Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/724/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Сковод" у порядку письмового провадження,

на рішення Господарського суду Хмельницької області

у складі судді Смаровоз М.В.

від 27.09.2017 року

та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Демянчук Ю.Г., Юрчук М.І., Павлюк І.Ю.

від 14.12.2017 року

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Приватного малого підприємства "Сковод"

про стягнення 351174,37 грн. основного боргу, 12062,4 грн. пені, 10190,01 грн. інфляційних втрат, 1364,42 грн. 3% річних

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області з позовом звернулося Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" до Приватного малого підприємства "Сковод" про стягнення 351174,37 грн. основного боргу, 12062,4 грн. пені, 10190,01 грн. інфляційних втрат, 1364,42 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з відшкодування витрат зі сплати податку на землю, що є порушенням умов укладених між Публічним акціонерним товариством „Укртелеком" та Приватним малим підприємством „Сковод" договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 09.09.2016 (№№ 2542, 2543) та угоди про відшкодування витрат від 30.12.2016 №30/12/1/05Е000-876/16.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2017 у справі №924/724/17 (суддя Смаровоз М.В.) залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 позов задоволено. Стягнуто з Приватного малого підприємства "Сковод" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 351174,37 грн. основного боргу, 12062,4 грн. пені, 10190,01 грн. інфляційних втрат, 1364,42 грн. 3% річних та 5621,87 грн. судового збору.

Дані рішення та постанова мотивовані тим, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо відшкодування понесених позивачем витрат зі сплати податку на землю, є порушенням договірних умов (зокрема, положень угоди про відшкодування витрат від 30.12.2016 №30/12/1/05Е000-876/16, дійсність якої презюмується в силу ст. 204 Цивільного кодексу України). Відповідачем доказів на підтвердження погашення вказаної заборгованості не подано, зворотнього матеріали справи не містять. Враховуючи норми чинного законодавства, наявні матеріали справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 351174,37 грн. основного боргу, 12062,4 грн. пені (нарахованої на підставі п. 8.3 означеної угоди), а також 10190,01 грн. інфляційних втрат та 1364,42 грн. 3% річних (відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України).

Приватне мале підприємство "Сковод" подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №924/724/17, в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №924/724/17. Прийняти нове рішення, яким відмовити у позові Публічного акціонерного товариства «Укртелеком».

В касаційній скарзі скаржник зазначає, що починаючи із січня 2017 у позивача відсутні правові підстави для сплати земельного податку, оскільки він не є користувачем земельної ділянки згідно п. «е» ст. 141 Земельного кодексу України, а відтак на його компенсацію навіть в силу існуючих договорів. Тому позивач безпідставно поклав на Приватне мале підприємство «Сковод» компенсаційну сплату таких коштів, посилаючись на наявність, укладеної 30.12.2016 між сторонами угоди про відшкодування витрат №№30/12/1/05Е000-876/16. Матеріалами справи №924/724/17 не доведено обставин та обов'язку Приватного малого підприємства «Сковод» щодо сплати земельного податку за Публічного акціонерного товариства «Укртелеком». Скаржник зазначає, що оспорюваним рішенням стягнуто із відповідача 351174,37 грн. основного боргу на підставі проведеного позивачем розрахунку заборгованості. Вказаний розрахунок проведено позивачем за період січень 2017 - квітень 2017. Апеляційний суд прийняв цей розрахунок як належний та допустимий доказ. Однак, таке твердження суду не відповідає фактичним обставин справи та вимогам чинного законодавства. Як вказувалося раніше позивач повідомив орган місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою 26.01.2017. Відтак, із зазначеної дати у нього відсутній обов'язок по сплаті земельного податку, тим паче покладення його компенсації на відповідача. Крім того, судом задоволено вимоги позивача про стягнення із відповідача 12062,4 грн. пені, 10190,01 грн. інфляційних втрат, 1364,42 грн. 3% річних, а розрахунок вказаних нарахувань позивачем проведено за період січня 2017 - травня 2017 (включно), що є також безпідставним, без урахування листа позивача на адресу міської ради від 26.01.2017 та рішення міської ради від 28.04.2017.

Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2018 поновлено Приватному малому підприємству "Сковод" строк на подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №924/724/17. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного малого підприємства "Сковод" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №924/724/17. Призначено до розгляду касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Сковод" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.05.2018 року у зв'язку з перебуванням судді Студенця В.І. у відпустці для розгляду справи № 924/724/17 визначено наступний колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.05.2018 року у зв'язку з відпусткою судді Вронської Г.О. для розгляду справи №924/724/17 визначено наступний склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Ткач І.В.

Ухвалою Верховного Суду від 30.05.2018 клопотання Приватного малого підприємства "Сковод" про зупинення виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2017 у справі №924/724/17 задоволено. Зупинено виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2017 у справі № 924/724/17 до закінчення перегляду оскаржуваного судового рішення за касаційною скаргою Приватного малого підприємства "Сковод".

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.07.2018 року у зв'язку з відпусткою судді Ткача І.В. для розгляду справи №924/724/17 визначено наступний склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Вронська Г.О.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №924/724/17 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій 09.09.2016 між Публічним акціонерним товариством „Укртелеком (продавець) та Приватним малим підприємством „Сковод (покупець) укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотарільного округу Шевченко О.В. (№№2542, 2543), за змістом яких продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти нерухоме майно - 1/2 нежитлових будівель та споруд загальною площею 1151,1 кв.м. розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Можайського, 21.

У п. 5 вищевказаних договорів визначено, що покупець зобов'язаний компенсувати продавцю витрати за утримання частини будівель та споруд (оплату комунальних платежів, земельного податку за користування земельною ділянкою під будівлею з урахуванням прибудинкової території) за період з дати підписання акту прийому-передачі та до дати переоформлення припинення/розірвання відповідних договорів, припинення сплати продавцем земельного податку за земельну ділянку під комплексом будівель або дати набуття прав на вказану земельну ділянку покупцем, на підставі рахунків, які виставлятиме продавець.

30.12.2016 на виконання вищевказаних договорів купівлі-продажу нерухомого майна сторонами підписано акт прийому-передачі комплексу будівель за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Можайського, 21.

30.12.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (Сторона 1) та Приватним малим підприємством "Сковод" (Сторона 2) укладено угоду про відшкодування витрат №30/12/1/05Е000-876/16, відповідно до якої Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 витрати з оплати податку на землю за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Можайського, 21, загальною площею 5243 кв.м, до моменту фактичного переоформлення в порядку та у відповідності до норм чинного законодавства Стороною 2 права власності або користування вищезазначеною земельною ділянкою на себе або до дати початку фактичної сплати податку на землю за вищевказаною адресою Стороною 2 (п. 1.1 угоди).

Відповідно до п. 1.2 угоди правовідносини, зазначені у п. 1.1 цієї угоди, виникають у зв'язку із придбанням Стороною 2 нерухомого майна (будівель та споруд), що розташовані на зазначеній земельній ділянці (Договори купівлі-продажу нерухомого майна та Акту приймання-передачі нерухомого майна від 09 вересня 2016, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В.).

Пунктом 3.1 угоди передбачено, що сума відшкодувань зі сплати податку на землю вноситься Стороною 2 у грошовій формі на р/р 26001483058 в АБ „Укргазбанк, МФО 320478 щомісячно, до 30 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Сторона-2 зобов'язана: сплачувати своєчасно та в повному обсязі вносити плату, передбачену цією угодою; у разі переоформлення земельної ділянки на себе, повідомити про це Сторону 1 у 5-ти денний строк. (п. 5.4 угоди).

За умовами пунктів 8.1, 8.3 угоди за невиконання або неналежне виконання угоди сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства та цієї угоди. За несвоєчасне перерахування оплати за цією угодою Сторона 2 сплачує Стороні 1 пеню від суми прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла на період, за який сплачується пеня.

30.12.2016 сторонами підписано акт приймання - передачі земельної ділянки площею 5243 кв.м, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Можайського, 21 в тимчасове користування на підставі угоди №30/12/1/05Е000-876/16 від 30.12.2016.

Рішенням вісімнадцятої сесії сьомого скликання Вінницької міської ради №718 від 28.04.2017 припинено Публічному акціонерному товариству „Укртелеком право постійного користування земельними ділянками: площею 0,0165 га, за адресою вул. Брацлавська, 31а та площею 0,5243 га, за адресою вул. Можайського, 21.

На підтвердження позовних вимог та виконання своїх договірних зобов'язань позивачем також надано: розрахунки заборгованості, копії рахунків №05Е000/17-1734 від 31.01.2017, №05Е000/17-1890 від 28.02.2017, №05Е000/17-2058 від 31.03.2017, №05Е000/17-2130 від 30.04.2017, рішення Вінницької міської ради № 695 від 05.09.1996, реєстраційної картки кадастрового обліку, податкової декларації з оплати податку на землю від 16.02.2017, платіжних доручень з оплати податку на землю за січень-квітень 2017 тощо.

Враховуючи несплату відповідачем заборгованості за угодою про відшкодування витрат №30/12/1/05Е000-876/16 від 30.12.2016 в сумі 351174,37 грн, позивач просить, крім сплати 351174,37 грн основного боргу, стягнути з останнього на підставі п. 8.3 угоди та ст. 625 ЦК України 12062,40 грн пені та 1364,42 грн 3% річних за період з 01.03.2017 по 31.05.2017, 10190,01 грн інфляційних втрат за березень - травень 2017 року.

Предметом спору у даній справі є стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних за невиконання умов договору купівлі-продажу, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п. 8.3 угоди та ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 12062,40 грн пені та 1364,42 грн 3% річних за період з 01.03.2017 по 31.05.2017, 10190,01 грн інфляційних втрат за березень - травень 2017 року.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо відшкодування понесених позивачем витрат зі сплати податку на землю, є порушенням договірних умов (зокрема, положень угоди про відшкодування витрат від 30.12.2016р. №30/12/1/05Е000-876/16, дійсність якої презюмується в силу ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідачем доказів на підтвердження погашення вказаної заборгованості не подано, зворотнього матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій правомірно прийшли до висновку, про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 351174,37 грн основного боргу, 12062,4 грн пені (нарахованої на підставі п. 8.3 означеної угоди), а також 10190,01 грн інфляційних втрат та 1364,42 грн 3% річних (відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України).

Скаржник, посилаючись на ст.141 Земельного кодексу України, зазначає, що, починаючи з січня 2017 року у Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» відсутні правові підстави для сплати земельного податку, оскільки набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Разом з тим, ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Право користування земельною ділянкою за адресою м. Вінниця, вул. Можайського, 21 для Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» було припинено рішенням виконкому Вінницької міської ради №718 від 28.04.2017.

Статтею 287 Податкового кодексу України передбачено, що у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відтак, ПАТ «Укртелеком» зобов'язане було сплачувати плату за земельну ділянку по вул. Можайського, 21 в м. Вінниці до 28.04.2017, а Приватне мале підприємство «Сковод», відповідно до умов договору №30/12/1/05Е000-876/16 від 30.12.2016 зобов'язане було відшкодовувати її.

У відповідності з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції та апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у справі.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Касаційного господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд України дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Сковод" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №924/724/17 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Баранець

Судді Г.Вронська

Л.Стратієнко