідач 2 навмисно відмовив ТОВ «Імпекс» в формуванні земельної ділянки, в той же час розробив документацію із землеустрою для продажу права оренди земельної ділянки, на якій знаходиться майно позивача. Наголошує, що у відповідача 2 було наявне обмеження щодо передачі спірної земельної ділянки на земельні торги.

Відповідач 2 порушив право ТОВ «Імпекс» на отримання у користування чи у власність спірної земельної ділянки в порядку статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, як власника об`єкта нерухомого майна, який розташований на такій земельній ділянці.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 05.08.2019 приватним нотаріусом Новоушицького районного нотаріального округу видано ТОВ «Імпекс» свідоцтво, яким посвідчено, що товариству належить на праві власності нерухоме майно, автозаправна станція (будинок оператора, блок-пункт) літ А-І, Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 1Б. Загальною площею 11.7 кв. м, яке належало ТОВ «Техногаз». Правовстановлюючий документ - договір купівлі-продажу АЗС, посвідчений приватним нотаріусом Новоушицького районного округу. Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №860.

Право власності на зазначене нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 02.08.2023, індексний номер 341301304, номер запису про право власності 32681580, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1886999968233, виданим Полов`юк Г.І. (далі - витяг №341301304 від 02.08.2023).

Згідно із зазначеним витягом №341301304 від 02.08.2023 автозаправна станція, яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт Нова Ушиця, вул. Гагаріна (на даний час вулицю перейменовано на Захисників України), 1-Б належить на праві приватної власності ТОВ «Імпекс», дата державної реєстрації 05.08.2019.

Позивачем додано до позовної заяви лист Новоущицької селищної ради б/н та б/д адресований Федуку Вячеславу Миколайовичу, в якому рада на заяву останнього від 10.10.2019 повідомила про те, що розпорядником даної земельної ділянки є Хмельницька ОДА відповідно до статті 122 ЗК України. Тому рекомендовано з подібним листом звертатись до неї.

09.07.2020 ТОВ «Імпекс» звернулося із листом №09/07-2020 до відділу ДЗК у Новоушицькому районі Хмельницької області з проханням надати викопіювання з кадастрового плану для розробки проекту землеустрою у зв`язку з придбанням нерухомого майна за адресою: смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 1Б.

2.2. Між Новоушицькою районною державною адміністрацією та ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Техногаз» 24.07.2009 укладено договір оренди землі №17/09, згідно якого адміністрація надала, а ТОВ «ВКП «Техногаз» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для роздрібної торгівлі та комерційних послуг (будівництва та обслуговування газової автозаправочної станції та автосервісного комплексу) по вул. Гагаріна, 1б, смт Нова Ушиця, Хмельницької області.

Рішенням Новоушицької селищної ради від 19.05.2022 № 481 перейменовано вул. Гагаріна на вул. Захисників України.

Згідно з пунктами 2-4 договору, в оренду з правом викупу передається земельна ділянка загальною площею 0,1247 га.за рахунок земель державної власності на території Новоушицької селищної ради. Земельна ділянка відводиться за рахунок земель автомобільного транспорту. На земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля автозаправочна станція загальною площею 11,7 кв. м.

Пунктом 34 договору визначено, що дія договору припиняється у разі, зокрема ліквідації юридичної особи.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.10.2019 у справі № 5/65-09 ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Техногаз» як юридичну особу ліквідовано та закрито провадження у справі №5/65-09 про банкрутство ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Техногаз».

Згідно з відповіддю № 600559 від 21.05.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманої судом апеляційної інстанції з підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» державна реєстрація ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Техногаз» припинена 11.10.2019 у зв`язку з визнанням його банкрутом.

02.03.2023 Новоушицька селищна рада, керуючись статтею 122 ЗК України, статтею 31 Закону України «Про оренду землі», статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.10.2019 у справі №5/65-09, пунктом 34 договору оренди землі №17/09 від 24.07.2019 рішенням №47 припинила дію договору оренди землі від 24.07.2009 №17/09, укладеного між Новоушицькою районною державною адміністрацією та ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Техногаз» в особі Ліпського Руслана Ростиславовича.

27.04.2023 рішенням Новоушицької селищної ради №20 надано дозвіл Новоушицькій селищній раді (з метою підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах) на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1200 га, для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС) - 12.11, за рахунок земель комунальної власності які відносяться до категорії земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Нова Ушиця, вул. Захисників України, б\н.

Після прийнятого Новоушицькою селищною радою рішення про надання дозволу Новоушицькій селищній раді (з метою підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах) на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1200 га, для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу від 27.04.2023 №20 на замовлення ТОВ «Імпекс» 28 квітня 2023 року ФОП Бабак А.Б. зроблений технічний паспорт на виробничий будинок за адресою: 32600, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, Новоущицька територіальна громада, смт Нова Ушиця (станом на 01.01.2021), вулиця Центральна, 1-Б.

Доказів направлення вказаного документа до Новоушицької селищної ради щодо повідомлення про наявність на земельній ділянці майна позивача, матеріали справи не містять.

Інженером-землевпорядником ФОП Кодісовим В.А. на підставі рішення Новоущицької селищної ради №20 від 27.04.2023, договору №1 від 26.05.2023 виготовлено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ( з метою підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах) для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, за адресою смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, кадастровий номер земельної ділянки 6823355100:03:002:0491. Згідно п. 12 проекту землеустрою, об`єкти нерухомого майна на земельній ділянці відсутні та їх будівництво не передбачається.

29.06.2023 рішенням Новоушицької селищної ради №18 затверджено Новоушицькій селищній раді проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1160 га, з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС), яка відноситься до категорії земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, що розташована за адресою вул. Захисників України, б\н, смт Нова Ушиця, Новоушицької територіальної громади, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області. Вирішено Новоушицькій селищній раді зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

29.06.2023 Новоушицькою селищною радою прийнято рішення №20 про продаж на земельних торгах (аукціоні) право оренди на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, площею 0,1160 га, з цільовим призначенням 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС), яка відноситься до категорії земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, що розташована за адресою вул. Захисників України, б\н, смт Нова Ушиця, Новоушицької територіальної громади, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області. Встановила стартову ціну (стартовий розмір річної орендної плати) за земельну ділянку кадастровий номер 6823355100:03:002:0491, загальною площею 0,1160 газ цільовим призначенням 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС), яка розташована за адресою вул. Захисників України, б\н, смт Нова Ушиця, Новоушицької територіальної громади, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 31022,30 грн (тридцять одна тисяча двадцять дві гривні 30 коп) та мінімальний крок аукціону у розмірі 7 % від стартового розміру річної орендної плати - 2171,56 грн (дві тисячі сто сімдесят одна гривня 56 коп). Також встановила термін оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491 у 15 (п`ятнадцять) років з дати укладання договору.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного земельного кадастру, за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, яка перебуває у власності Новоушицької селищної ради з 03.07.2023.

14.08.2023 ТОВ «Біржа Подільська» проведений аукціон, лот №001 щодо продажу права оренди земельної ділянки не сільськогосподарського призначення площею 0,1160 га, категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС) (код КВЦПЗ - 12.11), яка розташована: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, на території Новоушицької селищної ради, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, кадастровий номер 6823355100:03:002:0491. Організатором торгів виступала Новоушицька селищна рада.

На сайті електронного майданчика «Прозорро.Продажі» розміщено протокол про результати земельних торгів № LRE001-UА-20230711-72685 з продажу права оренди земельної ділянки не сільськогосподарського призначення площею 0,1160 га, що розташована за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, на території Новоушицької селищної ради, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, кадастровий номер 6823355100:03:002:0491, який відбувся 14 серпня 2023 року. Участь в аукціоні взяло чотири учасники, і переможцем аукціону визнано ТОВ «Гарден Петролеум», який запропонував найвищу плату за користування земельною ділянкою - 2 100 000,00 грн.

15.08.2023 між Новоушицькою селищною радою (Орендодавець) та ТОВ`Гарден Петролеум» (Орендар) укладений Договір оренди земельної ділянки, як з переможцем земельних торгів (аукціону), згідно умов якого Орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 15.08.2023 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку не сільськогосподарського призначення комунальної власності для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС), з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н. Договір укладено на строк 15 років.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки від 15.08.2023 в оренду передається земельна ділянка із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (будівництва АЗС) загальною площею 0,1160 га, у тому числі: 0,1160 га землі під будівлями та спорудами транспорту - 009.03.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури.

В матеріалах справи наявні проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (з метою підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах) для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, за адресою смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, кадастровий номер земельної ділянки 6823355100:03:002:0491, виготовлений на підставі рішення Новоущицької селищної ради №20 від 27.04.2023, договору №1 від 26.05.2023 інженером-землевпорядником ФОП Кодісовим В.А., згідно п. 12 якого об`єкти нерухомого майна на земельній ділянці відсутні та їх будівництво не передбачається (а.с.116-123 т.1); технічний висновок за результатами проведення дослідження з виїздом на земельну ділянку з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491 про надання інформації та підтвердження наявності будівель, споруд та інших об`єктів нерухомого майна, яка розташована: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, на території Новоушицької селищної ради, смт.Нова Ущиця, вул. Захисників України, б/н, інженера-землевпорядника Бабича Я.В., у яких, за результатами, в тому числі, виїзду на місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6823355100:03:002:0491, виявлено відсутність на вказаній земельній ділянці будь-яких об`єктів нерухомого майна.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 у справі №924/1223/23 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення аргументоване тим, що позивачем не надано жодного доказу наявності на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомості позивача, або накладення на спірну земельну ділянку земельної ділянки, необхідної для обслуговування майна ТОВ «Імпекс» (технічних висновків, висновків за результатами земельно-технічної експертизи, клопотань про її призначення, актів огляду тощо). Відповідні докази відсутні також щодо накладення спірної земельної ділянки та земельної ділянки, яка перебувала в оренді ТОВ «ВКП «Техногаз».

Посилання позивача на свідоцтво від 05.08.2019 та технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими будівлями, виготовлений ФОП Бабаком А.Б., не підтверджують місцезнаходження нерухомості, а стосуються лише права власності та технічних характеристик об`єктів нерухомості.

Отже, беручи до уваги розроблений з використанням даних Публічної кадастрової карти України інженером-землевпорядником Кодісовим В. А. проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки; технічні висновки інженера-землевпорядника Бабича Я. В., за відсутності доказів про протилежне, з огляду на вищевикладені принципи змагальності та рівності сторін, суд дійшов висновку про непідтвердження достатніми доказами факту накладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку під нерухомістю позивача та/або ту, яка необхідна для її обслуговування.

3.2. 27.03.2024 від представника ТОВ «Гарден Петролеум» надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.04.2024 у справі № 924/1223/23 заяву представника ТОВ «Гарден Петролеум» про стягнення витрат професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Імпекс» на користь ТОВ «Гарден Петролеум» 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволені решти заяви відмовлено.

Додаткове рішення аргументоване тим, що надані адвокатом Бляхарським Я.С. послуги, які вказані в першому пункті акту від 26.04.2024 року, фактично є підготовкою відзиву на позов, що включає в себе і ряд інших супутніх послуг, таких як вивчення судової практики, формування правової позиції, збір, ознайомлення з документами, та підготовка копій документів. При цьому, відповідачем 1 не надано жодних доказів на підтвердження витрат на організацію технічного висновку за результатами проведення дослідження на наявність будівель, споруд та інших об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці.

Аналогічно не надано доказів понесених витрат на виготовлення Технічного висновку, виготовленого ПП «Терн Інвест» на підставі договору від 13.12.2023, який долучений із клопотанням від 08.02.2024. Окрім того, з аналізу відзиву на позов, поданого до суду першої інстанції, та відзиву на апеляційну скаргу, поданого апеляційному суду, вбачається, що вони дублюють один одного в частині заперечень по суті спору. З приводу наданих правових послуг адвокатом Романенком А.В. суд враховував, що на момент вступу у дану справу адвоката Романенка А.В. розгляд справи №924/1223/23 тривав понад три місяці, у матеріалах справи містились позиції сторін, в тому числі, відповідача 1, тому суд критично оцінює трьохгодинну тривалість аналізу матеріалів справи та надання правових консультацій клієнту.

Окрім того, попри визначену у договорі фіксовану вартість одного судового засідання у 2000,00 грн, суд погодився із доводами позивача, що сплата 2000,00 грн за судове засідання 20.03.2024, яке тривало орієнтовно 5 хвилин та у якому було оголошено перерву на підставі клопотання Романенка А.В., є завищеною та не відповідає критерію розумності. У цьому випадку суд не вважав, що при встановленні розміру витрат в сумі 50 000,00 грн зазначені в актах від 26.03.2024 послуги є співмірними зі складністю справи та їх надання зайняло відповідний час.

На думку суду першої інстанції, з аналізу заперечень позивача на заяву про розподіл витрат вбачається, що воно містить виклад позиції позивача про недотримання відповідачем 1 вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт тощо, тобто, є запереченням згідно частинами п`ятою, шостою статті 126 ГПК України. У зв`язку із цим, суд не погодився з доводами представника відповідача 1 про те, що позивачем не подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу в порядку статті 126 ГПК України.

3.3.1. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 у справі № 924/1223/23 рішення і додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова аргументована тим, що купівля ТОВ «Імпекс» об`єкта нерухомості мала наслідком набуття останнім права вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості. Однак, оскільки право оренди у ТОВ «ВКП «Техногаз» припинено у зв`язку з тим, що юридичну особу ліквідовано, що підтверджується ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.10.2019 у справі №5/65-09 про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ВКП «Техногаз» та рішенням Новоушицької селищної ради від 02.03.2023 №47 про припинення дії договору оренди землі від 24.07.2009, тому перехід до позивача земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій як вважає позивач розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування, розмір якої має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил має відбуватись на підставі заяви позивача. В той же час, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів будь-якого звернення до Новоушицької селищної ради саме із заявою такого змісту щодо оформлення речового права на земельну ділянку.

Позивачем в підтвердження додано лист Новоушицької селищної ради б/н і б/д адресованого Федуку В.М. в якому у відповідь на заяву від 10.10.2019 Новоущицька селищна рада повідомила про те, що розпорядником даної земельної ділянки являється Хмельницька ОДА відповідно до статті 122 ЗК України. Рекомендовано з подібним листом звернутися до Хмельницької ОДА. Проте, до листа Новоушицької селищної ради б/д та б/н адресованого Федуку В.М. долученого ТОВ «Імпекс» до позовної заяви суд ставився критично, оскільки з вказаного листа не вбачається здійснення ТОВ «Імпекс» дій спрямованих на оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою, а також у вказаному листі відсутні необхідні реквізити, а саме дата та вихідний номер, підпис секретаря ради засвідчений печаткою ТОВ «Імпекс» замість печатки вказаного органу місцевого самоврядування, що ставить під обґрунтований сумнів існування вказаного листа.

З долученої відповідачем 2 копії книги вихідної документації Новоущицької селищної ради за 2019 рік до заперечення поданого до суду першої інстанції 09.10.2024, на думку апеляційного господарського суду не вбачалося будь-якого запису, зокрема за жовтень-грудень місяці, який підтверджував надання відповіді Новоушицької селищної ради на звернення ТОВ «Імпекс» або Федука В.М.

З урахуванням обставин та доказів в їх обґрунтування у даній справі суд погодився з висновком суду першої інстанції, що для встановлення обставин, чи має місце накладення земельної ділянки де як вважає позивач знаходиться придбане ним нерухоме майно на спірну земельну ділянку за адресою смт Нова Ушиця, вул. Захисників України, б/н, кадастровий номер земельної ділянки 6823355100:03:002:0491 необхідно досліджувати землевпорядну документацію, встановити фактичне розташування земельної ділянки ТОВ «Імпекс» (під об`єктами нерухомості та необхідної для обслуговування) та земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ТОВ «Гарден Петроліум» відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки (схожа позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.04.2023 року у справі №372/4482/19).

Дослідивши всі матеріали справи в їх сукупності суд апеляційної інстанції вважав, що надані відповідачами докази в заперечення позовних вимог, є більш вірогідними ніж твердження позивача щодо наявності об`єктів нерухомого майна, що належать на праві власності ТОВ «Імпекс» на спірній земельній ділянці, що не підтверджено належними доказами на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Таким чином, беручи до уваги докази наявні в матеріалах справи, а саме розроблений з використанням даних Публічної кадастрової карти України інженером-землевпорядником Кодісовим В.А. проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки; технічні висновки інженера-землевпорядника Бабича Я.В. та те, що позивачу було відомо про задоволення його клопотання про призначення судової експертизи і необхідність оплати її вартості тому він мав вживати дії щодо забезпечення своєчасної сплати вартості проведення експертизи, що ним не було зроблено та при цьому позивач мав можливість самостійно замовити експертизу та подати її висновок до суду, проте, такі дії позивачем не вживалися, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про непідтвердження позивачем достатніми доказами факту накладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку під нерухомістю позивача та/або ту, яка необхідна для її обслуговування. Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено порушення його прав оскаржуваними діями відповідачів, що має наслідком відмову в задоволенні позовних вимог.

3.3.2. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що ТОВ «Імпекс» до апеляційної скарги додало клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 29.05.2024 клопотання задоволено частково. Призначено у справі №924/1223/23 судову експертизу, проведення якої доручено експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення судової експертизи поставлено наступне питання:

- Чи знаходяться будь-які об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ТОВ «Імпекс», які зазначені у витягу з Державного реєстру речових прав №341301304 від 02.08.2023 на земельній ділянці за кадастровим номером 6823355100:03:002:0491?

