Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.09.2019 року у справі №907/897/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 907/897/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019

та рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2019

у справі № 907/897/17

за позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КАПІТАЛЬНА"

про стягнення суми 385 512,13 грн. збитків,

ВСТАНОВИВ:

Департамент міського господарства Ужгородської міської ради звернувся з позовом до господарського суду, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КАПІТАЛЬНА" 385 512,13 грн. збитків за договором підряду.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги, суди встановили, що за результатами проведення відкритих електронних торгів між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (Замовник) та ТОВ "БК "Капітальна" (Підрядник) укладено Договір підряду.

Вказані торги оголошено Департаментом міського господарства Уджгородської міської ради на проведення капітального ремонту тротуарів пл. Поштової у м.

Ужгород, у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з п. 1.1 договору підрядник за завданням замовника зобов'язався на свій ризик, у межах договірної ціни власними силами і в строк, визначений цим договором, виконати та здати замовнику закінчені роботи з капітального ремонту тротуарів площі Поштова у м. Ужгороді відповідно до змісту тендерної пропозиції переможця торгів. Згідно з додатком 1 до тендерної документації у розділі 2 зазначено вид необхідного до використання матеріалу - "плити мощення (50 мм)".

Пунктом 2.1 договору встановлено, що договірна ціна робіт визначається на основі кошторису та складає 1 573 000,00 грн., в тому числі ПДВ 262 166,67 грн.

Договірна ціна складена відповідно до вимог ДСТУ БД 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва".

У пункті 3.1 договору сторонами обумовлено строки виконання робіт, початок яких визначено з моменту підписання договору, термін виконання робіт до 01.07.2017.

Угодою про зміну Договору № 17-37/4016650 сторони змінили термін виконання робіт до 15.08.2017. Датою закінчення виконання робіт за договором є дата підписання актів приймання-передачі виконаних робіт. Здача та приймання яких здійснюється за формами № КБ-2в та №КБ-3 (п. 4.1-4.2 договору).

В розділі 5 договору сторонами узгоджено порядок платежів та розрахунків, згідно з яким до початку виконання робіт Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 30% від договірної вартості робіт у сумі 471900,00 грн з ПДВ. Розрахунки за фактично виконані роботи проводяться щомісяця, згідно з підписаними актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт. Платежі за фактично виконані роботи замовник проводить протягом 10-ти календарних днів з дня підписання сторонами актів виконаних робіт форми № КБ-2в та № КБ-3. Роботи виконані з порушенням діючих норм, не підлягають оплаті до усунення вказаних замовником недоліків.

Згідно з видатковими накладними від травня - вересня 2017 року підрядником було закуплено "плити мощення" (50 мм). На виконання умов договору підрядником виконано, а замовником прийнято виконані підрядні роботи на підставі оформлених сторонами актів виконаних робіт за липень 2017 на суму 471900,00 грн, з яких вартість матеріалу становить 390 973,20 грн. (включаючи 265 кв. м. плит мощення по ціні 744,81 грн. /кв. м - поз.7, розділ "Замощення тротуарів"), та за серпень 2017 року на суму 227542,80 грн., з яких вартість матеріалу становить 219 870,00
грн. (включаючи 222 кв. м плит мощення по ціні 744,81 грн. /кв. м - поз.5, розділ "Замощення тротуарів"). Такі складені акти підписано без зауважень.

У зазначених актах вид матеріалу для замощення території має назву - "плити мощення (50 мм)".

Факт прийняття та оплати виконаних робіт за вказаними актами (липень-серпень) сторонами не заперечується та підтверджується, зокрема приєднаними до матеріалів справи платіжними дорученнями №86 від 09.08.2017 та №22 від 03.05.2017, рахунком №1 від 03.05.2017 та №2 від 09.08.2017.

У вересні 2017 року підрядник на виконання умов договору виконав підрядні роботи на суму 294253,20 грн., в т. ч. вартість матеріалів 284363,40 грн. (включаючи 300 кв. м "плит мощення" по ціні 744,81 грн. /кв. м - поз. 5, розділ "Замощення тротуарів"), результати яких оформив актом виконаних робіт (форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

У листопаді 2017 року підрядник на виконання умов договору виконав підрядні роботи на суму 366735,60 грн., в т. ч. вартість матеріалів становить 354409,20
грн. (включаючи 373,9 кв. м "плит мощення" по ціні 744,81 грн. /кв. м - поз.5, розділ "Замощення тротуарів"), результати яких оформив актом виконаних робіт (форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Однак, акти виконаних робіт за вересень-листопад 2017 року не підписані замовником, а виконані підряднику роботи не були оплачені.

Сторони узгодили (п. 11.1), що у випадках визначених п. 6.1 договору допускається одностороння відмова замовника від зобов'язань. Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017, а в частині фінансових розрахунків - до повного їх виконання (п. 11.9).

При цьому, як встановлено судами, відповідач (замовник) надіслав позивачу (підряднику) лист-вимогу №24.01-12/2275 від 17.10.2017, в якому повідомив, що він керуючись ч. 4 ст. 849 ЦК України та п. 6.1.4 договору здійснює односторонню відмову від договору у зв'язку з тим, що роботи виконуються занадто повільно та прострочений термін, передбачений п. 3.1 договору.

Також судами встановлено, що 15.11.2017 сторонами складено та підписано Акт обстеження місця проведення робіт, яким зафіксовано, що всього влаштовано покриття тротуарів з колотої та колото-різаної кам'яної гранітної бруківки на трьох ділянках на пл. Поштовій в м. Ужгород загальною площею 1 160,9 кв. м, що відповідає сумарній площі замощення тротуарів плитами мощення (бруківкою), зазначеній у актах виконаних робіт за липень, серпень 2017 року підписаних сторонами та в актах виконаних робіт за вересень, листопад 2017 року, які відповідачем не підписані.

Зазначений Акт містить інформацію щодо використаного матеріалу, розміру території замощення та не містить жодних зауважень до роботи підрядника (відповідача) чи матеріалів.

Дослідивши зміст вказаного акта, суди обох інстанцій зробили висновок, що його підписанням 15.11.2017 сторонами підтверджено виконання відповідачем робіт з улаштування тротуарів з використанням "кам'яної гранітної бруківки" (колотої та колото-різаної) у кількості 1160,9 кв. м за весь період роботи, включаючи 487 кв. м зазначених у підписаних актах за липень, серпень 2017 року, та 673,9 кв. м зазначених у актах, непідписаних відповідачем за вересень, листопад 2017 року, без жодних зауважень чи заяв про недоліки.

Також судами досліджено наявні серед матеріалів справи Акти перевірки по факту виконаних робіт капітального ремонту тротуарів від 14.07.2017,01.08.2017 та
08.08.2017, в яких зафіксовано зауваження до виконаних робіт та виявлені недоліки, зокрема, не замінено браковану бруківку (колоту) на колото-різану тротуарну; не виконано трамбування бруківки та засипання швів піском, необхідність полірування виступів мармурових поверхонь тротуару; систематична відсутність робітників на роботі, невивіз будівельного сміття тощо, та встановлено, що ці акти не містять підписів відповідача.

Крім того, судами з'ясовано, що 15.11.2017 Департамент міського господарства Ужгородської міської ради уклав договір з іншим підрядником - товариством з обмеженою відповідальністю "КБК", на підставі якого останній здійснив демонтаж укладеної позивачем бруківки та виконав за договором підрядні роботи з улаштування тротуарів (акт виконаних робіт за Формою КБ 2 та Довідка форми КБ 3 за листопад та грудень 2017).

Звертаючись до суду, позивач просив стягнути з відповідача збитки у сумі 385
512,13 грн. з яких: 65 453,10 грн вартість демонтажу та виправлення недоліків з матеріалом згідно із встановленою вартістю у висновку експерта №0016/2018 від
26.11.2018 (висновок у судовій експертизі); 320 059,03 грн вартості неякісного матеріалу, оплаченого позивачем (плити мощення 50 мм). Позивачем відповідачу сплачено 435 265,99 грн за плити мощення 50 мм на 487 м. кв по ціні 893,77 грн з ПДВ за 1 м. кв. Повторно використано плит лише 128,9 м. кв та різницю враховано, інший матеріал є непридатним, як зазначає позивач.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019, в позові відмовлено, оскілки визнано недоведеним позивачем належними і допустимим доказами факту понесення збитків у вказаному ним розмірі, внаслідок вказаних дій відповідача.

При цьому судами відхилено складений на замовлення позивача 19.12.2017 Висновок № 9947 комісійного будівельно-технічного експертного дослідження, яким встановлено, що виконані роботи з капітального ремонту тротуарів пл. Поштової в м. Ужгороді не відповідають технології ведення робіт відповідно до діючих будівельних норм та стандартів, виявлені недоліки по виконанню робіт на день проведення дослідження не усунені, а використаний матеріал при виконані робіт не відповідає вимогам ДСТУ, використаний будівельний матеріал ДСТУ Б EN1342:2007 "Брущатка із природного каменю для мостіння вулиць", процедура укладення не відповідає ДБН В.2.3-5-2001.

Разом з цим судами враховано, що у вказаному дослідженні зроблено висновок про невідповідність використаного матеріалу вимогам державного стандарту, вид якого обрано саме експертом, тоді як конкретних умов щодо його відповідності саме такому ДСТУ, договір підряду чи тендерна документація не містять.

Також судами досліджено Проект будівництва під назвою "Капітальний ремонт тротуару по вул. Довженка від в'їзду у двір міської ради до будівлі Ексімбанку", 2016 та враховано, що серед переліку "нормативні дані для проектування" не зазначено такого ДСТУ як ДСТУ Б EN1342:2007 "Брущатка із природного каменю для мостіння вулиць".

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2018 у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо визначення вартості робіт та матеріалів, виконаних за договором підряду №17-37/4016650 від 25.04.2017.

У висновку №0016/2018 від 26.11.2018 судовим експертом складено кошторис на роботи з переукладення плитки на суму 65 453,10 грн. без врахування плит мощення, в якому зазначено, що на основі наданих експерту документів було складено кошторис на дані роботи, у відповідності до якого вартість по переукладенню плитки "може становити" - 65 453,10 грн.

Враховуючи, що відшкодуванню підлягають реальні та фактичні втрати, які повинні мати документальне підтвердження, однак позивачем таку суму взято з висновку експерта, та не зазначено ту суму коштів, яку було витрачено ним на оплату робіт з демонтажу іншому підряднику згідно відповідних актів виконаних робіт та кошторисів, судами відмовлено в цій частині позову за недоведеністю.

Крім того апеляційним судом враховано, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2018 у справі №907/331/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 та постановою Верховного Суду від 18.04.2019, задоволено позов ТОВ "БК " Капітальна", стягнуто з Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради 602 312,95 грн. заборгованості за виконані роботи.

Вказаним судовим рішенням у справі між тими ж сторонами стосовно того самого Договору підряду підтверджено, що:

- ТОВ "БК "Капітальна" на виконання умов договору здійснило покриття тротуарів з кам'яної гранітної бруківки на пл Поштовій у м Ужгороді загальною площею 1160,9 кв. м, з яких улаштування 487 кв. м бруківки внесено до актів виконаних робіт за липень-серпень 2017 та вартість її оплачена відповідачем, а решта - вартість 673,9 кв. м бруківки не оплачена Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, який односторонньо відмовився від договору на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України.

- Департамент міського господарства Ужгородської міської ради жодного повідомлення щодо недоліків виконаних робіт чи використовуваного матеріалу ТОВ
"БК "Капітальна" до 15.11.2017 не надсилав, комісійного встановлення таких недоліків за участі представника підрядника не проводив, дефектний акт не складав.

- ТОВ "БК "Капітальна" не отримало вимог щодо усунення недоліків, які згідно з п. 8.3. Договору підряду мали б визначатися дефектним актом, складеним сторонами. Тобто підтвердженням наявних недоліків у проведених роботах є виключно двосторонні дефектні акти, жодного з яких протягом строку дії Договору підряду не підписувалось, жодного фактичного встановлення недоліків у якості проведених відповідачем робіт виявлено не було.

- згідно з видатковими накладними від 26.06.2017,05.05.2017,17.07.2017,18.09.2017,23.08.2017 ТОВ "БК "Капітальна" придбало плити мощення для влаштування на об'єкті реконструкції "Капітальний ремонт тротуарів площі Поштова у м. Ужгороді" в кількості 1315 кв. м Зазначена бруківка (плити мощення), яка була придбана позивачем за власні кошти для виконання підрядних робіт залишилась в розпорядженні відповідача, її вартість на суму 602312,95 грн. (673,9 кв. м. х 744,81 грн. + 20% ПДВ) - не відшкодована.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 320 059 грн вартості неякісного матеріалу, який було оплачено позивачем у липні - серпні 2017 року, то судами обох інстанцій відмовлено в їх задоволенні з посиланням на те, що матеріалами справи не доведено невідповідність матеріалу саме вимогам якості будівельного матеріалу.

Не погоджуючись з висновками судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами обох інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає безпідставними висновки судів про недоведеність факту і розміру збитків, понесених у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем підрядних робіт.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з доводами скаржника, вважає, що судами правильно застосовано норми матеріального права та зроблено правильні висновки про недоведеність позивачем наявності підстав для стягнення заявлених у даній справі збитків.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Статтею 852 ЦК України передбачені права замовника у разі порушення підрядником договору підряду. Так, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором; за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Робота, виконана підрядником, згідно ст. 857 ЦК України, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Статтею 858 ЦК України встановлена відповідальність підрядника за неналежну якість роботи. Так, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Вказані норми кореспондуються із умовами договору, які сторонами погоджено при його підписанні.

Так, за умовами договору (п. 6.1) замовник має право, зокрема: здійснення контролю та нагляду за ходом і якістю підрядних робіт (п. 6.1.1); відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети зазначеної у договорі, і не можуть бути усунені підрядником (п. 6.1.2); вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором підряду (п. 6.1.3); відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник виконує роботи настільки повільно, що закінчення їх у строк визначений договором, стає неможливим (п. 6.1.4); відмовитися від договору у будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши підряднику виконану частину робіт з відшкодуванням збитків завданих такою відмовою (п. 6.1.5).

Згідно з п. 6.2.2 договору замовник зобов'язаний забезпечити прийняття від підрядника виконаних робіт і проведення з ним розрахунків у порядку, передбаченому договором та діючим законодавством.

Підрядник за умовами договору має право (п. 6.3.1) отримувати розрахунок за виконані роботи та зобов'язаний виконати передбачені договором роботи своїми силами і коштами, зі свого матеріалу, якісно, з дотриманням ДСТУ, будівельних норм і правил, оформити акти виконаних робіт, здати роботи замовнику (п. п.
6.4.1,6.4.4,6.4.5).

Умовами договору (п.7.3) передбачено контроль замовника за якістю робіт, матеріалів; у будь-який період виконання робіт або по їх завершенню замовник вправі здійснити контрольний обмір виконаних робіт, про що сторони складають відповідний акт; у разі відмови підрядника приймати участь у складанні та підписанні такого акта, замовник залучає відповідних спеціалістів, експертів або працівників органів Державної архітектурно-будівельної інспекції (п. 7.6).

Згідно з ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками.

Згідно з приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Приписи ст. 49 ГК України встановлює загальний для всіх підприємців обов'язок - не порушувати права та законні інтереси інших суб'єктів господарювання, а в разі їх порушення - нести майнову та іншу встановлену законодавством відповідальність за завдані шкоду і збитки.

Таким чином, для застосування обраного позивачем заходу відповідальності - стягнення збитків - позивач має довести, а суд - встановити, наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

При цьому обов'язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв'язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.

Відсутність або ж недоведеність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).

Між тим, як свідчать матеріали справи, які досліджені судами попередніх інстанцій повно та всебічно, позивач на підтвердження доводів щодо наявності недоліків у виконаних відповідачем роботах та матеріалі, який використовувався при їх виконані, посилається на Висновок №9947 комісійного будівельно-технічного експертного дослідження за заявою директора Департаменту міського господарства м. Ужгорода від 19.12.2017. У Висновку №9947 зазначено, що об'єктом дослідження є тротуари по пл. Поштовій в м. Ужгород, де проводилися роботи з капітального ремонту. Однак, зі змісту вказаного висновку №9947 вбачається, що таке звернення надійшло до експерта - 14.11.2017,17.11.2017 експертом проведено огляд об'єкту.

Відповідно, огляд проведено та Висновок №9947 складено після припинення договірних відносин з відповідачем (підрядником). Тоді як 15.11.2017 згідно з актом обстеження місця проведення робіт з капітального ремонту тротуару пл.

Поштової сторони комісійно обстежили об'єкт, на якому проводились підрядні роботи без будь-яких зауважень чи відповідних заяв про відступи чи недоліки у виконанні робіт. Крім того, тією ж датою 15.11.2017, коли відбувся комісійний огляд будівельного майданчика, за результатами якого жодних недоліків не виявлено, позивачем укладено договір на виконання підрядних робіт з іншою підрядною організацією.

Крім того, як правильно зауважили суди обох інстанцій, дослідивши зміст Висновку №9947, він не містить інформації щодо чіткого місцезнаходження ділянки будівельного майданчика, а також відомостей щодо обсягів виявлених недоліків та посилання на те, що вказані недоліки мали місце саме за складеними відповідачем Актами виконаних робіт.

Також у вказаному дослідженні відсутній Висновок про те, що використаний матеріал не відповідає вимогам якості, як зазначає позивач, натомість зазначено, що використаний матеріал не відповідає вимогам окремого виду державного стандарту, який був визначений на розсуд експерта, а не будь-якими іншими документами, що стосувалися укладення договору підряду чи тендерної документації.

Щодо поданих актів перевірки робіт від 14.07.2017,01.08.2017,08.08.2017, на які посилається позивач як на підтвердження факту неякісно виконаних робіт, то суди обох інстанцій обґрунтовано їх відхилили з посиланням на те, що вони не дають змогу надати саме всебічну та повну оцінку спірним обставинам справи в сукупності з іншими доказами. Зокрема, з таких актів, які складені без представника відповідача, ним не підписані, вбачається, що в серпні та в липні 2017 року працівники (представники) позивача мали змогу візуально побачити недоліки в роботі відповідача; виявлені недоліки були видимі та неприховані, а саме: необхідність засипання швів піском, полірування виступів, бракована бруківка, а також систематична відсутність працівників на об'єкті. Судами обох інстанцій правильно зазначено, що відповідні недоліки не зазначені в підписаному обома сторонами Акті обстеження від 15.11.2017. Крім того, з них неможливо встановити, що такі роботи відбувалися саме за адресою розташування Департаменту. Крім того в зазначених Актах відсутні обсяги (розміри, площа покриття) щодо зазначеної "бракованої" бруківки.

Щодо доводів позивача стосовно неякісного матеріалу, який використовував відповідач при виконанні підрядних робіт, то судами обох інстанцій зазначено про відсутність серед матеріалів справи доказів того, що матеріал (бруківка), яка використовувалась відповідачем при виконанні робіт не відповідає вимогам якості та технічної документації, які не містили будь-яких конкретних вказівок щодо відповідності певним параметрам, характеристикам.

Так, судами враховано, що згідно з додатком 1 до тендерної документації у розділі 2 зазначено вид необхідного до використання матеріалу - "плити мощення (50 мм)" та не вказано вимогам яких державних стандартів (ДСТУ) повинен відповідати такий матеріал.

Долучений позивачем до матеріалів справи проект "Капітальний ремонт тротуарів пл. Поштової у м. Ужгороді" не містить посилань на жодні нормативні вимоги та стандарти, яким повинна було відповідати конструкція тротуарного одягу. Даний проект в розділі 8 містить вимогу такого змісту: "Капітальним ремонтом передбачається виправлення щебеневої основи з додаванням нового матеріалу фракції 5-20, товщиною 100 мм та влаштування покриття з дрібнорозмірної кам'яної плити мощення товщиною 50 мм по вирівнюючому шарі піскоцементної суміші товщиною 50 мм".

Водночас, судами з'ясовано, що підрядні роботи, які виконувались відповідачем у липні-серпні 2017 року проводились з використанням матеріалу, який за твердженням позивача є неякісним, однак відповідні роботи прийняті та оплачені позивачем у повному обсязі попри виявлені недоліків в актах у липні та серпні 2017 року (зокрема, "брак" бруківки згідно з актами перевірки). Крім того, позивач стверджуючи, що плити мощення, які використовувались ТОВ "Будівельна компанія "Капітальна" для влаштування тротуарів на пл. Поштовій в м. Ужгороді не відповідають будівельним нормам по якості, водночас підтверджує, що ТОВ "КБК" як підрядна організація залучена позивачем 15.11.2017 до виконання робіт з перевлаштування тротуарів частково використало такі плити в обсязі 128,9 кв. м.

Також, як правильно враховано судами, Висновок №9947 не містить безпосереднього підтвердження невідповідності використаного матеріалу саме вимогам якості, натомість зазначено про невідповідність вимогам самостійного обраного експертом стандарту (ДСТУ).

Відтак, правильними є висновки судів обох інстанцій про недоведеність позивачем у встановленому порядку доводів про недоліки в якості матеріалів, які використовувались відповідачем при виконанні робіт, та, відповідно, їх розмір належним чином не обґрунтовані та не доведені.

Крім того, як правильно зазначив апеляційний суд щодо доводів позивача про використання підрядником не тих плит мощення, які було необхідно використати, та зазначено, що такі зауваження стосуються не якості товару, а саме асортименту (виду) товару. При цьому апеляційним судом встановлено, що відповідачем закуплено та використано плити мощення 50 мм, як передбачено документами, і твердження позивача, що це мали бути інші плити мощення 50 мм, які відповідають іншим стандартам (ДСТУ), не підтверджені жодними доказами.

Враховуючи, що під час касаційного провадження не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, оскаржені судові рішення підлягають залишенню без змін, касаційна скарга - без задоволення, а судові витрати в силу ст. 129 ГПК України - покладенню на скаржника.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2019 у справі № 907/897/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С. К. Судді:Волковицька Н. О. Случ О. В.