Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.12.2019 року у справі №902/36/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 902/36/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Петухов М.Г., судді: Гудак А.В., Олексюк Г.Є.)

від 06.11.2019

у справі № 902/36/19

за позовом ОСОБА_2

до Приватного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат", Приватного нотаріуса Лободи Сергія Леонідовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

про визнання рішень недійсними та скасування реєстраційної дії,

за участю представників учасників справи:

позивача - Голуб В.О.,

відповідача 1 - Січевлюк В.А.,

відповідача 2 - не з`явився,

третьої особи - Земляков О.А.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом про визнання недійсними рішень чергових Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат" та скасування реєстраційної дії.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилалась на те, що її не було повідомлено про те, що 27.04.2016 відбулися Загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат", на яких було прийнято рішення з питання 11 порядку денного про "зміну типу товариства", що не відповідало зазначеному в проекті порядку денного питанню про "зміну найменування товариства", а також з питання 21, яким її було обрано до складу ревізійної комісії товариства без її згоди.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.07.2019 в позові відмовлено.

2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 рішення Господарського суду Вінницької області від 10.07.2019 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Суд визнав недійсними пункти 11, 21 рішення чергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат", оформленого протоколом № 1 від 27.04.2016 та скасував реєстраційну дію.

2.3. Господарські суди встановили такі фактичні обставини справи:

ОСОБА_2 є власником акцій Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат" у кількості 60 штук, що складає 0,024093% від загальної кількості акцій товариства.

Згідно з п. п. 4.1., 4.2. статуту статутний капітал акціонерного товариства становить 2 490 280 грн. Статутний капітал поділено на 249 028 простих іменних акцій номінальною вартістю 10 грн одна акція.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.2. статуту цінними паперами акціонерного товариства є прості іменні акції. Акції посвідчують корпоративні права акціонера цього акціонерного товариства та існують виключно в бездокументарній формі. Акціонерне товариство має право розміщувати акції двох типів - прості та привілейовані.

У п. 8.1. статуту передбачено, що управління товариством здійснюють: загальні збори акціонерів товариства; наглядова рада; виконавчий орган; ревізійна комісія.

Відповідно до п. 8.2. статуту загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства.

27.04.2016 відбулися чергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат", оформлені протоколом №1 чергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат" від 27.04.2016.

До порядку денного вказаних загальних зборів були включені, зокрема такі питання:

11. Прийняття рішення про зміну найменування Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат".

21. Обрання Ревізійної комісії Приватного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат".

Для участі в чергових загальних зборах акціонерів зареєструвалися 11 акціонерів, яким належать 90,95 % від загальної кількості голосуючих акцій та 68,47% від загальної кількості розміщених акцій.

Зокрема, з 11 питання загальними зборами було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства та визначено таким найменування Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат":

Повне найменування:

- українською мовою: Приватне акціонерне товариство "Барський птахокомбінат";

- російською мовою: Частное акционерно еобщество "Барский птахокомбинат".

Скорочене найменування:

- українською мовою: ПАТ "Барський птахокомбінат";

- російською мовою: ЧАО "Барський птахокомбинат".

З 21 питання загальними зборами було прийнято рішення про обрання з 01.05.2016 ревізійної комісії ПрАТ "Барський птахокомбінат" у кількості 3 осіб строком на 3 роки, відповідно до Статуту ПрАТ "Барський птахокомбінат" у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

2.4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що відсутність у матеріалах справи доказів отримання позивачкою простого листа про проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства не є підставою для визнання доведеним факту неповідомлення про проведення спірних загальних зборів належним способом.

Окрім того, проаналізувавши обставини справи та положення чинного законодавства, зокрема статті 2-3, 32-35 Закону України "Про акціонерні товариства" та з огляду на положення пункту 8.2.21 Статуту ПАТ "Барський птахокомбінат" місцевим господарським судом були відхилені доводи позивачки про те, що вона не була належним чином повідомлена про проведення загальних зборів, оскільки положеннями законодавства та Статуту товариства передбачений обов`язок розіслати повідомлення про загальні збори, проте належність виконання такого обов`язку не пов`язується з фактом отримання учасником товариства такого повідомлення.

