Історія справи

Постанова КГС ВП від 19.12.2024 року у справі №910/6340/22
Постанова КГС ВП від 17.10.2023 року у справі №910/6340/22
Постанова КГС ВП від 17.10.2023 року у справі №910/6340/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/6340/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О., суддів - Кондратової І.Д., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивача: Каленської М.А.,

від відповідача: Гаврищук Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно"

на рішення Господарського суду міста Києва

в складі судді Марченко О.В.

від 30.01.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

в складі колегії суддів: головуючої - Тищенко А.І., суддів - Скрипки І.М., Михальської Ю.Б.

від 11.04.2023

за позовом Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно"

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,

про стягнення 7 226 740,41 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2022 року Дочірнє підприємство «Агрофонд-Зерно» (надалі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - Відповідач, АРМА), 7 226 740,41 грн основного боргу, що виник унаслідок неотримання у повному обсязі цукру-піску за договором купівлі-продажу активів від 29.07.2019 № 24 (надалі - Договір).

2. Позовні вимоги мотивовано тим, що:

3. Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні від 22.01.2016 № 12016110130000211. Під час досудового розслідування встановлювалися обставини розкрадання частини цукру-піску в кількості понад 5 000 тонн, що належав Аграрному фонду України та знаходився на зберіганні Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Амос» за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22.

4. 05 вересня 2019 року після проведення електронних торгів та реалізації арештованого майна (цукру-піску) проведення обшуку відновлено.

5. У процесі слідчої дії під час відвантаження цукру-піску власником (Позивачем) за участі представників Аграрного фонду України та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Амос» здійснювався його перерахунок з метою встановлення фактичного обсягу нестачі.

6. Проведення обшуку на складах Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Амос» за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, завершено, його результатами встановлено наявність цукру-піску 10 456,68 тонн, а також нестачу, яка складає 8 034,175 тонн. Вказана обставина підтверджується листом Генеральної прокуратури України від 21.11.2019 № 17/1/4-28229-16.

7. 26 грудня 2019 року, ураховуючи факт встановлення нестачі цукру-піску в обсязі 8 034,175 тонн, Позивач надіслав Відповідачу лист № 113 з проханням повернути частину коштів у сумі 7 226 740,41 грн, що були сплачені покупцем як ціна Договору за актив, що відповідає нестачі ваги активу.

8. Листами від 28.01.2020 № 869/625-33-20/6, від 17.03.2020 № 2623/61-33-20/6 та від 04.12.2019 № 8798/61-33-19/6 Відповідач повідомив Позивача про відсутність підстав для повернення коштів.

9. Відтак Позивач вважає, що відмова повернути надміру сплачені грошові кошти свідчить про недотримання вимог пункту 14 Договору та є порушенням його прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

10. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023, у задоволенні позову відмовлено.

11. Суд першої інстанції, зокрема, дійшов таких висновків:

12. Позивачем не надано доказів поставки активу за Договором у меншій кількості, ніж ним визначено. В акті приймання-передавання відсутні будь-які зауваження Позивача до ваги продукції або ж посилання на прийняття товару без зважування та перевірки його кількісних характеристик.

13. Оскільки умовами Договору Позивачем та Відповідачем не було погоджено порядок приймання товару за кількістю, таке приймання мало відбуватися за положеннями Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 (надалі - Інструкція № П-6), а результати такого прийняття мали бути оформлені відповідним актом, складеним та затвердженим у порядку, визначеному Інструкцією № П-6. Водночас матеріали справи не містять жодних доказів дотримання Позивачем вимог Інструкції № П-6 при прийнятті активу за кількістю.

14. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. Разом із тим Північний апеляційний господарський суд зауважив, що:

15. Акт приймання-передавання був підписаний сторонами 29 липня 2019 року, тоді як зі змісту листа Генеральної прокуратури України вбачається, що нестача виявлена через 38 днів після фактичної передачі активу Позивачеві. За вказаний період Позивач вправі був вчиняти будь-які дії з активом, оскільки останній знаходився у його власності. Крім того, зазначений лист Генеральної прокуратури України датується 21 листопада 2019 року, тобто складений через 4 місяці після продажу цукру-піску, що не підтверджує доводів Позивача про наявність нестачі саме станом на момент укладення Договору.

16. Посилання Позивача, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, що судом відмовлено у задоволенні клопотання про повторне витребування копії протоколу обшуку, є безпідставним, оскільки результати проведеного обшуку викладені в листі Генеральної прокуратури України від 21.11.2019 № 17/1/4-28229-16, який досліджено судом першої інстанції та якому надано оцінку рішенням від 30.01.2023, а тому відмова у повторному витребувані копії протоколу обшуку жодним чином не порушує права Позивача, не впливає на об`єктивність розгляду справи та не перешкоджає вирішенню справи по суті. Вказане також є підставою для відмови у клопотанні Позивача, заявленого в апеляційній скарзі, про витребування у Національного антикорупційного бюро України та Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області належним чином засвідченої копії протоколу обшуку. Крім того, лист Генеральної прокуратури України від 21.11.2019 № 17/1/4-28229-16 не може вважатися належним доказом на підтвердження постачання товару у меншій кількості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

17. 20 червня 2023 року Скаржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 910/6340/22, у якій просить скасувати означені судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

18. Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, стверджуючи про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування статті 670 ЦК України у подібних правовідносинах, а саме якщо товар, котрий продається за договором купівлі-продажу, продавцем за яким виступає АРМА, є речовим доказом у кримінальному провадженні та перебуває під арештом згідно з ухвалами суду, в цьому конкретному випадку - Печерського районного суду міста Києва, то чи може до таких правовідносин застосовуватися Інструкція № П-6 з урахуванням пункту 14 Договору, відповідно до якого нестача може підтверджуватися виключно постановою слідчого або протоколом обшуку, які судами попередніх інстанцій не витребувані.

19. Скаржник, зокрема, зазначає, що Господарським судом міста Києва безпідставно та необґрунтовано відмовлено у задоволенні повторно поданого ним клопотання про витребування доказів. У свою чергу, потреба подання такого клопотання зумовлена помилкою, допущеною судом першої інстанції в ухвалі від 28.11.2022, унаслідок якої Національне антикорупційне бюро України відмовило в наданні копії протоколу обшуку. Північний апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в цій частині, необґрунтовано погодився з судом першої інстанції й також не витребував копію протоколу обшуку за клопотанням Скаржника.

20. Відповідач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

21. 29 липня 2019 року за результатами проведення електронних торгів (протокол електронних торгів від 22.07.2019 № 420807) між Позивачем (покупець), з одного боку, і Відповідачем (продавець), з іншого боку, укладено Договір, за умовами якого:

22. Продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти активи відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (додаток) і сплатити за нього певну грошову суму (пункт 1 Договору).

23. Місцезнаходження активів: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 21, та Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22 (пункт 2 Договору). Предметом спору в цій справі, є активи, що знаходяться за другою адресою.

24. Реалізація майна здійснюється продавцем згідно з положеннями статей 1, 9 і 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» і на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 10.07.2019 у справі № 757/35425/19-к (далі - ухвала 1) та ухвали Печерського районного суду міста Києва від 10.07.2019 у справі № 757/35443/19-к (далі - ухвала 2) (пункт 3 Договору).

25. Ціна Договору за активи становить 22 330 811,60 грн відповідно до протоколу електронних торгів від 22.07.2019 № 420807 (пункт 4 Договору).

26. Перерахування коштів здійснюється у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування покупцем коштів на рахунок АРМА, зазначений у протоколі електронних торгів від 22.07.2019 № 420807, протягом п`яти банківських днів, наступних за днем підписання вказаного протоколу (пункт 5 Договору).

27. Перерахування коштів за активи здійснюється покупцем у повному обсязі до моменту укладення Договору (пункт 6 Договору).

28. Продавець передає покупцю активи за місцезнаходженням активів, що зазначене у пункті 2 Договору; активи передаються покупцю після надходження від нього коштів за придбані активи на рахунок продавця, вказаний у протоколі електронних торгів від 22.07.2019 № 420807 (пункт 7 Договору).

29. До моменту укладення Договору активи оглянуто покупцем; покупець заявляє, що володіє інформацією про активи, які передаються йому у власність, претензій до якості активів не має, недоліки, які перешкоджають використанню активів за їх призначенням, відсутні (пункт 8 Договору).

30. При візуальному огляді активів будь-які претензії до продавця щодо якісних та кількісних характеристик у покупця відсутні, за винятком випадків, передбачених у пункті 14 Договору; покупець повідомлений, що на момент укладення Договору на активи ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 757/27894/19-к і ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі № 757/27897/19-к накладено арешт у кримінальному провадженні від 22.01.2016 № 12016110130000211 (пункт 9 Договору).

31. Право власності на активи переходить до покупця з моменту укладення Договору (пункт 11 Договору).

32. Якщо фактична вага активів під час передачі виявляється меншою від тієї, яка вказана у специфікації до Договору, та документально підтверджується (постановою слідчого або протоколом обшуку тощо), продавець зобов`язаний протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання вимоги повернути покупцю частину коштів, що сплачені покупцем як ціна Договору за активи, що відповідає вартості частини активів, якої не вистачає (пункт 14 Договору).

33. Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (пункт 15 Договору).

34. Згідно зі специфікацією:

35. Найменування активів - цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ПАТ «Аграрний фонд» (відповідно до ухвали 1); місцезнаходження активів - Київська обл., м. Бровари, вул. Привокзальна, 21; одиниця виміру, вага - 6 334,950 тонн (згідно з бухгалтерським обліком).

36. Найменування активів - цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ТОВ «ВКФ «Амос» (відповідно до ухвали 2); місцезнаходження активів - Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22; одиниця виміру, вага - 18 490,855 тонн (згідно з бухгалтерським обліком).

37. Відповідно до акта приймання-передавання об`єктів рухомого майна (цукор-пісок) Відповідач передав, а Позивач прийняв 29 липня 2019 року о 15 год. 00 хв. цукор-пісок у загальній кількості 24 825,805 тонн.

38. Листом від 21.11.2019 № 17/1/4-28229-16 Генеральна прокуратура України повідомила Позивача про те, що після проведення електронних торгів та реалізації арештованого майна - цукру-піску відповідно до Договору проведення обшуку за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, 05 вересня 2019 року відновлено; у процесі слідчої дії під час відвантаження цукру-піску власником (Позивачем) за участю представників Аграрного фонду України і Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Амос» здійснювався його перерахунок з метою встановлення фактичних розмірів нестачі; проведення обшуку на складах Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Амос» за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, завершено, його результатами встановлено наявність цукру-піску вагою 10 456,68 тонн, а також нестачу, яка складає 8 034,175 тонн.

39. Суди визнали вказаний лист неналежним доказом на підтвердження нестачі товару. У свою чергу, суд апеляційної інстанції констатував, що нестача виявлена через 38 днів після фактичної передачі активу АРМА Позивачу. За вказаний період останній вправі був вчиняти будь-які дії з активом, оскільки він знаходився у його власності. Крім того, лист Генеральної прокуратури України датується 21.11.2019, тобто складений через 4 місяці після продажу цукру-піску, що не підтверджує доводів Позивача про наявність нестачі саме станом на момент укладення Договору.

40. Позивач звернувся до Відповідача з листом від 26.12.2019 вих. № 113 з проханням повернути частину коштів у сумі 7 226 740,41 грн, котрі сплачені Позивачем як ціна Договору за активи, що відповідає вартості частини активів, якої не вистачає, - 8 034 175 кг.

41. Відповідач листами від 04.12.2019 № 8798/6.1-33-19/6, від 28.01.2020 № 869/6.2.5-33-20/6 і від 17.03.2020 № 2623/6.1-33-20/6 повідомив Позивача, що при підписанні акта приймання-передавання від 29.07.2019 будь-які претензії чи застереження зі сторони останнього не заявлялися, у зв`язку з чим підстави для повернення коштів відсутні.

42. Представник Позивача адвокатським запитом від 01.02.2021 № 3 просив Офіс Генерального прокурора надати інформацію та копії відповідних документів, зокрема: копію протоколу обшуку, проведеного за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, в межах кримінального провадження від 22.01.2016 №12016110130000211, за результатами якого (обшуку) встановлено нестачу цукру-піску в розмірі 8 034,175 тонн (надалі - Протокол обшуку); дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування, а саме вказаного Протоколу обшуку, для його надання до Господарського суду міста Києва та Відповідачу.

43. Офіс Генерального прокурора листом від 11.03.2021 № 16/1/6-19584-19 (вих. № 16/1/6-25125ВИХ-21) повідомив, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42017000000003359 здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України, де і перебувають матеріали справи.

44. Представник Позивача звернувся до Національного антикорупційного бюро України з адвокатським запитом від 19.03.2021 № 4 із проханням надати інформацію та копії відповідних документів, зокрема: копію Протоколу обшуку; дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування, а саме вказаного протоколу, для його надання до Господарського суду міста Києва та Відповідачу.

45. Національне антикорупційне бюро України листом від 23.03.2021 № 0434-252/8972 повідомило Позивача про те, що відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом; у зв`язку з цим відсутні правові підстави для надання запитуваних копій документів.

46. Відкриваючи провадження у справі, Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.08.2022 за клопотанням Позивача зобов`язав Національне антикорупційне бюро України подати суду в найкоротший термін належним чином засвідчену копію Протоколу обшуку.

47. Ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 та від 24.10.2022 зобов`язано Броварське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області подати суду в найкоротший термін належним чином засвідчену копію Протоколу обшуку.

48. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 зобов`язано Національне антикорупційне бюро України подати суду в найкоротший термін належним чином засвідчену копію Протоколу обшуку; доручено Позивачу отримати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 про витребування доказів для Національного антикорупційного бюро України та отримати належним чином засвідчену копію Протоколу обшуку; отримані докази подати суду.

49. Водночас ані Національним антикорупційним бюро України, ані Позивачем не було подано суду копію відповідного Протоколу обшуку.

50. У підготовчому засіданні представник Позивача подав клопотання про повторне витребування судом копії Протоколу обшуку, однак Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні цього клопотання.

51. Подавши апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з клопотанням про витребування у Національного антикорупційного бюро України та Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області належним чином засвідченої копії Протоколу обшуку.

52. Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні клопотання Позивача, заявленого в апеляційній скарзі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

53. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, представників сторін, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги з урахуванням відзиву правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права та, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, дійшов наступних висновків.

54. Правовідносини між Скаржником та Відповідачем у цій справі виникли на підставі договору купівлі-продажу активів, що є речовими доказами у кримінальному провадженні та перебувають під арештом згідно з ухвалами суду.

55. Верховний Суд зазначає, що зберігання речових доказів і документів у кримінальному провадженні регулюється статтею 100 КПК України. Частиною шостою цієї статті передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

56. Слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у випадках, якщо такі речові докази передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - відповідно до закону та прийнятих на його виконання актів законодавства.

57. Правові та організаційні засади функціонування АРМА визначаються Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

58. Згідно зі статтею 21 вказаного Закону управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Частина четверта цієї статті передбачає, що рухоме майно може бути передано для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) майно піддається швидкому псуванню;

2) майно швидко втрачає свою вартість;

3) витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50 відсотків його вартості.

59. Частиною п`ятою статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» закріплено окрему підставу для реалізації активу, переданого в управління АРМА. Так, активи, визначені частиною четвертою статті 21 Закону, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається АРМА негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора.

Реалізація активів здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами. Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України.

60. Таким чином, підставою передання активів, визначених частиною четвертою статті 21 Закону, для реалізації без згоди власника є ухвала слідчого судді або суду.

61. Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/18647/19 вирішено виключну правову проблему стосовно тлумачення норм КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», що стосується правових підстав для реалізації майна (активів), на яке накладено арешт у кримінальному провадженні.

62. У пункті 9.43 розділу «Висновок щодо застосування норм права» постанови від 05.10.2021 Великою Палатою Верховного Суду зазначено наступне:

«Стаття 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» стосується загалом майна як активів, управління якими здійснює Агентство, та до яких належать кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнуті за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Натомість абзац сьомий частини шостої статті 100 КПК України регулює збереження і реалізацію майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Вона розмежовує (1) передання речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості та (2) передання речових доказів для їх реалізації.

При цьому за змістом частини шостої цієї статті для реалізації можуть бути передані речові докази, зазначені в її абзаці першому, тобто тільки речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню».

63. Підсумовуючи, Суд звертає увагу, що підставою для передачі АРМА активів, визначених у частині четвертій статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», для їх реалізації за відсутності згоди власника є відповідний процесуальний документ - ухвала слідчого судді або суду із зазначенням про передачу цих активів АРМА саме для їх реалізації.

64. Укладення договору купівлі-продажу активів від 29.07.2019 № 24 між Скаржником та Відповідачем за результатами електронних торгів є наслідком виконання АРМА ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва про передання в управління Національному агентству для реалізації цукру-піску, який належить державі в особі Аграрного фонду України та зберігається на складах Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Амос».

65. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

66. Верховний Суд зауважує, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

67. Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

68. Приписами статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

69. Відповідно до статті 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

70. За приписами частини першої статті 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - у розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

71. Згідно з частиною першою статті 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною першою статті 323 ЦК України передбачено, що ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

72. У постанові від 06.10.2022 у справі № 910/5370/21 Верховний Суд дійшов висновку, що правове регулювання вилучення, зберігання та реалізації активу у межах кримінального провадження здійснюється низкою актів, як-то: Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Положенням про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 613, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах» від 27.09.2017 №719, Постановою Кабінету Міністрів України «Про відбір на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів» від 09.08.2017 № 558.

Застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин Інструкції № П-6, як і ЦК України, ураховуючи статтю 1 ЦК України, якою передбачено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, не свідчить про неправильне застосування цих актів.

73. Водночас у касаційній скарзі Скаржник зазначає, що судами не було витребувано копію Протоколу обшуку, який відповідно до пункту 14 Договору може слугувати документальним підтвердженням нестачі активів. У свою чергу, якщо фактична вага активів під час передачі виявилася меншою від тієї, яка вказана у специфікації до Договору, продавець зобов`язаний протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання вимоги повернути покупцю частину коштів, що сплачені як ціна Договору за активи, що відповідає вартості частини активів, якої не вистачає.

74. На думку Скаржника, вказане призвело до порушення статті 81 ГПК України, оскільки суди не витребували та не дослідили основний доказ у справі, що здатний підтвердити нестачу активу.

75. Верховний Суд, проаналізувавши наведені аргументи, звертає увагу на наступне.

76. Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

77. Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини належними та допустимими доказами. Важливим фактором того, як сторона користується стандартами доказування, є її зацікавленість у вирішенні господарського спору на свою користь.

78. Якщо існує певний юридичний факт, який входить до предмету доказування у справі, то мають бути наявні відповідні докази на підтвердження цього факту.

79. За змістом статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

80. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (стаття 81 ГПК України).

81. Як убачається з матеріалів справи, копія Протоколу обшуку неодноразово витребовувалася судом першої інстанції: ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.08.2022, ухвалою від 19.09.2022, ухвалою від 24.10.2022 та ухвалою від 28.11.2022.

82. Скаржник вважає, що підставою відмови Національного антикорупційного бюро України у наданні копії Протоколу обшуку є помилка Господарського суду міста Києва, допущена в ухвалі від 28.11.2022. У клопотанні Скаржника не вказувалася дата Протоколу обшуку, оскільки вона не була відома йому. При цьому саме судом, за твердженням Скаржника, зазначено хибну дату, що призвело до неотримання основного доказу в справі, який підтверджує нестачу активу.

83. Суд погоджується з наведеними вище аргументами та звертає увагу, що в ухвалі від 28.11.2022 суд першої інстанції справді припустився помилки, проставивши датою витребуваної копії Протоколу обшуку 22 січня 2016 року (Т. 1 а.с. 167). Вказана дата, однак, є не датою складення протоколу, а датою кримінального провадження. При цьому в клопотанні Скаржника про витребування доказів не зазначається дата Протоколу обшуку, а лише наводиться дата кримінального провадження, що підтверджує наведені в касаційній скарзі доводи.

84. Відмова Господарського суду міста Києва у задоволенні повторного клопотання Скаржника про витребування доказів була поверхневою та формальною. Суд першої інстанції не встановив, унаслідок чого та з яких підстав копія Протоколу обшуку не була витребувана, одержана Скаржником (який був уповноважений на це ухвалою) та подана до суду.

85. Верховний Суд вважає необґрунтованою відмову Господарського суду міста Києва у задоволенні повторно поданого Скаржником клопотання про витребування копії Протоколу обшуку. За змістом пункту 14 Договору цей доказ має важливе значення для правильного вирішення справи.

86. У касаційній скарзі також стверджується, що Північний апеляційний господарський суд, розглядаючи клопотання Скаржника про витребування доказу, погодився із Господарським судом міста Києва та зазначив лише про те, що ані Національним антикорупційним бюро України, ані Скаржником не було подано копію Протоколу обшуку, однак не урахував, що підставою цього стала помилка суду першої інстанції.

87. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи, зокрема, вирішує питання про витребування доказів.

88. Верховний Суд зауважує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції Скаржник вчинив усі залежні від нього дії, спрямовані на одержання копії Протоколу обшуку. Натомість доказ не був витребуваний з незалежних від Скаржника причин.

89. При зверненні з апеляційною скаргою Скаржником було доведено наявність об`єктивних обставин, які унеможливлювали одержання та подання доказу до суду першої інстанції, а тому відмова Північного апеляційного господарського суду витребувати доказ є необґрунтованою.

90. Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

91. Верховний Суд звертає увагу, що недослідження важливого доказу, витребування якого систематично ініціював Скаржник, може призвести до неповноти судового розгляду та невстановлення судами усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, зашкодити ухваленню законного й обґрунтованого рішення. Водночас судовий захист має бути повним, об`єктивним та вичерпним.

92. У контексті спірних правовідносин варто зауважити, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

93. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що одночасно є способом захисту порушеного права, а підставою позову є факти, котрі обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

94. У цій справі судами не надано відповідь на всі істотні питання, що мають значення для правильного вирішення спору, та неповно досліджено доводи Скаржника.

95. Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (пункт 48 рішення у справі "Мала проти України" від 03.07.2014, заява № 4436/07; пункт 13 рішення у справі "Богатова проти України" від 07.10.2010, заява № 5231/04).

96. Правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (пункт 24 рішення ЄСПЛ у справі "De Cubber v. Belgium" від 26.10.1984, заява № 9186/80; пункт 45 рішення ЄСПЛ у справі "Castillo Algar v. Spain" від 28.10.1998).

97. Суд встановив, що доводи Скаржника щодо порушення норм процесуального права не є очевидно необґрунтованими, а отже вимагають від суду першої та апеляційної інстанцій їх повного дослідження, надання їм оцінки і відображення у судових рішеннях.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

98. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

99. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясовувати та встановлювати фактичні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, а тому судові рішення підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

100. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін

і залежно від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

Судові витрати

101. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення в справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 скасувати і передати справу № 910/6340/22 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді І. Кондратова

Н. Губенко