Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/1490/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест"

представник позивача - не з'явився

відповідачі - (1) приватне підприємство "Дефенс", (2) Адвокатське об'єднання "Мітра"

представник відповідача - 1 - не з'явився

представник відповідача -2 - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Дефенс"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду у складі Радіонової О.О. - головуючого, Стойка О.В., Чернота Л.Ф. від 03 квітня 2018 року та рішення Господарського суду Запорізької області у складі Азізбекян Т.А. - головуючого, Боєвої О.С., Проскурякова К.В. від 19 грудня 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" (далі - позивач) звернулося з позовом до приватного підприємства "Дефенс" (далі - відповідач-1) та Адвокатського об'єднання "Мітра" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору про відступлення права вимоги від 04.07.2017 № 13-04/07/17.

2. Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю спірного договору вимогам частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки за його умовами відповідачу-2 відступлено право вимоги боргу за укладеним між позивачем та відповідачем договором поставки від 05.03.2015 № 606КЗ, яким прямо заборонено передачу зобов'язань третім особам.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Запорізької області від 19 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03 квітня 2018 року, позов задоволений повністю.

3.1. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 04.07.2017 № 13-04/07/17, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2.

4. Рішення мотивовані тим, що заборгованість позивача перед відповідачем-1 за договором поставки від 05.03.2015 № 606КЗ була стягнута за рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.06.2016 у справі № 908/284/16, яке набрало законної сили. За умовами спірного договору про відступлення права вимоги відповідач-1 відступив на користь відповідача-2 борг позивача виключно за вказаним судовим рішенням. Отже, при укладенні оскаржуваного договору сторони, не замінюючи кредитора у зобов'язанні за договором поставки в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладання цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена. Більше того, договір поставки містить заборону передачі зобов'язань третім особам, а укладення спірного договору відбулося без згоди позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, відповідач-1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача-1, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

6. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції за відсутності скаржника, якого не повідомлено належним чином про час та дату судового засідання, що є безумовною підставою для скасування відповідного судового рішення.

7. Спірний договір про відступлення права вимоги не стосується передачі зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем-1 договором поставки від 05.03.2015 №606КЗ та не суперечить йому, а отже не порушує і прав позивача, оскільки стосується відступлення права вимоги виключно за судовим рішенням, що не заборонено чинним законодавством.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

8. Верховний Суд відхиляє твердження скаржника у пункті 6 Постанови з огляду на таке. Відповідно до наявного у матеріалах рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 138, том 2) ухвала суду апеляційної інстанції від 26.03.2018 про виправлення описки та зазначення дати та часу судового засідання 03.04.2018 о 10-45 год. була направлена на адресу ТОВ "Дефенс" у день її прийняття (26.03.2018), проте отримана адресатом лише 16.04.2018. При цьому відповідно до інформації про рух адресованого скаржнику поштового відправлення (згідно з штриховим ідентифікатором на рекомендованому повідомленні про вручення) вказане відправлення доставлено на поштове відділення скаржника 29.03.2018, тобто завчасно до дати судового засідання, а момент його фактичного отримання скаржником залежав виключно від волі останнього. Таким чином, суд апеляційної інстанції вжив усіх заходів щодо своєчасного та належного повідомлення скаржника про час та дату судового засідання, з дотриманням вимог статей 120 121 ГПК України, а несвоєчасне отримання заздалегідь направленого судом поштового відправлення є наслідком виключно бездіяльності скаржника, який не знайшов можливості оперативно отримати ухвалу суду.

9. Щодо доводів касаційної скарги у пункті 7 Постанови Верховний Суд зазначає про наступне.

10. Положеннями статі 516 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

11. Судами встановлено, що за умовами пункту 9.2 договору поставки від 05.03.2015 № 606КЗ зобов'язання за вказаним договором не можуть бути передані третім особам.

12. У той же час відповідно до пункту 1.2 договору про відступлення права вимоги до нового кредитора переходить право вимагати від боржника виконання обов'язку по сплаті заборгованості в сумі 560 062,07 грн. (у т.ч. судовий збір) за рішенням господарського суду Запорізької області від 16.06.2017 у справі №908/284/16, тобто судовим рішенням, за яким з позивача на користь відповідача-1 стягнуто борг за договором поставки від 05.03.2015 № 606КЗ.

13. Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

14. Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

15. Наявність же судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

16. Проте, виходячи зі змісту оспорюваного договору та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, його предметом є уступка права вимоги за рішенням господарського суду Запорізької області від 16.06.2017 у справі №908/284/16.

17. При цьому умовами спірного договору відступлення права вимоги новому кредитору - відповідачу-2 фактично надано право вимагати від боржника належного та реального виконання рішення суду.

18. Відповідно до статті 115 ГПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

19. Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

20. При цьому, питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у матеріальному зобов'язанні за договором цесії, вирішується виключно судом, який прийняв відповідне судове рішення, у порядку, передбаченому ст. 25 ГПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

21. Підсумовуючи наведене, заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

22. Отже, при укладенні оспорюваного договору уступки права вимоги відповідачі у справі, не замінюючи кредитора у зобов'язанні з договору поставки в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 19.08.2014 у справі № 923/945/13.

23. Таким чином, господарські суди, здійснивши аналіз змісту оскаржуваного договору, матеріалів та обставин справи, дійшли правомірного висновку про його невідповідність вимогам чинного законодавства, а відтак, і недійсність в силу частини 1 статті 203 ЦК України та частини 1 статті 207 Господарського кодексу України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Враховуючи вищевикладене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга відповідача-1 задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Дефенс" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03 квітня 2018 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 19 грудня 2017 року у справі № 908/1490/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.