Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м. Київ

справа № 911/494/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

обов'язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Гетьман Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лангруп"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Ярмака О.М.

від 11.05.2017 року

та на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Зубець Л.П. - головуючий, Алданової С.О., Мартюк А.І.

від 07.12.2017 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лангруп"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк", 2) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, 3) Державного підприємства "Сетам",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМОЕНЕРДЖІ", 2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 3) Національний Банк України,

про визнання торгів недійсними,

за участю представників:

позивача: не з'явилися

відповідача-1: Гамоля О.Ф.

відповідача-2: не з'явилися

відповідача-3: не з'явилися

третьої особи-1: Павлик І.І., Танцюра Л.О.

третьої особи-2: не з'явилися

третьої особи-3: Гончар В.М.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОІНДЕКС" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про визнання недійсними та скасування електронних торгів з реалізації лоту №158044, а саме: будівлі та споруди площею 20 831,1 кв.м., що є частиною майнового комплексу, загальною площею 45 872,5 кв.м. (частина майнового комплексу та споруди складається з: будова дільниці БСТВ; будова цеху №4, склад базальтової крихти (літери "З-З10", "Е"), площею 4 390,7 кв.м., склад алюмінієвих рамок (літера "Ж3"), площею 48 кв.м., градирня цеху №4 (літера "Ж4"), площею 86,6 кв.м., будова цеху №3 (літери "К, К1, К2, К5, К6, К8" площею 3 899,3 кв.м., головний корпус заводу №1, в т.ч сушильне відділення, формовочне та пресувальне відділення, піч кільцева, сушила камерні, приміщення димоходу та підтопки (літери "М, М1, М2, М3, М4, М5, М6, М8, М17") площею 12 231,9 кв.м., будівля дільниці майоліки (літера "М7"), площею 174,6 кв.м.), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. ІІІ Інтернаціоналу (Соборна), 152, що належать на праві власності позивачу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначені електронні торги відбулись з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, щодо організації та проведення торгів, а саме: позивача, як боржника у виконавчому провадженні, не було повідомлено про опис майна, він не отримував акт опису, в порушення статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" майно йому на зберігання не передавалось, в порушення статті 49 Закону України "Про іпотеку" позивач не отримував протокол торгів, не був повідомлений про торги, за результатами проведених торгів було звернуто стягнення на предмет іпотеки не за рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а в загальному порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", тому застосування Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" права на передачу майна після перших торгів є незаконним. За твердженням позивача, внаслідок зазначених порушень він був позбавлений права оскаржити в судовому порядку оцінку вартості майна, за якою майно було виставлено на торги, встановити реальну вартість майна, прийняти участь в торгах та погасити заборгованість в повному обсязі, порушення призвели до втрати майна позивачем, як боржником, а також завдали йому збитків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2017 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОІНДЕКС" на підставі статей 15, 17 Господарського процесуального кодексу України направлено до Господарського суду міста Києва за підсудністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 року замінено позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОІНДЕКС" на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лангруп".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 року у справі №911/494/17 у позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк", до якого пред'явлені позовні вимоги, є неналежним відповідачем у справі, позивач не довів порушення його суб'єктивного права саме відповідачем, яке може бути відновлено шляхом визнання торгів недійними, наведені позивачем підстави позову стосуються порушень порядку проведення та підготовки торгів, допущених відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державним підприємством "Сетам". Як зазначено судом в рішенні, питання про залучення у справі іншого відповідача або заміну неналежного відповідача судом не розглядалося, оскільки представник позивача не з'являвся в судові засідання.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 року було оскаржено позивачем до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лангруп" прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 року до участі у справі залучено як співвідповідачів Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державне підприємство "Сетам"

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 року на підставі статей 27, 77 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на дату винесення ухвали, було залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМОЕНЕРДЖІ", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Національний Банк України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 року у справі №911/494/17 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові повністю.

Постанова господарського суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий господарський суд відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на дату винесення рішення у даній справі, мав право за власною ініціативою залучити до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, осіб, на права та обов'язки яких може вплинути рішення у справі, однак не вчинив таку процесуальну дію. У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції ухвалами від 17.08.2017 року та 02.11.2017 року залучив до участі у справі Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державне підприємство "Сетам", як співвідповідачів, а також залучив до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМОЕНЕРДЖІ", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Національний банк України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини дотримання державним виконавцем вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" щодо проведення оцінки переданого для реалізації на спірні електронні торги майна були встановлені господарським судом у справі № 911/1882/15 під час розгляду скарги на дії органу ДВС і такі обставини не підлягають повторному встановленню у даній справі, у зв'язку з чим відхилив як недоведені твердження позивача про недотримання державним виконавцем вимог закону щодо оцінки майна переданого на реалізацію.

Суд з посиланням на правову позицію Верховного суду України наведену в постанові від 27.04.2016 у справі №6-103цс16 дійшов висновку про те, що норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя, а також дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань. За висновком суду, з огляду на визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, відповідач-1, який був єдиним іпотекодержателем спірного нерухомого майна, дотримався визначеної в статті 49 Закону України "Про іпотеку" процедури набуття права власності на предмет іпотеки та придбав предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. За висновком суду, позивач не довів порушення норм закону під час проведення спірних електронних торгів, які вплинули чи могли вплинути на результат торгів, а також не довів порушення його прав і законних інтересів під час проведення спірних електронних торгів.

19.01.2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лангруп" подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норми Закону України "Про іпотеку", які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки регулюють правовідносини щодо примусового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису, а у даній справі спірні торги були проведені в порядку виконання судового рішення про стягнення заборгованості за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, і до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення Закону України "Про виконавче провадження", які не були застосовані судом. Також скаржник зазначає про те, що суд порушив норми статей 47, 49 Закону України "Про іпотеку" та статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не врахував, що передача стягувачу непроданого майна відразу після перших торгів, які не відбулись, є незаконною та суперечить нормам зазначених статей. Також скаржник вказує на те, що майно на спірних торгах було відчужено без погодження ціни, а клопотання позивача про призначення судової експертизи у даній справі щодо дійсної вартості реалізованого на торгах майна було неправомірно відхилено судами попередніх інстанцій, що свідчить про порушення судами норм процесуального права щодо призначення експертизи.

07.03.2018 року відповідачі-1 - Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" надав до Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лангруп" у справі № 914/835/17, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лангруп" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 року залишити без змін. Відповідач-1 посилається на те, що касаційну скаргу було підписано особою, яка не мала права її підписувати і касаційне провадження підлягає закриттю на підставі статті 296 Господарського процесуального кодексу України. За твердженням відповідача, суд апеляційної інстанції правильно зазначив про те, що обставини дотримання державним виконавцем вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" щодо оцінки арештованого та реалізованого на спірних торгах майна були предметом розгляду господарського суду у справі № 911/1882/15 і такі обставини не підлягають доведенню у даній справі. За твердженням відповідача-1, норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя, дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань за певних умов, які були дотримані. Також вказує на те, що ним була дотримана визначена статтею 49 Закону України "Про іпотеку" процедура набуття права власності на предмет іпотеки, а протокол про визнання торгів такими, що не відбулись, не є правочином в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України і не може бути визнаний недійсним в порядку статей 15, 16, 203 Цивільного кодексу України.

Другий та третій відповідачі, треті особи до судового засідання відзиви на касаційну скаргу не надали.

В судове засідання не з'явилися представники другого та третього відповідачів, а також третьої особи-2, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

13.03.2018 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.03.2018 року до 14 години 10 хвилин.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача-1 у відзиві на касаційну скаргу на необхідність закриття провадження за касаційною скаргою у справі № 914/835/17 з огляду на те, що в судовому засіданні, яке було продовжено після перерви, представники відповідача-1 та третьої особи-1 вимоги щодо закриття провадження за касаційною скаргою у справі № 914/835/17 не заявляли, а просили лише залишити без задоволення касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лангруп" та залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 року.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Київської області від 16.06.2015 року у справі №911/1882/15 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОІНДЕКС", правонаступником якого є позивач у даній справі, на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" заборгованість за кредитним договором №525-170212 від 17.02.2012 року, в тому числі: 826 625,00 доларів США заборгованості по кредиту, 140 526,24 доларів США відсотків за користування кредитом, 79 159,61 доларів США неустойки, 182 544,00 грн. заборгованості по кредиту, 42 135,11 грн. відсотків за користування кредитом, 13 303,82 грн. неустойки.

На виконання зазначеного судового рішення Господарським судом Київської області видано відповідний наказ від 01.12.2015 року.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.12.2016 року відкрито виконавче провадження ВП №49696278 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 01.12.2015 року у справі №911/1882/15.

10.03.2016 року під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було накладено арешт на майно боржника, а саме на: головний корпус заводу №1 в т.ч. сушильне, формовочне та пресувального відділення, піч кільцеву, сушила камерні, приміщення димоходу та підтопки літер "М, М1, М2, М3, М4, М5, М6, М7, М8, М17 загальною площею 12231,9 кв.м.; будівлю дільниці майоліки літер "М7" площею 174,6 кв.м.; будови дільниці БСТВ, будови цеху №4, складу базальтової крихти літер "3-310", "Е", загальною площею 4390,7 кв.м.; складу алюмінієвих рамок літер "ЖЗ" загальною площею 48,0 кв.м.; градирню цеху №4 літер "Ж4" загальною площею 86,6 кв.м.; будову цеху №3 літер "К, К1, К2, К5, К6, К8" загальною площею 3899,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. III Інтернаціоналу, 152, про що було складено акт опису й арешту майна.

Частина перерахованого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОІНДЕКС", а саме: головний корпус заводу №1, в тому числі: сушильне відділення, формовочне та пресувальне відділення, піч кільцева, сушила камерні, приміщення димоходу та підтопки літер "М, М1, М2, М3, М4, М5, М6, М7, М8, М17 загальною площею 12231,9 кв.м.; будова дільниці майоліки літер "М7" площею 174,6 кв.м., знаходилося в іпотеці на підставі договору іпотеки, укладеного 17.02.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОІНДЕКС" в забезпечення вимог банку, які випливають з кредитного договору №525-170212 від 17.02.2012 року, заборгованість за яким була стягнута рішенням Господарського суду Київської області від 16.06.2015 року у справі №911/1882/15.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.03.2016 року призначено Закрите акціонерне товариство "Консалтингюрсервіс" суб'єктом оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні щодо боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОІНДЕКС".

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОІНДЕКС", як боржник, подало свої заперечення на звіт про оцінку майна, складений Закритим акціонерним товариством "Консалтингюрсервіс", з пропозицією призначити рецензування звіту про оцінку майна.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.07.2016 року було призначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Канзас Ріал Естейт" в особі оцінювача ОСОБА_13 суб'єктом оціночної діяльності для проведення рецензування звіту про оцінку майна. Крім того, відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України супровідним листом №34727-0-33/15/20-1/9 від 25.07.2016 року направив боржнику рахунок на оплату послуг рецензента, який не був оплачений.

У період з 01.08.2016 року по 03.08.2016 року майно, що складало предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.02.2012 року, реалізовувалось третім відповідачем (Державним підприємством "Сетам") шляхом проведення електронних торгів. Відповідно до відомостей, викладених у протоколі проведення електронних торгів №187836 від 01-03.08.2016 року торги були визнані такими, що не відбулися, у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" (відповідач-1), як іпотекодержатель спірного нерухомого майна, подав заяву про придбання предмету іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна та, як стягувач, придбав зазначений предмет іпотеки за ціною 6 650 916,00 грн. без ПДВ шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. За наслідками реалізації предмета іпотеки відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України складено Акт №49696278/9 від 11.08.2016 року про реалізацію предмета іпотеки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОІНДЕКС" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсними та скасування електронних торгів з реалізації лоту №158044, посилаючись те, що зазначені електронні торги відбулись з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, щодо їх організації та проведення.

Відповідно до частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 24.10.2012 року у справі № 6-116цс12 та від 06.04.2016 року у справі № 910/23970/15.

Слід зазначити про те, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу, є багатостороннім правочином і під час подання позову про його оспорення, такий позов подається до решти сторін зазначеного правочину, з якими є матеріально правовий спір та такі сторони мають бути залучені до участі у справі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції ухвалами від 17.08.2017 року та 02.11.2017 року залучив до участі у справі як співвідповідачів орган виконавчої служби - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та організатора торгів - Державне підприємство "Сетам", а також залучив до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМОЕНЕРДЖІ", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Національний банк України.

Вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.12.2016 року відкрито виконавче провадження ВП №49696278 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 01.12.2015 року у справі №911/1882/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОІНДЕКС», правонаступником якого є позивач у даній справі, на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" заборгованість за кредитним договором №525-170212 від 17.02.2012 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів під час оцінки дій державної виконавчої служби.

Згідно зі статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на дату проведення спірних торгів, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

В статті 44 зазначеного Закону в редакції, чинній на дату проведення спірних торгів, визначено черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Відповідно до частини 8 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на дату проведення спірних торгів, примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку"

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України "Про виконавче провадження", першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об'єкти нерухомості.

Згідно зі статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на дату проведення спірних торгів, звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

З огляду на те, що стаття 575 Цивільного кодексу України визначає іпотеку як окремий вид застави, норми Закону України "Про виконавче провадження" дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя. Тобто, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, Закон України "Про виконавче провадження" дозволяє державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за наявності певних умов, а саме: відсутності у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявності заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України "Про іпотеку" (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду України від 27.04.2016 року у справі №6-103цс16).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, державним виконавцем на виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження" були проведені всі необхідні виконавчі дії. Зокрема 18.08.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, в якій зазначено про те, що іншого майна, на яке можливо звернути стягнення не виявлено.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Таким чином, саме на підставі зазначеної статті та з огляду на визнання електронних торгів (протокол № 187836 від 01-03.08.2016 року) такими, що не відбулися, відповідач-1 набув право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна та реалізував свої право шляхом подання відповідної заяви.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем-1 було дотримано визначену чинним законодавством процедуру набуття права власності на предмет іпотеки. При цьому відповідач-1 був єдиним іпотекодержателем спірного нерухомого майна.

Відповідно до положень статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на дату проведення спірних торгів, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Як встановлено судом апеляційної інстанції обставини визначення вартості (оцінки) переданого на спірні електронні торги майна відповідно до статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на дату проведення спірних торгів, дотримання державним виконавцем вимог зазначеної статті були встановлені Господарським судом Київської області у справі № 911/1882/15 під час розгляду поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроіндекс", правонаступником якого є позивач, скарги на дії органу ДВС, за результатами розгляду якої ухвалою Господарського суду Київської області від 30.08.2016 року скаргу залишено без задоволення. Зокрема господарським судом у справі № 911/1882/15 було встановлено, що виконавчою службою призначено рецензування звіту про оцінку майна, тобто здійснено всі передбачені законом заходи, які покладаються на виконавчу службу в разі заперечення оцінки, але позивачем (боржником) не вчинено дій, які покладаються на нього і необхідні для проведення рецензування, у зв'язку з чим дійшов висновку про те, що підстави для зобов'язання виконавчої служби провести рецензування звіту про оцінку майна та заборони продажу майна на електронних торгах відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на дату винесення оскаржуваних рішення та постанови, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції у даній справі 911/494/17 дійшов правильного висновку про те, що встановлені господарським судом у справі № 911/1882/15 обставини щодо правомірності дій державного виконавця з проведення оцінки майна не підлягають повторному встановленню та дослідженню у даній справі, у зв'язку з чим правильно та обґрунтовано відхилив посилання позивача на порушення вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" під час реалізації майна на спірних електронних торгах.

Крім того, посилання позивача на порушення під час організації та проведення спірних електронних торгів положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, стосуються дій державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 01.12.2015 року у господарській справі №911/1882/15. Однак, відповідно до Господарського процесуального кодексу Україна дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, не мають самостійного способу оскарження, а мають розглядатися у межах розглянутої господарським судом справи за скаргою, поданою на дії відповідного органу Державної виконавчої служби.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що позивач не довів порушення норм закону під час проведення спірних електронних торгів, які вплинули чи могли вплинути на результат торгів, а також не довів порушення його прав і законних інтересів під час проведення спірних електронних торгів.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі та відмовив у задоволенні позову .

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лангруп" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 року у справі № 911/494/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець