ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 927/1601/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-2006"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024

у справі № 927/1601/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-2006"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз"

про стягнення 2 809 273,83 грн,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (далі - ТОВ "Чернігівгаз збут"; позивач) звернулось до господарського суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-2006" (далі - ТОВ "Агроресурс-2006"; відповідач) 2 809 273,83 грн, з яких 2 594 470,52 грн - основний борг, 28 835,00 грн - 3% річних, 185 968,31 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 29.01.2020 № 41DP147-1081-20 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - договір постачання природного газу) за період з травня 2021 року по грудень 2021 року.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2024 (суддя - А.В. Романенко) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Агроресурс - 2006" на користь ТОВ "Чернігівгаз Збут" 2 594 470,52 грн основного боргу, 28 835,00 грн 3% річних, 185 968,31 грн інфляційних втрат та судовий збір.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 (головуючий суддя - В.А. Корсак, судді - О.О. Євсіков, С.О. Алданова) зупинено провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агроресурс-2006" (з урахуванням доповнень до апеляційної скарги) на рішення суду першої інстанції до набрання законної сили рішенням у справі № 927/1369/23 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024, ТОВ "Агроресурс-2006" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі скаржник посилається на абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

На думку скаржника, предметом позову у справі № 927/1601/23 є стягнення з ТОВ "Агроресурс - 2006" 2 809 273,83 грн за спожитий та неоплачений природній газ за договором постачання природного газу, а у справі № 927/1369/23 - скасування оперативно-господарської санкції у вигляді акта про донарахування природнього газу у кількості 65 880,31 куб. м, складеного комісією АТ "Чернігівгаз". Стверджує, що донарахований у грудні 2021 року ТОВ "Агроресурс-2006" об`єм газу є оперативно-господарською санкцією за порушення Кодексу газорозподільчих систем (далі - Кодекс ГТС), а не заборгованістю перед ТОВ "Чернігівгаз збут" за відповідним договором.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2024 відкрито провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агроресурс - 2006" на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 07.01.2025.

До Верховного Суду від ТОВ "Чернігівгаз збут" надійшли письмові пояснення, в яких останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін. Посилається, серед іншого, на те, що результати розгляду справи № 927/1369/23 вплинуть на визначення розміру грошових вимог у справі № 927/1601/23, розрахованих згідно з даними АТ "Чернігівгаз" на підставі рішення комісії по розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими по АТ "Чернігівгаз", оформленого протоколом від 30.12.2021 № 128 (далі - рішення комісії № 128) та які розміщені на інформаційній платформі оператора ГРМ - АТ "Чернігівгаз". Просить врахувати і те, що 31.10.2024 у справі № 927/1369/23 Господарським судом Чернігівської області ухвалено рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агроресурс-2006" до АТ "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" про скасування рішення комісії № 128, яким донараховано об`єм розподіленого (спожитого) природного газу ТОВ "Агроресурс-2006" відповідно до акта про порушення від 06.12.2021 № CN000618 згідно з Кодексом ГТС, відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 21.04.2025 було поновлено провадження у справі № 927/1601/23 за касаційною скаргою ТОВ "Агроресурс-2006" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024, яке зупинялося згідно з ухвалою суду від 24.01.2025 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/13175/23.

З метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи Верховний Суд дійшов висновку про розгляд справи № 927/1601/23 у розумний строк у розумінні положень ст. 114 ГПК України, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржуване судове рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 ГПК України серед основних завдань господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи (п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів господарського судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення. Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2025 у справі № 910/13175/23).

У господарському процесі підстави зупинення провадження регламентовані ст. ст. 227 228 ГПК України. Так, законодавець у ст. 227 ГПК України закріпив норму, відповідно до якої суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Здійснюючи аналіз п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, Верховний Суд неодноразово формував висновок щодо його застосування, а саме такий:

- під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі (див. постанови Верховного Суду від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, від 22.03.2024 у справі № 917/227/23, від 06.04.2023 у справі № 921/704/20, від 05.03.2025 у справі № 910/3334/21 та інші); за приписами вказаного п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (див. п. 38 постанови Верховного Суду від 07.08.2024 у справі № 920/481/23);

- вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення судом іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду вказаної справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову (див. постанову Верховного Суду від 22.01.2024 у справі № 904/1282/22);

- зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження. Провадження у справі необхідно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (див. постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19, від 05.08.2024 у справі № 911/3333/23);

- необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (див. постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18, від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18).

Як вже зазначалось, предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за договором постачання природного газу, 3 % річних і інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Зупиняючи провадження у справі № 927/1601/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 927/1369/23, суд апеляційної інстанції виходив із пов`язаності цих справ. Зазначив, що розгляд позовних вимог про скасування рішення комісії № 128 впливає на визначення розміру спірних грошових коштів (справа № 927/1601/23), нарахованих на підставі цього рішення, яке є предметом оскарження у справі № 927/1369/23. Врахував, що при вирішенні цього спору суд першої інстанції взяв до уваги обставини, встановлені судами у справі № 927/1369/23, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Водночас, перевіривши доводи касаційної скарги, здійснивши аналіз оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний господарський суд не звернув уваги на те, що ухвалюючи рішення у цій справі № 927/1601/23, суд першої інстанції встановив такі обставини як: наявність договірних відносин, зміст прав і обов`язків сторін за договором постачання природного газу, в тому числі строки та порядок оплати за природній газ, обсяг та вартість переданого газу, факт часткової оплати, здійсненої відповідачем. Суд апеляційної інстанції у оскаржуваній ухвалі не навів аргументованих і переконливих мотивів, з яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи № 927/1601/23 до набрання законної сили рішенням у справі № 927/1369/23, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, а також неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції відповідно до викладених у ньому висновків з огляду на норму ст. 269 ГПК України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що сама по собі пов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 927/1369/23, апеляційний господарський суд у цій справі має достатньо правових підстав для перегляду рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку і вирішення цього спору за наявними у справі документами. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи (див. також постанову Верховного Суду від 20.06.2024 у справі № 905/1135/23).

Отже, вбачається, що апеляційний господарський суд постановив ухвалу з порушенням приписів п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (див. також постанову Верховного Суду від 20.09.2024 у справі № 925/833/23).

Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів, наведених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 14 ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300 301 304 308 310 314 315 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-2006" задовольнити.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 у справі № 927/1601/23 скасувати.

Справу № 927/1601/23 передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Волковицька Н. О.

Случ О. В.