При цьому, надавши оцінку поясненням свідків інших акціонерів товариства, які стверджували, що вони одержали лист з повідомленням про проведення чергових загальних зборів акціонерів 27.04.2016, суд першої інстанції вказав на відсутність підстав вважати, що на відміну від інших акціонерів, ОСОБА_2 повідомлення про проведення загальних зборів не направлялось.

Доводи позивачки про те, що вона не надавала згоди на обрання її до складу Ревізійної комісії та вказане є підставою для скасування оспорюваного рішення відповідача, судом першої інстанції відхилено, оскільки відповідно до п. 8.5.4 Статуту ПАТ "Барський птахокомбінат", повноваження члена ревізійної комісії товариства припиняються за його бажанням. Окрім того, місцевий господарський суд зазначив, що Статут відповідача не містить вимоги щодо наявності згоди кандидатів бути обраними у члени Ревізійної комісії, а тому у разі небажання позивачки бути включеною до складу Ревізійної комісії ПАТ "Барський птахокомбінат", вона мала право відмовитись від участі в ній, подавши відповідну заяву до товариства і таким чином відновити своє право, яке вона вважає порушеним, без судового втручання.

З врахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 при зверненні до суду з даним позовом не довела, що оскаржувані рішення чергових загальних зборів та дія державного реєстратора, порушують її права та інтереси.

2.5. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що матеріали господарської справи не містять належних та допустимих доказів здійснення ПАТ "Барський птахокомбінат" надсилання повідомлення ОСОБА_2 про проведення 27.04.2016 загальних зборів ПАТ "Барський птахокомбінат", а інші докази, такі як показання свідків, з огляду на їх недопустимість не можуть бути взяті судом до уваги.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що внаслідок неповідомлення ОСОБА_2 про проведення чергових загальних зборів ПАТ "Барський птахокомбінат" 27.04.2016 було порушено її права, як акціонера зокрема щодо участі в управлінні товариством. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_2 , приймаючи участь на загальних зборах ПАТ "Барський птахокомбінат" 27.04.2016 могла проголосувати проти зміни найменування (типу) товариства та вимагати укладання з нею договору про викуп акцій, так само як і третя особа - ОСОБА_1 .

При цьому судом апеляційної інстанції було відхилено доводи скаржника, що на загальних зборах ПАТ "Барський птахокомбінат" 27.04.2016 було прийнято рішення з питання, яке не було включене до порядку денного, оскільки поняття "найменування товариства" охоплює поняття "тип товариства", а тому зазначаючи в переліку питання про прийняття рішення про зміну найменування Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат" та в подальшому вирішуючи в його межах питання про зміну типу товариства, відповідачем не було порушено норм законодавства.

Разом з тим, враховуючи вище встановлений факт порушення прав ОСОБА_2 на участь в управлінні товариства, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання недійсним п. 11 рішення чергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат", оформленого протоколом № 1 від 27.04.2016.

Суд апеляційної інстанції також не погодився з доводами позивачки про неправомірність прийнятого з питання 21 рішення загальних зборів про обрання її до складу ревізійної комісії, оскільки п. 8.5.2 статуту Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат", затвердженого загальними зборами акціонерів від 30.12.2011 передбачено, що ревізійна комісія обирається річними Загальними зборами на період до дати проведення наступних річних Загальних зборів у кількості трьох осіб строком на три роки. Члени Ревізійної комісії обираються шляхом кумулятивного голосування з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність та/або юридичних осіб - акціонерів товариства. Членом Ревізійної комісії може бути акціонер, так і будь-яка особа, запропонована акціонером чи Наглядовою радою у разі відсутності чи недостатньої кількості кандидатів у члени Ревізійної комісії, запропонованих акціонерами.

В той же час, в статуті Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат" не міститься положень щодо необхідності згоди кандидата бути обраними у члени Ревізійної комісії.

Окрім того, за висновками суду апеляційної інстанції, у випадку незгоди ОСОБА_2 із обранням її до складу Ревізійної комісії ПАТ "Барський птахокомбінат", вона мала право відмовитись від участі в ній, подавши відповідну заяву до Товариства.

Однак, беручи до уваги вище встановлений факт порушення права ОСОБА_2 щодо участі в управлінні товариством, шляхом неповідомлення її про проведення загальних зборів, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині визнання недійсним також п. 21 рішення чергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат", оформленого протоколом № 1 від 27.04.2016.

Визнавши такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсними пунктів 11, 21 рішення чергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат", оформленого протоколом № 1 від 27.04.2016, суд апеляційної інстанції вважав також наявними правові підстави для задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації відповідних змін до установчих документів.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 10.07.2019.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

-суд апеляційної інстанції не врахував, що повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів 27.04.2016 відбувалось простими листами на адресу акціонерів, що відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, не передбачає наявності документів, які б підтверджували факт відправлення простого листа;

-суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що заяви свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтверджують факти направлення простими поштовими відправленнями повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів 27.04.2016. Цей факт опосередковано підтверджує і факт направлення повідомлення ОСОБА_2 , оскільки згадані свідки мають навіть меншу кількість акцій ніж ОСОБА_2 , ці акціонери проживають у різних населених пунктах, між собою не спілкуються та були першими випадковими акціонерами, до котрих звернувся ОСОБА_1 з питанням чи отримували вони повідомлення про збори;

-суд апеляційної інстанції проігнорував такий доказ, як показання свідка ОСОБА_8 , яка займалась організацією повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів, та яка зазначила, що перед зборами особисто телефонувала ОСОБА_2 ;

-суд апеляційної інстанції безпідставно послався на порушення прав акціонера ОСОБА_2 на викуп акцій, оскільки задоволення позову в даній справі не дає позивачу права на обов`язковий викуп акцій товариством;

-суд апеляційної інстанції не дав оцінки тій обставині наскільки, встановлені ним порушення скликання загальних зборів, вплинули на прийняття загальними зборами оспорюваних рішень з питань 11, 21 порядку денного.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Доводи позивачки зводяться до того, що касаційна скарга ОСОБА_1 спрямована на переоцінку доказів та встановлення обставин, які не були встановлені судом апеляційної інстанції, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

3.4. Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає про те, що його касаційна скарга містить посилання на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема пункту 14 частини 1 статті 2, частини 1 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства", а також пункту 8.2.21 Статуту.

3.5. Також від ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій скаржник просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у Верховному Суді в розмірі 10 685, 23 грн, у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 535, 21 грн.

3.6. На адресу суду 06.02.2020 від ОСОБА_2 надійшли додаткові письмові пояснення.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат" та Приватного нотаріуса Лободи Сергія Леонідовича про визнання недійсними рішень чергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат" з питань 11, 21 порядку денного, оформлених протоколом від 27.04.2016, та скасування відповідної реєстраційної дії.

Позивачка вважає згадані рішення незаконними, однак вона була позбавлена можливості проголосувати проти них, що спричинене незаконним неповідомленням її про скликання таких загальних зборів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 , вказує на те, що отримавши копію протоколу загальних зборів товариства від 27.04.2016, вона виявила, що в ході голосування було вирішено змінити тип товариства з публічного на приватне (питання 11 порядку денного) та обрати її членом ревізійної комісії (питання 21 порядку денного).

Щодо питання 11 порядку денного про зміну типу товариства, позивачка зазначає, що товариством було неправомірно прийнято рішення з питання, яке не було включено до порядку денного, оскільки в останньому вказано "про зміну найменування", але фактично за результатами розгляду такого питання було прийнято рішення "про зміну типу товариства". Окрім того, через неможливість взяти участь в загальних зборах, що відбулись 27.04.2016, у зв`язку з її неповідомлення про їх скликання, позивачка була позбавлена можливості проголосувати проти такого рішення, чим в свою чергу було порушено її право вимагати від товариства обов`язкового викупу акцій, в разі якщо б вона голосувала проти.

Щодо питання 21 порядку денного про обрання позивачки до складу ревізійної комісії, то таким рішенням, на думку позивачки, товариством покладено на неї певний обсяг відповідальності без її на те згоди. Проти вказаного рішення позивачка також не могла проголосувати, у зв`язку з її неналежним повідомленням про проведення загальних зборів 27.04.2016.

4.3. Закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах;

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ;

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства".

4.4. Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції чинній на момент скликання загальних зборів 27.04.2016) письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та їх порядок денний надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.

Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально (з урахуванням частини другої цієї статті) особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.

Товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власній веб-сторінці в мережі Інтернет інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті.

4.5. Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Разом з тим під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, які не є безумовними підставами для визнання рішень загальних зборів недійсними, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України метою господарського судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом наведених норм права та відповідно до усталеної практики КГС ВС право на позов у особи виникає лише тоді, коли її право, свобода чи інтерес або порушені, або невизнані, або оспорюються.

Іншими словами, навіть у разі обґрунтованого позову, але якщо жодне право особи, яка звернулася із позовом, не порушене і не оспорюється, то правових підстав для задоволення такого позову немає.

4.6. Суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали господарської справи не містять належних та допустимих доказів здійснення ПАТ "Барський птахокомбінат" надсилання повідомлення ОСОБА_2 про проведення 27.04.2016 загальних зборів ПАТ "Барський птахокомбінат", а внаслідок неповідомлення ОСОБА_2 про проведення чергових загальних зборів ПАТ "Барський птахокомбінат" 27.04.2016 було порушено її права, як акціонера зокрема щодо участі в управлінні товариством.

Оскільки неналежне повідомлення учасника товариства про загальні збори не є безумовною підставою для визнання недійсними всіх оспорюваних рішень, прийнятих такими загальними зборами, і ОСОБА_2 оскаржуються лише 2 питання (11 та 21) з 23, включених до порядку денного загальних зборів товариства 27.04.2016, то до предмета доказування у даній справі входять обставини щодо того як їх прийняття вплинуло на корпоративні права позивачки.

4.7. Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:

1) участь в управлінні акціонерним товариством;

2) отримання дивідендів;

3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції щодо питання 11 порядку денного дійшли обґрунтованих висновків, що доводи ОСОБА_2 про те, що на загальних зборах ПАТ "Барський птахокомбінат" 27.04.2016 було прийнято рішення з питання, яке не було включене до порядку денного, є необґрунтованими, оскільки поняття "найменування товариства" охоплює поняття "тип товариства", а тому зазначаючи в переліку питання про прийняття рішення про зміну найменування Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат" та в подальшому вирішуючи в його межах питання про зміну типу товариства, відповідачем не було порушено норм законодавства.

Також суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що рішення загальних зборів з питання 21 порядку денного щодо включення ОСОБА_2 до складу ревізійної комісії також не може бути визнане неправомірним, оскільки у статуті Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат" не міститься положень щодо необхідності згоди кандидата бути обраними у члени Ревізійної комісії, а у випадку незгоди ОСОБА_2 із обранням її до складу Ревізійної комісії ПАТ "Барський птахокомбінат", вона мала право відмовитись від участі в ній, подавши відповідну заяву до Товариства.

Отже, спростувавши зазначені доводи, викладені у позовній заяві, суд апеляційної інстанції, разом з тим встановив порушення права позивачки на участь в управлінні товариством, у зв`язку з неналежним повідомленням позивачки про проведення загальних зборів.

У даному випадку слід врахувати, що позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

4.8. Встановивши, що позивачка володіє акціями товариства у кількості 60 штук, що складає 0,024093% від загальної кількості акцій товариства, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не встановили чим було зумовлено винесення на вирішення загальних зборів 27.04.2016 питання про зміну типу товариства, а також результати голосування з такого питання: скільки голосів було віддано "за" і скільки "проти" такого рішення.

Такі обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, входять до предмета доказування та підлягають встановленню у даній справі, з огляду на предмет та підстави позову.

Так, у певних випадках суду варто враховувати "розклад сил" в акціонерному товаристві. Наприклад, якщо акціонери, присутні на загальних зборах, сукупно володіють такою кількістю голосів, що присутність чи відсутність дрібного акціонера, якого не було повідомлено про скликання загальних зборів, дійсно не вплинула б на прийняття ними рішень, то і його впливу на це принципово не могло бути. А відтягування з прийняттям через деякий час загальними зборами аналогічного рішення (вже з додержанням всіх вимог про повідомлення дрібного акціонера) приведе до додаткових витрат акціонерного товариства, що не узгоджується з принципом розумності. Крім того, в цих випадках слід здійснити економічний аналіз права, оскільки постає питання наскільки доцільно скасовувати рішення загальних зборів, щоб через деякий час було прийнято аналогічне за змістом рішення. Виходячи, власне, з таких міркувань, слід перевірити чим було зумовлено винесення на вирішення загальних зборів 27.04.2016 питання про зміну типу товариства та які наслідки скасування такого рішення матиме як для товариства, так і для інших його учасників.

При цьому колегія суддів, виходячи з положення частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що надаючи правову кваліфікацію спірних правовідносин, слід врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, згідно з якою ухвалюючи рішення про задоволення позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не збігаються (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, провадження № 12-77гс19). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності інших учасників товариства, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені можливості реалізувати та захистити свої права.

Так, ні місцевий господарський суд, ні суд апеляційної інстанції не врахували та не надали оцінки аргументам ОСОБА_1 , викладеним у заяві про залучення його до участі у справі як третю особу та у відзиві на апеляційну скаргу про те, що у разі задоволення позову в даній справі він буде позбавлений можливості реалізувати своє право на обов`язковий викуп акцій, яке було підтверджене та захищене рішеннями господарських судів у справах № 902/790/16 та № 902/347/18.

Також у пункті 63 згаданої постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено, що

розглядаючи питання щодо дотримання балансу інтересів усіх учасників і самого товариства, суди мають враховувати обставини щодо того який період часу минув з моменту ухвалення оспорюваного рішення загальних зборів до моменту звернення учасника товариства з позовом про визнання їх недійсними, тобто чи не був такий проміжок часу значним, що робить питання втручання суду в діяльність товариства і повернення його до попереднього стану через кілька років після вчинення порушення ще більш чутливим.

У даному контексті має значення також положення частини 1 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства", якою передбачено, що у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

4.9. Разом з тим, повертаючись до стверджуваного позивачкою порушення її права проголосувати проти рішення про зміну типу товариства та в порядку статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" вимагати від товариства обов`язкового викупу акцій, колегія суддів зазначає таке.

У пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 також зазначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині, зокрема визнання недійсним рішення з питання 11 порядку денного, не дав оцінки належності та ефективності обраного позивачкою способу захисту, з урахуванням балансу інтересів самого товариства та інших його учасників. Зокрема, суди не перевірили чи зверталася позивачка безпосередньо до товариства з вимогою про спонукання до укладення договору про обов`язковий викуп акцій, зважаючи на доведену обставину про неналежне повідомлення ОСОБА_2 про проведення загальних зборів 27.04.2016.

Крім того, частиною 2 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" також передбачено, що акціонер може оскаржити рішення загальних зборів з передбачених частиною першою статті 68 цього Закону питань (зокрема, про зміну типу товариства) виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій або в разі неотримання відповіді на свою вимогу протягом 30 днів від дати її направлення на адресу товариства в порядку, передбаченому цим Законом.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.2. Відповідно до частин 3, 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент подання касаційної скарги) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

5.3. Оскільки як місцевий господарський суд, так і суд апеляційної інстанції припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, та передання справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

5.4. При новому розгляді справи суду слід врахувати правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16. Дослідити всі зібрані у справі докази, зокрема протокол № 1 чергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Барський птахокомбінат" щодо порядку прийняття питання 11 про зміну типу товариства, а також результатів голосування з такого питання: скільки голосів було віддано "за" і скільки "проти" такого рішення. В залежності від встановленого і відповідно до вимог закону вирішити спір.

6. Судові витрати

6.1. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 325 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 та рішення Господарського суду Вінницької області від 10.07.2019 у справі № 902/36/19 в скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко