Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КГС ВП від 06.12.2023 року у справі №917/805/23 Постанова КГС ВП від 06.12.2023 року у справі №917...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Історія справи

Постанова КГС ВП від 06.12.2023 року у справі №917/805/23

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/805/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект"

на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.08.2023 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2023

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання "Хорс"

про забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання "Хорс"

до Приватного акціонерного товариства "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект"

про стягнення грошових коштів у розмірі 111 879 742,40 грн та визнання договору розірваним,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання "Хорс" (далі - ТОВ "Об`єднання "Хорс") до Приватного акціонерного товариства "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект" (далі - ПрАТ "ХКП" Котлоенергопроект") про стягнення грошових коштів у розмірі 111 879 742,40 грн та визнання договору розірваним.

1.2. ТОВ "Об`єднання "Хорс" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ПрАТ "ХКП "Котлоенергопроект" в межах суми 42 207 670,79 грн.

1.3. На обґрунтування заяви про забезпечення позову ТОВ "Об`єднання "Хорс" вказувало на таке:

- позивач в рамках договору генпідряду від 01.10.2019 № 1917 оплатив на рахунок генпідрядника (відповідача) грошові кошти в сумі 117 490 390,00 грн. Різниця між сумою коштів, яка оплачена позивачем на рахунок відповідача за договором генпідряду, та сумою коштів, яку генпідрядник перерахував субпідрядникам та іншим своїм контрагентам для виконання своїх зобов?язань за договором генпідряду, складає 42 207 670,79 грн. Ця значна сума грошових коштів, яка добросовісно була сплачена позивачем з метою виконання договірних зобов?язань, не була використана за своїм цільовим призначенням та просто зникла;

- на даний час, за матеріалами Управління Служби безпеки України в Полтавській області, слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області розслідується кримінальне провадження, відомості про яке 14.09.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170000000453 за статтею 191 Кримінального кодексу України, щодо заволодіння службовими особами ПрАТ "ХКП" Котлоенергопроект" грошовими коштами ТОВ "Об`єднання "Хорс" під час виконання будівельних робіт з реконструкції технологічних потоків на ПрАТ "КЗТВ", з подальшою їх легалізацією та виведенням за межі України;

- Управлінням Служби безпеки України в Полтавській області під час аналізу руху коштів ПрАТ "ХКП" Котлоенергопроект" на рахунку в АТ "Банк "Грант" встановлені сумнівні операції, які свідчать про можливе обготівкування та привласнення коштів директором ПрАТ "ХКП" Котлоенергопроект" - ОСОБА_1. Так, частину коштів в сумі 6,198 млн грн знято готівкою, надано позики працівникам на суму 1,41 млн грн (які в подальшому не зараховувалися на рахунок підприємства), значна частина коштів була перерахована на рахунки інших підприємств, засновником яких також є ОСОБА_1 (в сумі 2,01 млн грн - на рахунок ТОВ "Екоті" (ідентифікаційний код 32951136); в сумі 1,219 млн грн - на рахунок ТОВ "Теплотехніка" (ідентифікаційний код 31632185);

- про виведення коштів за межі України свідчить той факт, що в березні 2021 року ОСОБА_1 став одним із засновників юридичної особи, зареєстрованої в російській федерації - ООО "СИТ "ЗК" (ИНН 3123318896), при цьому статутний капітал цієї юридичної особи одночасно був збільшений з 10 000 руб до 7 594 620 руб;

- з матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1, відкритого з примусового виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.03.2023 у справі № 917/322/23, убачається, що в результаті протиправних дій відповідача, залишки грошових коштів на рахунках відповідача практично відсутні, що може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача;

- вищезазначені факти та обставини прямо підтверджують, що грошові кошти, які позивач оплатив на рахунок відповідача в рамках виконання договору генпідряду, відсутні у відповідача, та не були використані за їх цільовим призначенням, а наявних у відповідача грошових коштів недостатньо для захисту інтересів позивача, що унеможливить здійснення належного захисту майнових прав та законних і охоронюваних інтересів ТОВ "Об`єднання "Хорс" та виконання судового рішення (в разі задоволення позову).

1.4. ТОВ "Об`єднання "Хорс" з посиланням на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, зазначило про відсутність пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову, адже зважаючи на частини 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Господарський суд Полтавської області ухвалою від 08.08.2023 заяву ТОВ "Об`єднання "Хорс" про забезпечення позову задовольнив.

2.2. Суд дійшов висновку, що застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на кошти не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

2.3. Східний апеляційний господарський суд постановою від 18.09.2023 залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

3.1. 02.10.2023 ПрАТ "ХКП "Котлоенергопроект" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі № 917/805/23, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити ТОВ "Об`єднання "Хорс" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

3.2. Зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме положення статей 74 86 136 137 ГПК України, оскільки:

- проігнорували, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову та мотивація, яка викладена у ній, не відповідають вимогам ГПК України, оскільки заявник мав обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, які свідчать, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених (оспорюваних) прав, або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду;

- до заяви про забезпечення позову ТОВ "Об`єднання "Хорс" не надало належних та допустимих доказів, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову, та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів;

- здійснили лише формальне посилання на імовірність утруднення виконання рішення, і не навели жодного обґрунтування наявності правових підстав (з посиланням на відповідні докази) для застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, чим фактично блокували можливість відповідача здійснювати господарську діяльність;

- не здійснили належної оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників господарських відносин;

- не врахували, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, постанова Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

3.3. Станом на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень не існує заборгованості у відповідача перед позивачем, а наявні триваючі господарські відносини та наявне невиконання з боку ТОВ "Об`єднання "Хорс" обов`язку проводити оплату замовленого і фактично виготовленого обладнання та фактично виконаних робіт.

4. Позиція інших учасників справи

4.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Об`єднання "Хорс" просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін як законні та обґрунтовані.

4.2. Зазначає, що мають місце не лише обґрунтовані припущення, а встановлені факти невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, використання грошових коштів позивача не за призначенням. Відповідач припинив виконувати свої зобов`язання задовго до подачі позову - ще на початку 2022 року, і після відкриття судом провадження у цій справі не виконав жодної дії щодо виконання своїх договірних зобов`язань ні в частині будівельно-монтажних робіт, ні в частині поставки обладнання.

4.3. Вжиті заходи забезпечення позову є необхідним мінімумом задля забезпечення збалансованості інтересів сторін, оскільки нададуть можливість хоча би в якійсь частині виконати рішення суду у разі задоволення позову.

4.4. У випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності відповідача і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з його рахунків й уникнення виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову або виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань перед позивачем. Відсутні будь-які підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи втручання в його господарську діяльність, адже грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися тимчасово обмежується на певний час лише щодо частини коштів, а не всіх коштів відповідача, і спрямовані на запобігання перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення позову у цій справі.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши доводи, наведені у касаційні скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

5.3. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

5.4. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

5.5. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта зазначеної статті).

5.6. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача; забезпечити запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

5.7. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та уникнення будь-яких труднощів при виконанні судового рішення у випадку задоволення позову.

5.8. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

5.9. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

5.10. Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

5.11. Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів у розмірі 111 879 742,40 грн та визнання договору розірваним, тобто вимоги майнового та немайнового характеру.

5.12. Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов?язане із предметом позову.

5.13. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

5.14. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для забезпечення позову з огляду на те, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми 42 207 670,79 грн (різниця між сумою коштів, яку оплатив позивач на рахунок відповідача за договором генпідряду, та сумою коштів, яку генпідрядник перерахував субпідрядникам та іншим своїм контрагентам для виконання своїх зобов?язань за договором генпідряду від 01.10.2019 № 1917) забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є адекватним.

5.15. При цьому зазначили, що застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов?язано із предметом позову та не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, що, в свою чергу, дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

5.16. Здійснюючи оцінку наданих позивачем доказів, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що позивач довів наявність обставин, які можуть істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача. Зокрема, такою обставиною є здійснення розслідування кримінального провадження стосовно заволодіння службовими особами відповідача грошовими коштами позивача під час виконання будівельних робіт з реконструкції технологічних потоків, з подальшою їх легалізацією та виведенням за межі України. До того ж, матеріали заяви про забезпечення позову також свідчать про практичну відсутність залишків грошових коштів на рахунках відповідача через його сумнівні операції, що свідчить про недобросовісні дії відповідача.

5.17. Суть змісту касаційної скарги, окрім як заперечення проти оскаржуваних судових рішень, зводиться до того, що позивач належними та допустимими доказами не довів наявності обставин, які свідчать, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

5.18. Однак Верховний Суд зазначає, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Верховного Суду у складі об?єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

5.19. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

5.20. Натомість, як вказав суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, відповідач жодним чином не заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову. Водночас саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.

5.21. Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову, а тому колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника у цій частині.

5.22. При цьому саме лише прагнення скаржника здійснити переоцінку наданих позивачем доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням його власних висновків щодо поданих доказів не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.23. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін.

5.24. На підставі викладеного Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для забезпечення позову, враховуючи співмірність таких заходів із заявленими позивачем вимогами. За результатами перегляду рішень судів попередніх інстанцій у касаційному порядку Верховний Суд не встановив порушення ними норм процесуального права чи неврахування сформованої практики Верховного Суду у цій категорії справ, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни судових рішень, які оскаржуються.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

6.4. Таким чином, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не знайшли підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі № 917/805/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати