Історія справи
Ухвала КГС ВП від 09.04.2018 року у справі №918/756/13Ухвала КГС ВП від 24.05.2018 року у справі №918/756/13
Постанова ВГСУ від 19.04.2017 року у справі №918/756/13

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 918/756/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартет" ,
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Земкомерц",
ліквідатор - арбітражний керуючий Сокольвак М.В. - присутній в судовому засіданні особисто
представник кредитора ПАТ "Банк "Київська Русь" - Бериндя О.О.
розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Сокольвака М.В.
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2018
у складі колегії суддів: Савченко Г.І. (головуючий), Павлюк І. Ю., Демидюк О.О.
та на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.11.2017 (в частині про визнання договору іпотеки від 18.08.2008 припиненим та скасування записів про проведену державну реєстрацію прав)
у складі судді Войтюка В.Р.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартет"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 18.08.2008 між ОСОБА_6 (позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Банк Київська Русь" (далі - ПАТ "Банк Київська Русь") було укладено договір №136/08-08 про надання споживчого кредиту в сумі 500 000 грн.
2. 18.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" (далі - ТОВ "Земкомерц", іпотекодавець) та ПАТ "Банк Київська Русь" (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки на забезпечення кредитного договору, укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ "Банк Київська Русь" предметом якого є належна ТОВ "Земкомерц" земельну ділянку площею 0,5897 га, розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Лисиничівської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1.
3. 24.09.2010 Франківським районним судом міста Львова у справі № 456/1223/13-ц за позовом АКБ "Київська Русь" до ОСОБА_6, ТОВ "Земкомерц", ОСОБА_7 про стягнення заборгованості було затверджено мирову угоду від 22.09.2010, укладену між сторонами, яка стосувалася добровільного погашення наявної заборгованості ОСОБА_6
4. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 взятих на себе зобов'язань згідно з мировою угодою, банк звернувся із заявою до Франківського районного суду м. Львова про зміну способу виконання рішення суду, якою просив змінити спосіб виконання ухвали Франківського районного суду м. Львова від 24.09.2010, та встановити наступний спосіб її виконання: в рахунок повного виконання зобов'язань за кредитним договором звернути стягнення шляхом передачі банку у власність за вартістю, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, що становить 337488,00 грн., передану в іпотеку ТОВ "Земкомерц" земельну ділянку.
5. 19.03.2013 Франківським районним судом м. Львова було винесено ухвалу про зміну способу виконання ухвали суду про визнання мирової угоди у справі №465/1223/13-ц. Вказаною ухвалою було змінено спосіб виконання ухвали суду про визнання мирової угоди від 24.09.2010 та звернено стягнення шляхом передачі ПАТ "Банк Київська Русь" у власність, за вартістю визначеною суб'єктом оціночної діяльності, що становить 337488,00 грн передану в іпотеку ТОВ "Земкомерц" земельну ділянку. В подальшому на підставі зазначеної ухвали банком було зареєстровано за собою право власності на дану земельну ділянку.
6. 11.06.2013 ухвалою Господарського суду Рівненської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Земкомерц", визнано вимоги ТОВ "Квартет" до боржника у сумі 601 700 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 03.10.2013 та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича.
7. 25.02.2014 постановою Господарського суду Рівненської області ТОВ "Земкомерц" визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження боржника, визнано його банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича.
8. 05.11.2014 ухвалою Апеляційного суду Львівської області у справі №465/1223/13-ц скасовано ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 19.03.2013 про зміну способу виконання ухвали суду про визнання мирової угоди шляхом передачі Банку права власності на предмет іпотеки, та прийнято нову ухвалу про відмову у задоволені заяви банку про зміну способу виконання ухвали суду про визнання мирової угоди. Ухвала апеляційного суду Львівської області від 05.11.2014 набрала законної сили.
9. 18.03.2015 рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/146/15 за позовом ТОВ "Земкомерц" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Сокольвака М.В. до ПАТ "Банк Київська Русь", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області та Відділ Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області, визнано за ТОВ "Земкомерц" право власності на земельну ділянку площею 0,5897 га, розташовану за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Лисиничівської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1. Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,5897 га, розташовану за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Лисиничівської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 823522, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51920846236, яке зареєстроване за ПАТ "Банк Київська Русь". Зазначене вище рішення було залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2015.
10. 18.10.2016 ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі №918/756/13, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2016, визнано вимоги ПАТ "Банк Київська Русь" на загальну суму 562 030,63 грн, з яких 559 274,63 грн - вимоги, що забезпечені заставою майна боржника згідно з договором іпотеки від 18.08.2008, та 2 756 грн - судовий збір (перша черга вимог).
11. 19.04.2017 постановою Вищого господарського суду України ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.10.2016 у частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Банк "Київська Русь" та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 918/756/13 залишено без змін. При цьому Вищим господарським судом України встановлено, що грошові вимоги ПАТ "Банк "Київська Русь" в розмірі 559 274,63 грн виникли на підставі кредитного договору № 136/08-08 від 18.08.2008, укладеного банком та ОСОБА_6, в забезпечення якого між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Земкомерц" укладено договір іпотеки від 18.08.2008, згідно умов якого вартість предмета іпотеки становить 1 428 253,40 грн, тобто, вимоги ПАТ "Банк "Київська Русь" в розмірі 559 274,63 грн є забезпеченими. Згідно з умовами договору іпотеки банку в іпотеку було надане майно: земельну ділянка площею 0,5897 гектарів, місце знаходження земельної ділянки: Україна, Львівська область, Пустомитівський район, територія Лисиничівської сільської ради, що належать на праві власності ТОВ "Земкомерц". Зазначений вище договір іпотеки зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки. Судом також встановлено, що додатково заявлені кредитором заставні вимоги підтверджуються первинними документами.
12. Таким чином, Вищий господарський суд України, дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Рівненської області від 18.10.2016 у справі №918/756/13 прийнята з дотриманням положень закону, заставні вимоги підтверджуються первинними документами, що означає, що боржник зобов'язаний відповідати перед банком за зобов'язаннями по договору іпотеки від 18.08.2008.
13. 23.05.2017 ухвалою Господарського суду Рівненської області прийнято до розгляду в межах справи № 918/756/13 про банкрутство ТОВ "Земкомерц" позовну заяву ТОВ "Земкомерц" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сокольвака М.В. про визнання недійсним договору іпотеки від 04.07.2011 і зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтування позовних вимог
14. 06.06.2017 до суду першої інстанції від ТОВ "Земкомерц" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сокольвака М.В. надійшла позовна заява про визнання договору іпотеки від 18.08.2008 припиненим та скасування записів про проведену державну реєстрацію прав. Позовна заява мотивована тим, що ліквідатором встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. 26.04.2016 було прийнято рішення про державну реєстрацію іпотеки на підставі договору іпотеки укладеного між ПАТ "Банк Київська Русь" та ТОВ "Земкомерц" 18.08.2008 та прийнято рішення про державну реєстрацію обтяження, індексний номер: 29418029 від 26.04.2016 (вид обтяження: заборона на нерухоме майно). Ліквідатор вважає, що Договір іпотеки був припинений, а запис про реєстрацію іпотеки підлягає скасуванню з огляду на те, що оскільки до Банку, як до іпотекодерджателя перейшло право власності на земельну ділянку (предмет іпотеки), то Договір іпотеки, був припинений в момент реєстрації права власності на земельну ділянку за ПАТ "Банк Київська Русь" в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в 2013 році. Позивач також стверджує, що сторони договору іпотеки не підписували жодних угод, щодо поновлення припиненого іпотечного договору, та не існує жодного судового спору чи судового рішення в законній силі про поновлення договору іпотеки чи визнання його дійсним.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
15. 21.11.2017 ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі №918/756/13, залишеною без змін Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018, у задоволенні позовної заяви ліквідатора про визнання договору іпотеки від 18.08.2008 припиненим та скасування записів про проведену державну реєстрацію прав відмовлено, продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора на 6 місяців - до 27.05.2018. Ухвала та постанова мотивовані тим, що банк не отримав задоволення власних майнових вимог за кредитним договором за рахунок предмета іпотеки, а спірна земельна ділянка перебуває у власності боржника. При цьому презумпція правомірності договору іпотеки від 18.08.2008 не спростована, тому він є дійсним, а всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву
16. 28.02.2018 ТОВ "Земкомерц" в особі ліквідатора Сокольвака М.В. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.11.2017 та прийняти нове рішення, яким визнати припиненим договір іпотеки від 18.08.2008, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Біблим Л.З. та зареєстрований за номером 1634; скасувати запис про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за реєстраційним № 14322347 від 18.08.2008, щодо земельної ділянки, площею 0,5897 га, розташованої за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Лисиничівської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1, який внесений на підставі рішення (індексний номер - 29417776) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В. від 26.04.2016, на підставі договору іпотеки від 18.08.2008, який посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Біблим Л.З. та зареєстрований за номером 1634; скасувати запис про заборону на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за реєстраційним № 14322555 від 18.08.2008 року, щодо земельної ділянки, площею 0,5897 га, розташованої за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Лисиничівської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1 0226 який внесений на підставі рішення (індексний номер - 29418029) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В. від 26.04.2016, на підставі договору іпотеки від 18.08.2008, який посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Біблим Л.З. та зареєстрований за номером 1634. Судові витрати по справі покласти на відповідача.
17. 10.05.2018 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ПАТ "Банк Київська Русь", в якому заявник просить залишити без змін прийняті у справі ухвалу та постанову, а скаргу залишити без задоволення, з огляду на її безпідставність.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. Звертаючись з касаційною скаргою ТОВ "Земкомерц" в особі ліквідатора Сокольвака М.В. стверджує про порушення судами норм законодавства , що оскільки до відповідача перейшло право власності на земельну ділянку, то договір іпотеки у відповідності до статті 17 Закону України "Про іпотеку" був припинений. Таким чином, правовідносини між сторонами щодо іпотеки земельної ділянки припинилася, та не поновлювались ні за взаємною згодою сторін, ні на підставі рішення суду, ні за законом. Таким чином, як вважає скаржник, земельна ділянка, яка зараз перебуває у власності позивача не може бути обтяженою іпотекою. Також, скаржник зазначає, що договір іпотеки від 18.08.2008 припинив свою дію, оскільки припинилося основне зобов'язання (кредитний договір), а крім того іпотекодержатель набув право власності на об'єкт іпотеки. Отже оскільки договір припинив свою дію, нотаріус Верповська О.В. не мала права вносити запис в реєстр речових прав, а тому відповідні записи підлягають скасуванню.
Б. Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу
19. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Банк Київська Русь" посилається на безпідставність касаційної скарги та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій. Банк зазначає, що у спорі, що розглядається Банк не задовольнив свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, кредитна заборгованість перед Банком не погашена ні в добровільному порядку, ні в межах справи № 918/756/13 про банкрутство. Отже підстави для припинення договору іпотеки від 18.08.2008, на які посилається скаржник у своїй касаційній скарзі, не підтвердились.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
20. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)
20.1. Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
20.2. Стаття 34. Належність і допустимість доказів
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
20.3. Стаття 43. Оцінка доказів
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
21. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)
21.1. Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
22.1. Стаття 204. Презумпція правомірності правочину
1. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
22.2. Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання
1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
22.3. Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням
1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином
23. Закон України "Про іпотеку"
23.1. Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;
Стаття 17. Підстави припинення іпотеки Іпотека припиняється у разі:
припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;
визнання іпотечного договору недійсним;
знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
з інших підстав, передбачених цим Законом.
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
25. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли правомірних висновків про відмову в задоволенні позовних вимог ліквідатора ТОВ "Земкомерц" з огляду на наступне. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що на підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова від 19.03.2014 у справі №465/1223/13-ц до банку, як до іпотекодержателя перейшло право власності на предмет іпотеки, а отже відносини іпотеки є припиненими. Однак, встановивши, що зазначену ухвалу суду було скасовано та відмовлено у задоволенні заяви банку про зміну способу виконання ухвали шляхом передачі банку права власності на предмет іпотеки, а в подальшому рішенням суду скасовано також реєстрацію права власності за банком на земельну ділянку та визнано право власності на неї за боржником, суди дійшли правомірних та обґрунтованих висновків про те, що банк не отримав задоволення власних майнових вимог за кредитним договором за рахунок предмета іпотеки, а спірна земельна ділянка перебуває у власності боржника. Крім того, з огляду на положення статті 204 Цивільного кодексу України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину, обґрунтованим є висновок судів про те, оскільки презумпція правомірності договору іпотеки від 18.08.2008 не спростована, то він є дійсним, а всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
26. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог ліквідатора ТОВ "Земкомерц", оскільки підстави для припинення іпотеки, передбачені статтею 17 Закону України "Про іпотеку", про відмову у вимогах позивача про скасування записів про іпотеку та заборони на майно, оскільки така вимога є похідною.
27. Посилання скаржника на те, що договір іпотеки від 18.08.2008 припинив свою дію, оскільки припинилося основне зобов'язання (кредитний договір) не приймаються Судом до уваги в силу положень статті 300 ГПК України, оскільки обставини припинення основного зобов'язання не були предметом розгляду у даній справі.
28. Доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження.
29. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
31. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, касаційна скарга арбітражного керуючого Сокольвака М.В. підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та ухвала Господарського суду Рівненської області від 21.11.2017 (в частині про визнання договору іпотеки від 18.08.2008 припиненим та скасування записів про проведену державну реєстрацію прав) - залишенню без змін.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Сокольвака М.В. залишити без задоволення.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.11.2017 (в частині про визнання договору іпотеки від 18.08.2008 припиненим та скасування записів про проведену державну реєстрацію прав) у справі № 918/756/13 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді Л. Катеринчук
В. Погребняк