Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.03.2019 року у справі №904/3714/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/3714/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат"

представники позивача - Шатунов А.О., Майтак І.В.

відповідач - Криворізька міська рада

представники відповідача - Сова Ю.В., Чабарай К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду у складі Іванова О.Г. - головуючого, Дарміна М.О., Антоніка С.Г. від 14 січня 2019 року

Історія справи

1.Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Криворізької міської ради (відповідач), в якій просить внести зміни до розділу 7 договору оренди земельної ділянки № 2013562 від 27.12.2013 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами, для обслуговування зони воронок та зсуву (ділянка №2), яка знаходиться в Тернівському районі м. Кривого Рогу, доповнивши його текстом в наступній редакції: "Починаючи з 01.01.2018р. річна оренда плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 184 643 грн. 57 коп. (сто вісімдесят чотири тисячі шістсот сорок грн. 57 коп.) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 р. здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1. статті 274, пункту 288.5.1. статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди."

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на відмову відповідача від підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2013562 від 27.12.2013, яку вважає безпідставною та такою, що порушує права позивача, як платника податків в частині сплати обґрунтованого розміру плати за землю. Не внесення до договору оренди земельної ділянки № 2013562 від 27.12.2013 змін в частині річного розміру орендної плати, з урахуванням положень пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України, може призвести до виникнення спорів між позивачем та контролюючим органом щодо правильності нарахування та сплати орендної плати за спірним договором оренди земельної ділянки з 1 січня 2018 року.

2. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

2.1. 27.12.2013 між Криворізькою міською радою (відповідач, орендодавець) та ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (позивач, орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки №2013562 строком на 5 років, відповідно до умов якого у користування орендаря передана земельна ділянка промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 22,7058 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами, для обслуговування зони воронок та зсуву (ділянка №2), яка знаходиться в Тернівському районі м. Кривого Рогу. 27.01.2014 було зареєстровано право оренди за вказаним договором в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

2.2. Пунктом 7 Договору оренди сторонами узгоджено, що річна орендна плата починаючи з 1 січня 2014 року вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у 3-кратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу".

2.3. Розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до Договору, у тому числі у разі зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м. земель міста, розмірів земельного податку (п. 12 Договору оренди).

2.4. Законом України від 07.12.2017 № 2245-УШ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4. наступного змісту - плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

2.5. Позивачем було підготовлено проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2013562 від 27.12.2013 з урахуванням змін в частині обчислення розміру орендної плати у відповідності до вимог пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України.

2.6. 17.05.2018 відповідач відмовив позивачу у підписанні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що жодна із ділянок, які перебувають у користуванні ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" не має документально підтвердженого цільового призначення "надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин". Вказані обставини стали підставою для звернення ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" до суду.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018 позов задоволено в частині внесення відповідних змін лише у строк до 12.10.2018, у зв'язку з закінченням строку дії дозволу позивача на користування надрами.

2.1.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України мають пріоритет над нормативним актом Державного комітету України із земельних ресурсів, а саме Класифікацією видів цільового призначення земель, як наслідок, вказані положення є обов'язковими до застосування для всіх сторін у сфері справляння податків і зборів.

2.1.3. Для відповідних категорій земель, встановлений пунктом 284.4. статті 284 Податкового кодексу України розмір плати за землю, за своєю правовою природою є податковою пільгою та може застосовуватися платником податку, як до земельного податку так і до орендної плати, з моменту набрання чинності змін до даної норми Податкового кодексу України, тобто з 01.01.2018.

2.1.4. Водночас, встановивши факт закінчення строку дії дозволу позивача на користування надрами, місцевий суд задовольнив позовні вимоги лише частково - в межах строку дії зазначеного дозволу позивача на користування надрами.

2.2.1. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.2.2. Суд апеляційної інстанції обґрунтовував свої висновки наступним:

- позивач відповідно до договору оренди земельної ділянки не є постійним землекористувачем, а є орендарем земель комунальної власності, тобто є платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, тому на нього, як на платника саме орендної плати, не розповсюджуються пільги щодо плати за землю, встановлені для платників земельного податку;

- місцевим судом не встановлено, яким чином між собою співвідносяться орендована земельна ділянка площею 22 га з площею гірничого відводу у 633 га та спеціальним дозволом на користування надрами площею 150 га;

- доказів того, що орендована земельна ділянка знаходиться в межах гірничого відводу шахти "Гвардійська" позивачем також не будо надано.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з прийнятим по справі рішенням суду апеляційної інстанції, ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" подало касаційну скаргу, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення місцевого суду залишити в силі.

Аргументи учасників справи

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

4.1. суд апеляційної інстанції не правильно застосував положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, зазначивши, що вказані положення не можуть застосовуватись до орендної плати за землю, оскільки стаття 284 регулює особливості саме оподаткування платою за землю, а не особливості сплати орендної плати. Водночас, з урахуванням положень статей 147, 269, 288 Податкового кодексу України оренда плата, за своєю суттю, є земельним податком.

4.2. встановлений пунктом 284.4. статті 284 Податкового кодексу України розмір плати за землю для відповідної категорії земель є податковою пільгою та може застосовуватися, як до земельного податку, так і до орендної плати.

4.3. висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не доведено, що земельна ділянка використовується для видобування корисних копалин та знаходиться в гірничому відводі шахти "Гвардійська" є необґрунтованими, оскільки земельна ділянка використовується позивачем на підставі Спеціального дозволу на користування надрами та Акту про надання гірничого відводу саме для здійснення основної діяльності - добування корисних копалин (залізних руд).В свою чергу, згідно наявної в матеріалах справи викопіровки з плану гірничого відводу вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах шахти "Гвардійська".

5. Позиція Криворізької міської ради, викладена у відзиві на касаційну скаргу

5.1.Криворізька міська рада вважає доводи касаційної скарги ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" безпідставними, рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, тому просить касаційну скаргу скаржника залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 - без змін.

5.2.У своєму відзиві відповідач зазначає, що :

- пункт 284.4. статті 284 Податкового кодексу України не може бути застосований до договірних правовідносин, які склалися між сторонами на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.12.2013, оскільки дана норма застосовується для обчислення податку, який сплачується власником земельної ділянки або постійним землекористувачем, а не орендарем земельної ділянки, який сплачує орендну плату, яка має обчислюватися у відповідності до статті 288 Податкового кодексу України та умов укладеного між сторонами договору оренди;

- позивачем не надано доказів того, що орендована земельна ділянка знаходиться в межах шахти "Гвардійська";

- погодження умов договору оренди землі здійснювалося, як на підставі норм діючого законодавства України, так і на підставі принципу свободи договору, тому внесення змін до договору в редакції позивача є неприйнятними для відповідача та порушує інтереси територіальної громади міста Кривого Рогу в частині недоотримання коштів до місцевого бюджету.

6. Щодо процесуальних питань

6.1. Клопотання ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв'язку з наявністю правової проблеми у застосуванні положень пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України, Верховний Суд відхиляє з огляду на відсутність підстав для задоволення такого клопотання, передбачених статтею 302 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

7.1. Предметом позову у даній справі є встановлення наявності підстав для внесення змін в укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки в частині розрахунку орендної плати, у зв'язку з внесенням змін до Податкового кодексу України.

7.2. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки з цільовим призначенням за кодом 11.01 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами, для обслуговування зони воронок та зсуву.

7.3. Пунктом 7 вказаного договору оренди сторонами узгоджено, що річна орендна плата починаючи з 1 січня 2014 року вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у 3-кратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу".

7.4. Крім того, пунктом 12 договору встановлено, що розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до договору, у тому числі у разі зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м. земель міста, розмірів земельного податку.

7.5. Законом України від 07.12.2017 № 2245-УШ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4.

7.6. Відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

7.7. Місцевим судом встановлено, що основною діяльністю позивача є добування залізної руди підземним способом (код КВЕД 07.10). З цією метою позивач орендує земельні ділянки, на яких розміщені об'єкти нерухомості, які безпосередньо задіяні в процесі видобування корисних копалин у вигляді залізної руди. Вказані обставини підтверджуються Спеціальним дозволом на користування надрами з видобування залізних руд та Актом про надання гірничого відводу, надані ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат".

7.8. Враховуючи вищенаведене, прийняття змін до Податкового кодексу України в частині розрахунку плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин є підставою для внесення відповідних змін в умови укладеного між сторонами договору оренди землі з огляду на імперативність приписів вказаного кодексу.

7.9. Водночас, Верховний Суд не погоджується з висновками апеляційного суду щодо того, що приписи пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, які встановлюють пільги щодо плати за землю відповідної категорії, не розповсюджуються на орендарів земель комунальної власності, оскільки останні є платниками плати за землю у формі орендної плати, а зазначені вище норми Податкового кодексу встановлені для платників земельного податку, якими є власники або постійні користувачі земельних ділянок.

7.10. Стаття 284 Податкового кодексу України регулює особливості оподаткування платою за землю. Поняття "плати за землю" наведено у підпункті 147 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якої платою за землю є обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Тобто, поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком.

7.11. Таким чином, положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій. Імперативні приписи Податкового кодексу України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати.

7.12. Верховний Суд погоджується з тим, що умови додаткової угоди, запропоновані позивачем, до договору оренди земельної ділянки № 2013562 від 27.12.2013 повністю відповідають положенням пунктів 274.1. статті 274, 284.4. статті 284 та 288.5. статті 288 Податкового кодексу України.

7.13. Верховний Суд також не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо того, що позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка надана останньому саме для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, оскільки відповідно до п. 1 Договору від 27.12.2013 метою її використання є лише розміщення та експлуатація будівель та споруд, а тому застосування до визначеного пунктом 284.4 статті 284 ПК України розміру орендної плати є безпідставним.

7.14. Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, "земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин" та "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами" не мають ідентичного смислового навантаження, проте використання спірної земельної ділянки позивачем саме з метою видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин підтверджується наданими останнім доказами, а саме Спеціальним дозволом на користування надрами Державної служби Геології та Надр України 12.01.2001, виданим ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" з метою користування надрами та актом про надання позивачу гірничого відводу шахти "Гвардійська" з метою видобування залізних руд.

7.15. Фактів, які спростовують використання спірної земельної ділянки з іншою метою, ніж за цільовим призначенням - видобування залізних руд, судами не встановлено, а доказів на підтвердження протилежного - відповідачем не надано.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, Верховний Суд вважає за необхідне застосувати повноваження, передбачені ст. 312 Господарського процесуального кодексу України - постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 скасувати, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018 залишити в силі.

7.2. Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

9. Щодо судових витрат

9.1. У зв'язку зі скасуванням рішення та задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, Суд вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат, а саме покласти витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд касаційної скарги на відповідача.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року у справі № 904/3714/18 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року у справі № 904/3714/18 залишити в силі.

4. Стягнути з Криворізької міської ради (50101, місто Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1; ідентифікаційний код 33874388) на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, місто Кривий Ріг, вулиця Симбірцева,1 А; ідентифікаційний код 00191307) 1 762, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3 524,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г