Ухвала КГС ВП від 28.10.2019 року у справі №922/2277/19

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/2277/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Стратієнко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Тарасенко О.В.,

відповідача - не з`явився,

третьої особи 1 - ОСОБА_1 ,

третьої особи 2 - не з`явився,

третьої особи 3 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Дучал Н. М., Гетьман Р. А., Сіверін В. І.

від 14.04.2020

за позовом ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 ; ОСОБА_2 ; Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія"

про визнання недійсним рішення,

Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 06.08.2020 № 29.3-02/1531 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 922/2277/19 у зв`язку із запланованою відпусткою суддів Кондратової І.Д., Студенця В.І.

Згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.08.2020 для розгляду справи № 922/2277/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", оформлених протоколом № 19/03/19 від 19.03.2019.

Обґрунтовуючи підстави позову позивач послався на те, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" були проведені з порушенням порядку їх скликання, та за участю осіб, які не мали необхідної кількості голосів для голосування та прийняття рішень, оскільки: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відчужив частину своєї частки у статутному капіталі товариства розміром 32% на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" відповідно до договору дарування, у зв`язку із чим його частка в статутному капіталі товариства на момент скликання та проведення зборів становила 1%; ОСОБА_4 25.10.2018 відчужила свою частку у статутному капіталі товариства розміром 34% на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" відповідно до договору дарування, відтак на момент проведення зборів втратила як право власності на частку у статутному капіталі товариства так і корпоративні права на участь в управлінні товариством. При цьому, позивач зазначив, що рішення прийняті на оскаржуваних загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" порушують його корпоративні права на участь в управлінні товариством.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" зареєстроване 07.10.2004 виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", оформленим протоколом № 1 від 10.02.2011, зареєстрованій 30.05.2011 за номером запису 14801050020002230, засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" є:

- ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі Товариства 34%, вартістю 8 500,00 грн;

- ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі Товариства 33%, вартістю 8 250,00 грн;

- ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі Товариства 33%, вартістю 8 250,00 грн.

25.10.2018 між ОСОБА_4 (далі - дарувальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" в особі директора Темного Віктора Володимировича (далі - Обдаровуваний) укладено договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", відповідно до пункту 1 якого дарувальник зобов`язується безоплатно передати у власність (подарувати) обдаровуваному, а обдаровуваний зобов`язується прийняти у дарунок належну дарувальнику на праві власності частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" у розмірі 34% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 8 500,00 грн (надалі - "частка" та/або "дарунок").

Дарувальник зобов`язана передати дарунок у власність обдаровуваного в порядку та на умовах, визначених цим договором(пункт 9 договору).

Право власності на зазначену в пункті 1 договору частку у обдаровуваного виникає з моменту її прийняття. Прийняттям дарунка вважається підписання обдаровуваним акта приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія". З моменту прийняття дарунка до обдаровуваного переходять в сукупності усі права та обов`язки як учасника Товариства, які належали дарувальнику до переходу права власності на частку (пункт 10 договору).

Дарувальник втрачає право власності на частку з моменту підписання обдаровуваним акта приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" (пункт 11 договору).

За актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" від 25.10.2018, відповідно до договору дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" від 25.10.2018, ОСОБА_4 (дарувальник) передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" (обдаровуваний) прийняло частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" в розмірі 34% статутного капіталу від загального розміру статутного капіталу Товариства, номінальна вартість частки 8 500,00 грн.

Справжність підписів ОСОБА_4 та директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" Темного Віктора Володимировича на акті приймання - передачі частки від 25.10.2018 засвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С., зареєстровано в реєстрі за № 1382, 1383.

25.10.2018 між ОСОБА_2 (далі - дарувальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" в особі директора Темного Віктора Володимировича (далі - обдаровуваний) був укладений договір дарування частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", відповідно до пункту 1 якого дарувальник зобов`язується безоплатно передати у власність (подарувати) обдаровуваному, а обдаровуваний зобов`язується прийняти у дарунок належну дарувальнику на праві власності частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" у розмірі 32% статутного капіталу Товариства, номінальною вартістю 8 000,00 грн (надалі - "частина частки" та/або "дарунок").

