Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.07.2019 року у справі №915/538/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/538/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Могил С. К.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход Солар"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 (суддів: Принцевська Н. М., Разюк Г. П., Ярош А. І.) і ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2019 (суддя: Алексєєв А. П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход Солар"

про стягнення 6 886 833,61 доларів США та 2 124 397,49 гривень,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову

1.1. У березні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" (далі - ТОВ "ФК "Веста") подало до Господарського суду Миколаївської області заяву про застосування заходів забезпечення позову, в якій просило з метою забезпечення майбутнього позову в межах суми стягнення - 6 886 833,61 дол. США та 2 124 397,49 грн., накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Восход Солар" (далі - ТОВ "Восход Солар") рахунках у банківських установах.

1.2. Заява про вжиття заходів забезпечення майбутнього позову обґрунтована невиконанням відповідачем зобов`язання з повернення кредиту та процентів за користування кредитом за кредитним договором №1107/01 від 07.11.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив- Банк" (далі - ПАТ "КБ "Актив-Банк") та ТОВ "Восход Солар" (позичальник), за яким право вимоги банку до позичальника набуто ТОВ "ФК "Веста". У зв`язку з добровільним невиконанням вимог заявника, ТОВ "ФК "Веста" має намір звернутися до суду з позовом до ТОВ "Восход Солар" про стягнення відсотків за користування кредитними коштами та пені (сума стягнення 6 886 833,61 дол США та 2 124 397, 49 грн). Заявник вважає, що невжиття таких заходів як накладення арешту на грошові кошти в межах суми, яка буде заявлена у позові, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у випадку задоволення позову. Крім того, заявником зазначено, що кредитний договір не був забезпечений нерухомим майном відповідача, а на рухоме майно, яким забезпечувався кредит, у зв`язку з недобросовісними діями відповідача, неможливо буде звернути стягнення. Предмет застави, а саме фотогальванічні елементи без згоди первісного заставодержателя ПАТ "КБ "Актив Банк" було змонтовано ТОВ "Восход Солар" в сонячні панелі, що включені до складу діючої сонячної електростанції. У зв`язку із цим точно ідентифікувати фотогальванічні елементи шляхом виокремлення їх у натурі та реалізації окремо від СЕС для задоволення вимог заставодержателя ТОВ "ФК "Веста" є неможливим. Посилаючись на наведені обставини, заявник зазначав, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить поновлення його порушених прав та законних інтересів, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2019 заяву ТОВ "ФК "Веста" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Накладено арешт в межах суми стягнення - 6 886 833,61 дол. США та 2 124 397,49 грн. на грошові кошти, які обліковуються на належних ТОВ "Восход Солар" рахунках в установах банків. Зобов`язано ТОВ "ФК "Веста" з метою відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в сумі 50000,00 грн (зустрічне забезпечення) до 27.03.2019.

2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2019 залишено без змін.

2.3. Приймаючи рішення, господарські суди виходили, зокрема, з того, що обраний заявником захід забезпечення майбутнього позову є адекватним і безпосередньо пов`язаним із предметом позову. Наведені заявником у заяві про забезпечення позову факти та обставини в їх сукупності свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, тому вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача є гарантією реального виконання рішення суду та не порушують права відповідача щодо володіння та користування майном, оскільки такі заходи не породжують юридичних наслідків для списання коштів з рахунків відповідача до моменту набрання рішенням у цій справі законної сили та виникнення у відповідача обов`язку його виконання. Крім того, ТОВ "Восход Соляр" є відповідачем у інших справах про стягнення грошових коштів у значних розмірах.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 і ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2019, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ТОВ "Восход Солар" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2019 у справі № 915/538/19, відмовити ТОВ "ФК "Веста" у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

3.2. На думку скаржника, постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 і ухвала Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2019 винесені з порушенням норм процесуального права, а саме статей 2, 13, 14, 15, 74, 76, 86, 136, 137, 140, 269, 282, 234, 236, 282 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник наголошує на тому, що оскаржувані судові рішення не містять посилань на докази і мотиви, на основі яких суди дійшли висновку про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Апеляційний суд, на думку скаржника, не надав оцінки доводам скаржника і не дослідив наданих скаржником доказів, не навів мотивів їх відхилення, а також вийшов за межі апеляційного розгляду.

3.3. ТОВ "ФК "Веста" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "Восход", в якій просить касаційну скаргу ТОВ "Восход Солар" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 залишити без змін. При цьому, заявник посилається на те, що ТОВ "Восход Солар" має значну заборгованість за кредитним договором. У зв`язку з недобросовісними діями відповідача існує ризик утруднення в майбутньому виконання судового рішення. Зокрема, на думку ТОВ "ФК "Веста", позивач позбавлений можливості задовольнити свої вимоги за кредитним договором в інший спосіб, аніж стягнення на грошові кошти відповідача, оскільки звернення стягнення на заставне майно та майнові права, які забезпечували кредитний договір, є неможливим. Окрім того, ТОВ "Восход Солар" вчиняє ряд дій, спрямованих на виведення всіх грошових коштів з компанії шляхом ініціювання судових справ про стягнення коштів з пов`язаними юридичними особами, після накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Восход Солар" в обхід арешту відкриває нові банківські рахунки, на які надходять кошти від Державного підприємства "Енергоринок" і одразу за розпорядженням ТОВ "Восход Солар" ці кошти перераховуються на користь третіх осіб.

3.4. Крім того, ТОВ "ФК "Веста" заявило клопотання здійснювати розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, яке не підлягає задоволенню з огляду на частину 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2019 (колегія суддів: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Зуєв В. А.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Восход Солар" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі № 915/538/19.

Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 16.07.2019 № 29.3-02/1360 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 915/538/19 у зв`язку із відпусткою судді Дроботової Т.Б.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.07.2019 визначено склад колегії суддів у справі № 915/856/18: головуючий - Багай Н. О., судді: Зуєв В. А., Могил С.К.

4.2. Переглянувши оскаржені у справі постанову та ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

4.3. Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2019 була прийнята за результатами розгляду заяви ТОВ "ФК "Веста" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.

4.4. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

4.5. Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

4.6. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

4.7. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

У позовному провадженні під час накладення арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати арештовані кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

4.8. Верховний Суд вважає, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2019, з висновками якої погодився суд апеляційної інстанції, про вжиття заходів до забезпечення позову та аргументація, викладена у ній, відповідають наведеним вимогам.

Як убачається із матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2019, предметом судового розгляду у справі буде вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1107/01 від 07.11.2012, а саме стягнення відсотків за користування кредитними коштами та пені, яка нарахована з 22.06.2015 в сумі 6 886 833, 61 дол. США і 2 124 397, 49 грн.

4.9. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із доведеності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного заходу забезпечення позову, та зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову майнового характеру. Суди, перевіривши наведені позивачем у заяві про забезпечення позову факти та обставини, дійшли висновку про наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача і ймовірність ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову при невжитті цих заходів.

4.10. Разом із тим, попередні судові інстанції з`ясували, що вжиті заходи забезпечення позову не призводять до зупинення господарської діяльності відповідача та не є порушенням прав відповідача щодо володіння та користування своїм майном, оскільки такі заходи не породжують юридичних наслідків для списання коштів з рахунків відповідача до моменту набрання законної сили рішенням у цій справі та виникнення у відповідача обов`язку його виконання.

Також господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що з огляду на ціну позову та предмет позовних вимог, застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на кошти відповідача є адекватним та співмірним.

4.11. Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення позову у наведеному випадку. Так, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2019 р. у справі № 915/538/19 з метою забезпечення відшкодування майбутніх збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, зобов`язано ТОВ "ФК "Веста" внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в сумі 50 000, 00 грн., про що надати документи суду до 27.03.2019.

4.12. Таким чином, колегія суддів вважає, що вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для скасування оскаржених судових рішень і задоволення касаційної скарги.

4.13. При аналізі доводів скаржника щодо змісту рішення суду апеляційної інстанції Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні "Трофимчук проти України" зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення від 28.10.2010, заява № 4241/03).

4.14. Доводи скаржника про необґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції з посиланням на неповне дослідження та оцінку доказів, поданих до суду апеляційної інстанції, не можуть бути підставою для скасування оскаржених судових рішень, оскільки судом долучено до матеріалів справи ухвалу Київського апеляційного суду від 12.04.2019 у справі № 757/9093/19к та надано їй оцінку в сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи. Крім того, за змістом частини 2 статті 309 Господарського процесуального кодексу України зазначені обставини не є достатньою підставою для скасування правильних по суті і законних судових рішень у справі з одних лише формальних міркувань.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.03.2008, заява № 3236/03 ).

Відтак, наведені ТОВ "Восход Солар" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими судами обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені господарськими судами, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход Солар" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 і ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2019 у справі № 915/538/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

С. К. Могил