Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/23881/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 (головуючий суддя Тарасенко К.В., судді Тищенко О.В., Іоннікова І.А.) та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 (суддя Чинчин О.В.)

у справі №910/23881/16

за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Публічного акціонерного товариства "Проектно-технологійний інститут "Київоргбуд"

про стягнення 137 288,74 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд" (далі - Відповідач) про стягнення 137 288,74 грн.

В обґрунтування позовної заяви Позивач посилається на те, що Відповідач допустив прострочення за 1 етапом виконання робіт за договором на виконання проектної роботи від 19.08.2015 №02-4/2509-15 (далі - Договір) - тривалістю 22 дні та за 2 етапом виконання робіт - тривалістю 42 дні. На підставі п. 4.2.1 Договору, Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 0,5% від вартості робіт, які прострочено, за 1 етапом в сумі 20 493,88 грн, за другим етапом - 70 077 грн та додатково 46 717,86 грн штрафу за прострочення понад 30 днів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 позов задоволено повністю, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 137 288,74 грн неустойки.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2017 рішення від 14.02.2017 та постанову від 17.05.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали ніякої оцінки запереченням Відповідача, не з'ясували обставини щодо прострочення Позивачем своїх обов'язків, до вчинення яких Відповідач не міг виконати свої зобов'язання за Договором та наявності вини Відповідача у порушенні зобов'язання.

При новому розгляді рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що:

- по першому етапу Відповідачем зобов'язання виконувались в строки встановлені в Договорі, а також в актах про недоліки, а підписання акта приймання виконаної роботи по першому етапу та актів приймання-передачі проектної документації з порушенням строку викликано ненаданням Позивачем актів про недоліки в строк передбачений п.3.10 Договору;

- проектна документація по другому етапу була завчасно надана Відповідачем Позивачу, однак Позивачем проектна робота прийнята не була, акт про недоліки, в строк передбачений п. 3.10 Договору, не надано, а пізніше надано Відповідачу нові вихідні дані (технічну інформацію) для розробки проектної документації, а отже, враховуючи додатковий обсяг робіт, Відповідачем зобов'язання з виконання проектної документації по другому етапу виконано в розумний строк та забезпечено належне виконання зобов'язань за Договором, тому покладення на останнього відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 залишено без змін з тих же підстав.

Позивач подав касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення та постанову, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В касаційній скарзі Позивач не погоджується з прийнятими судовими рішеннями, з таких підстав:

- акти про недоліки по першому етапу були складені, з урахуванням святкових днів, 04.05.2016 та направлені Відповідачу 06.05.2016;

- акт виконання робіт по першому етапу підписаний сторонами 20.05.2016, що є простроченням, оскільки не відповідає терміну виконання робіт;

- по другому етапу Відповідачем надано документи лише в електронному вигляді;

- строки виконання умов договору сторонами не змінювались;

- Відповідач був обізнаний, що йому будуть надані нові вихідні дані та згоден на їх надання;

- відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувані рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відзив мотивований тим, що:

- факт прострочення зі сторони Позивача встановлений судами та підтверджується самим Позивачем у позовній заяві та апеляційній скарзі;

- Відповідач не міг в повній мірі виконати своє зобов'язання по передачі документації Позивачу до моменту виконання Позивачем свого зобов'язання, встановленого п.3.10 Договору;

- по другому етапу всі зобов'язання Відповідачем виконувалися в порядку, встановленому Договором та законодавством, на підставі наявних у нього вихідних даних, а у зв'язку з несвоєчасним наданням (зміною) Позивачем вихідних даних виникла необхідність коригування уже розробленої документації, що Відповідачем було зроблено у розумний строк;

- акти приймання виконаних робіт від 20.05.2016 та 11.08.2016 підписано Позивачем без зауважень щодо прострочень.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень, виходить з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.10.2014 між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник) та ПАТ "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд" (проектувальник) було укладено Договір на виконання проектної роботи № 02-4/2503-15, відповідно до п. 1.1 якого (в редакції додаткової угоди № 2 від 26.02.2016) проектувальник зобов'язується відповідно до завдання на проектування, яке є додатком № 1 до Договору (далі - завдання на проектування), інших умов договору (щодо обсягів, порядку, строків, якості) та згідно з вимогами чинного законодавства України розробити, оформити проектну документацію, замовити проведення державною експертною організацією державної експертизи проектної документації та здійснювати супровід її проведення для отримання позитивного відгуку державної експертної організації за результатами проведеної експертизи (далі - експертний звіт) і передати у власність замовнику розроблену проектну документацію разом з експертним звітом (далі - проектна робота), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити проектувальнику проектну роботу на умовах договору.

Згідно з п. 2.2. Договору ціна Договору становить 520 007,33 грн, з яких:

- вартість проектних робіт стадія "проект" з проведенням експертизи - 186 308,33 грн,

- вартість проектних робіт стадія "робоча документація" - 333 699,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору, проектувальник виконує роботу протягом 2015-2016р. етапами, а саме: 1 етап - "Проект з проведенням експертизи" - строк виконання 28.04.2016; 2 етап - стадія "Робоча документація" - строк виконання до 30.06.2016.

Положеннями п. 3.10 Договору сторони погодили, що за умови відсутності претензій до якості виконаної проектної роботи та до документів, що повинні бути надані разом з актом приймання виконаної проектної роботи, замовник протягом п'яти робочих днів з дати надходження від проектувальника цього акту, документів приймає проектну роботу, про що підписує всі примірники акту приймання виконаної проектної роботи.

При наявності у замовника заперечень (претензій), викликаних недоліками виконаної проектної роботи, проектна робота замовником не приймається і протягом зазначеного в цьому пункті строку проектувальнику надається/надсилається акт про недоліки (з описом претензій (виявлених недоліків).

У відповідності до п. 3.11 Договору проектувальник зобов'язується усунути недоліки (в порядку та строки визначені замовником в акті про недоліки, та без будь-якої додаткової оплати з боку замовника), а також зобов'язується протягом трьох робочих днів з дати отримання акту про недоліки підписати цей акт та повернути один його примірник замовнику.

Відповідно до підпункту 4.2.1 п. 4.2 Договору, у разі порушення встановленого умовами Договору строку виконання зобов'язань проектувальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% ціни прострочених зобов'язань за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14% від вказаної ціни.

Посилаючись на дати підписання актів приймання-передачі виконаних робіт по кожному з етапів, Позивач вказує, що Відповідач прострочив виконання зобов'язань за Договором по першому етапу на 22 дні (акт приймання-предачі проектної документації підписано 20.05.2016), по другому етапу - на 42 дні (акт приймання-передачі проектної документації підписано 11.08.2016), що стало підставою для звернення Позивача з позовом про стягнення пені та штрафу відповідно до п. 4.2.1 пункту 4.2 Договору у розмірі 137 288,74 грн.

Суди встановили, що Відповідач заздалегідь, до спливу строку виконання першого етапу (22.04.2016), направив для підписання акт приймання-передачі робіт за першим етапом, натомість, всупереч умовам договору, Позивач склав акти недоліків виконаних робіт лише 04.05.2016, які отримані Відповідачем 16.05.2016, визначивши при цьому строк для виправлення зауважень та надання проектно-кошторисної документації на повторний розгляд; Відповідач в установлений строк підписав та повернув Позивачу акт про недоліки, а також достроково (18.05.2016, тобто протягом 2-х днів після отримання акта про недоліки), усунув недоліки та надав обґрунтовані відповіді на зауваження Позивача, а також передав проектно-кошторисну документацію на повторний розгляд; 20.05.2016 сторони підписали акт № 151 приймання виконаної проектної роботи етапу 1 та акт приймання-передачі проектної документації.

Також суди встановили, що за другим етапом виконання робіт Відповідач 07.04.2016 завчасно направив Позивачу на погодження проектну документацію стадії "Робоча документація" разом з усіма необхідними документами. Листом від 26.05.2016 Позивач направив Відповідачеві зауваження щодо робочої документації. Суди також встановили, що Позивач надав Відповідачу змінені вихідні дані, необхідні для розробки проектної документації, вже після фактичного завершення виконання робіт. При цьому нові вихідні дані призвели до необхідності значної переробки проектної документації. Оскільки нові вихідні дані не містили всієї інформації, необхідної для розробки проектно-кошторисної документації, Відповідач звертався до Позивача з проханням надати додаткові дані, однак відповідь на ці запити була отримана лише 13.06.2016.

Відтак, суди з'ясували, що необхідність коригування проектно-кошторисної документації виникла не з вини Відповідача і потребувала продовження строку виконання робіт відповідно до пункту 3.24. Договору. Однак у зв'язку з відмовою Позивача від внесення змін до Договору в частині строку виконання робіт Відповідач змушений був виконувати додатковий обсяг робіт (коригування документації з урахуванням змінених вихідних даних) в розумний строк, вживши для цього усіх заходів, необхідних для належного виконання ним зобов'язання.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність вини Відповідача у порушенні зобов'язання, враховуючи, що він вживав заходи для завершення виконання робіт у визначені Договором строки (надавав необхідну документацію Позивачу завчасно, з урахуванням обумовленого договором строку для перевірки наданої документації та підписання акта прийому-передачі), порушення строків остаточного прийняття розробленої Відповідачем документації зумовлено несвоєчасним наданням Позивачем актів про недоліки та вихідних (скоригованих) даних.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно вимог статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.3 ст. 220 ГК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За змістом статей 613 ЦК України, 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Також за приписами частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Частина перша статті 853 ЦК України передбачає обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику.

Стаття 888 ЦК України передбачає, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Статтею 890 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування.

Пунктом 3 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 встановлено, що для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Згідно з пунктом 9 вказаного Порядку проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вихідних даних на проектування.

Судова колегія погоджується з доводами касаційної скарги, що за загальним правилом моментом виконання зобов'язань за договором підряду є саме прийняття робіт, виконаних належним чином.

Водночас, встановлені судами на підставі належних доказів обставини порушення самим замовником порядку прийняття виконаних робіт та порядку надання вихідних даних для проектування є простроченням кредитора (ст. 613 ЦК України) та підставою для відмови у стягненні з підрядника штрафних санкцій за прострочення зобов'язання.

За таких обставин, безпідставним є посилання скаржника у касаційній скарзі, що Відповідачем не доведено відсутність його вини за порушення зобов'язання.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволенні позовних вимог і покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Доводи скаржника стосовно складання та направлення Відповідачу актів про недоліки по першому етапу, надання Відповідачем документів по другому етапу лише в електронному вигляді, порядок надання Позивачем Відповідачу нових вихідних даних стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінці наявних, що виходить за межі перегляду справи в касаційній інстанції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що місцевим та апеляційним господарськими судами повно та всебічно досліджено фактичні обставини справи, здійснено перевірку наявних доказів з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильно застосовано законодавство під час розгляду справи.

Наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України (в редакції після 15.12.2017) покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі №910/23881/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.