Історія справи

Ухвала КГС ВП від 28.01.2018 року у справі №902/780/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 902/780/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Крижопільського районного споживчого товариства - не з'явився

Городківської сільської ради - не з'явився

Городківського сільського споживчого товариства - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Городківського сільського споживчого товариства

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 (у складі колегії суддів: Мельник О.В. (головуючий), Маціщук А.В., Розізнана І.В.)

у справі за позовом Крижопільського районного споживчого товариства

до Городківської сільської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Городківського сільського споживчого товариства

про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2016 Крижопільське районне споживче товариство звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Городківської сільської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ №216637 від 15.07.2011.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.04.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів належним чином належності йому відповідного суб'єктивного права власності на будівлю торгового комплексу, що розташований по вул. Леніна (Благовіщенська), 2, та наявності у нього доказів порушення такого права і необхідності його захисту.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 рішення Господарського суду Вінницької області від 26.04.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.07.2011 серія САЕ №216637, видане виконавчим комітетом Городківської сільської ради Городківському сільському споживчому товариству на комплекс будівель та споруд по вул. Леніна (Благовіщенська), 2, с. Городківка Крижопільського району Вінницької області.

Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що позивачем на підтвердження порушення його прав до суду апеляційної інстанції було надано копію постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 01.12.2016 у справі №802/1107/16-а, залишеної в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017, якою визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора КП Тульчинське МБТІ від 20.07.2011 про реєстрацію права власності за Городківським сільським споживчим товариством на комплекс будівель та споруд по вул. Леніна (Благовіщенська), 2, с. Городківка Крижопільського району Вінницької області. Також позивачем було надано витяг станом на 27.03.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, яким підтверджено право власності Крижопільського районного споживчого товариства на комплекс будівель та споруд за адресою Вінницька обл., Крижопільський район, с. Городківка, вул. Благовіщенська, 2 (вул. Леніна, 2). Врахувавши зазначені докази, апеляційний суд дійшов висновку, що оспорюваним у даній справі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САЕ №216637 від 15.07.2011 порушується право власності позивача. При цьому, наявні поважні підстави для поновлення строку позовної давності.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 16.08.2017 Городківське сільське споживче товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 скасувати і залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 26.04.2017.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Городківське сільське споживче товариство, посилається на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно прийняв нові докази у справі, оскільки позивач не обґрунтував неможливості їх подання до суду першої інстанції.

У відзиві на подану касаційну скаргу Крижопільське районне споживче товариство просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Учасники справи своїх представників у судове засідання не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Ураховуючи наведене, те, що явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

У справі встановлено, що 20.07.2011 Комунальним підприємством "Тульчинське МБТІ" за реєстраційним №34147645, номер запису 58 в книзі ЮН1, проведено державну реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд по вул. Леніна (вул. Благовіщенська), 2, с. Городківка Крижопільського району Вінницької області за Городківським сільським споживчим товариством, на підставі свідоцтва про право власності серії САЕ №216637 від 15.07.2011.

Частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017, (далі - ГПК України) встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 3-669гс15 та від 25.05.2016 у справі № 3-254гс16.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом, позивачем не було надано жодного доказу наявності у нього порушеного права, того, яке саме його право порушено оспорюваним свідоцтвом, належності такого права йому та необхідності його захисту тощо.

При цьому місцевим судом неодноразово ухвалами від 16.02.2017 та від 23.03.2017 вимагалось від позивача надати суду письмове пояснення, в якому конкретизувати нормативно-правове обґрунтування позовних вимог, обґрунтувати відповідність заявленого предмету позову встановленим законодавством способам захисту.

Разом з тим, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачем на підтвердження порушення його прав оспорюваним свідоцтвом про право власності було надано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.12.2016 у справі №802/1107/16-а, якою визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора КП Тульчинське МБТІ від 20.07.2011 про реєстрацію права власності за Городківським сільським споживчим товариством на комплекс будівель та споруд по вул. Леніна (Благовіщенська), 2, с. Городківка Крижопільського району Вінницької області, а також надано витяг станом на 27.03.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд за адресою Вінницька обл., Крижопільський район, с. Городківка, вул. Благовіщенська (вул. Леніна), 2.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.

Усупереч наведених положень процесуального законодавства, апеляційний господарський суд без достатніх обґрунтувань взяв до уваги докази, які не були предметом дослідження та правової оцінки суду першої інстанції, не мотивувавши причин неможливості їх подання до місцевого господарського суду.

Одночасно суд апеляційної інстанції не дав правової оцінки тому факту, що дії державного реєстратора щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно даних про реєстрацію права власності Крижопільського районного споживчого товариства на комплекс будівель та споруд за адресою Вінницька обл., Крижопільський район, с. Городківка, вул. Благовіщенська (вул. Леніна), 2, оскаржено до Вінницького окружного адміністративного суду та Міністерства юстиції України.

Разом з тим, Городківським сільським споживчим товариством було подано до суду касаційної інстанції заяву, якою долучено до матеріалів касаційної скарги постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі № 802/1094/17-а, якою визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Крижопільської районної державної адміністрації від 27.03.2017 за № 34474740 про державну реєстрацію права власності за Крижопільським районним споживчим товариством на комплекс будівель та споруд по вул. Благовіщенська, 2, с. Городківка, Крижопільського району, Вінницької області.

Також не надано оцінки тому, що на момент реєстрації права власності на спірне майно за Крижопільським районним споживчим товариством оспорюване свідоцтво про право власності на це майно (САЕ №216637 від 15.07.2011) не було скасовано, а було скасовано лише його державну реєстрацію.

Крім того, скасовуючи рішення місцевого суду та постановляючи нове рішення, апеляційний суд не спростував висновок суду першої інстанції про наявність між Крижопільським районним споживчим товариством та Городківським сільським споживчим товариством спору щодо права власності на спірне нерухоме майно.

Беручи до уваги викладене, судом апеляційної інстанції без будь-якого обґрунтування в порушення вимог ст. 101 ГПК України прийнято новий доказ, а також не надано оцінки наведеним обставинам, які мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Оскільки дана справа передається на новий розгляд заяви до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Городківського сільського споживчого товариства задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 у справі №902/780/16 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий