Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.02.2018 року у справі №904/404/15
Постанова КГС ВП від 20.06.2019 року у справі №904/404/15
Постанова КГС ВП від 22.04.2018 року у справі №904/404/15
Постанова ВГСУ від 26.11.2015 року у справі №904/404/15
Ухвала КГС ВП від 02.08.2018 року у справі №904/404/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/404/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючий, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників: ПАТ "Дельта Банк" Пасацької В.В., дов. від 29.06.2018; ТОВ "Смарт Інвест", ОСОБА_5, дов. від 29.03.2018 та арбітражного керуючого штельманчука М.С. посв. №194.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018

(Суддя - Полєв Д.М.)

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2018

(Головуючий суддя -Чередко А.Є.; судді - Євстигнеєв О.С., Парусніков Ю.Б.)

у справі за заявою Дочірнього підприємства "Будівельне управління "Стальмонтаж-104" Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-10"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-Стіл Груп"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-Стіл Груп" (Далі - ТОВ "ТСА-Стіл Груп") порушено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2015р. за заявою Дочірнього підприємства "Будівельне управління "Стальмонтаж-104" Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-10" відповідно до статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою також введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів та призначено розпорядником майна боржника ТОВ "ТСА-Стіл Груп" арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича.

1.1. Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2016 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-Стіл Груп"; припинені повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича у справі № 904/404/15 про банкрутство ТОВ "ТСА-Стіл Груп"; визнано ТОВ "ТСА-Стіл Груп" - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 21.01.17р.; ліквідатором ТОВ "ТСА-Стіл Груп" призначено арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича.

1.2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Штельманчука М.С.

1.3. До Господарського суду Дніпропетровської області 08.11.2016 від Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (Далі - ПАТ"Дельта Банк") надійшли заяви №18.5/2307 від 01.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, проведеного 16.09.2016 Товарною біржою "Днепрофорвард" та №18.5/2308 від 01.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, проведеного Товарною біржою "Днепрофорвард" 23.09.2016.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018 у справі №904/404/15, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2018, заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 01.11.2016 за вих. № 18.5/2307 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута залишено без задоволення; заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 01.11.2016 за вих. №18.5/2308 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута залишено без задоволення.

3. Наведені судові рішення обґрунтовані, зокрема, тим, що: матеріалами справи не підтверджується участь ПАТ "Дельта Банк" у процедурі продажу майна банкрута як забезпеченого кредитора, як учасника аукціону, як сторони у справі про банкрутство, що свідчить про відсутність порушення прав та інтересів ПАТ "Дельта Банк" внаслідок проведення спірних аукціонів та є підставою для відмови у задоволенні заяв останнього про визнання недійсними результатів аукціонів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

4. ПАТ "Дельта Банк" звернувся до Суду касаційної інстанції зі скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані постанову суду апеляційної інстанції від 06.06.2018, ухвалу суду першої інстанції від 16.01.2018 та прийняти нове рішення у даній справі, яким визнати недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута проведеного 16.09.2016 та 23.09.2016 згідно заяв ПАТ "Дельта Банк" від 01.11.2016 №18.5/2308 та №18.5/2307 про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута.

5. Підставою для скасування скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права:, зокрема, ст. 3, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. ст. 1, 3, 7, 12, 43 Закону України "Про іпотеку", ст. 17, ч. 5 ст. 18 Закону України "Про заставу", ст. ст. 42, 58 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство), ст. 640, 657 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

5.1. Скаржник вважає, що є забезпеченим кредитором боржника згідно з Договором застави №05/08/32/2010-КЛТ від 29.04.2011 та Іпотечним договором № 05/02/І/2012-ПБ від 13.04.2012, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;

5.2. також вважає, що спірні аукціони з продажу майна боржника були проведені без згоди скаржника, як заставодержателя, тобто з порушенням вимог ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 12, 43 Закону України "Про іпотеку", ст. 17 Закону України "Про заставу";

5.3. крім того, організатором аукціонів було порушено ст. 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки не було повідомлено скаржника про їх проведення та не було розміщено на нерухомому майні оголошення про його продаж;

5.4. вважає, що за результатами аукціону було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна у простій письмовій формі, що не відповідає ст. 657 ЦК України та є підставою для визнання недійсним результатів відповідного аукціону.

Короткий зміст вимог інших учасників у справі

6. До Верховного Суду надішли відзиви на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" від ТОВ "СМАРТІНВЕСТ ГРУП" та від арбітражного керуючого Штельманчука М.С., з проханням залишити оскаржувані судові акти без змін а касаційну скаргу без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 у справі №904/404/15.

7.1.Призначено до розгляду касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на 16 серпня 2018 року о 12 год 40 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

8. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

9. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

10. Згідно з п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011р. № 4212-VI, провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

12. Відповідно до статті 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

13. У частині 2 ст. 41 Закону про банкрутство передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема такі повноваження: проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

14. Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

15. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

16. Згідно ч. 2 ст. 44 Закону про банкрутство, ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

17. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 16.09.2016 відбулись торги (аукціон) з продажу майна банкрута, а саме: нежитлових будівель та споруд, що є власністю банкрута, які оформлені лотом № 27, проведені Товарною біржою "Днепрофорвард".

18. 23.09.2016 відбулись торги (аукціон) з продажу майна банкрута, а саме: промислових машин та обладнання у кількості 99 одиниць, що є власністю банкрута, які оформлені лотом № 30, проведені Товарною біржою "Днепрофорвард".

19. Переможцем цих аукціонів стало ТОВ "Металургзбут".

20. 08.11.2016 до Господарського суду Дніпропетровської області від ПАТ "Дельта Банк" надійшли заяви №18.5/2307 від 01.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, проведеного 16.09.2016 Товарною біржою "Днепрофорвард" та №18.5/2308 від 01.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, проведеного Товарною біржою "Днепрофорвард" 23.09.2016.

21. Відмовляючи у задоволенні заяв ПАТ "Дельта Банк" про визнання результатів аукціону недійсними суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи не підтверджується участь ПАТ "Дельта Банк" у процедурі продажу майна банкрута як забезпеченого кредитора, як учасника аукціону та сторони у справі про банкрутство, що свідчить про відсутність порушення прав та інтересів ПАТ "Дельта Банк" внаслідок проведення спірних аукціонів та є підставою для відмови у задоволенні заяв останнього про визнання недійсними результатів аукціонів.

22. Погоджуючись із такими висновками, Верховний Суд виходить з такого.

23. У статті ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

24. Звертаючись до господарського суду із заявами про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута ПАТ "Дельта Банк" вказувало, що є іпотекодержателем та заставодержателем майна, яке було реалізовано з аукціонів згідно з Іпотечним договором № 05/02/І/2012-ПБ від 13.04.2012, що був укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк") та ТОВ "ТСА-Стіл Груп" в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №05/57/2007-КЛТ від 11.12.2007 та Договором застави № 05/08/32/2010-КЛТ від 29.04.2011р., що був укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк") та ТОВ "ТСА-Стіл Груп" в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 05/08/2010-КЛТ від 01.11.2010, тобто є забезпеченим кредитором банкрута.

25. Проте, судами під час розгляду справи судами попередніх інстанцій спростовано наведені у заяві доводи та вимоги та встановлено таке.

26. Між ПАТ "Кредитпромбанк" (первісний кредитор) та ПП "ТСА" (правонаступником якого є боржник) 11.12.2007 року було укладено кредитний договір № 05/57/2007-КЛТ; 01.11.2010 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та боржником укладено кредитний договір № 05/08/2010-КЛТ.

27. З метою забезпечення виконання боржником кредитного зобов'язання по Кредитному договору № 05/08/2010-КЛТ 29.04.2011 між боржником та первісним кредитором укладено договір застави № 05/08/32/2010-КЛТ; 13.04.2012 року у якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 05/57/2007-КЛТ між боржником та первісним кредитором укладено іпотечний договір № 05/02/1/2012 - ПБ.

28. У подальшому, 19.06.2013 та 27.09.2013 між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договори купівлі - продажу прав вимоги, відповідно до яких первісним кредитором здійснено на користь нового кредитора відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 05/57/2007-КЛТ від 11.12.2007 року та пов'язаними з ним договору іпотеки і застави та кредитним договором від 01.11.2010 року № 05/08/2010-КЛТ та пов'язаними з ним забезпечувальними договорами, а надалі, за договором відступлення права вимоги від 15.08.2014 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" ці вимоги відступлені останньому разом з вимогами, що випливають з вищезазначеного іпотечного договору та договору застави.

29. Надалі, між ТОВ "ФК "Надбання" та ТОВ "Смартінвест груп" 15.08.2014 укладено договір про відступлення права вимоги за зазначеними кредитними договорами, а також за іпотечним договором та договором застави та на підставі наведеного договору про відступлення прав ТОВ "Смартінвест груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою з грошовими вимогами до банкрута, які обґрунтовано саме цими договорами.

30. Ухвалою місцевого господарського суду від 14.05.2015 у справі № 904/404/15 (з врахуванням ухвали суду від 18.05.2015), яка набула законної сили та залишена без змін постановами апеляційної та касаційної інстанції, визнано грошові вимоги ТОВ "Смартінвест груп".

31. Крім того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2017, яка була залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2017 у справі № 904/404/15 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" від 04.10.2016 № 18.5/221 про визнання недійсними нікчемних Договорів про відступлення права вимоги від 15.08.2014 за №1061 та № 1060 у повному обсязі.

32. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2017р., яка була залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 та постановою Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 904/404/15 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" від 30.12.2015 № 18.5/809 з грошовими вимогами до банкрута в повному обсязі.

33. Оскільки, Договори про відступлення права вимоги від 15.08.2014, посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований за № 1061 та про відступлення права вимоги від 15.08.2014, посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований за № 1060 є дійсними, отже висновки судів про те, що право вимоги за Кредитним договором № 05/57/2007-КЛТ від 11.12.2007 та Кредитним договором № 05/08/2010-КЛТ від 01.11.2010 належать ТОВ "Смартінвест груп", відповідно ТОВ "Смартінвест груп" належить права вимоги за Договором застави № 05/08/322010-КЛТ від 29.04.2011 та Іпотечним договором №05/02/1/2012-ПБ від 13.04.2012, правомірними.

34. Суди під час розгляду справи встановили, що інформація щодо наявності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна інформації про обтяження майна боржника заставою на користь ПАТ "Дельта Банк" , проте, така інформація міститься лише у Витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна банкрута від 12.01.2018 та лише щодо Договору застави № 05/08/322010-КЛТ від 29.04.2011, а витяг також містить і інформацію про зміну обтяжувача на ТОВ "Смартінвест груп" на підставі договору про відступлення права вимоги від 15.08.2014.

35. Крім того, судами встановлено, що з наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, вбачається, що іпотекодержателем за Договором іпотеки № 05/02/1/2012-ПБ від 13.04.2012 є ТОВ "Смартінвест груп", а за попереднім записом ПАТ "Кредитпромбанк".

36. Відомості про ПАТ "Дельта Банк", як іпотекодержателя за Договором іпотеки №05/02/1/2012-ПБ від 13.04.2012, право вимоги за яким він у певний час мав на підставі договору відступлення прав вимоги, укладеного з ПАТ "Кредитпромбанк", у наведених реєстрах відсутня.

37. Доводи скаржника про те, що ПАТ "Дельта Банк"є забезпеченим кредитором боржника згідно з Договором застави №05/08/32/2010-КЛТ від 29.04.2011 та Іпотечним договором № 05/02/І/2012-ПБ від 13.04.2012 спростовано судами під час розгляду даної справи та встановлено, що зазначені реєстри містять інформацію про реєстрацію обтяжень на майно банкрута за ТОВ "Смартінвест груп", як за Договором іпотеки № 05/02/1/2012-ПБ від 13.04.2012, так і за Договором застави №05/08/322010-КЛТ від 29.04.2011, що узгоджується із приписами 182 ЦК України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про заставу".

38. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що у даному випадку, не йдеться про пріоритет права однієї особи перед іншою на одне і теж майно, оскільки первісним кредитором було відступлено своє право вимоги новому кредитору, який і є єдиним кредитором боржника, зобов'язання якого забезпечені заставою цього майна, а первісний кредитор з моменту відступлення свого права втратив будь-які права щодо такого майна.

39. Отже, наведені доводи були предметом судового розгляду, правомірно відхилені попередніми судовими інстанціями та спрямовані на переоцінку доказів та обставин справи, що виходить за межі компетенції касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України.

40. Оскільки, ПАТ "Дельта Банк" не є заставним кредитором боржника, права та інтереси ПАТ "Дельта Банк" оспорюваними аукціонами порушені не були, що у даному випадку, в силу ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ГПК України виключає судовий захист про який ПАТ"Дельта Банк" просив суд у заявах №18.5/2307 від 01.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, проведеного 16.09.2016 Товарною біржою "Днепрофорвард" та №18.5/2308 від 01.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, проведеного Товарною біржою "Днепрофорвард" 23.09.2016.

41. Доводи скаржника щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій процесуальних норм в частині повноти оцінки доказів судова колегія вважає безпідставними, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994.

42. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

43. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

44. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

46. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

47. Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. та залишення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 у справі №904/404/15 без змін.

48. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанцій та ухвали суду першої інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 3 09, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 у справі №904/404/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 у справі №904/404/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко