Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.02.2019 року у справі №910/26972/14
Постанова ВГСУ від 22.10.2015 року у справі №910/26972/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/26972/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Катеринчук Л. Й. - головуючої, Банаська О. О., Пєскова В. Г.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О. Ю.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві

самопредставництво - Литвиненко С. С. (витяг з ЄДРПОУ станом на 05.03.2020)

боржник - Публічне акціонерне товариство "Гідромеханізація",

представник - Толкач В. П. (довіреність №01-07/20 від 01.07.2020)

кредитор - Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області,

кредитор - Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі,

кредитор - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві

представник - Посвистак С. М. (довіреність №60 від 03.06.2020)

кредитор - Київський міський центр зайнятості,

кредитор - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві,

кредитор - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська будівельна компанія "Гідромеханізація",

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Спеціалізоване управління "Трансгідромеханізація",

кредитор - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі"

представник - адвокат Оксамитний М. М. (довіреність №19103114 від 31.10.2019),

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк",

кредитор - Приватна компанія "Colledo Limited",

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Правочин",

самопредставництво - керівник ОСОБА_1. (виписка з ЄДРЮОФОПГФ від 29.06.2016)

кредитор - ОСОБА_1,

ліквідатор - арбітражний керуючий Черпак Анастасія Юріївна, особисто

розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 11.03.2020

у складі колегії суддів: Поляков Б. М. (головуючий), Верховець А. А., Отрюх Б. В.

та ухвалу Господарського суду міста Києва

від 02.12.2019

у складі судді Чеберяка П. П.

у справі №910/26972/14

за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Гідромеханізація"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1.30.03.2020 поштовим відправленням Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/26972/14 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/26972/14 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л. Й. - головуючої, Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.04.2020.

3. Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2020 у складі зазначеної колегії суддів відкрито касаційне провадження у справі №910/26972/14 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 та призначено її розгляд на
02.07.2020 о 09:30.

4. У зв'язку з відпусткою судді Васьковського О. В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/26972/14 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л. Й. - головуючої, Банаська О. О., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2020; ухвалою Суду 01.07.2020 колегія суддів у зазначеному складі прийняла справу №910/26972/14 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову апеляційного суду від 11.03.2020 та ухвалу місцевого суду від 02.12.2019 до провадження з призначеним ухвалою Суду 15.06.2020 розглядом на 02.07.2020 о 09:30.

5. Ухвалою від 02.07.2020 Верховний Суд відклав розгляд зазначеної касаційної скарги у справі №910/26972/14 на 09.07.2020 о 09:30.

6. Арбітражним керуючим Черпак А. Ю., яка виконувала повноваження ліквідатора боржника, подано відзив на касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, а також пояснення у справі із запереченнями щодо задоволення касаційної скарги.

7. Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подало письмові пояснення, в яких підтримало доводи та вимоги касаційної скарги органу ДПС.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняті ним рішення

8. Ухвалою Господарського суду міста Києва 12.01.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Гідромеханізація" (далі - ПАТ "Гідромеханізація", боржник), визнано вимоги ініціюючого кредитора - ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві на суму 1 747
656,59 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.

9. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 29.04.2015 розглянуто по суті та визнано вимоги кредиторів на загальну суму 16 280 749,44
грн. із включенням їх до реєстру вимог кредиторів боржника у відповідній черговості, а зокрема,

вимоги першої черги: ТОВ "Дніпропетровська будівельна компанія "Гідромеханізація ", ПАТ "Спеціалізоване управління "Трансгідромеханізація", ПАТ "Київенерго", Приватної компанії "Colledo Limited" (Колледо Лімітед) кожного із зазначених кредиторів по 1 218 грн. ; вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян на суму 584 251,40 грн. ;

вимоги другої черги: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на суму 35 845,18 грн., Київського міського центру зайнятості на суму 41 734,21 грн., Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва на суму 430 809,55 грн. ;

вимоги третьої черги: ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві на суму 1 747 656,59 грн., ДПІ у місті Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області на суму 608 705,31 грн. ;

вимоги четвертої черги: ТОВ "Дніпропетровська будівельна компанія "Гідромеханізація" на суму 196 000 грн., ПАТ "Спеціалізоване управління "Трансгідромеханізація" на суму 287 354,52 грн., Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва на суму 290 401 грн., ПАТ "Київенерго" на суму 15 590,67 грн., Приватної компанії "Colledo Limited" (Колледо Лімітед) на суму 4 550 160,77 грн., ПАТ "Брокбізнесбанк" на суму 1 119 854,74 грн. ;

вимоги шостої черги: ДПІ у місті Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області на суму 170 грн., Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві 1 007,59 грн., Київського міського центру зайнятості на суму 549,57 грн., ПАТ "Київенерго" на суму 846,13 грн., ПАТ "Брокбізнесбанк" на суму 76 637,47 грн. ;

визнано вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника: ОСОБА_1 на суму 104 583,55 грн. та ТОВ "Правочин" на суму 6 183 719,19 грн.

10. Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2015 за касаційною скаргою ПАТ "Брокбізнесбанк" змінено постанову апеляційного суду від 21.07.2015 та ухвалу попереднього засідання місцевого суду від 29.04.2015 в частині визначення розміру кредиторських вимог ПАТ "Брокбізнесбанк", визнаних як вимоги шостої черги; визнано кредиторські вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" шостої черги на суму 96 637,47 грн.

11. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 замінено кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва його правонаступником - Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві, яке замінено його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві ухвалою місцевого суду від 16.07.2018.

12. Постановою Господарського суду міста Києва від 29.01.2018 припинено процедуру розпорядження майном боржника, визнано ПАТ "Гідромеханізація" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Черпак А. Ю.

13. Ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 визнано вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві на суму 1 619 743,57 грн. у другу чергу, як грошові вимоги щодо капіталізації платежів фізичним особами, які потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві боржника; поточні грошові вимоги ТОВ "Дніпропетровська будівельна компанія "Гідромеханізація" на суму 524 074 грн., з яких 3 524 грн. у першу чергу та на суму 520 550 грн. у четверту чергу; вимоги Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області по консолідованих платежах зі сплати земельного податку на загальну суму 1 380 750,20 грн., з яких на суму 3 524 грн. у першу чергу та на суму 1 377 226,20 грн. у третю чергу; вимоги Головного управління ДФС у Миколаївській області до ПАТ "Гідромеханізація" на загальну суму 54 084,90 грн., з яких на суму 41 756,97
грн. у третю чергу та на суму 12 327,97 грн. у шосту чергу, які розподілено за різними чергами, виходячи з їх конкурсного і поточного характеру.

14. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 визнано поточні кредиторські вимоги Головного управління ДФС у місті Києві на суму 3 367 575,43
грн. у шосту чергу по заборгованості боржника з податку на додану вартість на суму 17 400,27 грн., заборгованості з єдиного соціального внеску на суму 250
196,30 грн. та по земельному податку з юридичних осіб на суму 3 099 978,86
грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 16.01.2019 апеляційну скаргу ГУ ДФС у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від
08.10.2018 у справі №910/26972/14 з доданими до неї документами повернуто скаржнику як таку, щодо якої заявник не усунув недоліків її подання у передбачені законом строки.

15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 замінено кредитора - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі".

16.05.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла спільна заява Приватної компанії "Colledo Limited", ТОВ "Правочин" і ліквідатора ПАТ "Гідромеханізація" Черпак А. Ю. про затвердження мирової угоди, яку ухвалою місцевого суду 11.11.2019 призначено до розгляду на 02.12.2019 (том 15, а. с. 193-213,214-217).

16.1. Зазначена заява обґрунтована прийняттям комітетом кредиторів боржника рішення на засіданні 04.11.2019 про укладення ПАТ "Гідромеханізація" у справі про банкрутство №910/26972/14 мирової угоди у редакції, направленій арбітражним керуючим Черпак А. Ю. членам комітету кредиторів, про уповноваження голови комітету кредиторів - Приватну компанію "Colledo Limited" на підписання мирової угоди від імені кредиторів. На виконання рішення комітету кредиторів ПАТ "Гідромеханізація", оформленого протоколом №23, ліквідатором Черпак А. Ю. подано на затвердження до місцевого господарського суду заяву про затвердження мирової угоди.

16.2. Умовами мирової угоди, у редакції, схваленій комітетом кредиторів, передбачено, що погашення вимог, забезпечених заставою, другої та третьої черг заборгованості здійснюватиметься протягом 30 днів з дати затвердження господарським судом мирової угоди (пункт 4.1.1 угоди); вимоги четвертої черги заборгованості на загальну суму 6 979 911,70 грн. підлягають прощенню (списанню) у повному обсязі (пункт 4.2 угоди); подану на затвердження господарському суду мирову угоду підписано від імені кредиторів головою комітету кредиторів - Приватною компанією "Colledo Limited" в особі ОСОБА_1., від імені боржника - ліквідатором Черпак А. Ю. та від імені інвестора ТОВ "Правочин" Лепікашем О. Ю. (том 15, а. с. 194-201).

17.02.12.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва задоволено спільну заяву Приватної компанії "Colledo Limited", ТОВ "Правочин" і ліквідатора ПАТ "Гідромеханізація" Черпак А. Ю. про затвердження мирової угоди від 04.11.2019 №02-03/111 у справі №910/26972/14; затверджено мирову угоду від 04.11.2019, укладену між кредиторами ПАТ "Гідромеханізація" в особі голови комітету кредиторів - Приватної компанії "Colledo Limited" (Колледо Лімітед), інвестором - ТОВ "Правочин" та боржником у редакції, викладеній в пункті 2 резолютивної частини цієї ухвали; провадження у справі №910/26972/14 про банкрутство ПАТ "Гідромеханізація" закрито; дію мораторію припинено; зобов'язано Подільську районну в місті Києві державну адміністрацію внести запис до ЄДРЮОФОПГФ про закриття провадження у справі №910/26972/14 про банкрутство ПАТ "Гідромеханізація" (том 16, а. с. 69-82).

18. Розглядаючи спільну заяву кредиторів, боржника та інвестора про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство, місцевий суд, керуючись приписами пунктів 2,4 Прикінцевих та перехідних положень, статей 2 48 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та статей 192, 234 ГПК України, виходив з того, що з моменту набрання чинності 21.10.2019 Кодексом України з процедур банкрутства його положення підлягають застосуванню до процедури банкрутства ПАТ "Гідромеханізація" у справі №910/26972/14, яке з 29.01.2018 здійснюється на стадії ліквідаційної процедури; зазначений Кодекс не містить заборони щодо укладення мирової угоди у справах про банкрутство; також, сторони вправі укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу в силу частини 2 статті 192 ГПК України.

18.1. Місцевим судом встановлено, що під час здійснення процедури ліквідації боржника на адресу ліквідатора Черпак А. Ю. від інвестора - ТОВ "Правочин" надійшла заява за №09/09 від 09.09.2019 про укладення мирової угоди, з якої вбачається, що інвестор приймає на себе та зобов'язується здійснити погашення заборгованості, включеної до першої черги, яка має бути погашена відповідно до умов мирової угоди, а також витрат, пов'язаних з проведенням процедури банкрутства ПАТ "Гідромеханізація".

18.2. Суд встановив, що на засіданні комітету кредиторів боржника, яке відбулося
24.09.2019, була розглянута заява інвестора про укладення мирової угоди, інвестором підтверджено свої наміри та взято зобов'язання про погашення першої черги вимог кредиторів та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Мирутенку М. М. за період виконання з 12.01.2015 по 17.10.2017 повноважень розпорядника майна ПАТ "Гідромеханізація" на суму 126 262 грн. ; за результатами розгляду заяви інвестора комітетом кредиторів прийнято рішення, оформлене протоколом №22, про погашення вимог першої черги та витрат арбітражного керуючого Мирутенка М. М. за рахунок інвестора шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПАТ "Гідромеханізація" (том 15 а. с. 140-143, том 16, а. с. 72).

18.3. Судом встановлено, що 27.09.2019 між ПАТ "Гідромеханізація" та інвестором - ТОВ "Правочин" укладено договір №24/09-19 про надання поворотної фінансової допомоги, згідно з яким поворотна фінансова допомога має бути використана ПАТ "Гідромеханізація" для погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ "Дніпропетровська будівельна компанія "Гідромеханізація" на суму 4 742 грн., ПАТ "Київенерго" на суму 1 218 грн., ПАТ "Спеціалізоване управління "Трансгідромеханізація" на суму 1 218 грн, Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на суму 3 524 грн, Приватною компанією "Colledo Limited" (Колледо Лімітед) на суму 1 218 грн., що віднесені до першої черги задоволення, а також відшкодування витрат арбітражному керуючому Мирутенку М. М. на суму 126 262 грн. за період виконання повноважень розпорядника майна ПАТ "Гідромеханізація" у справі №910/26972/14 з 12.01.2015 по 17.10.2017.

18.4. Суд встановив, що на виконання договору від 27.09.2019 №24/09-19 ТОВ "Правочин" було перераховано на рахунок ПАТ "Гідромеханізація" в установі банку фінансову допомогу, яку ліквідатором Черпак А. Ю. використано для погашення вимог кредиторів першої черги задоволення та на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого Мирутенка М. М. за час виконання ним повноважень розпорядника майна ПАТ "Гідромеханізація".

18.5. Судом встановлено, що на засіданні комітету кредиторів боржника 18.10.2019 прийнято рішення, оформлене протоколом №23, про укладення з ПАТ "Гідромеханізація" мирової угоди у редакції, направленій ліквідатором Черпак А. Ю. членам комітету кредиторів, та про уповноваження голови комітету кредиторів - Приватної компанії "Colledo Limited" (Колледо Лімітед) підписати мирову угоду від імені кредиторів; про доручення ліквідатору ПАТ "Гідромеханізація" Черпак А. Ю. подати мирову угоду на підпис керівнику відповідного органу доходів і зборів за місцезнаходженням боржника, після чого подати до Господарського суду міста Києва заяву про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство №910/26972/14 (том 15, а. с. 144-147, том 16, а. с. 73).

18.6. Суд встановив, що мировою угодою, у редакції, схваленій комітетом кредиторів передбачено, що погашення вимог забезпечених заставою, другої та третьої черги заборгованості здійснюватиметься протягом 30 днів з дати затвердження господарським судом мирової угоди, а вимоги четвертої та шостої черги підлягають прощенню (списанню) у повному обсязі (том 16, а. с. 74).

Відповідно до пункту 4.1 наданої Мирової угоди загальна сума вимог кредиторів 2-3 черги складала 6 288 302,74 грн. (том 15, а. с. 136-137), а відповідно до пункту 4.2 мирової угоди до вимог четвертої черги, які підлягали списанню, було включено 6 979 911,70 грн. (том 15, а. с. 137-138).

18.7. Приймаючи рішення (ухвалу) про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Гідромеханізація", місцевий суд виходив з того, що подана на затвердження до господарського суду мирова угода укладена між кредиторами боржника в особі голови комітету кредиторів, боржником в особі ліквідатора та інвестором, який за договором №24/09-19 від 27.09.2019 надав боржнику фінансову допомогу на погашення вимог кредиторів першої черги задоволення та на виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Мирутенку М. М., який виконував повноваження розпорядника майна боржника; умови мирової угоди не порушують вимог чинного законодавства України, а її укладення не заборонено в силу положень Кодексу України з процедур банкрутства, що застосовується до боржника з 21.10.2019; комітетом кредиторів боржника, оформленим протоколом №24 від 04.11.2019, прийнято рішення про укладення мирової угоди, на умовах запропонованих ліквідатором Черпак А. Ю., та уповноважено голову комітету кредиторів - Приватну компанію "Colledo Limited" (Колледо Лімітед) підписати мирову угоду від імені кредиторів.

18.8. При затвердженні мирової угоди місцевий суд керувався положеннями статті 192 ГПК України, які передбачають можливість врегулювання спору між сторонами на підставі взаємних поступок сторін шляхом укладення мирової угоди, як загальними нормами господарського процесуального законодавства, та частиною першою статті 2, абзацом 5 частини шостої статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства, зазначивши про відсутність заборони у статті 192 ГПК України щодо укладення мирової угоди у процедурах банкрутства, а також про те, що умови мирової угоди не порушують вимог чинного законодавства України.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування його рішення

19.11.03.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду задоволено клопотання Головного управління ДПС в місті Києві про заміну кредитора в порядку процесуального правонаступництва; замінено кредитора - ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС міста Києва, Головне управління ДФС в місті Києві їх правонаступником - Головним управлінням ДПС в місті Києві; апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишено без задоволення, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в місті Києві задоволено частково, пункт 2 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/26972/14 змінено та викладено перше речення пункту 4.2. Мирової угоди від 04.11.2019 у такій редакції:

"4.2. Кредиторська заборгованість четвертої черги у загальній сумі 6 979 911,70
грн та шостої черги у загальній сумі 3 213 812,99 грн, у тому числі:".

В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/26972/14 залишено без змін (том 17, а. с. 201-208).

19.1. Апеляційний суд надав оцінку вимогам апеляційної скарги Головного управління ДПС в місті Києві щодо скасування ухвали місцевого суду про затвердження мирової угоди з припиненням провадження у справі про банкрутство та направлення справи для продовження розгляду до місцевого суду на стадію ліквідаційної процедури з посиланням на те, що мирова угода, яка укладалась за загальними нормами ГПК України, не підписана усіма сторонами у справі (кожним кредитором, визнаним судом, щодо якого прийнято рішення про списання його заборгованості); склад комітету кредиторів сформовано до набрання чинності КУзПБ, що свідчить про його нелегітимність на час затвердження мирової угоди, оскільки за КУзПБ черговість кредиторів та кількість голосів визначаються по-іншому; прийняте рішення комітету кредиторів про укладення мирової угоди вже після набрання чинності 21.10.2019 КУзПБ на стадії ліквідаційної процедури суперечить ГПК України, який виключив можливість укладення мирової угоди на стадії ліквідаційної процедури, залишивши її як інструмент відновлення платоспроможності боржника на стадії санації; мирова угода, як судова процедура, що передбачала можливість списання кредиторських вимог без участі кредиторів, чиї вимоги списуються (прощаються) за рішенням комітету кредиторів боржника відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", уже не може застосовуватися як така, що не передбачена КУзПБ; місцевий суд, закриваючи провадження у справі, не розглянув майновий спір позовного провадження у даній справі та клопотання скаржника про заміну сторони у порядку правонаступництва, внаслідок чого місцевим судом порушено приписи статей 6 48 51 КУзПБ та статей 52, 192 ГПК України.

19.2. Апеляційний суд розглянув вимоги апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про скасування оскаржуваної ухвали місцевого суду в частині списання вимог органу УПФУ четвертої черги задоволення на суму 290 401 грн. з обґрунтуванням того, що Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві не було повідомлено про те, що 18.10.2019 відбудеться засідання комітету кредиторів щодо погодження мирової угоди, а про її схвалення іншими кредиторами та направлення до місцевого суду на затвердження не доведено до відому органу УПФУ.

19.3. Апеляційний суд, з посилання на приписи статей 1 41 48 50 59 61 90 КУзПБ, статті 192 ГПК України, погодився з висновками місцевого суду про те, що КУзПБ не містить заборони щодо укладення мирової угоди у справах про банкрутство, а умови укладеної між кредиторами, боржником та інвестором мирової угоди не порушують вимог чинного законодавства України.

19.4. Апеляційним судом спростовано, як безпідставні, доводи органу ДПС про те, що склад комітету кредиторів було сформовано до набрання чинності КУзПБ і ця обставина свідчить про нелегітимність його складу та прийняте комітетом кредиторів рішення про укладення мирової угоди у справі про банкрутство ПАТ "Гідромеханізація", оскільки положення КУзПБ не містять вимог щодо нового формування представницьких органів кредиторів у зв'язку із втратою чинності Законом про банкрутство з 21.10.2019.

19.5. Апеляційний суд зауважив, що сторонами поданої до господарського суду на затвердження мирової угоди є боржник та комітет кредиторів, як представницький орган кредиторів, з огляду на що суд зазначив, що сформований комітет кредиторів боржника є належною стороною у справі про банкрутство, уповноважений підписувати мирову угоду від імені усіх кредиторів боржника та не потребує одержання згоди на її укладення від кожного з кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство.

19.6. Наведені у судовому засіданні апеляційного суду доводи представника ДПС про те, що місцевим судом не розглянуто майновий спір, доводи представника УПФУ про не вирішення судом його поточних вимог, а також про те, що судом не розглянуто усіх клопотань при затвердженні мирової угоди та закритті провадження у справі про банкрутство, апеляційний суд відхилив, як такі, що виходять за межі доводів, наданих сторонами в апеляційних скаргах та відзивах на них, тому в силу частини 1 статті 269 ГПК України не приймаються апеляційним судом та ним не розглядаються.

19.7. Розглядаючи доводи скаржника про те, що мировою угодою не було вирішено порядку задоволення вимог кредиторів шостої черги, апеляційний суд встановив, що з резолютивної частини ухвали місцевого суду 02.12.2019 про затвердження мирової угоди, яка містить текст затвердженої судом мирової угоди, вбачається, що в тексті пункту 4.2. Мирової угоди "мають місце мотиви грошових вимог четвертої та шостої черг, хоча в першому рядку мова йде про заборгованість четвертої черги на загальну суму 6 979 911,70 грн.". Апеляційний суд встановив: "Тобто по тексту Мирової угоди відсутні вимоги шостої черги на загальну суму 3 213 812,99 грн."

З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку про можливість зміни тексту мирової угоди, що викладений у резолютивній частині ухвали місцевого суду від
02.12.2019 у справі №910/26972/14, шляхом викладення першого речення пункту 4.2.

Мирової угоди від 04.11.2019 у такій редакції: "4.2. Кредиторська заборгованість четвертої черги у загальній сумі 6 979 911,70 грн та шостої черги у загальній сумі 3 213 812,99 грн, у тому числі:" (том 17, а. с. 206).

Отже, в цілому апеляційний суд погодився з правильністю списання за мировою угодою грошових вимог кредиторів на суму понад 10 млн. грн.

19.8. Апеляційний суд розглянув клопотання податкового органу про заміну кредитора у порядку процесуального правонаступництва та дійшов висновку про його задоволення з огляду на перейменування деяких територіальних органів ДФС України згідно постанови Кабінету Міністрів України №892 від 04.11.2015 "Про деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби України" та замінив кредитора ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС міста Києва, Головне управління ДФС в місті Києві їх правонаступником - Головним управлінням ДПС в місті Києві.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (Головного управління ДПС у місті Києві, кредитор у справі)

20. Скаржник доводив, що апеляційним судом не застосовано до спірних правовідносин приписи пункту 4 частини першої статті 90 КУзПБ у сукупності з частиною другою статті 90 цього КУзПБ та не взято до уваги те, що внаслідок введення щодо ПАТ "Гідромеханізація" ліквідаційної процедури постановою
29.01.2018 відсутні підстави для закриття провадження у справі №910/26972/14 на підставі пункту 4 частини першої статті 90 КУзПБ, оскільки це є можливим лише до визнання боржника банкрутом.

21. Скаржник зауважив, що пункт 4 частини першої статті 90 КУзПБ визначає підставою для закриття провадження у справі відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів, а згідно з абзацом 3 частини першої статті 51 КУзПБ, платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів. Тобто передумовою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 90 КУзПБ є фактичне погашення вимог кредиторів згідно реєстру вимог кредиторів, тоді як на момент прийняття у справі №910/26972/14 оскаржуваних судових рішень вимоги кредиторів згідно реєстру не були фактично погашені на стадії ліквідаційної процедури, а за умовами мирової угоди вони мали погашатися протягом 30 днів з моменту затвердження спірної мирової угоди місцевим господарським судом, що суперечить пункту 4 частини першої статті 90 КУзПБ та не може бути підставою закриття провадження у справі про банкрутство.

22. Скаржник аргументував, що місцевим та апеляційним судами не враховано законодавчо встановленої заборони на списання заборгованості з єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) у порядку мирової угоди та затверджено її на умовах списання ЄСВ на суму 250 196 грн., що є порушенням частини 7 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та пункту 1 частини 5 статті 192 ГПК України.

23. Скаржник доводив, що подана на затвердження до господарського суду у справі про банкрутство ПАТ "Гідромеханізація" мирова угода від 04.11.2019 підписана не усіма сторонами (кредиторами) у цій справі, тому є неукладеною, що у свою чергу виключає можливість затвердження такої мирової угоди судом відповідно до статті 192 ГПК України.

24. Скаржник зауважив, що при прийнятті ухвали 02.12.2019 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Гідромеханізація" місцевим судом не розглянуто клопотання ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві про заміну сторони (кредитора) в порядку правонаступництва на Головне управління ДФС у місті Києві.

25. Скаржник зазначив, що текст мирової угоди містить недостовірну інформацію щодо черговості погашення кредиторських вимог, а внесення апеляційним судом змін до пункту 4.2. Мирової угоди є незаконним, оскільки тільки сторони можуть вносити зміни до укладеної ними мирової угоди.

26. Скаржник доводив, що умови мирової угоди, затвердженої судами в порядку статті 192 ГПК України, стосуються не лише прав та обов'язків сторін, а спрямовані на третіх осіб (інвестора ТОВ "Правочин", який не є стороною у справі про банкрутство в розумінні статті 1 КУзПБ), що суперечить частині 1 статті 192 ГПК України при укладенні мирової угоди.

27. Апеляційний суд з порушенням принципу змагальності та статті 129 Конституції України та за наявності матеріалів справи №910/26972/14 не прийняв до уваги усних пояснень в апеляційному суді представника ГУ ДПС у місті Києві про те, що закриваючи провадження у справі про банкрутство, місцевий суд не прийняв до уваги відкриття ухвалою суду 10.12.2019 позовного провадження з розгляду майнового спору у межах цієї справи, що також підтверджує незаконність ухвали суду в частині закриття провадження за відсутності розгляду цього майнового спору судом (том 1 матеріалів провадження в межах справи №910/26972/14 за заявою ГУ ДПС у місті Києві про визнання недійсними договорів №545, №546 від
26.09.2017, укладених між боржником, ТОВ "Правочин" та ПАТ "Спеціалізоване управління "Трансгідромеханізація", а. с. 1-3).

Доводи інших учасників справи

28. У відзиві на касаційну скаргу органу ДПС ліквідатор Черпак А. Ю. заперечувала проти доводів скаржника та зауважила, що спірну мирову угоду у справі про банкрутство ПАТ "Гідромеханізація" укладено з дотриманням вимог чинного законодавства України, погоджено з повноважним комітетом кредиторів боржника та підписано від імені усіх кредиторів ПАТ "Гідромеханізація" головою комітету кредиторів, а зі сторони боржника - ліквідатором Черпак А. Ю., яка виконувала повноваження керівника боржника в процедурі його ліквідації у справі про банкрутство; умови мирової угоди не суперечать закону та передбачають залучення інвестора до їх (умов) виконання.

29. Ліквідатор Черпак А. Ю. зауважила, що питання процесуального правонаступництва ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві в порядку статті 43 КУзПБ було вирішено апеляційним судом у засіданні 11.03.2020 на підставі поданого Головним управлінням ДПС у місті Києві клопотання про заміну кредитора правонаступником.

ЗАЯВЛЕНІ У СПРАВІ КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА РЕЗУЛЬТАТ ЇХ РОЗГЛЯДУ

30.09.07.2020 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли клопотання ТОВ "Правочин", підписане електронним цифровим підписом директора ОСОБА_1, і клопотання арбітражного керуючого Черпак А. Ю., підписане електронним цифровим підписом Черпак Анастасії Юріївни, про передачу справи №910/26972/14 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від
11.03.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/26972/14 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 ГПК України.

30.1. В обґрунтування заявленого клопотання інвестор - ТОВ "Правочин" зазначило, що рішення про укладення з боржником та інвестором мирової угоди у справі №910/26972/14 про банкрутство ПАТ "Гідромеханізація" було прийнято на засіданні комітету кредиторів боржника, як органу представництва інтересів усіх кредиторів; однак, конкурсний кредитор - ГУ ДПС у місті Києві оскаржило в касаційному порядку ухвалу місцевого суду від 02.12.2019 та постанову апеляційного суду від 11.03.2020, якими затвердженого мирову угоду у цій справі, з посиланням на відсутність в КУзПБ норм, які б надавали учасникам справи про банкрутство право на укладення мирової угоди, а також регулювали порядок укладення такої угоди.

30.2. Ліквідатор Черпак А. Ю. зауважила, що положення КУзПБ не містять заборони на укладення мирової угоди сторонами у справі про банкрутство, водночас, нормами ГПК України, якими згідно з частиною першою статті 2 КУзПБ також регулюється провадження у справах про банкрутство, передбачена можливість укладення мирової угоди. Тобто у справі №910/26972/14 виникла правова проблема щодо правового регулювання укладення мирової угоди під час проведення процедур банкрутства, наявності повноважень комітету кредиторів на укладення мирової угоди від імені всіх кредиторів, можливої участі інвестора у відновленні платоспроможності боржника під час процедур банкрутства, а також закриття провадження у справі про банкрутство за результатом укладення мирової угоди між боржником, кредиторами та інвестором.

30.3. Зазначені обставини, на думку заявників, підтверджують те, що справа №910/26972/14 містить виключну правову проблему у правовому регулюванні укладення мирової угоди у справі про банкрутство після набрання чинності
21.10.2019 КУзПБ, що є підставою для її передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

30.4. Присутні у судовому засіданні 09.07.2020 представники ТОВ "Правочин" - керівник ОСОБА_1., ПАТ "Гідромеханізація" - Толкач В. П. і ліквідатор Черпак А. Ю. підтримали доводи зазначених клопотань, а представники ГУ ДПС у місті Києві - Литвиненко С. С., ГУ ПФУ в місті Києві - Посвистак С. М. та ПрАТ "ДТЕК "Київські електромережі" - адвокат Оксамитний М. М. заперечували проти задоволення клопотань ТОВ "Правочин" і ліквідатора Черпак А. Ю. про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

30.5. Заявниками визначено підставою для передання справи №910/26972/14 на розгляд Великої Палати Верховного Суду наявність виключної правової проблеми у питанні можливості укладення мирової угоди у справі про банкрутство, провадження у якій здійснюється за нормами КУзПБ, та необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень КУзПБ до правовідносин з укладення мирової угоди сторонами у справі про банкрутство.

30.6. Колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з частиною 5 статті 302 ГПК України у зв'язку з наявністю виключної правової проблеми, з огляду на таке.

Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.

Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

Такий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №910/30/19, якою повернено для розгляду відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №910/30/19, передану на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 ГПК України без достатнього обґрунтування наявності у справі виключної правової проблеми.

Колегія суддів зазначає, що інвестором ТОВ "Правочин" та ліквідатором Черпак А. Ю. у поданих 09.07.2020 до Касаційного господарського суду клопотаннях про передачу справи №910/26972/14 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 ГПК України не викладено правову проблему, яку містить ця справа у застосуванні норм матеріального та процесуального права; не обґрунтовано, в чому вбачається складність застосування відповідних положень Кодексу України з процедур банкрутства у зазначеній правовій ситуації; відсутні посилання на конкретні справи, з яких би вбачалося те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні питання про можливість укладення мирової угоди у справі про банкрутство з набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства.

Отже, заявники, вказуючи на наявність виключної правової проблеми у цій справі, жодних доводів на підтвердження кількісного та якісного критерію існування виключної правової проблеми у спірних правовідносинах не навели, а, відтак, не довели наявності підстав для передання справи №910/26972/14 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

31. З урахуванням обмеження компетенції касаційного суду відповідно до положень статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 129 Конституції України, статей 6, 48, 90 КУзПБ, статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", статей 192, 243, 269 ГПК України при прийнятті оскаржуваних ухвали 02.12.2019 та постанови 11.03.2020 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Гідромеханізація".

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

32. Відповідно до статті 192 ГПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, мирова угода, яка укладається у справах позовного провадження, є інструментом урегулювання спору на підставі взаємних поступок сторін та має стосуватися прав та обов'язків сторін спору. Відповідно до частин 2 та 3 статті 193 ГПК України, ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому для виконання судових рішень. Ухвала суду про закриття провадження у справі за наслідком укладення мирової угоди є підставою відмови в майбутньому у відкритті провадження у справі (пункт 2 частини 1 статті 175 ГПК України).

33. Відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство - це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.

34. Відносинам неплатоспроможності характерно те, що вони не є інструментом вирішення окремого спору між боржником та його кредитором, а повинні забезпечити колективний механізм захисту інтересів різних кредиторів (конкурсних, заставних, поточних), інших учасників провадження у справі про банкрутство та справедливий розподіл активів боржника поміж цими кредиторами, справедливі умови реалізації майна боржника з метою пропорційного захисту майнових інтересів боржника та кредиторів.

Відповідно до статті 6 КУзПБ щодо боржника застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника, санація боржника, ліквідація банкрута.

35. Отже, можливості застосування механізмів урегулювання спору, характерних для позовного провадження, яким вирішується спір між позивачем та відповідачем, зокрема, можливості укладення в межах однієї з процедур банкрутства мирової угоди за нормами ГПК України, повинні визначатися судами, виходячи з особливостей провадження у справі про банкрутство та відповідної судової процедури, яка застосовується до боржника. Також судам належить врахувати, що мирова угода в позовному провадженні є способом урегулювання спору між двома сторонами спору, у той час як у справах про банкрутство правовідносини сторін характеризуються множинністю інтересів різних учасників справи і саме тому законодавцем передбачено особливі механізми врегулювання таких правовідносин у різних процедурах банкрутства, а в окремих випадках заборонено застосування певних механізмів позовного провадження щодо окремих процедур банкрутства.

36. На відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), який передбачав можливість укладення мирової угоди у справі про банкрутство з наслідками прощення (списання) заборгованості кредиторів, які не давали згоди на таке прощення (списання) своїх боргів, та відповідну процедуру укладення такої угоди від імені кредиторів комітетом кредиторів боржника (Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в останній редакції до моменту втрати ним чинності 20.10.2019), чинним на момент розгляду 02.12.2019 спору про затвердження мирової угоди Кодексом України з процедур банкрутства такої судової процедури банкрутства, як мирова угода та процедури її укладення, не передбачено.

37. Розділом ІІІ "Санація боржника" КУзПБ передбачено реабілітаційну процедуру щодо боржника із затвердженням плану санації, виконання якої може дозволити боржнику відновити свою платоспроможність. Відповідно до частини другої статті 51 КУзПБ передбачено ряд заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, перелік яких не є обмеженим. Зазначене дозволяє дійти висновку, що укладення мирової угоди між боржником та окремим кредитором на етапі санації є можливим.

Однак, укладення правочинів про прощення, розстрочення, відстрочення боргу має вирішуватися відповідно до глави 50 Цивільного кодексу України "Припинення зобов'язання" (статей 604, 605, 606, 607, 608, 609 ЦК України) та з урахуванням особливостей провадження у справі про банкрутство, які виключають укладення окремих видів правочинів на певних етапах процедури банкрутства (зокрема, внаслідок дії мораторію згідно з статтею 41 КУзПБ), з метою уникнення задоволення вимог кредиторів в індивідуальному порядку та забезпечення усіх кредиторів рівними правовими можливостями при задоволенні їх вимог, реалізації їх прав та законних інтересів; забезпеченні конституційного принципу рівності усіх перед законом, у тому числі на умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення усіх вимог кредиторів.

38. Мирова угода, як інструмент регулювання публічно-правових відносин відповідно до статей 77-78 Закону про банкрутство, мала елементи примусу (рішення про укладення мирової угоди на умовах відстрочення, розстрочення чи списання боргів приймалося не кожним кредитором, як учасником угоди, а комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів; орган стягнення податків та зборів зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог по податках і зборах на умовах їх списання (розстрочення, відстрочення), якщо таке рішення прийнято більшістю голосів конкурсних кредиторів).

Із втратою чинності Законом про банкрутство з 21.10.2019 та введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства, припинилися обов'язки органу стягнення податків та зборів щодо погодження на укладення мирової угоди у справі про банкрутство на умовах відстрочення, розстрочення чи списання заборгованості зі сплати податків і зборів за відсутності волевиявлення таких кредиторів на укладення мирової угоди на таких умовах, оскільки Кодексом вони не передбачені.

39. Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство та статті 1 КУзПБ, сторони у справі про банкрутство визначені однаково - це конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут). Разом з тим, повноваження комітету кредиторів відповідно до частини восьмої статті 26 Закону про банкрутство та частини восьмої статті 48 КУзПБ є різними, зокрема, Кодексом до повноважень комітету кредиторів уже не віднесено право на підготовку та укладення мирової угоди.

Відтак, діючи у процедурі банкрутства, щодо якої застосовуються положення КУзПБ, комітет кредиторів боржника уже некомпетентний на вчинення дій з підготовки та укладення мирової угоди та її підписання, як сторона у справі.

40. Як встановлено судами, боржник перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого суду 29.01.2018, та до нього з 21.10.2019 застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень статей 604, 605, 606, 607, 608, 609 ЦК України.

Отже, на етапі розгляду наданої на затвердження мирової угоди щодо боржника застосовуються особливості провадження у ліквідаційній процедурі, визначені КУзПБ, та права й обов'язки учасників провадження (сторін у справі про банкрутство) визначаються статей 604, 605, 606, 607, 608, 609 ЦК України.

41. Судами встановлено, що мирова угода за своїм змістом передбачає колективне задоволення вимог першої-третьої черг кредиторів боржника на суму понад 6 мільйонів гривень та колективне списання (прощення) вимог четвертої черги, до якої також включено вимоги кредиторів шостої черги на суму понад 10 мільйонів гривень, рішення про укладення мирової угоди на таких умовах прийнято комітетом кредиторів боржника та погоджено кредиторами-заставодержателями. Мирова угода від імені кредиторів підписана лише головою комітету кредиторів боржника. Окремі кредитори, зокрема, й скаржник не укладали правочинів про прощення (списання) боргу згідно зі статтею 605 ЦК України.

42. Встановлення цих обставин судами дозволяє зробити висновок про те, що така мирова угода укладена з порушенням норм цивільного законодавства щодо прощення боргу кредитором боржнику (стаття 605 ЦК України) за правочином, який передбачає волевиявлення кредитора на таке прощення боргу, та законодавства про банкрутство (статті 48 КУзПБ), оскільки комітет кредиторів боржника на час укладення мирової угоди уже не був наділений повноваженнями з підписання такої угоди від імені усіх кредиторів боржника. Незважаючи на те, що комітет кредиторів боржника продовжує виконувати функцію представника колективного інтересу конкурсних кредиторів боржника, таке представництво не є універсальним, а визначається обсягом повноважень, настаття 605 ЦК України України з процедур банкрутства. Також при укладенні оспорюваної угоди неправильно застосовано положення про зобов'язання органу стягнення погодитися на укладення мирової угоди на умовах, запропонованих комітетом кредиторів боржника відповідно до статей 77-78 Закону про банкрутство, який втратив чинність на момент укладення та затвердження місцевим судом мирової угоди.

43. З огляду на зазначене, керуючись пунктом 1 частини 5 статті 192 ГПК України, судам належало відмовити у затвердженні мирової угоди як такої, що не відповідає вимогам цивільного законодавства, законодавства про банкрутство та суперечить інтересам податкового органу (скаржника), який не давав згоди на укладення від його імені мирової угоди на умовах списання податкового боргу та єдиного соціального внеску на суму понад 3 мільйони гривень, що також заборонено частиною 7 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

44. Відповідно до статті 90 КУзПБ передбачено особливості закриття провадження у справі про банкрутство; згідно з пунктом 4 частини першої цієї статті передбачено можливість закриття провадження у справі про банкрутство у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника або погашенням всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

Отже, законодавцем передбачено, що дії з погашення вимог кредиторів мають бути виконані на момент закриття провадження судом, а відновлення платоспроможності боржника має бути встановлено, як юридичний факт, на момент проведення судового засідання при прийнятті рішення про закриття провадження у справі.

45. За умовами укладеної мирової угоди не було констатовано повного списання боргів кредиторів на момент її затвердження, як і не було встановлено фактичного погашення вимог кредиторів першої-третьої черг. Отже, суди дійшли необґрунтованих висновків про можливість закриття провадження у справі, керуючись пунктом 4 частини першої статті 90 КУзПБ.

46. Судами неправильно застосовано зазначену процесуальну норму також виходячи з частини другої статті 90 КУзПБ, яка визначає можливість застосування пункту 4 частини першої статті 90 КУзПБ лише до визнання боржника банкрутом, у той час як судами здійснено закриття провадження у справі про банкрутство у ліквідаційній процедурі, введеній постановою місцевого суду 29.01.2018.

47. Приймаючи до уваги встановлені судами обставини справи та юридичні висновки про неправильне застосування норм процесуального права Кодексу України з процедур банкрутства, цивільного законодавства та законодавства, що регулює сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з пунктами 32-46 мотивувальної частини цієї постанови, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про скасування постанови апеляційного суду, яка виклала в іншій редакції пункт 4.2 мирової угоди, однак у цілому погодилась з правильністю висновків місцевого суду, та ухвали місцевого суду в частині, яка залишена без змін постановою апеляційного суду про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Гідромеханізація".

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

48. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 20-22 описової частини даної постанови, Суд вважає частково обґрунтованими з огляду на висновки мотивувальної частини цієї постанови, викладені у пунктах 41-47 постанови.

49. Доводи скаржника про необхідність внесення ліквідатором змін до реєстру вимог кредиторів на стадії ліквідаційної процедури за наслідком визнання судом вимог поточних та інших кредиторів, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає частково обґрунтованими, з огляду на таке.

49.1. Відповідно до частин четвертої та шостої статті 45, частини другої статті 47, частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, після розгляду грошових вимог конкурсних кредиторів ведення такого реєстру та внесення до нього змін покладається на розпорядника майном (керуючого санацією, ліквідатора). Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленому пунктом 1 частини 5 статті 192 ГПК України, такі кредитори є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів; за результатами розгляду заяв кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Також, абзацом 8 частини другої статті 47 Кодексу передбачено, що розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. А згідно з частиною першою статті 61 Кодексу, ліквідатор веде реєстр вимог кредиторів; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство.

49.2. Отже, законодавцем по-іншому врегульовано процедуру ведення реєстру та внесення до нього змін за КУзПП у порівнянні із Законом про банкрутство.

Відповідно до такої процедури немає необхідності у прийнятті судового рішення саме про внесення змін до реєстру вимог кредиторів за наслідком розгляду поточних, заставних чи інших вимог (по заробітній платі), які визнані ухвалою суду про розгляд вимог цього кредитора. Розпорядник майна (ліквідатор) повинен виконати цю ухвалу та внести до реєстру вимог кредиторів такі вимоги, за винятком наявності спору щодо черговості чи розміру вимог окремого кредитора, який має розглядатися судом і тільки після завершення розгляду спірних вимог такі вимоги вносяться до реєстру ліквідатором.

З огляду на таке, за наявності відповідного звернення податкового органу, ліквідатору необхідно було внести вимоги податкового органу до реєстру вимог кредиторів з такою черговістю вимог, яка передбачена Кодексом України з процедур банкрутства (стаття частина 4 статті 45 та стаття 64 Кодексу), оскільки на момент внесення цих вимог кредитора до реєстру, уже діють положення Кодексу, які по-іншому визначають черговість вимог кредиторів, які пропустили 30-денний строк на подання своїх вимог у процедурі розпорядження майном.

49.3. З огляду на те, що апеляційний суд у цілому відмовив в обґрунтованості таких доводів скаржника та не досліджував обставини звернення скаржника із заявою до ліквідатора про внесення до реєстру грошових вимог кредитора-скаржника на стадії ліквідаційної процедури, зазначені доводи є такими, що пов'язані із встановленням певних обставин справи, виходять за межі повноважень касаційного суду згідно статті 300 ГПК України та можуть бути розглянуті відповідно до поданої заяви кредитора в ході подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. З огляду на зазначене, касаційну скаргу ГУ ДПС у місті Києві слід задовольнити, постанову Північного апеляційного господарського суду 11.03.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/26972/14 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у затвердженні мирової угоди
04.11.2019 між ПАТ "Гідромеханізація ", кредиторами ПАТ "Гідромеханізація" в особі голови комітету кредиторів боржника - Приватної компанії "Colledo Limited" та третьої особи - інвестора ТОВ "Правочин", про поновлення провадження у справі №910/26972/14 про банкрутство ПАТ "Гідромеханізація" (04071, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 16, ідентифікаційний код 01416398) та передання справи №910/26972/14 для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Згідно із статтею 333 ГПК України, суд вчиняє дії з повороту виконання судового рішення.

Верховний Суд вважає правильним, у порядку повороту виконання судового рішення відповідно до статті 333 ГПК України, зобов'язати уповноваженого суб'єкта державної реєстрації внести до ЄДРЮОФОПГФ дані про перебування ПАТ "Гідромеханізація" (ідентифікаційний код 01416398) у процесі провадження у справі про банкрутство на стадії ліквідації у зв'язку з прийняттям цієї постанови Верховного Суду у справі №910/26972/14.

В. Судові витрати

51. Питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору за подання та розгляд касаційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України судом не вирішувалось.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 311, 315, 317, 326, 333 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Правочин" та ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Гідромеханізація" Черпак А. Ю. про передачу справи №910/26972/14 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від
02.12.2019 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

2. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/26972/14 скасувати. Прийняти нове рішення у справі:

"1. У затвердженні мирової угоди 04.11.2019 між ПАТ "Гідромеханізація", кредиторами ПАТ "Гідромеханізація" в особі голови комітету кредиторів боржника - Приватної компанії "Colledo Limited" та третьої особи - інвестора ТОВ "Правочин" відмовити.

2. Поновити провадження у справі №910/26972/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Гідромеханізація" (04071, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 16, ідентифікаційний код 01416398) та передати справу №910/26972/14 для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

3. Уповноваженому суб'єкту державної реєстрації внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дані про перебування Публічного акціонерного товариства "Гідромеханізація" (ідентифікаційний код 01416398) у процесі провадження у справі про банкрутство на стадії ліквідації у зв'язку з прийняттям постанови Верховного Суду від
09.07.2020 у справі №910/26972/14."

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Й. Катеринчук

Судді О. О. Банасько

В. Г. Пєсков