ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 5023/4363/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Жуков С. В., Катеринчук Л. Й.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу ліквідатора Обласного комунального підприємства теплових мереж Мухітдінова Р. Д.

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020

у справі № 5023/4363/12

за заявою боржника про банкрутство Обласного комунального підприємства теплових мереж

Учасники справи:

представник Обласного КП теплових мереж - не з'явився;

представник ТОВ "Універсальна біржа "Гермес" - не з'явився;

представник ТОВ "Енергопромзв'язок" - Ульянов Д. В. (адв. );

1. Короткий зміст заявлених вимог

1.1.30.09.2019 ліквідатор Обласного комунального підприємства теплових мереж (далі - ОКПТМ) Мухітдінов Р. Д. звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати недійсними результати аукціонних торгів з продажу майна банкрута - об'єкта незавершеного будівництвом підстанції швидкої допомоги, які були оформлені протоколом аукціонних торгів на ТОВ "Універсальна біржа "Гермес" № 1 від 17.06.2014.

1.2. Вимоги заяви обґрунтовані тим, що оспорюваний аукціон від 17.06.2014 організований і проведений за редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) до 19.01.2013. Публікація оголошення про продаж майна банкрута, яку здійснено в 2012 році і яка була використана при продажу майна банкрута
17.06.2014, не може бути доказом здійснення публікації оголошення для аукціону в 2014 році. Перед проведенням 17.06.2014 аукціону повинна була здійснена нова публікація про проведення аукціону, які повинні були відбуватись та організовуватись за новою процедурою передбаченою розділами ІІІ та ІV Закону про банкрутство в редакції після 19.01.2013.

Ліквідатор вважає, що в порушення статті 30 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013) попереднім ліквідатором Білим В. В. не було проведено інвентаризацію та оцінку реалізованого майна. До того ж, при продажу майна ліквідатор Білий В. В. використав копію Висновку №2591/1 від 16.10.2012, зробленого колишнім ліквідатором Погорілою О. І. для проведення аукціону з продажу майна банкрута від 03.12.2012, оригінал якого відсутній.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 заяву ліквідатора задоволено та визнано недійсними результати проведення аукціону з реалізації майна банкрута ОКПТМ - об'єкта незавершеного будівництвом підстанції швидкої допомоги, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Механізаторська, 9, оформленого протоколом Аукціонних торгів на ТОВ "Універсальної біржі "Гермес" №1 від 17.06.2014.

2.2. Судове рішення мотивоване тим, що аукціон з реалізації майна банкрута, а також подальше оформлення результатів аукціону відбулося з порушенням вимог Закону про банкрутство (в редакції з 19.01.2013). Ліквідатор Білий В. В. при реалізації майна банкрута діяв не сумлінно, не розумно та без врахування інтересів інших учасників справи.

3. Встановлені судом першої інстанції обставини

3.1. Ліквідатор в своїй заяві про визнання недійсними результату аукціону послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, а саме на Закон про банкрутство в редакції до 19.01.2013. Натомість у даному випадку застосуванню підлягають норми Закону про банкрутство в редакції після
19.01.2013, які є визначальними при вирішенні даного спору.

3.2. Постановою господарського суду Харківської області від 05.10.2012 ОКПТМ в порядку статті 51 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

3.3. Ліквідатором Білим В. В. під час проведення ліквідаційної процедури ОКПТМ було реалізовано об'єкт незавершеного будівництва будівлі підстанції швидкої допомоги, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Механізаторська, 9, на підставі статей 29-30 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, що було оформлено ТОВ "Універсальна біржа "Гермес" протоколом №1 аукціонних торгів від
17.06.2014.

3.4. Банкруту на дату відкриття ліквідаційної процедури на праві господарського відання належало незавершене будівництво - підстанції швидкої допомоги, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Механізаторська, 9, на який відсутня технічна документація. Згідно зі звітом про оцінку об'єкта незавершеного будівництва, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Механізаторська, 9 від 15.06.2012 складений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Альянс", приблизний розмір приміщень незавершеної будівництвом будівлі складав 1791,0 кв. м.

Майно банкрута, включене до складу ліквідаційної маси (об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м. Харків, вул. Механізаторська, 9) реалізовано попереднім ліквідатором Білим В. В. згідно договору №01405/1 від
21.05.2014 з ТОВ "Універсальна біржа "Гермес" (Протокол №1 аукціонних торгів на ТОВ "Універсальна біржа "Гермес" від 17.06.2014), переможцем якого визнано ТОВ "Енергопромзв'язок" за вартістю 32.854,80 грн.

3.5. Аукціон з реалізації майна банкрута, а також подальше оформлення результатів аукціону за ТОВ "Енергопромзв'язок" проведено із порушенням вимог Закону про банкрутство в редакції після 19.01.2013.

Так, відповідно до п.1-1 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції з 19.01.2013), з 19.01.2013 реалізація майна ОКПТМ повинна була здійснюватися із дотриманням приписів статей 43-44,49-76 Закону про банкрутство, в редакції ~law23~ від 22.12.2011.

З наявних у матеріалах справи договору на організацію та проведення аукціону з продажу майна підприємства-банкрута № 01405/1 від 21.05.2014, укладеного між ліквідатором ОКПТМ Білим В. В. та ТОВ "Універсальна біржа "Гермес", а також протоколу №1 аукціонних торгів від 17.06.2014 вбачається, що при організації та проведенні аукціону: ліквідатором Білим В. В. не був проведений конкурс із визначення організатору аукціону (частина 6 статті 49 Закону); угода на організацію та проведення аукціону № 01405 від 21.05.2014 не відповідає вимогам статті 51 Закону; організатором аукціону не було оприлюднено на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України оголошення про проведення аукціону із змістом оголошення (статей 58-59 Закону); порушено порядок визначення початкової вартості майна банкрута (частина 1 статті 43, стаття 57 Закону); порушено порядок допуску учасників до участі в аукціоні та сплати гарантійних внесків (частина 3 статті 60, частина 1-2 статті 61 Закону); протокол проведення аукціону №1 від 17.06.2014 не відповідає вимогам статті 69 Закону; порушено порядок сплати ціни (стаття 71 Закону).

3.6. Конкурс з визначення організатора аукціону ліквідатором Білим В. В. не проведений. Тоді як аналіз положень статті 49 Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що ліквідатор банкрута визначає організатора аукціону виключно за конкурсом.

Відповідно до частини 5 статті 51 Закону про банкрутство до функцій організатора аукціону відноситься, зокрема, опублікування і розміщення повідомлення про продаж майна боржника.

Проте, докази опублікування оголошення про продаж майна банкрута та про результати проведення торгів 17.06.2014 матеріали справи №5023/4363/12 не містять.

В матеріалах справи наявне оголошення, яке опубліковане колишнім ліквідатором Погорілою О. І. ще 05.11.2012 для організації аукціону 03.12.2012 Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" у засобі масової інформації "Всеукраїнське інформаційне видання "Товарообіг та аукціони" №25 (28). Разом з тим, аукціон з продажу незавершеного будівництвом об'єкту, призначеного на
03.12.2012 не відбувся, в зв'язку з відсутністю учасників аукціону, про що свідчать письмові пояснення Президента ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" від 14.06.2017, які містяться в матеріалах справи за вх. №19601 від 14.06.2017.

Оскільки торги з реалізації зазначеного об'єкту не відбулись і в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про намір ліквідатора провести повторні торги з реалізації майна банкрута, порядок продажу спірного майна було завершено
03.12.2012, відтак не застосування ліквідатором Білим В. В. приписів Закону про банкрутство (в редакції з 19.01.2013) в частині продажу майна банкрута є грубим порушенням приписів ~law24~ при реалізації майна банкрута.

3.7. Матеріали справи не містять доказів оприлюднення оголошення організатором аукціо ну, звернення учасників аукціону до організатора аукціону, розгляд цих заяв організатором аукціону та рішення про допуск чи відмову у допуску до аукціону, а залучені судом особи (організатор аукціону та переможець аукціону) необхідні суду відомості щодо проведення аукціону, суду не представили.

Відсутність публікації оголошення не дає можливості потенційним покупцям прийняти участь в аукціоні, тому дана обставина виключає можливість здійснити продаж майна за найвигіднішою ціною, що є безпосередньою умовою проведення конкурсних торгів.

В матеріалах справи відсутні докази підписання акту приймання-передачі права власності на нерухоме майно та відсутні докази укладання договору купівлі-продажу з переможцем торгів за результатом проведення аукціону.

4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4.1. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2019, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону від 17.06.2014 з реалізації майна банкрута, які оформлені протоколом №1 Аукціонних торгів на ТОВ "Універсальної біржі "Гермес" від 17.06.2014.

4.2. За висновком суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи та надано їм неналежну правову оцінку.

5. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини

5.1. Перше оголошення з продажу майна банкрута було подано для опублікування
05.11.2012 та безпосередньо оприлюднено 10.11.2012 у Всеукраїнському інформаційному видавництві "Товарообіг та аукціони" щодо проведення 03.12.2012 аукціону з продажу майна банкрута, у тому числі незавершеної будівництвом будівлі - підстанції швидкої допомоги (під розукомплектування), розташованої за адресою: м. Харків, вул. Механізаторська, 9, за стартовою (початковою) вартістю 24890,00 грн.

У разі, якщо процедура продажу майна боржника розпочата до набрання чинності Законом, то вона повинна бути завершена в порядку, передбаченому у попередній редакції Закону.

Відтак, процедура продажу майна боржника була розпочата ліквідатором ОКПТМ ще
05.11.2012, що передбачає необхідність її завершення в порядку, передбаченому у редакції Закону про банкрутство до 19.01.2013.

5.2.03.12.2012 аукціонні торги з реалізації об'єкту незавершеного будівництва - підстанції швидкої допомоги (під розукомплектування), розташованої за адресою: м. Харків, вул. Механізаторська, 9, не відбулися, у зв'язку з відсутністю потенційних покупців.

В той же час зміст п.1.1 Прикінцевих положень Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011 пов'язує необхідність завершення процедури продажу майна боржника в порядку, передбаченому у попередній редакції Закону, лише з обставиною відкриття процедури продажу майна боржника до 19.01.2013, а не з результатами завершення певної процедурної стадії продажу.

Відтак висновок місцевого господарського суду про необхідність застосування ліквідатором Білим В. В. приписів Закону про банкрутство в редакції після
19.01.2013 в частині продажу майна банкрута є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та нормам законодавства. Неправильне застосування норм законодавства спричинило надання господарським судом першої інстанції неправильної правової оцінки діям ліквідатора Білого В. В. в процедурі продажу майна банкрута.

5.3.26.10.2016 до Господарського суду Харківської області від голови комітету кредиторів Комунального підприємства теплових мереж - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надійшла заява про визнання недійсними результатів проведених торгів з реалізації ліквідаційної маси ОКПТМ - незавершеного будівництва підстанції швидкої допомоги, розташованої за адресою: м. Харків, вул.

Механізаторська, буд. 9, відповідно до якого учасник - ТОВ "Енергопромзв'язок" придбав лот № 1 за суму 32.854,80 грн, на підставі чого його визнано переможцем.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаної заяви, голова комітету кредиторів посилався на те, що проведення реалізації спірного майна банкрута було здійснено за ціною, визначеною у висновку про вартість майна, термін дії якого станом на дату аукціону закінчився.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.07.2017 відмовлено ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів проведених торгів з тих підстав, що матеріалами справи підтверджується, що аукціонні торги відбулися із додержанням вимог Закону про банкрутство, а отже відсутні правові підстави для визнання їх недійсними.

Ліквідатор ОКПТМ - арбітражний керуючий з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 05.07.2017 у справі №5023/4363/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та визнати недійсними результати проведених торгів з реалізації ліквідаційної маси ОКПТМ, відповідно до яких визнано переможцем ТОВ "Енергопромзвязок".

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилався на те, що заява голови комітету кредиторів - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про визнання недійсними результатів проведених торгів з реалізації ліквідаційної маси банкрута була розглянута судом першої інстанції поверхово, без дослідження та перевірки фактичних обставин справи, проігноровано факти з відсутності дій по розповсюдженню інформації про проведення аукціонних торгів, розміщення інформації (щодо кількісних та якісних характеристик майна, оформлення кінцевих результатів аукціону, що призвело до неможливості участі потенційних покупців, які могли створити конкуренцію та запропонувати вищу ціну, наслідком чого стало не дотримання грошей (боржником та кредиторами) в достатній кількості від продажу об'єкту нерухомості.

За наслідками апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 05.07.2017 та дослідження матеріалів справи колегією суддів встановлено, що аукціонні торги відбулися із додержанням вимог Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, у зв'язку з чим постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.07.2017 без змін.

Таким чином, обставина проведення ліквідатором ОКПТМ Білим В. В. дій по розповсюдженню інформації про проведення аукціонних торгів, розміщення інформації щодо кількісних та якісних характеристик майна в порядку Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013) була предметом судового дослідження, у зв'язку з чим відповідні обставини не підлягають повторному дослідженню.

5.4.16.10.2012 ТОВ "Альянс" надано висновок про оцінку вартості майна банкрута №2591/1, у тому числі незавершеної будівництвом будівлі - підстанції швидкої допомоги, з урахуванням демонтажних робіт, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Механізаторська, 9, що знаходиться на балансі Обласного комунального підприємства теплових мереж, згідно до якого вартість майна складає 24.890,00
грн. Вказана оцінка майна не оспорювалась у судовому порядку учасниками справи та не визнавалась неправомірною в порядку Закону України "Про оцінку майна, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні", а відтак підлягала використанню ліквідатором ОКПТМ Білим В. В.

Тобто, початкова (стартова) вартість нерухомого майна банкрута була встановлена ліквідатором ОКПТМ Білим В. В. на підставі чинного звіту про оцінку майна від
16.10.2012, що підтверджує правомірність визначення ліквідатором Обласного комунального підприємства теплових мереж Білим В. В. початкової (стартова) вартість нерухомого майна банкрута на рівні 24.890,00 грн.

5.5. Відносно доводу заявника щодо неможливості продажу незавершеної будівництвом будівлі - підстанції швидкої допомоги, з урахуванням демонтажних робіт, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Механізаторська, 9, ліквідатором ОКПТМ Білим В. В. з огляду на відсутність згоди Харківської райдержадміністрації щодо відповідного продажу, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що названий довід стосується питання правомірності включення такого майна до складу ліквідаційної маси, а не належності проведення ліквідатором процедури продажу майна банкрута. Так, дії ліквідатора при здійсненні ним своїх повноважень щодо формування ліквідаційної маси, вчинені до призначення і проведення аукціону з продажу майна, не стосуються правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання результатів аукціону недійсними.

Матеріалами справи підтверджується, що незавершена будівництвом будівля - підстанції швидкої допомоги, з урахуванням демонтажних робіт, розташована за адресою: м. Харків, вул. Механізаторська, 9, визначена як майно банкрута, включена до складу ліквідаційної маси, а відтак підлягала продажу ліквідатором в порядку статті 30 Закону про банкрутство.

6. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6.1.10.04.2020 ліквідатор ОКПТМ Мухітдінов Р. Д. подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від
23.03.2020 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від
12.12.2019.

7. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7.1. Оскільки торги з продажу майна банкрута, призначені на 03.12.2012, не відбулися, порядок продажу майна було завершено 03.12.2012, а відтак перед проведенням оспорюваного аукціону від 17.06.2014 мала бути здійснена нова публікація про проведення аукціону і торги повинні були відбуватися та організовуватися за новою процедурою, передбаченою розділами ІІІ та ІV Закону про банкрутство в редакції від 19.01.2013.

7.2. Інформація про продаж майна банкрута та його початкову ціну було опубліковано у Всеукраїнському інформаційному виданні "Товари та аукціони" у м.

Харкові, що не є друкованим виданням, визначеним органом приватизації і є порушенням вимог частини 8 статті 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та свідчить, що на підставі такого оголошення не було охоплено всіх можливих та потенційних покупців майна банкрута в інших областях України.

7.3. З матеріалів справи не встановлено, що учасником та переможцем торгів ТОВ "Енергопромзв'язок" відповідно до положення про порядок проведення аукціону з продажу майна банкрута, затвердженого колишнім ліквідатором Білим В. В. та директором ТОВ "Універсальна біржа "Гермес" Єсаковим В. С., було подано заяву на участь в аукціоні, правовстановлюючі документи товариства, оформлені належним чином повноваження на представника Ульянова Д. В., докази сплати реєстраційного внеску у розмірі 17,00 грн. та гарантійного внеску у розмірі не менше 10% від початкової вартості об'єкту продажу, а відтак назване товариство не мало права приймати участь в аукціоні 17.06.2014.

7.4. Застосування публікації у Всеукраїнському інформаційному виданні "Товари та аукціони" 05.11.2012 про проведення аукціону 03.12.2012, а не 17.06.2014 є неможливим, хоча б з огляду на те, що публікація втратила свою актуальність як щодо дати та місця проведення аукціону 17.06.2014, так і щодо переліку лотів, виставлених на продаж, по яким мали подаватися заявки на участь в аукціоні
17.06.2014.

7.5. Скаржник вважає, що в оспорюваному аукціоні приймали участь покупці, яких завчасно та індивідуально було повідомлено про проведення аукціону 17.06.2014, а відтак не було охоплено всіх можливих та потенційних покупців майна банкрута як у місті Харкові, так і в інших областях України, що унеможливило продаж такого майна за найвигіднішою ціною, що є безпосередньо основною задачею при реалізації майна банкрута.

7.6. Посилання суду апеляційної інстанції на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 у справі № 5023/4363/12 є помилковим, оскільки при прийнятті названої постанови не було взято до уваги обставину щодо нездійснення ліквідатором ОКПТМ Білим В. В. дій з розповсюдження інформації про проведення аукціонних торгів, розміщення інформації щодо кількісних та якісних характеристик майна в порядку Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013.

Відповідно названа обставина не досліджувалась і Східним апеляційним господарським судом при перегляді ухвали Господарського суду Харківської області від 12.12.2019.

7.7. Нерухоме майно банкрута, яке виступало об'єктом продажу на оспорюваному аукціоні, могло бути включено у ліквідаційну масу. Разом з цим, оскільки статутом підприємства боржника передбачено, що воно є комунальним і знаходиться у сфері управління Харківської районної державної адміністрації, підприємство не має права продавати належне йому на праві господарського відання нерухоме майно без згоди Харківської районної державної адміністрації, що прямо передбачено у Статуті.

7.8. Судом апеляційної інстанції було проігноровано доводи, які наводилися у заяві про визнання аукціону недійсним, щодо порушення процедури, яка передує продажу майна банкрута та процедури оформлення результатів прилюдних торгів, встановленої Законом про банкрутство в редакції до 19.01.2013, а також не було враховану принцип дії нормативно-правового акту в часі.

8. Узагальнені доводи інших учасників щодо касаційної скарги

8.1. ТОВ "Енергопромзв'язок" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, просило суд відмовити у задоволенні скарги та залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, з огляду на наступне:

- процедура продажу майна була розпочата ліквідатором 05.11.2012, а відтак вона має бути завершена у порядку, передбачено у редакції Закону про банкрутство до
19.01.2019;

- в межах цієї справи господарським судом встановлено проведення ліквідатором ОКПТМ Білим В. В. дій по розміщенню інформації про проведення аукціонних торгів, інформації щодо кількісних та якісних характеристик майна в порядку Закону про банкрутство, а тому відповідні обставини не підлягали повторному дослідженню судом апеляційної інстанції;

- початкова вартість майна банкрута була встановлена ліквідатором Білим В. В. на підставі чинного звіту про оцінку майна від 16.10.2012 на рівні 24.890,00 грн;

- доводи скаржника про необхідність отримання згоди Харківської районної державної адміністрації на продаж майна банкрута не можуть слугувати підставою для визнання результатів аукціону недійсними.

9. Касаційне провадження

9.1. Ухвалою Верховного суду від 15.06.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 5023/4363/12 за касаційною ліквідатора ОКПТМ Мухітдінова Р. Д. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020, призначено розгляд на 21.07.2020 о 12:40.

В судовому засіданні 21.07.2020 представник скаржника підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити. Представник ТОВ "Енергопромзв'язок" заперечував проти доводів скаржника з підстав, аналогічних тим, які були наведені у відзиві на касаційну скаргу, просив Суд залишити скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 21.07.2020 було оголошено перерву до 18.08.2020 о 14:00.

04.08.2020 на електронну пошту Верховного Суду від ліквідатора ОКПТМ Мухітдінова Р. Д. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, мотивоване тим, що у судовому засіданні 21.07.2020 учасниками у справі були надані пояснення по суті спору, а також з метою економії коштів товариства на відрядження ліквідатора до міста Києва.

Згідно з частиною 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) участь у судовому засіданні належить до процесуальних прав учасника у справі.

Учасники судового процесу на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, і правом на участь у судовому засіданні.

Оскільки явка представників учасників у цій справі в судове засідання не була визнана обов'язковою, вищезгадане клопотання ліквідатора ОКПТМ підлягає задоволенню.

Представник ТОВ "Енергопромзв'язок" у судовому засіданні 18.08.2020 підтримав раніше надані пояснення та просив Суд залишити касаційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 18.08.2020 було оголошено перерву до 25.08.2020 о 14:30.

9.2.25.08.2020 до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Енергопромзв'язок" про передачу справи № 5023/4363/12 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду у порядку частини 5 статті 302, статті 303 ГПК України.

У даному клопотанні ТОВ "Енергопромзв'язок" вказує, що справа містить виключну правову проблему застосування судом до спірних правовідносин положень статей 7 73 Кодексу України з процедур банкрутства, мотивуючи це тим, що суди попередніх інстанцій розглянули заяву ліквідатора про визнання недійсними результатів торгів від 17.06.2014 із застосуванням норм Закону про банкрутство. При цьому місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування норм Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013, а суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки процедура продажу майна боржника розпочата до набрання чинності Законом про банкрутство в редакції з 19.01.2013, то вона повинна бути завершена в порядку, передбаченому у попередній редакції Закону України "Про оцінку майна, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні" (до
19.01.2013).

Підтримуючи висновки суду апеляційної інстанції, ТОВ "Енергопромзв'язок" в клопотанні послалося на судові рішення Верховного Суду (постанови від 13.08.2019 у справі № 910/23627/16, від 11.06.2019 у справі № 910/12727/16, від 19.02.2019 у справі № 908/130/15-г, від 06.06.2018 у справі № 916/1191/13, від 22.05.2018 у справі № 12/58/09, від 25.04.2018 у справі № 908/6036/14, від 12.04.2018 у справі № 915/47/16, від 04.04.2018 у справі № б29/122-09), в яких застосовано тлумачення положень пункту 1.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI.

Також ТОВ "Енергопромзв'язок" зазначало, що у Законі про банкрутство містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ про банкрутство та спорів з майновими вимогами до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство. Разом з цим, Закону України "Про оцінку майна, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні" втратив чинність з 21.10.2019 з набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства, який також передбачає особливості розгляду справ про банкрутство. Виходячи зі змісту статті 3 ГПК України, до спірних правовідносин у цій справі підлягали застосуванню виключно положення Кодексу України з процедур банкрутства, як закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду (перегляду) справи.

З наведеного слідує, що заявник ототожнює процесуальне законодавство, відповідно до якого здійснюється судочинство господарськими судами при розгляду справ про банкрутство, із законодавством (нормами матеріального права), що підлягає застосуванню при розгляді по суті заяви про визнання недійсними результатів проведеного аукціону.

Згідно з частиною 5 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

У розгляді заявленого клопотання, колегія суддів враховує, що правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від
29.06.2016 у справі № 6-370цс16, від 14.12.2016 у справі № 3-1406гс16 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012).