Матеріали справи №924/1223/23 направлено експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача ТОВ «Імпекс» з подальшим розподілом цих витрат за результатами розгляду господарської справи. Зобов`язано ТОВ «Імпекс» сплатити рахунок на оплату проведення судової експертизи протягом 5 банківських днів після його отримання, докази оплати надати до суду.

02.07.2024 на адресу суду від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання про погодження строку проведення експертизи у справі № 924/1223/23 понад 90 календарних днів. У вказаному клопотанні експертною установою вказано два адресати, другий з яких: ТОВ «Імпекс» за адресою: 08132, Київської області, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 54. Також у клопотанні експертною установою зазначено, що нею також направляється рахунок платнику ТОВ «Імпекс», визначеним в ухвалі суду, за проведення судової експертизи №633/24-26 по справі №924/1223/23. Додатком другому адресату до вказаного клопотання - рахунок на 1 арк. Тобто, експертною установою - Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надіслано ТОВ «Імпекс» рахунок для оплати за проведення судової експертизи по справі №924/1223/23. Доказів в підтвердження неотримання вказаного клопотання експертної установи з додатком - рахунок для оплати за проведення судової експертизи, позивачем суду апеляційної інстанції не надано, як і не надано доказів оплати.

20.08.2024 на адресу суду апеляційної інстанції від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 14.08.2024 № 1058/633/24-26/26 в якому експертна установа повідомила, що станом на 14.08.2024 оплата за проведення земельно-технічної експертизи відсутня. У зв`язку з несплатою рахунку від 27.06.2024 № 2870 вартості проведення судової земельно-технічної експертизи повідомлено про неможливість проведення експертизи. Разом з вказаним листом повернуто матеріали справи № 924/1223/23.

Ухвалою суду від 09.09.2024 провадження у справі № 924/1223/23 поновлено та розгляд справи призначено на 03.10.2024.

Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2024 повідомив суд, що позивач не отримував від експертної установи чи від суду рахунок для оплати за проведення судової експертизи по справі №924/1223/23. Таким чином, представник позивача просив суд направити ухвалу про призначення експертизи до експертної установи та зобов`язувався, що позивачем буде здійснено оплата рахунку за проведення експертизи. Представник відповідача 1 у судовому засіданні 03.10.2024 заперечив щодо задоволення клопотання представника позивача.

Колегія суддів, розглянувши усне клопотання представника позивача, дійшла висновку про відмову у задоволенні заявленого представником позивача клопотання. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи представника позивача щодо неотримання рахунку від експертної установи для оплати за проведення судової експертизи.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховував, що ТОВ «Імпекс» не здійснило будь-яких дій, які б свідчили про зацікавленість у проведенні експертизи та не подало жодної заяви (клопотання) у період з моменту отримання ухвали про призначення судової експертизи від 29.05.2024, поновлення провадження у даній справі ухвалою суду від 09.09.2024 до дати судового засідання 03.10.2024.

Також апеляційний господарський суд зазначив, що клопотання Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження строку проведення експертизи по справі №924/1223/23 з додатками відскановано та прикріплено до електронних матеріалів справи в КП «Діловодство спеціалізованого суду», що в свою чергу надає учасникам справи можливість ознайомитись з вказаними документами в електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд».

Твердження представника позивача про не надіслання судом апеляційної інстанції позивачу рахунку від експертної установи для оплати за проведення судової експертизи відхилено, оскільки приписи ГПК України не покладають на суд виконання обов`язку щодо надсилання рахунків експертних установ учасникам справи.

Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що оскільки позивачу було відомо про задоволення його клопотання про призначення судової експертизи і необхідність оплати її вартості, тому позивач мав вживати дії щодо забезпечення своєчасної сплати вартості проведення експертизи, що ним не було зроблено. При цьому, зважаючи на положення частини першої статті 101 ГПК України, якою встановлено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, позивач мав можливість замовити експертизу та подати її висновок до суду, проте, такі дії позивачем не вживалися, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 910/7141/13.

3.3.3. Щодо додаткового рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правову допомогу суд першої інстанції належним чином перевірив обставини надання такої допомоги, співмірність, пропорційність та розумність таких вимог.

Щодо доводів позивача у апеляційній скарзі, що підготовка адвокатом Бляхарським Ярославом Станіславовичем клопотання від 07.02.2024 та складання відзиву на позовну заяву, не потребує значного часу колегія суддів врахувала висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.04.2021 у справі № 910/7540/19, відповідно до яких від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Судом також враховано, що дійсно процесуальним законом не передбачено обов`язку на подання заперечення на клопотання про призначення експертизи. Разом з тим, процесуальним кодексом, зокрема пунктом 3 частини першої статті 42 ГПК України надано право учаснику справи подавати заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Таким чином, доводи позивача щодо надмірно витраченого часу на підготовку письмових матеріалів у справі є безпідставними.

У цій справі позивачем не було подано суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідача 1, а було подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просив суд відмовити відповідачу 1 в задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі. Таким чином, за відсутності клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідача 1, суд першої інстанції цілком правомірно - на свій розсуд ухвалив додаткове рішення про часткове задоволення заяви відповідача 1, врахувавши всі докази та обставини справи. Разом з тим, прохання позивача відмовити повністю у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення ТОВ «Гарден Петролеум» не ґрунтується на нормах процесуального закону, а також порушує право відповідача 1 на правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. ТОВ «Імпекс» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.04.2024, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.2. Скаржник стверджує, що судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.04.2023 у справі № 916/3390/21, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, від 04.10.2022 у справі № 910/5210/20, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 31.05.2018 у справі № 29/5005/17496/2011, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 16.06.2020 у справі № 689/26/17 щодо застосування статті 377 ЦК України, статті 152 ЗК України про те, що особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

У попереднього власника нерухомого майна ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «ТЕХНОГАЗ» було право на земельну ділянку, яке відповідно автоматично перейшло до нового власника об`єкту нерухомості, а саме ТОВ «ІМПЕКС». Водночас, факт того, що право власності або право користування земельною ділянкою не було оформлене за позивачем, не надає право продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) цієї земельної ділянки.

Судами не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, від 06.07.2022 справі № 914/2618/16 щодо добросовісності, а також висновки щодо вирішенні спорів про визнання електронних торгів недійсними, викладені у постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 3-242гс16, постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19, від 18.08.2020 у справі №5023/4363/12, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16,від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20.

У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача, таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Такі висновки узгоджуються із постановами Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц викладено висновки щодо стандарту доказування.

4.3. Щодо оплати на проведення експертизи скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції отримавши 02.07.2024 клопотання від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом із рахунком на оплату №2870 від 27.06.2024, мав би надіслати цей рахунок безпосередньо позивачу, однак цього не зробив. У вказаному клопотанні експертною установою вказано два адресати, другий з яких: ТОВ «Імпекс». Натомість зазначення позивача одним із адресатів не свідчить про те, що таке клопотання в дійсності надсилалось на адресу позивача. Водночас, докази надсилання вказаного клопотання в матеріалах справи відсутні.

В ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 в резолютивній частині суд апеляційної інстанції не постановив зобов`язати позивача оплатити рахунок за проведення експертизи.

За приписами п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за №5 3/5, у разі невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання.

Якби позивач отримав рахунок на оплату від 27.06.2024 № 2870 разом із клопотанням про погодження строку проведення експертизи по справі №924/1223/23 - 02.07.2024, то кінцевим днем після настання якого несплата вартості експертизи тягне за собою повернення матеріалів справи № 924/1223/23 є - 16.08.2024. Однак, матеріали справи повернуто суду апеляційної інстанції листом №1058/633/24-26/26 від 14.08.2024.

4.4. Щодо оскарження додаткового рішення, скаржник зазначив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що: «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Суд апеляційної інстанції проявив надмірний формалізм до поданого позивачем заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №924/1223/23, не беручи до уваги його зміст, зробив свої висновки виходячи лише із найменування такого процесуального документа. Відповідно, заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 924/1223/23 за своєю суттю є клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами передбаченим частинами п`ятою, шостою статті 126 ГПК України.

4.5. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Гарден Петролеум» вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити без змін оскаржені рішення.

Крім того, ТОВ «Гарден Петролеум» подало клопотання про закриття касаційного провадження з огляду формальність посилань скаржника на постанови Верховного Суду без належного обґрунтування.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. У зв`язку із перебуванням судді Случа О. В. на лікарняному, для розгляду справи, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 визначено колегію суддів Волковицька Н. О., Мачульський Г. М., Могил С. К. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3 Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок у власність чи користування, наведений у статті 123 ЗК України (у відповідній редакції), передбачає, що рішення органів про надання земельних ділянок приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки зі зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

За частинами першою, другою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними у статті 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою та третьою статті 134 цього Кодексу.

Так, відповідно до абзацу першого частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Таке положення законодавства спрямоване на забезпечення принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований (слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована),

Згідно із частинами першою, другою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічні положення містить стаття 377 ЦК України, відповідно до положень якої до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована (пункти 51 та 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18).

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.10.2022 у справі № 910/5210/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 зазначала, що перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

Як установили суди попередніх інстанцій, між Новоушицькою районною державною адміністрацією та ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Техногаз» 24.07.2009 укладено договір оренди землі №17/09, згідно якого адміністрація надала, а ТОВ «ВКП «Техногаз» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для роздрібної торгівлі та комерційних послуг (будівництва та обслуговування газової автозаправочної станції та автосервісного комплексу) по вул. Гагаріна, 1б, смт Нова Ушиця, Хмельницької області. Пунктом 34 договору визначено, що дія договору припиняється у разі, зокрема ліквідації юридичної особи.

У той же час, 05.08.2019 приватним нотаріусом Новоушицького районного нотаріального округу видано ТОВ «Імпекс» свідоцтво, яким посвідчено, що товариству належить на праві власності нерухоме майно, автозаправна станція (будинок оператора, блок-пункт) літ А-І, Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 1Б. Загальною площею 11.7 кв. м, яке належало ТОВ «Техногаз».

Апеляційний господарський суд, надаючи оцінку вказаним обставинам, вважав, що купівля ТОВ «Імпекс» об`єкта нерухомості мала наслідком набуття останнім права вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості. Однак, оскільки право оренди у ТОВ «ВКП «Техногаз» припинено у зв`язку з тим, що юридичну особу ліквідовано, що підтверджується ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.10.2019 у справі №5/65-09, тому перехід до позивача земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій як вважає позивач розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування, розмір якої має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил має відбуватись на підставі заяви позивача.

Однак, колегія суддів зауважує, що суди встановивши обставини набуття позивачем права власності на спірну автозаправну станцію, не звернули увагу на те, що реєстрація такого права відбулася 06.08.2019, тобто до ліквідації ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Техногаз», яке було орендарем за договором оренди від 24.07.2009. Таким чином, помилковим є твердження суду про те, що відбулося припинення права оренди.

Слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Тобто, особа, яка набула право власності на це нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 910/16433/21, від 06.09.2022 у справі № 920/591/21, від 09.02.2022 у справі № 914/3250/20, від 13.10.2020 у справі № 908/3146/19.

У розумінні наведеної норми законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови) право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, до якого переходить право оренди, набуває право оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 913/165/21, від 06.09.2022 у справі № 920/591/21, від 12.10.2021 у справі № 905/1695/19, від 26.05.2020 у справі № 921/613/17-г/17.

Після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.09.2022 у справі № 925/1082/20, від 07.06.2022 у справі № 922/605/15, від 07.09.2022 у справі № 925/1081/20, від 15.08.2023 у справі № 903/852/21.

Отже, за вищенаведеними висновками Верховного Суду, особа, новий власник об`єкта нерухомості, до якого переходить право користування земельною ділянкою, автоматично набуває право оренди за чинним договором оренди, а відтак, і статус сторони таких орендних правовідносин.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2024 у справі № 907/349/22, ухваленій після подання касаційної скарги і враховується Судом на підставі частини четвертої статті 300 ГПК України.

Таким чином, суди не звернули увагу та не врахували під час розгляду справи обставини переходу до позивача права оренди за договором оренди від 24.07.2009. Саме врахування зазначеного є важливим під час розгляду справи № 924/1223/23, оскільки впливає на безпосередній предмет доказування наявності порушеного права у позивача.

5.4. Щодо клопотання про проведення експертизи

Ухвалою суду від 29.05.2024 задоволено частково клопотання позивача. Призначено у справі №924/1223/23 судову експертизу, проведення якої доручено експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

02.07.2024 на адресу суду від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання від 27.06.2024 про погодження строку проведення експертизи у справі № 924/1223/23 понад 90 календарних днів. До клопотання долучено рахунок на оплату експертизи.

20.08.2024 на адресу суду апеляційної інстанції від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 14.08.2024 № 1058/633/24-26/26, в якому експертна установа повідомила, що станом на 14.08.2024 оплата за проведення земельно-технічної експертизи відсутня. У зв`язку з несплатою рахунку від 27.06.2024 № 2870 вартості проведення судової земельно-технічної експертизи повідомлено про неможливість проведення експертизи.

У випадках, передбачених законодавством, експертною установою надсилається рахунок вартості робіт за проведення експертиз (експертних досліджень) (пункт 1.9 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція).

Відповідно до положень пункту 1.13 Інструкції у разі несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції хоча і послався на приписи пункту 1.13 Інструкції, однак не звернув увагу на те, що з моменту надходження 02.07.2024 до суду клопотання, разом із рахунком на оплату та повернення 14.08.2024 матеріалів справи через несплату не минуло 45 днів, передбачених Інструкцією.

У той же час, апеляційний господарський суд, досліджуючи зміст клопотання експертної установи від 27.06.2024, зазначив, що у ньому вказано два адресати, другий з яких: ТОВ «Імпекс» за адресою: 08132, Київської області, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 54. Також у клопотанні експертною установою зазначено, що нею також направляється рахунок платнику ТОВ «Імпекс», визначеним в ухвалі суду, за проведення судової експертизи № 633/24-26 у справі № 924/1223/23. Додатком другому адресату до вказаного клопотання - рахунок на 1 арк. На думку апеляційного господарського суду, вказане свідчить, що експертною установою надіслано ТОВ «Імпекс» рахунок для оплати за проведення судової експертизи по справі №924/1223/23. Доказів в підтвердження неотримання вказаного клопотання позивачем суду апеляційної інстанції не надано.

Однак, колегія суддів вважає передчасним такий висновок. Суд апеляційної інстанції хоча і послався на те, що у клопотанні зазначено, що адресатом є також ТОВ «Імпекс», однак не досліджувалися обставини щодо фактичного надсилання клопотання на адресу позивача. Крім того, суд фактично стверджував, що позивач мав надати докази неотримання вказаного клопотання, що за відсутності дослідження доказів надсилання експертною установою зазначеного клопотання ТОВ «Імпекс» може мати ознаки заздалегідь недосяжного стандарту доказування.

За таких обставин, Верховний Суд вважає помилковими твердження суду апеляційної інстанції в частині обставин не проведення експертизи, призначеної ухвалою від 29.05.2024.

Таким чином, саме дослідження і встановлення всіх обставин справи, з урахуванням позицій сторін та обсягу наявних у матеріалах доказів є ключовим для встановлення можливості захистити право позивача у контексті його обґрунтувань.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73 74 76 77 86 236- 238 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.

Отже, суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції не встановив усіх обставин справи, не дослідив докази, які є важливими у спірних правовідносинах, не врахував практику Верховного Суду, а колегія суддів, з огляду на повноваження, передбачені статтею 300 ГПК України не може самостійно встановлювати відповідні обставини.

У свою чергу, доводи відзиву на касаційну скаргу не спростовують обставин недослідження судами зазначених обставин і не можуть бути підставою для залишення без змін оскаржених рішень. Крім того, колегія суддів вважає помилковими доводи клопотання відповідача про закриття касаційного провадження, оскільки висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, як зазначеного вище, є застосовними до спірних правовідносин.

У зв`язку із викладеним, оскільки доводи скаржника частково підтвердилися, рішення судів першої і апеляційної інстанцій по суті необхідно скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Разом з цим, що стосується доводів касаційної скарги в частині оскарження додаткового рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції у відповідній частині Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частини третя, п`ята статті 244 ГПК України).

. Отже, додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта та є його невід`ємною складовою.

Таким чином, скасування первісного судового рішення за результатом розгляду апеляційної (касаційної) скарги є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього.

Подібні висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 911/132/14, від 06.12.2023 у справі № 910/10294/22, від 06.02.2025 у справі № 910/13331/23 (ухваленій після подання касаційної скарги).

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про скасування рішень судів попередніх інстанцій по суті спору, враховуючи наведені судом першої інстанції обґрунтування підстав прийняття додаткового рішення у цій справі, а також враховуючи приписи статті 300 ГПК України, відповідно до якої Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування також і додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції (у відповідній частині).

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

6.3. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення судів скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.4. Колегія суддів зауважує, що справу розглянуто протягом розумного строку з урахуванням неодноразового надання сторонам строку для укладення мирової угоди.

7. Розподіл судових витрат

7.1. З огляду на задоволення частково касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд судові витрати, понесені скаржником у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс" задовольнити.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2024, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.04.2024 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 у справі № 924/1223/23 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді Г. М. Мачульський

С. К. Могил

Популярні новини