Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.08.2018 року у справі №910/23452/17
Ухвала КГС ВП від 07.05.2019 року у справі №910/23452/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/23452/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - Калінін І.М.,

відповідача - Білобловський С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Преміум"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мальченко А.О., Жук Г.А., Дикунська С.Я.

від 25.06.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обмачівські Зорі"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Преміум"

про визнання договору поруки припиненим

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Обмачівські Зорі" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Преміум" (далі - Відповідач) про визнання припиненим договору поруки №11/КЛ/13-П-3 від 28.05.2013 (далі - Договір поруки) на підставі частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України.

2. Позов мотивовано тим, що без погодження з Позивачем як поручителем збільшено обсяг його відповідальності щодо сплати процентів за користування кредитними коштами шляхом укладення додаткової угоди №10 від 16.06.2017 (далі - Додаткова угода №10) до кредитного договору №11/КЛ/13 від 28.05.2013 (далі - Кредитний договір).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у позові відмовлено.

4. Рішення мотивовано недоведеністю Позивачем порушення його прав у зв'язку з укладенням Додаткової угоди №10, а також збільшення обсягу відповідальності за Договором поруки. За висновком суду першої інстанції, Позивач не спростував надані Відповідачем розрахунки щодо фактичного зменшення обсягу відповідальності Позивача внаслідок укладення Додаткової угоди №10.

5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове рішення про задоволення позову, визнано припиненим Договір поруки.

6. Постанова мотивована тим, що Позивач як поручитель зобов'язався відповідати солідарно з боржником за виконання зобов'язань за Кредитним договором з урахуванням того, що сума основного зобов'язання становила 18000000,00 грн. з терміном нарахування процентів до 1 березня 2016 року включно. Однак Додатковою угодою №10 термін нарахування процентів за Кредитним договором було збільшено, чим збільшено відповідальність Позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга мотивована посиланням на порушення судом апеляційної інстанції вимог статей 2, 7, 11, 13 Господарського процесуального кодексу України через неприйняття до уваги доказів Відповідача, неповне дослідження матеріалів справи, нез'ясування обставин, що мають значення у справі.

9. Відповідач наголошує, що у зв'язку з укладенням Додаткової угоди №10 в сукупності з усіма змінами та доповненнями відбулося зменшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом та скасування усіх штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань за Кредитним договором, тобто відбулось не збільшення, а зменшення розміру відповідальності Позивача.

10. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

11. Відзив мотивований відсутністю в касаційній скарзі обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм матеріального права.

12. На думку Позивача, суд апеляційної інстанції під час розгляду даної справи детально дослідив усі наявні у матеріалах справи докази та обґрунтування, надані сторонами щодо їхніх вимог та заперечень, а також дійшов правильних висновків щодо застосування норм матеріального права.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. За умовами Договору поруки Позивач прийняв на себе зобов'язання перед Відповідачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" (далі - Позичальник) зобов'язань за Кредитним договором та у повному обсязі нести солідарну відповідальність за порушення цих зобов'язань Позичальником.

14. У пункті 2.1 Договору поруки (в редакції договору про внесення змін №1 від 18.03.2015) встановлений обсяг відповідальності Позивача, а саме - порукою забезпечується виконання у повному обсязі всіх зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, у тому числі, але не виключно:

- виконання зобов'язань зі своєчасного повернення Позичальником кредиту в розмірі 18000000,00 грн. не пізніше 1 березня 2016 року;

- зі сплати процентів за користування кредитом щомісячно у розмірі 28% річних у гривнях, 16% річних за користування кредитними коштами у доларах США та євро не пізніше 5-го робочого дня місяця, наступного за місяцем користування кредитом;

- щодо дострокового виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором;

- щодо повернення кредиту Позичальником та виконанні інших зобов'язань у разі розірвання кредитного договору;

- щодо сплати пені за порушення строку повернення кредиту в розмірі 0,05% від суми своєчасно не повернутого кредиту за кожний день прострочення;

- щодо сплати пені за порушення строку сплати процентів в розмірі 0,05% від суми своєчасно не сплачених процентів за кожний день прострочення;

- щодо сплати штрафу за нецільове використання Позичальником кредиту у розмірі 25% від суми кредитних коштів, що були використані Позичальником за нецільовим призначенням;

- щодо сплати штрафу за невиконання Позичальником хоча б одного із зобов'язань, встановлених пп. 4.3.6, пп. 4.3.7, пп. 4.3.11 статті 4 Кредитного договору в розмірі 0,01% від розміру отриманого позичальником кредиту.

15. Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором. Порука за Договором поруки припиняється, якщо Відповідач протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до Позивача, та в інших встановлених законодавством випадках (пункт 5.4 Договору поруки).

16. У пункті 1 Додаткової угоди №10 Відповідач та Позичальник домовились здійснити перерахунок процентів, нарахованих та несплачених за Кредитним договором з 01.04.2016 по 31.05.2017 включно, виходячи з розміру процентної ставки 19,5% річних.

17. Також Додатковою угодою №10 внесено такі зміни до Кредитного договору:

- кінцевий термін остаточного повернення кредиту - 14 червня 2018 року згідно з графіком зменшення ліміту заборгованості;

- за користування кредитними коштами процентна ставка встановлюється в наступних розмірах: 19,5% річних у гривнях, 16,0% річних у доларах США та євро;

- Відповідач не застосовує до Позичальника штрафні санкції, передбачені кредитним договором, та відповідальність передбачену частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України за порушення умов Кредитного договору до дати укладання цієї додаткової угоди. Штрафні санкції за порушення умов Кредитного договору з дати укладення цієї додаткової угоди застосовуються на умовах передбачених Кредитним договором.

18. У наданих Відповідачем на підтвердження його заперечень розрахунках зазначено, що розмір заборгованості Позичальника за Кредитним договором становить: з урахуванням змін відповідно до Додаткової угоди №10 - 26585899,92 грн., а без урахування зазначених змін - 33908946,57 грн. Наведені розрахунки здійснені Відповідачем за період з травня 2013 року по 22 січня 2018 року, тобто включаючи період з 2 березня 2016 року по 22 січня 2018 року.

19. Натомість, за доводами Позивача, станом на 1 березня 2016 року (кінцева дата повернення кредиту) заборгованість Позичальника за Кредитним договором за період з травня 2013 року по лютий 2016 року (включно) становила 18560655,73 грн., у тому числі 18000000,00 грн. основного боргу та 560655,73 грн. заборгованості з процентів.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

20. Цивільний кодекс України

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права…

7) припинення правовідношення.

Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 525. Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання

1. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 546. Види забезпечення виконання зобов'язання

1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 549. Поняття неустойки

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. …

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 553. Договір поруки

1. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

2. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Стаття 554. Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. …

Стаття 559 Припинення поруки

1. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. …

Стаття 598. Підстави припинення зобов'язання

1. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. …

Стаття 626. Поняття та види договору

1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. …

Стаття 629. Обов'язковість договору

1. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 1048. Проценти за договором позики

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. …

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. …

Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником

… 2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. …

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд виходить з того, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і господарського судочинства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання за договором, таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом його визнання на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

22. Водночас Суд враховує, що відповідно до статей 11, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов'язків є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання чи зміна його умов допускається виключно у випадках, встановлених договором або законом.

23. Зокрема, зміна зобов'язання без згоди поручителя передбачена в якості підстави для припинення поруки частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України. Однак з аналізу наведеної правової норми Суд вбачає, що не будь-яка зміна умов забезпечуваного зобов'язання без згоди поручителя призводить до припинення поруки, а лише така, що призвела до збільшення обсягу відповідальності поручителя. У разі ж якщо внаслідок зміни забезпечуваного зобов'язання обсяг відповідальності поручителя зменшився чи залишився незмінним, підстави для припинення поруки відповідно до наведеної правової норми відсутні.

24. Суд погоджується з твердженням про те, що до збільшення відповідальності поручителя можуть призвести зміни основного зобов'язання в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

25. Водночас Суд звертає увагу, що сама лише зміна умов щодо збільшення періоду нарахування процентів за користування кредитом не є достатньою підставою для висновку про збільшення обсягу відповідальності поручителя за таким зобов'язанням в разі наявності одночасної зміни умов щодо процентної ставки за користування кредитом в бік зменшення, зменшення розміру неустойки тощо. У такому випадку фактична наявність чи відсутність збільшення обсягу відповідальності поручителя підлягає встановленню на підставі повного і всебічного з'ясування усіх обставин справи з дослідженням наданих учасниками справи доказів.

26. У зв'язку з викладеним Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про те, що збільшення Додатковою угодою №10 терміну нарахування процентів за кредитним договором більше, ніж на два роки, значно збільшило відповідальність Позивача, адже згідно з встановленими судами обставинами Додатковою угодою №10 внесено зміни до низки інших умов Кредитного договору.

27. При цьому Суд погоджується з доводами Відповідача про відхилення судом апеляційної інстанції без належного обґрунтування наданих Відповідачем на підтвердження його заперечень розрахунків. Так, апеляційний господарський суд по суті не перевірив відповідність чи невідповідність наведених розрахунків фактичним обставинам справи, зазначивши лише про те, що вони здійснені Відповідачем за період з урахуванням періоду з 2 березня 2016 року по 22 січня 2018 року, який не охоплений зобов'язаннями Позивача за Договором поруки.

28. На думку Суду, наведене твердження суду апеляційної інстанції не відповідає положенням статті 554 Цивільного кодексу України та пунктів 2.1, 5.4 Договору поруки щодо солідарної відповідальності Позичальника і Позивача як поручителя перед кредитором щодо усіх зобов'язань за Кредитним договором до повного їх виконання.

29. Разом з тим Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про те, що сума основного зобов'язання за Кредитним договором становить 18000000,00 грн. з терміном нарахування процентів за ним саме до 1 березня 2016 року включно.

30. Зі змісту постанови апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції Суд не вбачає дослідження судами умов Кредитного договору щодо порядку та строку нарахування процентів за користування кредитом (які відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України можуть визначатися за домовленістю сторін), зокрема, у разі прострочення Позичальником повернення кредитних коштів.

31. Однак наведені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору, адже за відсутності встановлення порядку та строку нарахування процентів за користування кредитом передчасними є будь-які висновки щодо обсягу відповідальності Позивача як поручителя за Договором поруки, а відтак і щодо наявності чи відсутності збільшення цього обсягу у зв'язку з укладенням Додаткової угоди №10.

32. У зв'язку з викладеним Суд вважає такими, що не засновані на належному встановленні усіх суттєвих обставин у справі, висновки як суду апеляційної інстанції про збільшення обсягу відповідальності Позивача внаслідок укладення Додаткової угоди №10, так і суду першої інстанції про зменшення такого обсягу. Водночас відповідно до встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи суд касаційної інстанції не наділений правом встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

34. Відтак рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

35. Касаційна скарга Відповідача підлягає задоволенню частково.

36. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене та на підставі належних доказів з'ясувати обставини щодо: обсягу відповідальності Позивача як поручителя за Договором поруки з урахуванням порядку та строку нарахування процентів за користування кредитом за Кредитним договором; наявності чи відсутності збільшення зазначеного обсягу відповідальності внаслідок укладення Додаткової угоди №10 з урахуванням зміни сторонами строку нарахування процентів, розміру процентної ставки та порядку застосування неустойки.

Судові витрати

37. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Судом не здійснюється.

Висновки про правильне застосування норм права

38. З аналізу частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України вбачається, що не будь-яка зміна умов забезпечуваного зобов'язання без згоди поручителя призводить до припинення поруки, а лише така, що призвела до збільшення обсягу відповідальності поручителя. У разі ж якщо внаслідок зміни забезпечуваного зобов'язання обсяг відповідальності поручителя зменшився чи залишився незмінним, підстави для припинення поруки відповідно до наведеної правової норми відсутні.

39. До збільшення відповідальності поручителя можуть призвести зміни основного зобов'язання в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

40. Водночас сама лише зміна умов щодо збільшення періоду нарахування процентів за користування кредитом не є достатньою підставою для висновку про збільшення обсягу відповідальності поручителя за таким зобов'язанням в разі наявності одночасної зміни умов щодо розміру процентної ставки за користування кредитом в бік зменшення, зменшення розміру неустойки тощо. У такому випадку фактична наявність чи відсутність збільшення обсягу відповідальності поручителя підлягає встановленню на підставі повного і всебічного з'ясування усіх обставин справи з дослідженням наданих учасниками справи доказів.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Преміум" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 у справі №910/23452/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

І.Ткач