За загальним правилом, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, застосовуючи законодавство, чинне на момент укладення правочинів, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19) при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону.

Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог частини третьої статті 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від
28.11.2019 у справі № 5009/2987/12).

Враховуючи вищевикладене та оцінивши мотиви клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

9.3. За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники у справі були повідомлені належним чином.

До визначеної дати проведення судового засідання від учасників у справі не надійшло заяв чи клопотань, пов'язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об'єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 25.08.2020.

Враховуючи, що явка представників у судове засідання не була визнана обов'язковою, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров'я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб'єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників цієї справи, які не з'явились.

10. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

10.1. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Предметом розгляду у цій справі є заява ліквідатора ОКПТМ про визнання недійсними результатів аукціонних торгів з продажу майна банкрута (об'єкта незавершеного будівництвом підстанції швидкої допомоги) відповідно до протоколу аукціонних торгів на ТОВ "Універсальна біржа "Гермес" № 1 від 17.06.2014.

10.2. За результатами розгляду заяви ліквідатора місцевий господарський суд встановив, що оспорюваний аукціон з реалізації майна банкрута, а також подальше оформлення його результатів відбулося з порушенням вимог Закону про банкрутство (в редакції після 19.01.2013), оскільки при організації та проведенні аукціону: ліквідатором Білим В. В. не був проведений конкурс із визначення організатору аукціону; угода на організацію та проведення аукціону №01405 від 21.05.2014 не відповідає вимогам статті 51 Закону про банкрутство; організатором аукціону не було оприлюднено на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України оголошення про проведення аукціону із змістом оголошення; порушено порядок визначення початкової вартості майна банкрута та порядок допуску учасників до участі в аукціоні та сплати гарантійних внесків; протокол проведення аукціону №1 від 17.06.2014 не відповідає вимогам статті 69 Закону про банкрутство; порушено порядок сплати ціни.

З огляду на виявлені порушення, місцевий господарський суд задовольнив заяву ліквідатора та визнав недійсними результати проведення аукціону з реалізації майна банкрута, оформлених протоколом Аукціонних торгів на ТОВ "Універсальної біржі "Гермес" №1 від 17.06.2014.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду, зазначивши про те, що початкова (стартова) вартість нерухомого майна банкрута була встановлена ліквідатором ОКПТМ Білим В. В. на підставі чинного звіту про оцінку майна від 16.10.2012, а відсутність згоди Харківської райдержадміністрації на здійснення продажу спірного майна не стосується питання належності проведення ліквідатором процедури продажу майна банкрута. Також суд апеляційної інстанції вказав на преюдиціальність в силу приписів статті 75 ГПК України для даної справи обставин, встановлених постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 у справі № 5023/4363/12.

Аналізуючи зміст названої постанови від 20.12.2017, суд апеляційної інстанції встановив, що Господарським судом Харківської області було розглянуто та відмовлено (ухвала від 05.07.2017) у задоволенні заяви голови комітету кредиторів Комунального підприємства теплових мереж - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про визнання недійсними результатів проведених торгів з реалізації ліквідаційної маси ОКПТМ - незавершеного будівництва підстанції швидкої допомоги, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Механізаторська, буд. 9, з підстав проведення реалізації вказаного майна за ціною, визначеною у висновку про вартість майна, термін дії якого станом на дату аукціону закінчився.

На ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.07.2017 було подано апеляційну скаргу, серед доводів якої вказано те, що суд першої інстанції проігнорував факти з відсутності дій по розповсюдженню інформації про проведення аукціонних торгів, розміщення інформації (щодо кількісних та якісних характеристик майна, оформлення кінцевих результатів аукціону, що призвело до неможливості участі потенційних покупців, які могли створити конкуренцію та запропонувати вищу ціну, наслідком чого стало не дотримання грошей (боржником та кредиторами) в достатній кількості від продажу об'єкту нерухомості.

За наслідками апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 05.07.2017, Харківський апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 20.12.2017, якою апеляційну скаргу залишив без задоволення, а вищезгадану ухвалу місцевого господарського суду без змін.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в межах даної справи господарським судом вже встановлено вчинення ліквідатором ОКПТМ Білим В. В. дій по розміщенню інформації про проведення аукціонних торгів, інформації щодо кількісних та якісних характеристик майна в порядку Закону про банкрутство, у зв'язку з чим відповідні обставини не підлягають повторному дослідженню колегією суддів при розгляді заяви ліквідатора Мухітдінова Р. Д.

10.3. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили. Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 911/3883/16 та від 29.04.2020 у справі № 906/557/19.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).

Таким чином, у розумінні положень частини 4 статті 75 ГПК України однією із цілей цієї норми законодавець визначив, у тому числі, уникнення можливості різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин і правовідносин, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

10.4. Переглядаючи оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до положень ГПК України:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86);

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236);

- при ухваленні рішення суд вирішує такі питання, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (частина 1 статті 237);

- у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику (пункти 2,3 частини 4 статті 238).

Прийняте судом апеляційної інстанції рішення у цій справі наведеним вимогам не відповідає, з огляду на наступне.

10.5. Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, підставою недійсності результатів торгів від 17.06.2014, тобто обставиною, з посиланням на яку ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" обґрунтувало свої вимоги, було застосування при проведенні реалізації спірного майна банкрута висновку про вартість майна, термін дії якого станом на дату аукціону закінчився. Інших підстав для недійсності проведених торгів ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не наводило місцевому господарському суду.

З урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства, заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" було розглянуто місцевим господарським судом в межах заявлених вимог та наведених у заяві підстав.

Питання щодо вчинення ліквідатором товариства банкрута Білим В. В. дій по розміщенню інформації про проведення аукціонних торгів 17.06.2014, інформації щодо кількісних та якісних характеристик майна в порядку Закону про банкрутство не досліджувалося місцевим господарським судом, що підтверджується змістом ухвали Господарського суду Харківської області від 05.07.2017. Вказані підстави недійсності результатів торгів від 17.06.2014 були наведені в апеляційній скарзі на ухвалу місцевого господарського суду від 05.07.2017.

Харківський апеляційний господарський суд у постанові від 20.12.2017 у цій справі навів доводи апеляційної скарги, але мотивувальна частина названої постанови не містить відомостей про дослідження та встановлення судом апеляційної інстанції вищезгаданих обставин щодо вчинення ліквідатором товариства банкрута Білим В. В. дій по розміщенню інформації про проведення аукціонних торгів 17.06.2014, у зв'язку з чим відповідні обставини підлягали дослідженню та встановленню судом апеляційної інстанції під час перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 24.12.2019, чого в даному випадку зроблено не було.

Наведеним підтверджуються доводи касаційної скарги, викладені у пункті 7.6 цієї постанови.

Не з'ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов'язані з ними докази, суд апеляційної інстанції припустився порушення норм процесуального права, а саме частини 1 статті 86 ГПК України щодо всебічного, повного, об'єктивного дослідження наявних у справі доказів та частини 5 статті 236 ГПК України стосовно ухвалення судового рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас суд касаційної інстанції в силу імперативного припису частини 2 статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведеного, судом не розглядається решта доводів касаційної скарги, оскільки вони безпосередньо пов'язані із обставинами, що не були встановлені та досліджені судом апеляційної інстанції.

11. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11.1. В пункті 2 частини 1 статті 308 ГПК України визначено, що за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

11.2. Враховуючи викладене, зважаючи на межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду від 23.03.2020 - скасуванню з передачею справи в частині перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 24.12.2019 на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду, суду апеляційної інстанції належить врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

Оскільки судом касаційної інстанції не змінено та не прийнято нове рішення у цій справі, відповідно до статті 129 ГПК України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Обласного комунального підприємства теплових мереж Мухітдінова Р. Д. задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 скасувати.

3. Справу № 5023/4363/12 в частині перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 24.12.2019 направити на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді С. В. Жуков

Л. Й. Катеринчук