Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 907/480/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Міщенко І. С.,

за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеппі Норс"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 (головуючий суддя Матущак О. І., судді Кравчук Н. М., Скрипчук О. С.)

у справі № 907/480/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужгородська Агропромтехніка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеппі Норс"

про стягнення коштів,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Сочка В. І., відповідача - Кузьма-Чепурнова К. І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ужгородська Агропромтехніка" (далі - позивач, ТОВ "Ужгородська Агропромтехніка") звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеппі Норс" (далі - відповідач, ТОВ "Хеппі Норс") про стягнення 602 481,84 грн вартості майна, переданого на зберігання.

Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2024 позовну заяву ТОВ "Ужгородська Агропромтехніка" залишено без розгляду та скасовано заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою суду від 23.06.2021 в частині накладення арешту на належне ТОВ "Хеппі Норс" нерухоме майно.

3. Місцевий господарський суд враховуючи значний час розгляду справи та нез`явлення належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання представника позивача, дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2024 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію підготовчого провадження.

5. Апеляційний господарський суд виходив з того, що залишення позову без розгляду можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача. Натомість суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не вказав, у чому саме полягає неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача та не був позбавлений можливості розглянути і вирішити спір по суті на підставі наявних у справі доказів.

6. Також суд апеляційної інстанції звернув увагу, що положення статей 202 та 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачають право суду, а не обов`язок, залишити позов без розгляду у разі неявки позивача в судове засідання.

Касаційна скарга

7. Не погодившись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

8. ТОВ "Хеппі Норс" вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України та не врахував правові висновки, викладені, зокрема, у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.

9. Скаржник стверджує, що обставини належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, відсутність поважних причин неявки позивача у судове засідання, свідчать про наявність у суду першої інстанції усіх обов`язкових умов для застосування наслідків, передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Позиція інших учасників справи

10. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, наголошуючи на її законності й обґрунтованості.

11. На переконання позивача, визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

12. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано нормами ГПК України.

13. Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

14. Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

15. У пункті 2 частини першої статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

16. Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

17. Згідно з частиною четвертою статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

18. У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

19. Отже, учасник справи має право:

- брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

- не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

20. Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

21. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

22. Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить про те, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

23. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

24. При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120 121 ГПК може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

25. Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

26. Крім того, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Такі висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.

27. Крім того, об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 сформовано правовий висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

28. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.

29. Водночас у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин.

30. Питання поважності причин є оціночним та залежить від доводів та/і доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

31. Судова колегія враховує, зокрема, те, що справа перебуває в провадженні місцевого господарського суду з 2021 року, підготовче засідання неодноразово відкладалося з різних підстав, востаннє ухвалою суду від 18.11.2024 на 03.12.2024.

32. Суд першої інстанції установив, що в судове засідання 03.12.2024 представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

33. Натомість, 02.12.2024 через систему "Електронний суд" позивач подав клопотання про відкладення підготовчого засідання, посилаючись на те, що представник, який здійснює представництво інтересів ТОВ "Ужгородська Агропромтехніка" відряджений до м. Свалява для участі у іншій справі.

34. Надаючи оцінку на предмет обґрунтованості наведеним позивачем у вищезазначеному клопотанні причинам, місцевий господарський суд зауважив, що позивач не обмежений колом представників, тому причини неявки представника ТОВ "Ужгородська Агропромтехніка" в судове засідання 03.12.2024 не були визнані судом поважними.

35. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

36. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що апеляційний господарський суд приймаючи оскаржувану постанову припустився неправильного застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України та не врахував висновки, викладені у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 та від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 і помилково скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду. Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

38. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає наведені у касаційній скарзі доводи достатніми для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції із залишенням у силі ухвали господарського суду першої інстанції.

Керуючись статтями 300 301 308 312 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеппі Норс" задовольнити.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 скасувати, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2024 у справі № 907/480/21 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Г. М. Мачульський

І. С. Міщенко