Дарувальник зобов`язаний передати дарунок у власність обдаровуваного в порядку та на умовах, визначених цим договором(пункт 9 договору).

Право власності на зазначену в пункті 1 договору частину частки у обдаровуваного виникає з моменту її прийняття. Прийняттям дарунка вважається підписання обдаровуваним акта приймання - передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія". З моменту прийняття дарунка до обдаровуваного переходять в сукупності усі права та обов`язки як учасника Товариства, які належали дарувальнику до переходу права власності на частину частки (пункт 10 договору).

Дарувальник втрачає право власності на частину частки з моменту підписання обдаровуваним акта приймання - передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" (пункт 11 договору).

За актом приймання-передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" від 25.10.2018, відповідно до договору дарування частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" від 25.10.2018, ОСОБА_2 (дарувальник) передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" (обдаровуваний) прийняло частину частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" в розмірі 32% статутного капіталу від загального розміру статутного капіталу Товариства, номінальна вартість частини частки 8 000,00 грн.

Справжність підписів ОСОБА_2 та директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" Темного Віктора Володимировича на акті приймання - передачі частини частки від 25.10.2018 засвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С., зареєстровано в реєстрі за № 1380, 1381.

25.10.2018 між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" було укладено додаткову угоду № 1 до договору дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" від 25.10.2018.

25.10.2018 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" було укладено додаткову угоду №1 до договору дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" від 25.10.2018.

Відповідно до статті 3 "Прийняття дарунка, перехід прав на частку" зазначених додаткових угод сторони дійшли згоди, що дарунок вважається прийнятим обдаровуваним (право власності переходить) після вчинення останньої з наступних дій:

- підписання між дарувальником та обдаровуваним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства;

- подання дарувальником державному реєстратору заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про склад учасників, а також інших необхідних документів, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників;

- прийняття загальними зборами учасників Товариства рішення, яким буде затверджено зміну складу учасників Товариства у зв`язку з укладенням відповідних договорів дарування часток. Зокрема, але не виключно, таке затвердження може відбутися шляхом прийняття рішення про зміну складу учасників, а саме щодо виходу дарувальника зі складу учасників Товариства у зв`язку з даруванням своєї частки у статутному капіталі Товариства та входу обдаровуваного до складу учасників Товариства у зв`язку з отриманням частки у статутному капіталі Товариства. Також у відповідному випадку таке затвердження може відбутися шляхом прийняття рішення про затвердження розміру часток учасника чи учасників Товариства, або ж іншого відповідного рішення.

У випадку, якщо між дарувальником та обдаровуваним до 31.12.2018 буде підписаний акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства, проте обдаровуваний не здійснить дій щодо подачі обумовлених в цьому пункті документів державному реєстратору, а також не заявить про відмову від прийняття дарунка, та/або загальні збори учасників Товариства не приймуть необхідних рішень щодо затвердження змін складу учасників - частка вважається прийнятою обдаровуваним 31.12.2018.

Статтею 4 "Інші положення" додаткових угод до договорів дарування передбачено, що додаткову угоду складено в одному примірнику, що зберігається у обдаровуваного. Сторони погодили, що у випадку протиріч (невідповідностей) між положеннями додаткової угоди та положеннями договору дарування, а також іншими документами, укладеними на виконання договору дарування, положення додаткової угоди мають переважну силу та підлягають застосуванню, що може, зокрема, виражатися в невиконанні сторонами будь-яких положень, що суперечать додатковій угоді, та переважному застосуванні положень додаткової угоди у разі розбіжностей з положеннями договору дарування, а також іншими документами, укладеними на виконання договору дарування.

Ці додаткові угоди набирають чинності з моменту їх підписання і діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договорами, є невід`ємною частиною Договорів дарування.

25.01.2019 ОСОБА_2 ініційовано проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", які відбулися 19.03.2019, про що свідчить протокол № 19/03/19 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" від 19.03.2019.

З протоколу № 19/03/19 вбачається, що на загальних зборах 19.03.2019 за адресою: місто Харків, проспект Московський, 257 присутні учасники Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" ОСОБА_2 , який володіє часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 33%, ОСОБА_4 , яка володіє часткою в статутному капіталі Товариства в розмірі 34%, в особі представника за довіреністю ОСОБА_5 .

Щодо відсутності іншого учасника Товариства - ОСОБА_3 , який володіє часткою в статутному капіталі Товариства в розмірі 33%: учасник Товариства ОСОБА_2 , який ініціював проведення загальних зборів учасників, повідомив, що всі учасники Товариства були належним чином повідомлені про дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів учасників Товариства, зокрема: ОСОБА_2 є присутнім на них. ОСОБА_4 була повідомлена про збори шляхом направлення їй 15.02.2019 цінного листа з описом вкладення (№01001074267060) та є присутньою на них; ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про збори шляхом направлення йому 15.02.2019 цінного листа з описом вкладення (№0100107426692), однак не є присутнім на зборах з невідомих учасникам причин.

Також, в протоколі № 19/03/19 зазначено, що учасники Товариства не отримували будь-якої інформації та повідомлень від ОСОБА_3 щодо неможливості прибути на загальні збори учасників 19.03.2019. Інші учасники Товариства повідомили, що ОСОБА_3 не був присутнім на загальних зборах учасників Товариства 30.11.2018 та систематично ухиляється від участі в управлінні Товариством.

Запрошені особи: Темний Віктор Володимирович; ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Враховуючи пропозицію учасника Товариства ОСОБА_4 про включення до порядку денного, що була надіслана всім учасникам Товариства в строки, передбачені статутом Товариства та законодавством, на розгляд Зборів виносяться наступні питання.

Порядок денний загальних зборів:

1. Про обрання голови зборів. 2. Про розгляд питання щодо розміру збитків, завданих Товариству директором ОСОБА_8 . 3. Про розгляд питання щодо фінансового стану Товариства та шляхів залучення фінансування для здійснення господарської діяльності Товариства. 4. Про розгляд питання стосовно захисту прав Товариства та уповноваження осіб для вчинення дій з метою захисту прав Товариства. 5. Про зміну розміру статутного капіталу Товариства. 6. Про зміну місцезнаходження Товариства. 7. Про уповноваження особи на проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство. 8. Про схвалення правочинів та договорів. 9. Про вирішення питання про відсторонення членів органів управління Товариства та осіб, що обіймають окремі посади. 10. Про обмеження компетенції органів управління Товариства. 11. Про звільнення директора Товариства. 12. Про обрання нового директора Товариства. 13. Про вирішення технічних питань стосовно оформлення рішення загальних зборів учасників від 19.03.2019.

Зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" 19.03.2019 прийняті наступні рішення: 1) Головою зборів обрати ОСОБА_2 . 2) Визнати, що діями колишнього директора Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" Кіпоть Ю.В., у зв`язку із укладенням договорів купівлі-продажу нерухомого майна з Товариством з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" і виведенням за такими договорами грошових коштів, завдані збитки Товариству, які за оцінкою загальних зборів учасників Товариства складають щонайменше 57 000 000, 00 грн. 3) Взяти до відома інформацію стосовно фінансового стану Товариства та шляхів залучення фінансування для здійснення господарської діяльності Товариства. 4) Подати від імені Товариства щонайменше дві окремі позовні заяви, що будуть відмінними між собою за підставами позову, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна Товариства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та повернення цього майна у власність Товариства/витребування майна. 5) Не розглядати питання про зміну розміру статутного капіталу Товариства. 6) Змінити зареєстроване місцезнаходження Товариства на наступне: 49044, місто Дніпро, вулиця Барикадна 2, офіс 18 А. 7) Уповноважити ОСОБА_2 особисто або через представника підписати усі необхідні документи і здійснити усі необхідні дії для проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також щодо записів до ЄДР та вилучення будь-яких записів з ЄДР. 8) Схвалити договори про надання правової допомоги. 9) Підтвердити відсутність з 04.12.2018 у Кіпоть Юлії Вікторівни повноважень керівника Товариства у зв`язку із прийняттям загальними зборами учасників Товариства 30.11.2018 рішення про звільнення ОСОБА_8 з посади директора Товариства з 03.12.2018 (останній робочий день). Уповноважити ОСОБА_9 повторно повідомити ОСОБА_8 про відсутність з 04.12.2018 у неї повноважень керівника Товариства у зв`язку із прийняттям загальними зборами учасників Товариства 30.11.2018 відповідного рішення про звільнення ОСОБА_8 з посади директора Товариства з 03.12.2018 (останній робочий день) та про підтвердження рішенням загальних зборів учасників Товариства відсутності з 04.12.2018 у Кіпоть Юлії Вікторівни повноважень керівника Товариства. Підтвердити, що директором Товариства відповідно до раніше прийнятого рішення загальних зборів учасників Товариства від 30.11.2018 є Темний Віктор Володимирович. Скасувати всі довіреності на вчинення будь-яких дій від імені Товариства, видані Товариством, в тому числі ОСОБА_3 , окрім довіреностей Товариства, підписаних директором Товариства ОСОБА_9 , якого призначено на посаду директора Товариства рішенням загальних зборів учасників Товариства від 30.11.2018. Уповноважити ОСОБА_9 повідомити відомих йому та таких, що стануть відомими, представників, зокрема, ОСОБА_3 , а також відомих третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність про скасування всіх довіреностей Товариства. 10) Обмежити компетенцію виконавчого органу Товариства - директора щодо вирішення питання про розірвання договорів про надання правової допомоги від 22.01.2019 № 22-01-19/1 та № 22-01-19/2, укладених з адвокатами ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , та віднести вирішення даного питання до компетенції загальних зборів учасників Товариства. 11) Не звільняти з посади директора Товариства ОСОБА_9 . 12) Не обирати нового директора та підтвердити повноваження директора Товариства ОСОБА_9 . 13) Не розглядати питання про вирішення технічних питань стосовно оформлення рішення загальних зборів учасників від 19.03.2019.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.10.2019 у справі № 922/2277/19 позов задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" від 19.03.2019, оформлене протоколом № 19/03/19 від 19.03.2019.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку з переданням 25.10.2018 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", станом на 19.03.2019 ОСОБА_4 не була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", а ОСОБА_2 володів часткою в статутному капіталі, що дорівнює 1% статутного капіталу, а тому зазначені особи не мали повноважень проводити загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" 19.03.2019 та приймати на них рішення.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 24.10.2019 у справі № 922/2277/19 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" від 19.03.2019, оформлене протоколом № 19/03/19 від 19.03.2019.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- двосторонні акти приймання-передачі у розглядуваних правовідносинах свідчать про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін наведених двосторонніх правочинів дарування на припинення та набуття певних цивільних прав на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія";

- доказів відмови обдаровуваного від дарунку та/або від договору дарування матеріали справи не містять;

- щодо зауважень апелянтів про те, що додатковими угодами визначено інший порядок прийняття дарунку, то з матеріалів справи вбачається дотримання зазначеного порядку, про що свідчать: акти приймання-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" від 25.10.2018, підписані їх сторонами; рішення, які приймалися зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" 30.11.2018 про вихід ОСОБА_4 із складу учасників Товариства у зв`язку з даруванням своєї частки у статутному капіталі Товариства, та вхід Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" до складу учасників Товариства, а також про затвердження нового розподілу часток в статутному капіталі Товариства; звернення 24.12.2018 до державного реєстратора для реєстрації змін до відомостей про склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія". Крім того, сторонами додаткових угод № 1 від 25.10.2018 до договорів дарування, в останньому абзаці статті 3 угод обумовлено, що у випадку, якщо між дарувальником та обдаровуваним до 31.12.2018 буде підписаний акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства, проте обдаровуваний не здійснить дій щодо подачі обумовлених в цьому пункті документів державному реєстратору, а також не заявить про відмову від прийняття дарунка, та/або загальні збори учасників Товариства не приймуть необхідних рішень щодо затвердження змін складу учасників - частка вважається прийнятою обдаровуваним 31.12.2018;

- станом на 19.03.2019, дату проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", на яких були прийняті оспорювані рішення, також як і на час скликання загальних зборів, право власності у ОСОБА_4 (повністю) та у ОСОБА_2 на частку в розмірі 32% в статутному капіталі Товариства, вже було припиненим;

- спірні загальні збори учасників Товариства були проведені за відсутності кворуму;

- не володіючи часткою в розмірі 10 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", ОСОБА_2 не мав повноважень і на скликання загальних зборів учасників Товариства;

- до суду першої інстанції не надавалися докази належного повідомлення ОСОБА_3 про скликання на 19.03.2019 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", згідно із статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та вимог пункту 4.6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", в тому числі з визначенням повного переліку питань порядку денного зборів (13 питань), які відповідають порядку денному зборів, що зазначені в протоколі № 19/03/19. Відсутні в матеріалах справи і докази направлення позивачу пропозицій ОСОБА_4 про доповнення порядку денного відповідними питаннями;

- враховуючи, що ОСОБА_3 не був стороною додаткових угод до договорів дарування, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , неподання представником позивача до справи додаткових угод до договорів дарування не може бути розцінене судом як зловживання процесуальними правами або приховуванням доказів, про які зазначає апелянт;

- вирішуючи спір, судом першої інстанції не було залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Нова-Ідалія", про права та інтереси якого прийняте оскаржуване рішення, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги ОСОБА_2 . Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції:

- не враховано позицій Верховного Суду, викладених в постановах від 02.05.2018 у справі № 923/1366/16 та від 28.10.2019 у справі № 927/691/18, щодо застосування частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України та частини 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України (застосування аналогії закону до спірних правовідносин);

- не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 14.11.2018 у справі № 199/1790/16, від 26.06.2019 у справі № 258/1725/15-ц та від 20.02.2020 у справі № 922/333/19, щодо застосування пункту 1 частини 1 статті 346, частини 1 статті 722 Цивільного кодексу України;

- неправильно застосовано положення частини 1 статті 628, частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування даних норм права у подібних правовідносинах;

- порушено вимоги статей 86, 269 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

5. Розгляд клопотань

11.08.2020 від адвокатів Протаса А. М. Селепея А. І. та Дожданюка О.І. надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю бути присутніми у судовому засіданні.

Клопотання ОСОБА_6 мотивоване тим, що він з 30.07.2020 по 05.08.2020 перебував у Туреччині, та одразу після повернення до України у нього з`явилися симптоми ГРВІ, у зв`язку із чим ОСОБА_6 06.08.2020 звернувся до лікаря за консультацією. Згідно із висновком лікаря у ОСОБА_6 виявлено ознаки ГРВІ та взято матеріали для ПЛР-тестування на предмет захворювання вірусом Sars-Cov-2. Лабораторне дослідження триває, а ОСОБА_6 перебуває на самоізоляції.

Клопотання ОСОБА_11 мотивоване тим, що він перебуває на самоізоляції, оскільки контактував з ОСОБА_6 після його повернення з відпустки.

Розглянувши зазначені клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно із якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України ппереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, та не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.

Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина 7 статті 301 Господарського процесуального кодексу України).

Процесуальний закон не містить приписів щодо обов`язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про такий розгляд і в ухвалі Касаційного господарського суду від 22.07.2020 про відкриття касаційного провадження.

При цьому, доводи скаржника були ґрунтовно викладені в касаційній скарзі, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду касаційної скарги й за відсутності представників учасників справи.

До того ж, про наявність у представників ОСОБА_2 додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути касаційну скаргу по суті, Суду не повідомлялося.

Разом з тим, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

6. Позиція Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, який визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень цієї норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16, пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7, пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.

При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані рішення без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 199/1790/16, від 26.06.2019 у справі № 258/1725/15-ц, з огляду на таке.

Так, у справі № 199/1790/16, що переглядалась Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, предметом спору були вимоги щодо виключення майна з акта опису та арешту майна, звільнення його з-під арешту. Позовна заява мотивована тим, що: 09 червня 2011 року між нею та ОСОБА_2 укладено та нотаріально посвідчено договір дарування, за умовами якого ОСОБА_2 безоплатно передала у власність ОСОБА_1 домоволодіння АДРЕСА_1; 14 березня 2013 року у справі № 2/199/114/13 за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська ухвалив рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 за попереднім договором купівлі-продажу домоволодіння № АДРЕСА_1 грошові кошти з урахуванням індексу інфляції у розмірі 94 500 грн 00 коп., 18 % річних - 37 800 грн 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 700 грн 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн 00 коп., витрати пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 2 812 грн 80 коп., а всього - 135 932 грн 80 коп; на підставі зазначеного судового рішення 12 вересня 2013 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист № 2/199/114/13; постановою старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22 листопада 2013 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/199/114/13, виданого 12 вересня 2013 року; 06 серпня 2015 року державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області склав акт опису й арешту майна № 40853888, відповідно до якого описано та накладено арешт на домоволодіння АДРЕСА_1; Позивач на підставі договору дарування, укладеного 09 червня 2011 року, є власником домоволодіння АДРЕСА_1; включення зазначеного домоволодіння до акта опису та арешту майна боржника і накладення на нього арешту обмежує права позивача як власника нерухомого майна.

У справі № 258/1725/15-ц, що переглядалась Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, предметом спору були вимоги щодо визнання договору дарування недійсним. Позов мотивовано тим, що 27 вересня 2007 року між її бабою ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_4 був укладений договір дарування, згідно з яким ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, після чого вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Однак дізналась про те, що 07 квітня 2015 року ОСОБА_3 подарувала вказану квартиру іншому своєму синові ОСОБА_2 . Позивач вважає, що нотаріус не мав права посвідчувати договір дарування від 07 квітня 2015 року, оскільки згідно із статтею 334 Цивільного кодексу України у редакції, що діяла на момент укладення першого договору дарування 27 вересня 2007 року, право власності на майно за договором виникало у набувача з моменту нотаріального посвідчення, тобто її батько ОСОБА_4 набув право власності на спірну квартиру з моменту його посвідчення 27 вересня 2007 року.

Отже, правовідносини у справах на які посилається скаржник та у справі, що переглядається не є подібними, оскільки різняться за предметом позову, підставами позову та правовим регулюванням спірних правовідносин.

Також не може бути прийняте посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1366/16, від 28.10.2019 у справі № 927/691/18 та від 20.02.2020 у справі № 922/333/19, оскільки зазначеними постановами відповідні справи передано на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення спору з відповідних справ, а, отже, й формування остаточного правового висновку Верховного Суду в них, тому що за результатами нового розгляду можливе встановлення (дослідження) інших обставин справи і доказів, що вплине й на правові висновки у ній.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, аналіз висновків, зроблених у постанові суду апеляційної інстанції, що оскаржується, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, і ці висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними, колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно зазначити таке.

Відповідно до приписів частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Участь у товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (частина 3 статті 167 Господарського кодексу України).

За приписом частини 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16).

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.

Згідно із частиною 1 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також, зокрема, на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", які відбулися 19.03.2020, були скликані на вимогу ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

На загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" 19.03.2019 були присутні та приймали рішення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , в особі представника за довіреністю Протаса Олександра Миколайовича.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що:

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що:

25.10.2018 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія" було укладено додаткову угоду № 1 до договору дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" від 25.10.2018.

Згідно із частиною 1 статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Право на частку в статутному капіталі є майновим та відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України є різновидом майна. Тобто частка в статутному капіталі товариства може бути об`єктом права власності.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України відчуження власником свого майна є підставою припинення права власності.

Таким чином, відчуження власником свого майна (у спірних правовідносинах - частки в статутному капіталі) за правочином (купівлі-продажу, дарування, міни тощо) є підставою припинення права власності на це майно, що залежить саме від волі власника.

Відповідно до частини 1 статті 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина 1 статті 722 Цивільного кодексу України).

Отже за загальним правилом право власності на дарунок у обдаровуваного виникає з моменту прийняття дарунку. Відповідно припинення права власності на дарунок у дарувальника відбувається також в момент прийняття дарунку обдаровуваним, якщо інше не передбачено договором. До того часу, поки дарунок ще не був реально вручений (переданий) обдаровуваному дарувальником останній має право відмовитись від договору дарування.

Разом з цим від права на частку слід відрізняти корпоративні права учасника, так звані "права з частки". Корпоративні права учасника визначаються часткою в статутному капіталі господарського товариства, тобто корпоративні права обумовлені наявністю в особи прав на частку в статутному капіталі господарського товариства. Корпоративні права, на відміну від права на частку, не можуть бути об`єктом права власності. У разі відсутності в особи права на частку в статутному капіталі товариства в неї відсутні і корпоративні права. Відповідно, у разі припинення в особи права власності на частку, як наслідок припиняються і її корпоративні права учасника товариства. Однак з набуттям особою права власності на частку у статутному капіталі товариства така особа автоматично не набуває корпоративних прав.

Враховуючи наведені норми та обставини справи, судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що станом на 19.03.2019, дату проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", на яких були прийняті оспорювані рішення, також як і на час скликання загальних зборів, право власності у ОСОБА_4 (повністю) та у ОСОБА_2 на частку в розмірі 32% в статутному капіталі Товариства, вже було припиненим. Тобто, спірні загальні збори учасників Товариства були проведені за відсутності кворуму.

До того ж, апеляційним господарським судом обґрунтовано зазначено, що не володіючи часткою в розмірі 10 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", ОСОБА_2 не мав повноважень і на скликання загальних зборів учасників Товариства.

При цьому, до порядку денного спірних загальних зборів було включено пропозиції ОСОБА_4 , яка вже не була учасником Товариства, оскільки відчужила всю свою частку (34%) на користь іншої особи, в той час як відповідно до частини 7 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" лише пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції встановивши, що під час скликання та проведення загальних зборів було порушено вимоги Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", рішення загальних зборів прийняті за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішень, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", оформлених протоколом № 19/03/19 від 19.03.2019.

Разом з тим, встановивши, що судом першої інстанції не було залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Нова-Ідалія", про права та інтереси якого прийняте оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції правомірно скасував рішення суду першої інстанції на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, доводи скаржника про те, що досліджуючи питання наявності/відсутності в матеріалах справи доказів належного повідомлення ОСОБА_3 про скликання на 19.03.2019 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія", суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки дані обставини не були підставою позову у даній справі.

Разом з тим, дане порушення не призвело до прийняття неправильного рішення, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що під час скликання та проведення спірних загальних зборів було порушено вимоги Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", рішення загальних зборів прийняті за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішень, чим порушено права позивача - учасника Товариства на участь в управлінні Товариством.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення частини 1 статті 628, частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування даних норм права у подібних правовідносинах є безпідставними, оскільки суди у даній справі положення частини 1 статті 628, частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України не застосовували.

Отже, підстави для задоволення касаційної скарги і скасування постанови суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 у справі № 922/2277/19 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишення касаційної скарги в частині оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 у справі № 922/2277/19 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для її скасування.

8. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 у справі № 922/2277/19 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_2 в частині оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 у справі № 922/2277/19 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 у справі № 922/2277/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

Л.В. Стратієнко

Популярні новини