Історія справи

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 922/4544/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи,

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Тарасова І.В. - головуючий, судді: Білоусова Я.О., Пуль О.А.

від 11.04.2017 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта"

до Дочірнього підприємства "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

про стягнення 445155,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАРТА" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до дочірнього підприємства "ЗОРЯ" публічного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВНГАРД" про стягнення коштів у сумі 445155,18 грн., у тому числі: 305875,03 грн. основного боргу; 59848,18 грн. інфляційних втрат; 10982,86 грн. 3% річних; 68449,11 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем неналежним чином виконано свої зобов'язання за договором про надання охоронних послуг №191214-01 від 19 грудня 2014 року щодо своєчасної оплати послуг. Здійснюючи правове обґрунтування посилається на ст.ст. 11, 256, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 612, 625-628, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.02.2017 року у справі №922/4544/16 (суддя Новікова Н.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з дочірнього підприємства "Зоря" публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта" 305875,03 грн. основного боргу, 59848,18 грн. інфляційних втрат, 10982,86 грн. 3% річних, 68449,11 грн. пені та 6677,33 грн. витрат зі сплати судового збору.

Дане рішення мотивоване тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про надання охоронних послуг №191214-01 від 19.12.2014 року. виконав несвоєчасно та не у повному обсязі, а саме оплату наданих послуг вносив в порушенням приписів п. 7.4. договору; не розрахувався за надані йому охоронні послуги за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року включно та лише частково розрахувався за надані послуги у грудні 2015 року, що призвело до виникнення у нього перед позивачем за цей період заборгованості у розмірі 305875,03 грн. Відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань за договором про надання охоронних послуг №191214-01 від 19.12.2014 року, при чому взагалі не неоплаченою залишилась заборгованість у розмірі 305875,03 грн. за період з грудня 2015 року по жовтень 2016 року.

За таких підстав, враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у розмірі 305875,03 грн. є обґрунтованими, нормативно та документально доведеними, а тому підлягають задоволенню. Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних та пені на предмет відповідності вимогам договору, який регулює спірні правовідносини, та вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, а тому вимоги і цій частині також підлягають задоволенню.

Не погодившись з винесеним рішенням, ДП "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2017 року у справі №922/4544/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Спарта" в позові повністю. Судові витрати просив покласти на позивача.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Зоря" публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2017 року у справі №922/4544/16 залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що документальними доказами по справі підтверджується надання позивачем з "19" грудня 2014 року по "16" вересня 2016 року та отримання відповідачем охоронних послуг в розмірі 706 259,28 грн. Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про надання охоронних послуг №191214-01 від 19.12.2014 року в повному обсязі не виконав, оскільки розрахунки за отримані послуги здійснював з порушенням строків, встановлених у п. 7.4. договору, частково розрахувавшись за отримані у грудні 2015 року послуги з охорони та не розрахувався за надані йому охоронні послуги за період з січня 2016 року по 16 вересня 2016 року включно. Підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками їх підприємств двосторонній акт звірки взаємних розрахунків за період з 19.12.2014 року по 09.02.2017 року з вивіреним сальдо на користь позивача в сумі 305875,03 грн., який відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017 року) прийнятий до уваги колегією суддів не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження наявності у відповідача боргу в сумі 305875,03 грн. тому дані вимоги підлягають задоволенню. Колегія суддів, погодилася з висновком суду першої інстанції, в частині задоволення вимог про стягнення з відповідача 59848,18 грн. інфляційних втрат, 10982,86 грн. 3% річних, 68449,11 грн. пені, враховуючи, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та, враховуючи прострочення виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань, позовні вимоги в частині стягнення з ДП "ЗОРЯ" ПАТ "Агрохолдинг Авангард" 3 % річних у розмірі 10982,86 грн. та інфляційних втрат у розмірі 59848,18 грн. визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Помилковим є посилання суду першої інстанції про розірвання договору саме з 01.11.2015 року, разом з тим, помилкове зазначення дати - 01.11.2015 року не впливає на загальну правову оцінку обставин справи та на правильність судового висновку щодо вирішення спору, а тому у суду апеляційної інстанції немає підстав для скасування відповідного судового рішення.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 року представником Дочірнього підприємства "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" подано касаційну скаргу, в якій останній просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 року та рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/4544/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що представником відповідача подано клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з участю представника у іншому судовому засіданні, однак судом першої інстанції прийнято рішення за відсутності представника відповідача, що позбавило його можливості надати докази, брати участь у досліджені доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення. Усі зобов'язання сторін, які виникли з договору припинилися 16.09.2016 року, проте, судами не були всебічно досліджено зміст договору, внаслідок чого дана обставина була залишена поза увагою, що призвело до безпідставного задоволення судами вимог позивача. У період після закінчення строку дії договору не може йти мова про прострочення грошового зобов'язання, адже в цей проміжок часу не існувало самого зобов'язання. Позивачем нараховано суму, на яку збільшилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів, пені та 3% річних за період з 16.09.2016 року, тобто за період, коли не мало місце прострочення грошового зобов'язання.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.10.2017 року відновлено Дочірньому підприємству "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" строк на подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 року у справі №922/4544/16 Господарського суду Харківської області. Вказану касаційну скаргу прийнято до касаційного провадження та призначено до розгляду. В клопотанні Дочірнього підприємства "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" про зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2017 року відмовлено.

