ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/2216/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І. Б. (головуючий), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О. В.,

представників учасників справи:

товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Строймастер" - Войніканіс-Мірський Я. С., адвокат (ордер від 10.01.2020 № 546863, свідоцтво від 24.11.2011 № 4675/10),

товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" - Крайз О. І., адвокат (ордер від 23.11.2020 № 000112028),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Строймастер"

на рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2019 (суддя Смірнова О. В. ),

додаткове рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2019 (суддя Смірнова О. В. ),

постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 (колегія суддів: Ільїн О. В. (головуючий), Россолов В. В., Хачатрян В. С. )

та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 (колегія суддів: Ільїн О. В. (головуючий), Россолов В. В., Хачатрян В. С. )

зі справи № 922/2216/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Строймастер" (далі - ТОВ "ВС Строймастер")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" (далі - ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро")

про стягнення 409 880,65 грн.,

та за зустрічним позовом ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро"

до ТОВ "ВС Строймастер"

про стягнення 808 501,23 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "ВС Строймастер" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" про стягнення заборгованості (393 238,61 грн. основного боргу, 5 559,20 грн. - 3% річних та 11 112,84 грн. інфляційних втрат), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору підряду від 19.07.2017 на виконання ремонтно - будівельних робіт в частині оплати вартості виконаних робіт згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року.

У свою чергу ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" звернулося до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до ТОВ "ВС Строймастер" у справі про стягнення 560 706,49 грн. безпідставно набутих коштів та 247 794,74 грн. пені.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро", як замовником сплачено за договором підряду грошових коштів більше на суму 560
706,49 грн., ніж ТОВ "ВС Строймастер", як підрядником виконано робіт. Крім того, за доводами ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро", оскільки підрядником порушені зобов'язання за договором в частині виконання робіт в обсязі, погодженому сторонами договору, ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" скористалося правом на одностороннє розірвання договору, надіславши 26.09.2019 на адресу ТОВ "ВС Строймастер" відповідне повідомлення. Зважаючи на те, що ТОВ "ВС Строймастер" роботи на суму попередньої оплати у розмірі 560 706,49 грн. не виконало, на момент припинення договору правові підстави для утримання цих коштів відпали, що зумовлює виникнення підстав для повернення коштів як таких, що набуті ТОВ "ВС Строймастер" без достатньої правової підстави (стаття 1212 Цивільного кодексу України). Також, з посиланням на те, що ТОВ "ВС Строймастер" роботи за договором у встановлений строк не виконало, ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" просить стягнути з ТОВ "ВС Строймастер" пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, що передбачено умовами договору та складає 247 794,74 грн.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2019 у справі № 922/2216/18 відмовлено у задоволенні первісного позову; зустрічний позов задоволено: стягнуто з ТОВ "ВС Строймастер" на користь ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" грошові кошти у розмірі 560 706,49грн., 247 794,74 грн. пені та витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 127,52грн.

Згідно з додатковим рішенням господарського суду Харківської області від
26.12.2019 у справі № 922/2216/18 стягнуто з ТОВ "ВС Строймастер" на користь ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 162 036,00грн. та витрати, пов'язані із проведення експертизи у розмірі 92 950,00грн.

У суді апеляційної інстанції справа розглядалася неодноразово, у зв'язку зі скасуванням судом касаційної інстанції постанови та додаткової постанови суду апеляційної інстанції зі справи.

За результатом нового розгляду, постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 апеляційну скаргу ТОВ "ВС Строймастер" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2019 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2019 у справі № 922/2216/18 без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "ВС Строймастер", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції (з урахуванням доповнень до касаційної скарги): скасувати судові акти попередніх інстанцій зі справи та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі; покласти на ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, які понесені у суді першої та апеляційний інстанцій.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

За доводами скаржника, судами попередніх судових інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, зокрема, не враховані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також у новому апеляційному розгляді суд апеляційної інстанції не врахував вказівки, що містилися у постанові Верховного Суду від
24.07.2020 зі справи; судами попередніх інстанцій допущені порушення норм процесуального права, передбачені частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, скаржник вважає, що суди попередніх судових інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин положення частини 3 статті 853 та статті 884 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що призвело до незастосування ними до спірних правовідносин положень частин 1 та 2 статті 853 ЦК України; суди не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 912/2635/17, від 05.12.2019 у справі № 911/2862/18 та від 15.03.2018 у справі № 910/13725/16.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції у новому розгляді даної справи не враховані вказівки Верховного Суду у цій справі, які викладені у пункті 7.4 постанови від 24.07.2020.

Судами обох інстанцій не встановлено та не зазначено наявності недоліків у виконаній ТОВ "ВС Строймастер" роботі з їх детальним переліком та іншими даними, а матеріали даної справи не містять жодних належних та допустимих доказів наявності таких недоліків. При цьому, апеляційний господарський суд не досліджував та не оцінював виявлені ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" недоліки робіт, їх явний чи прихованих характер.

Крім того скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно взяв до уваги висновок експерта, оскільки останній не містить конкретизації недоліків (явні чи приховані), а також у цьому висновку взагалі не зазначено змісту недоліків.

Скаржник вказує на те, що акт від 20.07.2018 не є дефектним актом в розумінні пункту 7.5 договору, а вказані в ньому недоліки є явними та могли бути виявлені ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" під час приймання виконаних робіт та підписання актів приймання виконаних робіт.

Судами попередніх судових інстанцій порушено норми матеріального права, оскільки не застосовано до спірних правовідносин приписи частини 1 статті 853 ЦК України, внаслідок чого надана неналежна оцінка тим обставинам, що ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" не повідомляло ТОВ "ВС Строймастер" про наявність будь-яких недоліків або зауважень, як це передбачено пунктом 5.4 договору при прийнятті виконаних робіт та підписанні актів виконаних робіт; акти підписані ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" без зауважень, тому останнє втратило своє право у подальшому посилатися на відступи від умов договору та недоліки у виконаній роботі.

За вказаних обставин скаржник вважає, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню приписи частини 3 статті 853 ЦК України та стаття 884 ЦК України, які були застосовані судами попередніх судових інстанцій, що є підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій зі справи.

Крім того скаржник вважає, що судами попередніх судових інстанцій порушено норми процесуального права, а саме приписи статей 76, 86, 98 та 104 ГПК України, наслідком чого стало визнання судами належним та допустимим доказом висновку експерта, який, на думку скаржника, не міг бути взятий судами до уваги, оскільки його зміст не досліджувався; скаржник вважає, що такий висновок експерта є недопустимим доказом.

ТОВ "ВС Строймастер", з посиланням на практику Верховного Суду, зазначає, що судом першої інстанції безпідставно поновлено ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" процесуальний строк на подання зустрічного позову, що призвело до порушення приписів статей 116, 118, 119, 165, 180 ГПК України, а суд апеляційної інстанції, у свою чергу, вказані обставини взагалі не досліджував та не оцінював, що є порушенням приписів статей 267 та 282 ГПК України.

Також скаржник вказує на неправильне застосування судами попередніх судових інстанцій приписів статті 1212 ЦК України, оскільки судами не враховані висновки щодо застосування вказаної норми права, які викладені у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19, від 29.01.2020 у справі № 904/5265/18. Скаржник вважає, що ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" не мало правових підстав відмовлятися в односторонньому порядку від договору шляхом його розірвання, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування приписів статті 1212 ЦК України до чинних договірних відносин.

Скаржник зазначає, що суди попередніх судових інстанцій в порушення приписів частини 5 статті 236, статей 237, 86 ГПК України, без врахування висновків Верховного Суду, які викладені в постановах від 18.09.2020 у справі №916/4693/15, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, не з'ясували правильність здійснення ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" розрахунку суми пені за порушення зобов'язання та не встановили дату, з якої відбулося таке прострочення. При цьому скаржник не погоджується з сумою боргу (1 179 497,90
грн. ), на яку нараховувалася пеня, а також з розрахунковою ставкою пені (2555 % за 3 дні), яка, на думку скаржника, суперечить як пункту 7.3 договору, так і приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Скаржник стверджує, що суди, задовольняючи зустрічний позов, не перевірили розрахунку пені, наданий ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро".

Враховуючи те, що згідно з додатковим рішенням суду першої інстанції та додатковою постановою суду апеляційної інстанції здійснений розподіл судових витрат, і такі судові акти є похідними від оскаржуваних судових рішень по суті спору, скаржник також просить їх скасувати.

Касаційне провадження

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ВС Строймастер" та доповненням до неї. Касаційна скарга (з урахуванням доповнення до неї) подана до суду касаційної інстанції з підстав передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

Одночасно з матеріалами справи № 922/2216/18 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли касаційна скарга ТОВ "ВС Строймастер" та доповнення до касаційної скарги, які були подані через суд апеляційної інстанції. Враховуючи те, що подані ТОВ "ВС Строймастер" касаційні скарги та доповнення є ідентичними за своїм змістом та вимогами, останні розглядаються як одна касаційна скарга з доповненнями до неї.

Розгляд клопотань учасників справи та доводи інших учасників справи

У судовому засіданні 21.12.2020 від представника ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" надійшло усне клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, з посиланням на те, що на адресу названого Товариства касаційна скарга не надходила, тому відповідач не мав можливості подати відзив на неї. Крім того, представник ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" просив Суд встановити новий строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Касаційний господарський суд, розглянувши наведені усні клопотання представника ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" оголосив перерву у судовому засіданні до
14.01.2021, відмовивши у поновленні строку на подання відзиву на касаційну скаргу та зазначивши про можливість подання названим Товариством письмових пояснень.

13.01.2021 від ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" через систему "Електронний Суд" надійшла заява про вступ у справу як представника, яка за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на його подання. У вказаному документі міститься також заява Товариства в порядку частини 8 статті 129 ГПК України (стосовно подання ним у подальшому - протягом 5-днів після ухвалення рішення доказів на підтвердження понесених судових витрат).

У судовому засіданні 14.01.2021 представник ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" надав усні пояснення стосовно поданої заяви та підтвердив, що фактично така заява є відзивом на касаційну скаргу та не містить інших клопотань, аніж про поновлення строку на подання відзиву та прийняття його судом.

У зв'язку з тим, що у минулому судовому засіданні (21.12.2020) питання поновлення строку для подання відзиву ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" з наведених мотивів вже було вирішено Судом (у поновленні строку на подання відзиву відмовлено) та роз'яснено про право подання письмових пояснень, яким (правом) зазначене Товариство не скористалося, Суд, порадившись на місці, залишає наведену заяву та відзив ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" на касаційну скаргу без розгляду, як такий, що поданий з порушенням (пропуском) встановленого судом строку для його подання.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19.07.2017 ТОВ "ВС Строймастер", як підрядником та ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро", як замовником укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та ресурсів, а замовник - прийняти і оплатити ремонтно-будівельні роботи з ремонту покрівлі на пташниках № 1, № 2, які розташовані в с. Покровське Балаклійського р-ну Харківської області.

Відповідно до пункту 2.1 Договору виконавець повинен виконати замовнику передбачені договором ремонтно-будівельні роботи, якість яких відповідає ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, сума цього договору згідно кошторису (додаток № 1) становить 737 631,25 грн., в т. ч. ПДВ 122 938,54 грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовнику авансового платежу у розмірі 40% від суми, що зазначена в пункті 3.1 цього договору, і який становить 295 052,50 грн., в т. ч. ПДВ 49 175,42 грн., протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання даного договору.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що остаточні розрахунки за роботи, які є предметом цього договору, - після виконання робіт та підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт. Оплата за Договором здійснюється в безготівковому порядку протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт.

Підтвердженням виконання виконавцем обсягу робіт є підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт (пункт 4.3 Договору).

За умовами пункту 7.3 Договору за порушення термінів виконання зобов'язань з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, по яким допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 5.3 Договору протягом 5 (п'яти) робочих днів після виконання будівельних робіт виконавець повідомляє замовника про готовність до передання виконаних робіт, що передбачені цим договором, та надає замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт у двох примірниках для підписання.

За умовами пункту 5.4 Договору, замовник зобов'язаний підписати акт приймання виконаних будівельних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акта від виконавця, або повідомити виконавцю вмотивовані причини відмови від підписання акта приймання виконаних будівельних робіт з зазначенням відповідних зауважень до виконаних робіт. Виконавець зобов'язується розглянути повідомлення про причини відмови замовника від підписання акта приймання-передачі робіт та у строк, що не перевищує 10 (десяти) робочих днів з дати отримання від замовника вмотивованої причини відмови від підписання акта, усунути всі недоліки та зауваження, які були висунуті замовником.

Згідно з пунктом 5.5 Договору сторони погодили, що не підписання замовником акта приймання виконаних будівельних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акта без повідомлення виконавця про вмотивовані причини відмови від підписання акта приймання виконаних будівельних робіт з зазначенням відповідних зауважень до виконаних робіт, вважається прийняттям замовником належним чином виконаних виконавцем робіт.

28.07.2017 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, згідно з якою пункт 3.1 Договору викладено в такій редакції: "Сума цього договору згідно кошторисів становить 1 052 090,24 грн., в т. ч. ПДВ 175 348,37грн."

03.10.2017 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору, згідно з якою пункт 3.1 Договору викладено в такій редакції: "Сума цього договору згідно кошторисів становить 3 729 975,36 грн., в т. ч. ПДВ 621 662,56 грн."

Як зазначало в позовній заяві ТОВ "ВС Строймастер", на виконання умов Договору та укладених до нього додаткових угод назване Товариство виконало весь перелік робіт за Договором, а ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" прийняло виконані роботи без зауважень на загальну суму 2 612 939,52 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (форми КБ-2в) за серпень 2017 року, вересень 2017 року та січень 2018 року.

Акти підписані уповноваженими особами замовника та підрядника без зауважень та скріплені печатками сторін.

Проте згідно з випискою по особовому рахунку ТОВ "ВС Строймастер" за період з
01.07.2017 по 31.07.2018, а також згідно з платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, замовник (ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро") виконані роботи за Договором оплатив частково у розмірі 2 219 700,91 грн. (здійснений повний розрахунок за актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року та вересень 2017 року, водночас за актом № 1 за січень 2018 року на суму 1 593 238,61 грн. здійснений частковий розрахунок у розмірі 1 200
000,00грн. )

Сума у розмірі 393 238,61 грн. за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року залишилися неоплаченою.

ТОВ "ВС Строймастер" звернулося до ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" з претензією (вих. від 18.06.2018), у якій просило оплатити заборгованість за Договором у розмірі 393 238,61 грн. за виконані та прийняті будівельні роботи.

ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" направило на адресу ТОВ "ВС Строймастер" відповідь - претензію (вих. від 20.07.2018) про усунення недоліків виконаних будівельних робіт, в якій повідомляло про те, що 20.07.2018 комісією ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" виявлено ряд недоліків у виконаних за Договором роботах з ремонту цехів № 4 та № 5. У зв'язку з чим, ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" просило прийняти дану претензію до розгляду та усунути недоліки виконаних робіт у десятиденний строк з дня отримання претензії. До вказаної відповіді - претензії також додано акт від 20.07.2018 виявлених недоліків ремонту покрівлі птахофабрики цеху № 5, цеху № 4.

Так, згідно з актом від 20.07.2018 виявлення недоліків ремонту покрівлі птахофабрики цеху № 5, цеху № 4, членами комісії ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" зазначено про виявлення розбіжностей між об'ємами фактично використаних матеріалів з об'ємами матеріалів, що зазначені в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року; невідповідність об'єму виконаних будівельних робіт з роботами, які вказані в акті за січень 2018 року; виявлення будівельних робіт, які зазначені в акті за січень 2018 року, але по факту не були виконані.

Відповідно до пункту 7.4 Договору виконавець гарантує якість виконаної роботи протягом 5 років з моменту підписання акта приймання виконаних будівельних робіт.

Як передбачено пунктом 7.5 Договору, у разі настання гарантійного випадку замовник негайно письмово звертається до виконавця з пропозицією скласти дефектний акт. У разі, якщо дефект виник з вини виконавця, останній за власний рахунок та власними силами без додаткової плати у встановлений сторонами термін усуває будь-які дефекти, поломки, несправності шляхом заміни або ремонту обладнання, конструкцій, матеріалів, комплектуючих виробів з дотриманням правил монтажу, наладки, технічного обслуговування та експлуатації, визначених технічною документацією та вимогами виробника, діючими в Україні ДБН та Правилами експлуатації.

Згідно з пунктом 7.6 Договору у випадку, якщо виконавець не усуне дефекти, поломки, несправності у встановлений термін, замовник набуває право усунути дефекти, поломки, несправності самостійно, а виконавець зобов'язується відшкодувати понесені замовником відповідні витрати, за власний рахунок провести додатково роботи, якщо результати такого усунення не відповідають вимогам виконавця і надати гарантію на частину виконаних робіт, яка зазнала такого ремонту в межах дії гарантійного терміну.

06.08.2018 ТОВ "ВС Строймастер" направлено на адресу ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" відповідь на претензію, згідно з якою було відмовлено в її (відповіді - претензії) задоволенні, з посиланням на те, що акт виконаних робіт за січень 2018 року, який є підтвердженням виконання обсягу робіт виконавцем, підписаний замовником без зауважень; акт виявлених недоліків складений без повідомлення та без участі виконавця.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 Договору замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань виконавцем, повідомивши про це його у строк, що не перевищує 5 днів з дати прийняття такого рішення.

26.09.2019 замовник направив підряднику повідомлення (вих. від 24.09.2019) про розірвання Договору на підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2 Договору, що підтверджується описом вкладення до цінного листа.

З посиланням на невиконання ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" зобов'язання за Договором в частині здійснення повної оплати виконаних за Договором робіт, ТОВ "ВС Строймастер" звернулося з первісним позовом у справі до суду.

Зазначаючи про те, що ТОВ "ВС Строймастер" роботи за Договором на суму попередньої оплати у розмірі 560 706,49 грн. не виконало, а Договір є розірваним за ініціативою ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро", останнє звернулося до суду із зустрічним позовом у справі про стягнення з ТОВ "ВС Строймастер" 560
706,49 грн. безпідставно набутих коштів та 247 794,74 грн. нарахованої пені.

У розгляді справи судом першої інстанції, з метою встановлення обставин щодо обсягів, якості та вартості фактично виконаних робіт за Договором, ухвалою від
13.09.2018 задоволено клопотання ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Згідно з експертним висновком від 10.09.2019 № 28617/17362-17364 за результатом проведення комісійної судової будівельно - технічної експертизи зазначено, що перелік та обсяги фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт, які підлягають натурно - інструментальному обстеженню з ремонту покрівлі не відповідають обсягам робіт, визначеним в актах виконаних робіт; загальна вартість фактично виконаних ремонтно - будівельних робіт з урахуванням використаних будівельних матеріалів, експлуатації машин і механізмів та інших ресурсів за Договором, який укладений сторонами, на дату проведення експертизи складає 1 658 994,42 грн. з урахуванням ПДВ.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

Причиною виникнення спору зі справи за первісним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" на користь ТОВ "ВС Строймастер" основного боргу в сумі 393
238,61 грн., 3% річних у сумі 5 559,20 грн. та інфляційних втрат у сумі 11
112,84 грн., що обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" умов Договору в частині оплати вартості виконаних робіт згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року.

Причиною виникнення спору за зустрічним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з ТОВ "ВС Строймастер" на користь ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" 560 706,49 грн. безпідставно набутих коштів та 247 794,74 грн. нарахованої пені.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суди попередніх інстанцій, оцінивши висновок експертизи, як належний доказ у справі, виходили, зокрема, з того, замовник у повідомленні про одностороннє розірвання Договору заявив про виявлені недоліки у роботі протягом гарантійного строку; такі недоліки не є очевидними відступами від умов Договору, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття; з урахуванням висновку експертизи судами зазначено про наявність прихованих недоліків у прийнятих за Договором роботах, у зв'язку з чим суди дійшли висновку, що саме по собі підписання сторонами актів виконаних робіт не є достатнім доказом того, що роботи за Договором були виконані підрядником належним чином та в повному обсязі, а, отже, позовні вимоги за первісним позовом є безпідставними та задоволенню не підлягають.

При цьому суд апеляційної інстанції у новому розгляді справи, з урахуванням висновків та вказівок Верховного Суду зі справи дійшов висновку, що наданий ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" акт від 20.07.2019 виявлених недоліків ремонту покрівлі птахофабрики цеху № 5, цеху № 4 по своїй суті не є дефектним актом у розумінні положень пункту 7.5 договору, оскільки останній складений виключно представниками замовника.

Висновки судів попередніх інстанцій в частині задоволення зустрічного позову мотивовані, зокрема, тим, що укладений сторонами Договір був розірваний ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" в односторонньому порядку, у зв'язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи статті 1212 ЦК України, а переплата ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" за Договором на суму 560 706,49
грн. (на яку роботи не були виконані) повинна бути повернута останньому, як безпідставно набуте майно. Також з ТОВ "ВС Строймастер" на користь ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" підлягає стягненню 247 794,74 грн. пені, яка нарахована на підставі пункту 7.3 Договору за порушення термінів виконання виконавцем зобов'язань за Договором.

Проте Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, за своєю правовою природою укладений сторонами правочин є договором підряду.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов'язок виконати певну роботу, водночас замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених частиною 2 статті 509 ЦК України, за змістом якої цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог статей 626, 627, 628 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1 -3 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Отже, із правового аналізу вказаних норм слідує, що ними врегульовані різні випадки з різними правовими наслідками.

Так, замовник, який при прийнятті робіт негайно не заявив про виявлені допущені у роботі відступи від умов договору або інші явні недоліки у виконаній роботі, втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Водночас замовник має право вже після прийняття робіт заявити про виявлені приховані недоліки (негайно після їх виявлення), тобто ті, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт.

Відповідно ж до частини 4 статті 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Водночас згідно з частиною 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У розгляді справи судами попередніх інстанцій позивач за первісним позовом послідовно зазначав про те, що на виконання умов Договору та укладених до нього додаткових угод ним виконані всі роботи за Договором, а відповідач за первісним позовом прийняв виконані роботи без зауважень на загальну суму 2 612 939,52
грн., що підтверджується доданими до позовної заяви актами виконаних робіт (форми КБ-2в).

Судами встановлено, що акти виконаних робіт підписані уповноваженими особами замовника та підрядника без зауважень, скріплені печатками сторін.

Після прийняття робіт замовником здійснено їх часткову оплату, несплаченою залишилася частина коштів у сумі 393 238,61 грн. за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року, яку позивач за первісним позовом, звертаючись до суду, просив стягнути на його користь.

При цьому ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" заявило про дефекти у виконаних роботах та про розірвання Договору в односторонньому порядку відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 Договору з підстав невиконання зобов'язань ТОВ "ВС Строймастер" за Договором.

Водночас ТОВ "ВС Строймастер" зазначало про те, що до спірних правовідносин слід застосовувати приписи частин 1 -2 статті 853 ЦК України, посилаючись на те, що акти приймання виконаних будівельних робіт підписані уповноваженими особами замовника та підрядника, скріплені їх печатками, не містять жодних зауважень, відповідно, роботи підрядником виконані у повному обсязі, прийняті замовником без зауважень, частково оплачені останнім після їх прийняття. При цьому замовником не зроблено заяви про відступи в роботі чи інші недоліки при прийнятті робіт, тому, відповідно до положень частини 2 статті 853 та частини 4 статті 882 ЦК України, останній втратив право у подальшому посилатися на відступи від умов Договору чи недоліки у виконаних роботах.

У доводах касаційної скарги на судові рішення попередніх інстанцій скаржник посилається, зокрема, на те, що судами у розгляді справи неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, зокрема, не враховані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також у новому апеляційному розгляді суд апеляційної інстанції не врахував вказівки, що містилися в постанові Верховного Суду від 24.07.2020 зі справи. Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій допущені порушення норм процесуального права, передбачені частиною 3 статті 310 ГПК України.

Так, Верховний Суд у постанові від 24.07.2020 зі справи, направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у пункті 7.14 зазначив, що: ". апеляційний суд, відмовляючи в 1 позові з посиланням на приписи всієї статті 853 ЦК України, якою, як зазначено вище, регулюються різні обставини з різними наслідками, та залишаючи поза увагою наведену ним же пункті 7.14 зазначив, що: ". апеляційний суд, відмовляючи в 1 позові з посиланням на приписи всієї статті 853 ЦК України, не дослідив надані обома сторонами доводи та докази та чітко не встановив:

- чи мали місце взагалі недоліки в роботі;

- якщо так - які саме і чи є дані недоліки явними або прихованими, тобто, чи могли вони бути встановлені при звичайному способі прийняття роботи;

- виходячи з попереднього питання, коли вони мали бути пред'явлені та коли фактично пред'явлені;

- в залежності від попередніх питань, по якій з частин статті 853 ЦК України мають кваліфікуватися спірні правовідносини, чи підлягає застосуванню до них статті 853 ЦК України, та до яких, відповідно, наслідків це призводить".

Відповідно до приписів частини 1 статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими під час нового розгляду справи.

Згідно з частиною 5 статті 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справ.

Проте, судом апеляційної інстанції вказівки суду касаційної інстанції, які зазначені у постанові від 24.07.2020 у повному обсязі не виконані.

Верховний Суд зазначає, що для надання відповіді на питання, чи мали місце недоліки у виконаній роботі, необхідно не лише зазначити, що такі недоліки існували, а вказати які саме недоліки, в чому вони виразилися, які пошкодження, причини та обсяги цих недоліків, а також встановити, що такі недоліки неможливо було виявити під час приймання робіт. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 904/2029/19.

Дослідження наведених обставин залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції.

Судом апеляційної інстанції у новому апеляційному розгляді справи не враховано також й позицію, яка викладена у постанові Верховного суду від 01.08.2019 зі справи № 912/2635/17 (на яку містилося посилання у пункті 7.16 постанови Верховного Суду зі справи № 922/2216/18), згідно з якою "виявлені недоліки.., а саме: нерівності покрівлі, примикання покрівлі, сміття на об'єкті, двері з ручками, замками, планками, ключами, стяжка, вимикачі та розетки, грибок на стінах, отвори монтажних труб, радіатори опалення, електричний щиток, заповнення швів, є явними, не є прихованими..та не були зазначені позивачем перед прийняттям робіт як недоліки".

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції, за результатом нового розгляду справи залишено без змін рішення суду першої інстанції, відповідно, вказані обставини з належною повнотою не досліджені як судом першої, так і апеляційної інстанцій, висновки судів попередніх судових інстанцій по суті спору є передчасними та такими, що унеможливлюють встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного застосування до спірних правовідносин відповідної частини статті 853 ЦК України.

У зв'язку з викладеним є таким, що знайшов своє підтвердження довід скаржника про те, що судами не зазначено, які саме недоліки виявлені у виконаній ТОВ "ВС Строймастер" роботі з їх детальним переліком; не досліджено судами й питання характеру кожного з виявлених недоліків (якщо останні мали місце) у роботі, а саме: явні чи приховані.

Також Верховний Суд зазначає, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що наявні докази підлягають оцінці щодо належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності. Жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд має у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог норм процесуального права щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та не відповідає вимогам пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України.

Судами попередніх інстанцій "не взято до уваги" надану позивачем за первісним позовом рецензію на висновок експертизи як доказ по справі, з мотивів проведення її на замовлення останнього, а також з посиланням на те, по насправді рецензія є експертним висновком, містить оціночні судження, які свідчать про упередженість експерта.

Проте судами не враховано те, що рецензія по своїй суті не є повторною чи додатковою експертизою, у ній не оцінюються докази. Експерт, який надає рецензію, оцінює, зокрема, методи і повноту дослідження, логіку висновку. З огляду на викладене, до рецензії не можуть бути застосовані ті вимоги, які передбачені для висновку експерта.

При цьому згідно зі статтями 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Отже, "невзяття до уваги" судами рецензії як доказу, з мотивів отримання рецензії на замовлення учасника процесу та висновок судів про упередженість експерта з цих підстав, - порушує принцип змагальності сторін, відповідно до якого здійснюється судочинство у господарських судах.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наслідком оцінки судом рецензії на висновок експертизи згідно з приписами ГПК України, суду належало вирішити питання, зокрема, щодо наявності/відсутності підстав для виклику у судове засідання експерта, з метою роз'яснення останнім експертного висновку від 10.09.2019 № 28617/17362-17364; вирішити питання щодо наявності/відсутності підстав для призначення у справі повторної, додаткової експертиз.

Отже, аргументи позивача за первісним позовом щодо порушення судами норм процесуального права, а саме приписів статей 86, 98, 104 ГПК України та не врахування судами у розгляді справи висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 912/2635/17, знайшли свої підтвердження.

Що ж до зустрічного позову у справі та викладених доводів касаційної скарги стосовно рішень попередніх інстанцій за результатом розгляду зустрічного позову, Верховний Суд зазначає таке.

Задовольняючи зустрічний позов, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що замовник, скориставшись своїм правом, передбаченим підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 Договору, відмовився від Договору в односторонньому порядку за наявності передбачених для цього підстав, а саме, у зв'язку з порушенням виконавцем зобов'язань за Договором. З урахуванням розірвання Договору та припинення договірних правовідносин, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову у справі про стягнення з ТОВ "ВС Строймастер" безпідставно набутих коштів на підставі приписів статті 1212 ЦК України.

Так, відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Близька за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулося у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Близька правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі № 922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі № 6-3090цс15.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Водночас слід враховувати, що предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Для правильного вирішення спору за зустрічним позовом у цій справі судам, насамперед, необхідно встановити, чи були наявні у ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" підстави для розірвання Договору в односторонньому порядку та припинення зобов'язань за ним.

У зазначеному контексті, судам, насамперед, слід з належною повнотою дослідити зміст Договору, з огляду на договірний характер правовідносин сторін у цій справі, зокрема, пункти 6.2,11.2,7.5.7.6 Договору, відповідно встановити: чи мало місце невиконання зобов'язань виконавцем за Договором у розумінні підпункту
6.2.1 пункту 6.2 Договору, чи охоплюються положеннями цього пункту Договору часткове невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов Договору (за наявності відповідних обставин); з'ясувати передбачені умовами Договору наслідки виявлення дефектів у виконаній виконавцем роботі (якщо останнє мало місце).

Водночас, з огляду на встановлені судами обставини виникнення між сторонами правовідносин з договору підряду, необхідно з'ясувати, чи регулюються спірні правовідносини спеціальним інститутом цивільного права, яка правова природа коштів, перерахованих на виконання умов договору підряду за роботи, що не були виконані і, у зв'язку з цим, відмови виконавця від договору (за умови встановлення таких обставин), відповідно, чи існують підстави для застосування до спірних правовідносин приписів статті 1212 ЦК України.

Враховуючи те, що зустрічний позов у справі пов'язаний із первісним позовом та встановленими за ним фактичними обставинами, передчасність висновків судів попередніх інстанцій за первісним позовом впливає і на результат вирішення спору за зустрічним позовом.

Верховний Суд також зазначає, що у випадку, якщо господарський суд у розгляді справи з'ясує, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Що ж стосується доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неврахування висновків Верховного суду, які викладені у постановах від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 щодо необхідності перевірки судами наданого стороною спору розрахунку пені, Суд зазначає таке.

З огляду на вимоги статей 79, 86, частини 5 статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд, в будь-якому випадку, не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Близька правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від
14.02.09.2019 у справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18 та від 02.03.2018 у справі № 927/467/17.

Проте суди попередніх інстанцій не з'ясували обставин, які пов'язані з правильності здійсненого розрахунку пені за зустрічним позовом, зокрема, з урахуванням суми боргу, з якої виходив позивач за зустрічним позовом у розрахунку та застосованих ним відсотків для розрахунку, а також не надали оцінки запереченням ТОВ "ВС Строймастер" стосовно застосованого відсотка штрафних санкцій в розмірі розрахункової ставки 2 555% та зазначеної для цього розрахунку суми боргу в розмірі 1 179 497,90 грн.

Визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що судом першої інстанції безпідставно поновлено ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" процесуальний строк для подання зустрічного позову у справі, оскільки вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

Близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від
09.09.2019 зі справи № 921/211/19, від 26.11.2020 зі справи № 910/14062/19.

Наявності таких випадків, передбачених ГПК України, місцевим господарським судом не встановлено, а скаржником не наведено.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо. Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

З огляду на викладене, враховуючи у сукупності наведені у цій постанові обставини, Верховний Суд зазначає, що аргументи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження.

Беручи до уваги визначені ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, Суд дійшов висновку, що судові рішення попередніх інстанцій у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на те, що судові рішення попередніх інстанцій по суті спору підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд, а додаткове рішення та додаткова постанова про розподіл судових витрат є невід'ємною складовою частиною судових актів по суті спору, відповідно, підлягають скасуванню також додаткове рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2019 та додаткова постанова Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 зі справи, оскільки останні є похідними від оскаржуваних судових рішень по суті спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково та передати справу повністю або частково на новий розгляд, у тому числі за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Касаційна скарга ТОВ "ВС Строймастер" підлягає частковому задоволенню.

Рішення суду першої інстанції, постанова суду апеляційної інстанції, додаткові рішення та постанова, підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У новому розгляді справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2019, додаткового рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2019, постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 зі справи № 922/2216/18 (виконання було зупинено згідно з ухвалою Верховного Суду від
08.12.2020) не підлягає поновленню згідно з приписами частини 3 статті 332 ГПК України, оскільки судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 316 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Строймастер" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2019, додаткове рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2019, постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 зі справи № 922/2216/18 скасувати.

3. Справу № 922/2216/18 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова