Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 920/893/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відділу освіти Кролевецької міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області від 01.05.2023 (суддя Заєць С. В.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 (головуючий суддя Сулім В. В., судді Коротун О. М., Майданевич А. Г.)

у справі № 920/893/22

за позовом Відділу освіти Кролевецької міської ради

до фізичної особи-підприємця Заблоцького Євгенія Ігоровича

про розірвання договору та стягнення коштів,

(уповноважені представники сторін у судове засідання не з`явилися)

СУТЬ СПОРУ

1. Відділ освіти Кролевецької міської ради (далі - Відділ освіти, позивач) звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця Заблоцького Євгенія Ігоровича (далі - Підприємець, відповідач), посилаючись на те, що останній недопоставив закладам освіти позивача товар за укладеним між сторонами договором поставки, а тому просив розірвати договір поставки та стягнути з відповідача зайво сплачені кошти.

2. Суди з доводами позивача не погодилися, вказавши на те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується поставка відповідачем позивачеві товару в повному обсязі, а також вказали, що договір є припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його укладено.

3. За результатами розгляду цієї справи Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, про що детальніше зазначено нижче у цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

4. Відділ освіти Кролевецької звернувся до Господарського суду Сумської області із позовом до Підприємця про розірвання договору поставки від 05.04.2021 № 92 та стягнення 478 599,20 грн.

5. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору, оскільки згідно з товарно-транспортними накладними за період з 12.04.2021 по 20.05.2021 відповідач поставив закладам освіти позивача товар в загальному обсязі 2003,05 куб.м на загальну суму 1 125 714,10 грн, що на 851,60 куб.м менше ніж обумовлено умовами договору. Згідно з платіжними дорученнями позивач на рахунок відповідача перерахував кошти на загальну суму 1 604 313,30 грн. Тому позивач зазначає, що зайво сплатив на рахунок відповідача 478 599,20 грн за фактично не поставлений товар. Вказує, що даний факт підтверджується складеним Управлінням північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області актом перевірки закупівель у Відділі освіти від 25.07.2022 № 201803-20/02.

Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

6. Рішенням Господарського суду Сумської області від 01.05.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

7. Рішення судів попередніх інстанцій узагальнено мотивоване такими аргументами і обставинами.

8. 05.04.2021 за результатами відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі в системі - "Prozoro" - UА-2021-02-23-000213-с) між Відділом освіти (замовник) і Підприємцем (постачальник) укладено договір № 92 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити замовникові товар та виконати супутні послуги за ДК:021:2015:03410000-7 деревина "Паливна деревина" (І та II групи) протягом десяти робочих днів з дати подачі заявки замовником на поставку товару, а замовник прийняти і оплатити товар згідно специфікації (п.п.1.1, 1.2).

9. Оплата проводиться після пред`явлення постачальником видаткової накладної на товар та акта приймання - передачі товару протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання товару. Згідно з статтею 23 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Фінансування здійснюється за кошти місцевого бюджету (п.п. 4.1-4.3).

10. Пунктом 5.2 договору визначено місце поставки товару: заклади Відділу освіти Кролевецької міської ради (додаток № 2).

11. Згідно з п. 5.3 при передачі товару постачальник повинен передати замовнику наступні документи: - видаткову накладну; - акт приймання-передачі товару від постачальника.

12. Передача-приймання товару здійснюється у присутності представників постачальника та замовника. Факт приймання-передачі товару засвідчується замовником та постачальником шляхом підписання акта приймання-передачі в 2-х примірниках (по одному примірнику для постачальника та замовника). Додатково між замовником та постачальником підписується накладна. Право власності на поставлений товар переходить від постачальника до замовника в момент підписання останнім накладної (п.п. 5.4- 5.5).

13. Згідно із п. 5.7 договору у випадку встановлення порушення якості товару відповідно до встановлених супровідних документів на нього або нестачі будь-яких його складових замовником та постачальником складається окремий акт, на підставі якого замовник пред`являє претензію винній стороні.

14. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 липня 2021 року, а в частині розрахунків до повного його виконання (п.10.1).

15. Додатком № 1 до договору є специфікація, яка передбачає постачання паливної деревини І групи в кількості 1889,75 куб.м, по ціні 562,00 грн без ПДВ на суму 1 062 039,50 грн, та паливної деревини ІІ групи в кількості 978,00 куб.м по ціні 562,00 грн на суму 549 636,00 гривень.

16. Додатком № 2 до договору є перелік та адреси закладів Відділу освіти Кролевецької міської ради, яким визначено найменування закладу, обсяги поставки, місцезнаходження. До найменувань закладу віднесено 21 заклад освіти, які підпорядковані Відділу освіти.

17. Відповідно до додаткової угоди від 30.06.2021 № 1 до договору, сторони домовилися викласти п. 5.1 договору в наступній редакції: "5.1. Поставка товару здійснюється відповідно до заявки замовника до 30.07.2021 року".

18. З матеріалів справи вбачається, що в період з 12.04.2021 по 11.08.2021 відповідачем поставлено товар та підписано між сторонами накладні на загальну суму 1 604 313,30 грн на загальну кількість товару 2854,65куб.м, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними.

19. Накладні підписані представниками обох сторін та скріплені печатками позивача - Відділу освіти та відповідача - Підприємця без будь-яких зауважень щодо якості та кількості поставленого товару.

20. Відділ освіти в період із 05.04.2021 по 11.08.2021 відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень перераховав кошти на рахунок відповідача на загальну суму 1 604 313,30 грн.

21. Відділ освіти направив відповідачеві претензії від 13.09.2021 та 15.08.2022 про те, що останнім порушено умови договору щодо недопоставки паливної деревини в кількості 851,60 куб.м. Відповідач відповіді на претензії не надав.

22. Позивач в обґрунтування позовних вимог, посилається також на акт перевірки закупівель у Відділі освіти від 25.07.2022 № 201803-20/02, в якому Управлінням північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, зазначено: "Таким чином, в межах наданих документів встановлено, що Відділом освіти протягом періоду з 05.04.2021 по 31.12.2021 зайво сплачено коштів в сумі 478 599,20 грн ФОП Заблоцький Є. І. за фактично не поставлений товар за кодом ДК:021:2015 - 03410000-7- Деревина "Паливна деревина (І та II групи)" в кількості 851,60 куб.м, чим порушено статтю 629 Цивільного кодексу України, пункти 5.1, 5.7 договору від 05.04.2021 № 92 (із змінами)".

23. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди встановили, що в матеріалах справи наявні накладні, які є підписаними представниками обох сторін та скріплені печатками позивача та відповідача. Факт укладення накладних не заперечується представниками сторін у судових засіданнях та в поданих ними письмових поясненнях. Загальний обсяг поставленого товару за договором за накладними становить 12854,65 куб.м на загальну суму 1 604 313, 30 грн.

24. Окрім того, суди вказали, що умовами договору передбачено, що оплата проводиться після пред`явлення постачальником видаткової накладної на товар та акта приймання-передачі товару, отже фактично позивач наданими платіжними дорученнями на загальну суму 1 604 313, 30 грн підтвердив отримання товару на вказану суму.

25. Стосовно посилань позивача на акт перевірки від 25.07.2022 № 201803-20/02 суди вказали, що у ньому чітко встановлено, що відповідно до наявних накладних замовнику поставлено товар в кількості 2854,65 куб.м на загальну суму 1 604 313,30 грн, а згідно товарно-транспорних накладних фактично поставлено паливної деревини в кількості 2003,05 куб.м на загальну суму 1 125 714,10 грн.

26. При цьому, суди із посиланням на Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, статтю 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільний, транспортом у внутрішньому сполученні, зазначили, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, отже за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

27. Відтак, вказавши, що видаткові накладні на поставку товару і платіжні доручення з оплати деревини належним чином підтверджують здійснення господарських операцій у вигляді поставки паливної деревини, які здійснені Підприємцем у повному обсязі згідно з умовами договору на загальну суму 1 604 313,30 грн, суди дійшли висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 478 599, 20 грн є необґрунтованими.

28. Стосовно позовної вимоги про розірвання договору, суди вказали, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), проте спірний договір припинив свою дію 31.07.2021.

Касаційна скарга

29. Не погодившись із прийнятими рішеннями, Відділ освіти звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

30. У касаційній скарзі позивач не погоджується з висновками судів. Вказує на те, що відповідач не поставив на заклади освіти Кролевецької міської ради паливну деревину в кількості 851,30 куб.м, не підтвердив її постачання товарно-транспортними накладними. Посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах:

- від 05.05.2023 у справі № 1340/5998/18 (провадження № К/9901/6537/21), від 13.07.2022 у справ № 520/223/20 (провадження № К/9901/914/21), від 29.01.2020 у справ № 916/922/19, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 27.07.2021 у справі № 927/924/19, від 07.10.2021 у справі № 922/91/21 (правильний номер справи № 922/19/21), від 10.11.2021 у справі № 914/2197/18 про те, що в разі невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару;

- від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14 про те, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди;

- від 05.09.2018 провадження № К/9901/2599/18 про те, що наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

31. Зазначає, що формальне складання видаткових накладних на паливну деревину в кількості 851,60 куб.м підтверджується актом перевірки від 25.07.2022, в якому вказано про відсутність товарно-транспортних накладних на вказану кількість товару.

Позиція інших учасників справи

32. Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції

33. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

34. Як свідчать матеріали справи, правовідносини між сторонами виникли з договору поставки, відповідно до якого відповідач зобов`язався поставити позивачеві товар - паливну деревину, а позивач - прийняти та оплатити цей товар.

35. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили із того, що сторонами у договорі погоджено те, що факт приймання-передачі товару засвідчується замовником та постачальником шляхом підписання актів приймання-передачі товару та накладної; право власності на поставлений товар переходить від постачальника до замовника в момент підписання останнім накладної; оплата проводиться замовником після отримання товару.

36. Встановивши, що в матеріалах справи наявні накладні, відповідно до яких замовнику постановлено товар в кількості 2854,65 куб.м на загальну суму 1 604 313,30 грн, а також платіжні доручення на вказану суму, суди вказали про недоведення позивачем того, що ним не отримано товару в загальній кількості 2854,65 куб.м, а відтак дійшли висновку про безпідставність його доводів про переплату за недопоставлений товар в кількості 851,60 куб.м на суму 478 599,20 грн.

37. Позивач у касаційній скарзі посилається на висновки Верховного Суду в справах № 916/922/19, № 905/49/15, № 914/2267/18, № 927/924/19, № 922/19/21, № 914/2197/18 про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

38. Позивач у касаційній скарзі не заперечує висновки судів про те, що видаткова накладна є первинним документом, який фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг.

39. Водночас, як зазначив суд апеляційної інстанції, доказів оспорення факту поставки за будь-якою накладною чи причин невідповідності загального обсягу поставки товару за накладними та товарно-транспортними накладними, з урахуванням умов пункту 5.7 договору, позивач суду не надав.

40. Обставин щодо наявності дефектів первинних документів складених у результаті господарської операції - накладних, що посвідчують факт поставки товару, позивач не доводив і судами не встановлено.

41. За таких обставин колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про те, що суди безпідставно взяли до уваги підписані обома сторонами та скріплені печатками накладні на поставлений товар в загальній кількості 2854,65 куб.м, позаяк дефектів відповідних накладних судами не встановлено.

42. Безпідставними також є посилання позивача на відсутність товарно-транспортних накладних та неврахування судами у зв`язку із цим висновків, наведених у постановах у справах № 916/922/19, № 905/49/15, № 914/2267/18, № 927/924/19, № 922/19/21, позаяк відповідні висновки Верховного Суду стосуються обставин, за яких судами установлені дефекти видаткових накладних на поставку товару (відсутність підпису замовника, відсутність необхідних реквізитів, тощо), з урахуванням чого касаційний господарський суд вказав, що в такому разі факт постачання товару можливо доводити іншими доказами.

43. У справі № 914/2197/18, на яку посилається позивач, взагалі не йдеться про відносини з поставки товару, натомість правовідносини пов`язані із стягненням зворотної фінансової допомоги, що свідчить про неподібність правовідносин у наведеній справі та в цій справі № 920/893/22.

44. Стосовно посилань скаржника на висновки, викладені у постановах у справах № 1340/5998/18, № 520/223/20, № 825/3990/14 щодо реальності здійснення господарської операції, колегія суддів зазначає, що відповідні висновки Верховного Суду сформульовані у правовідносинах із формування податкового кредиту, за умови коли контролюючий орган ставить під сумнів можливість контрагентів здійснювати відповідну господарську операцію; не встановлення джерела походження товару; тощо. Водночас, відповідні обставини щодо наявності у контролюючого органу сумнівів про реальний характер господарської операції не є предметом розгляду цього спору, а тому посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 05.05.2023 у справі № 1340/5998/18 (провадження № К/9901/6537/21), від 13.07.2022 у справ № 520/223/20 (провадження № К/9901/914/21), від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14 колегією суддів не приймаються.

45. Аналогічне стосується згаданого позивачем висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.09.2018 провадження № К/9901/2599/18, оскільки відповідне цитування не спростовує висновки судів, покладені в основу оскаржуваних судових рішень.

46. Колегія суддів зазначає, що акт перевірки від 25.07.2022 оцінений судами попередніх інстанцій у сукупності із іншими доказами, долученими сторонами до матеріалів справи. При цьому, суди встановили, що у відповідному акті також зазначено про те, що відповідно до наявних накладних замовнику поставлено товар у кількості 2854,65 куб.м на загальну суму 1 604 313,30 грн. Посилання скаржника на вказаний акт на підтвердження своїх доводів про наявність зайво сплачених позивачем коштів за недопоставлений товар зводяться до прохання про здійснення переоцінки оцінених судами доказів, однак такі дії виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції.

47. Верховний Суд зазначає, що в цілому касаційна скарга позивача направлена на спростування висновків судів про те, що позивач не довів з урахуванням передбачених процесуальним законом стандартів доказування обставин щодо недопоставки відповідачем товару за договором.

48. Колегія суддів вважає, що наводячи відповідні доводи скаржник не враховує, що частиною 2 статті 300 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

49. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

50. Суд зазначає, що посилання скаржника на те, що суди не в повному обсязі дослідили докази та не з`ясували дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судові рішення.

51. Разом з тим, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами надано всебічну, повну, об`єктивну та безпосередню оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам за правилами, встановленими ГПК України, підтвердженням чому є їх детальний аналіз, який висвітлено судом касаційної інстанції вище у цій постанові.

52. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову переоцінку наявних у матеріалах справи доказів та перевірку обставин цієї справи з урахування його власних висновків щодо поданих доказів, як уже було зазначено вище, не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

53. Усі інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною 2 статті 287 ГПК України, а відтак не підпадають під правове регулювання вказаної норми процесуального закону, а тому Суд в силу приписів статей 287 і 300 ГПК України не надає їм оцінку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

55. Звертаючись із касаційною скаргою, Відділ освіти, в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень у справі.

56. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані постанову апеляційного господарського суду і рішення місцевого господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат

57. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Відділу освіти Кролевецької міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 і рішення Господарського суду Сумської області від 01.05.2023 у справі № 920/893/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил