ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 915/1000/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 (судді: Принцевська Н.М., Діброва Г.І., Ярош А.І.)

та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019 (суддя Давченко Т.М.)

за скаргою Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод"

на дії та бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод"

про стягнення 11 322 202,55 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог скарги

1.1. Державне підприємство "Миколаївський бронетанковий завод" звернулося до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії та бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області при виконанні прийнятого у даній справі рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2019

1.2. Вимоги скарги полягали у визнанні протиправною та скасуванні постанови Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Д.К. від 19.09.2019 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №59647169.

1.3. Скарга мотивована тим, що арештований рахунок боржника використовується для виплати заробітної плати працівникам заводу, внаслідок чого на даний час у скаржника утворилася заборгованість з виплати заробітної плати.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі №915/1000/18, частково задоволено вищезазначену скаргу. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Д.К. від 19.09.2019 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №59647169 в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2) в АТ "Укрексімбанк", призначеного для виплати боржником заробітної плати, сплати податків та інших загальнообов`язкових платежів. Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області зняти арешт з грошових коштів на рахунку ДП "Миколаївський бронетанковий завод" № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2) в АТ "Укрексімбанк".

2.2. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

Свою правову позицію суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовували посиланням на постанови Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №916/1572/19 та від 27.06.2019 у справі №916/73/19.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників

3.1. У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу місцевого господарського суду, а справу направити на новий розгляд.

3.2. Касаційну скаргу мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій не надали належну оцінку оскаржуваній постанові з урахуванням вимог статті 18 та частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов`язку виконавця встановлювати правову природу коштів, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання та коштів на рахунках на які заборонено законом накладення арешту.

Скаржник зазначає, що банківський рахунок використовується не тільки для виплати підприємством працівникам заробітної плати, а й для ведення господарської діяльності.

Також скаржник наголошує, що при винесенні постанови про арешт коштів боржника, головний державний виконавець діяв відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" виконуючи наказ Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2019 у справі №915/1000/18, а відтак відсутні підстави для визнання постанови протиправною та її скасування.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство "Миколаївський бронетанковий завод" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, наголошуючи на правомірності висновків судів попередніх інстанцій і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.

4. Обставини встановлені судами

4.1. На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2019 у справі №915/1000/18 суд 05.06.2019 видав наказ про стягнення з відповідача на користь позивача 4 267 690,24 грн процентів за неправомірне користування кредитом, 204 147,60 грн 3% річних за прострочення сплати процентів; 2 053 675,46 грн інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту; 1 369 439,68 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів та витрати по сплаті судового збору у розмірі 118 883,14 грн.

4.2. Постановами головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - Заводський ВДВС) Буділовської О.О. від 26.07.2019 відкрито ВП №59647169 з виконання наказу суду у даній справі та вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у сумі 801 383,61 грн.

4.3. У зв`язку з тим, що на виконанні Заводського ВДВС перебуває п`ять виконавчих проваджень з примусового виконання рішень судів про стягнення грошових коштів з відповідача, постановою головного державного виконавця Буділовської О.О. від 02.08.2019 виконавчі провадження №№59419063, 59514796, 59637219, 59646825, 59647169 об`єднані у зведене виконавче провадження (ЗВП) №59708139.

4.4. Постановою головного державного виконавця Заводського ВДВС Чернявської А.Б. від 14.08.2019 передано наказ від 05.06.2019 у даній справі на виконання до Відділу примусового виконання рішень, з посиланням на постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області №2.2-01/108 від 06.08.2019, якою зобов`язано передати матеріали виконавчого провадження із Заводського ВДВС до Відділу примусового виконання рішень.

4.5. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Сазонова Д.К. від 14.08.2019 прийнято ВП №59647169 до виконання.

4.6. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Сазонова Д.К. від 19.09.2019 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника (у тому числі на рахунках в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 13 398 507,11 грн.

4.7. Відповідно до довідки філії АТ "Укрексімбанк" від 31.10.2019 №0620000/26773-19 відкритий поточний рахунок НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2) згідно з договором банківського рахунку від 13.07.2012 №1282, використовується для забезпечення діяльності підприємства, у тому числі для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України.

4.8. Листом від 23.09.2019 №2128 відповідач повідомив начальника Відділу примусового виконання рішень, зокрема, про те, що один з рахунків в АТ "Укрексімбанк" використовується для виплати заробітної плати працівникам заводу, у зв`язку з чим просив вжити відповідні заходи у порядку статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

5.2. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

5.3. Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

5.4. Положеннями частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

5.5. За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

5.6. Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

5.7. Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

5.8. Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

5.9. Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

5.10. Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

5.11. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

5.12. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

5.13. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

5.14. З наведених норм права убачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому, стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

5.15. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

5.16. Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

5.17. Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

З установлених судами обставин убачається, що рахунок боржника НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2), на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який використовується для забезпечення діяльності підприємства, у тому числі для виплати заробітної плати та який не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.

5.18. Разом з тим, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

5.19. Згідно із частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

5.20. З наведених норм права убачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

5.21. У разі виникнення у боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

5.22. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру.

Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19.

5.23. Як убачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій не встановлено, що боржник звертався до виконавця із заявою про виникнення в нього зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі та просив не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на рахунку № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) для виплати заробітної плати своїм працівникам.

5.24. За вказаних обставин судова колегія вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані вищезазначені норми Закону України "Про виконавче провадження" щодо неправомірності дій виконавця з накладення арешту на рахунок боржника НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2). У зв`язку із цим касаційну скаргу слід частково задовольнити, а оскаржувані судові рішення - скасувати та відмовити у задоволенні скарги боржника на дії виконавця.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Положеннями статті 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Пунктом 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суду касаційної інстанції надано право за результатами розгляду касаційної скарги скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині, не передаючи справи на новий розгляд.

6.3. За змістом статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 300, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019 у справі №915/1000/18 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод".

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв Судді Н. О. Багай Т. Б. Дроботова