На підставі підпунктів 4, 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України за розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 38-р від 15.12.2017 року вказану касаційну скаргу разом зі справою №922/4544/16 передано до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2018 року у справі №922/4544/16 визначено колегію суддів у складі: Баранець О.М. (головуючий суддя), судді: Вронська Г.О., Студенець В.І.

Відповідно до положень підпункту 4 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України зазначена касаційна скарга підлягає розгляду спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2017 року призначено до розгляду касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2017 року та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 року у справі №922/4544/16 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 30 січня 2018 року.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив в задоволені касаційної скарги відмовити повністю, рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2017 року та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 року у справі №922/4544/16 залишити без змін, оскільки відповідно до ст. 599 ЦК України та ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тому ДП "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" сплатило прострочений грошовий борг ТОВ "СПАРТА", цим здійснило припинення грошового зобов'язання за рішенням, що прийняті у повній відповідності до норм чинного законодавства України як матеріальних так і процесуальних.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла на підставі укладеного між сторонами договору про надання охоронних послуг № 191214-01 від 19.12.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 19.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарта" та Дочірнім підприємством "ЗОРЯ" Публічного акціонерного товариства "Кросс-п/ф "ЗОРЯ" було укладено договір про надання охоронних послуг № 191214-01, у відповідності до п. 2.1. якого Охоронне агентство зобов'язалось забезпечити недоторканність Об'єкта охорони, що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону (Додаток №4 до Договору), а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати Охоронному агентству встановлену цим Договором плату.

Об'єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком до договору та його невід'ємною частиною. (п. 2.2. договору)

Розділом 3, 4, 5 договору сторони узгодили обсяг відповідальності сторін, порядок здійснення розрахунків та розгляду суперечок, а також визначили умови розірвання договору.

У відповідності до п. 7.3 договору, розмір вартості послуг з охорони за один календарний місяць складає 33729,70 грн., що також узгоджено сторонами у "Протоколі узгодження договірної ціни на надання послуг з охорони об'єкта" від 19.12.2014 року який є додатком №3 до договору № 191214-01 .

У пункті 10.1 договору узгоджено, що договір набирає чинності з 19.12.2014 року і діє до 19.12.2015 року.

Додатковою угодою №2 від 19.12.2015 року строк договору було продовжено до 19.12.2016 року.

31.05.2016 року відповідач змінив найменування з ДП "ЗОРЯ" ПАТ "КРОСС-п/ф "ЗОРЯ" на ДП "ЗОРЯ" ПАТ "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" та здійснив державну реєстрацію вказаних змін, у зв'язку чим сторонами були внесені зміни до Договору про надання охоронних послуг №191214-01 від 19.12.2014 року, шляхом укладення додаткової угоди №3 від 31.05.2016 року.

На виконання умов договору про надання охоронних послуг №191214-01, позивачем у період з 19.12.2014 року до 14 години 16.09.2016 року були надані послуги з охорони об'єктів ДП "ЗОРЯ" ПАТ "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" перелік, адреса та час надання яких зазначено у Додатку №1 до договору.

Факт прийняття під охорону об'єктів відповідача підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийняття об'єкту під охорону від 19.12.2014 року, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Також, у складеному 16.09.2016 року о 14 годині акті, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств, сторони узгодили, що не мають одна до одної претензій щодо повернення об'єкту з-під охорони. Вказаними обставинами підтверджується факт повернення об'єкту з-під хорони.

За період з грудня 2014 року по вересень 2016 року сторонами були укладені та підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), якими підтверджується факт належного виконання позивачем прийнятих на себе за договором №191214-01 зобов'язань щодо надання послуг з охорони та їх прийняття відповідачем. Вказані акти підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень та скріплені печатками підприємств.

Документальними доказами по справі підтверджується надання позивачем з "19" грудня 2014 року по "16" вересня 2016 року та отримання відповідачем охоронних послуг в розмірі 706 259,28 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про надання охоронних послуг № 191214-01 від 19.12.2014 року в повному обсязі не виконав, оскільки розрахунки за отримані послуги здійснював з порушенням строків, встановлених у п. 7.4. договору, частково розрахувавшись за отримані у грудні 2015 року послуги з охорони та не розрахувався за надані йому охоронні послуги за період з січня 2016 року по "16" вересня 2016 року включно.

Таким чином, сума основної заборгованості за договором про надання охоронних послуг №191214-01 становить 305875,03 грн., тому суди першої та апеляційної інстанції посилаючись на ст. 11, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст.ст. 525, 526, 627, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України дійшли до цілком обґрунтованого висновку щодо задоволення позовної вимоги про стягнення 305875,03 грн. основної заборгованості за договором.

За змістом п. 7.4. договору, оплату щомісячної суми договору, за перший місяць надання послуг, здійснюється два рази - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітним, а в подальшому оплату щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

П. 7.5 договору, Охоронне агентство надає замовникові Акти про надання охоронних послуг до 17 числа звітного місяця та до 2 числа місяця наступного за звітним, а в подальшому до 2 числа місяця наступного за звітним.

Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в Акті. У разі не підписання замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладено в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Зі змісту п. 5.9 договору про надання охоронних послуг №191214-01 вбачається зокрема обов'язок відповідача сплатити пеню, у разі несвоєчасної сплати вартості послуг позивачу.

П. 8.3. договору про надання охоронних послуг №191214-01, закінчення дії договору або дострокове його припинення не звільняє сторони від зобов'язань, які виникли під час дії договору.

Ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що зроблено вірний та обґрунтований висновок про наявність правових підстав для стягнення 3% річних, інфляційних нарахувань та пені за прострочення грошових зобов'язань.

Обставини наведені в касаційній скарзі про те, що відмова суду в задоволені клопотання про відкладення розгляду справи, позбавило можливості відповідача надати докази, брати участь у досліджені доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення є безпідставні та необґрунтовані, оскільки як вбачається з матеріалів даної справи, судом першої інстанції відкладався розгляд справи майже на місяць. Неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи. У відповідача був час для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо кола осіб, які представлятимуть його інтереси у судовому засіданні. Відповідач не позбавлений права надавати повноваження на представництво своїх інтересів будь-якій кількості осіб та будь-якому іншому представникові.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає доводи касаційної скарги безпідставними та належним чином спростованими судом апеляційної інстанції.

За встановленими колегією суддів обставинами постанова Київського апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 року у справі №922/4544/16 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Баранець

Судді Г.Вронська

В.Студенець