ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/5425/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018

(головуючий суддя Разіна Т.І., судді Тищенко А.І., Скрипка І.М.)

у справі № 910/5425/18 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про визнання недійсним договору в частині,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" (далі - ТОВ "Сумигаз збут") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") про визнання частково недійсним пункту 6.1 договору №17-244-Н купівлі-продажу природного газу від 18.04.2017, укладеного між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Сумигаз збут", а саме визнати недійсним:

- текст пункту 6.1 договору абзацу 3: "... і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують 5 денний строк";

- текст пункту 6.1 договору абз. 6 повністю: "Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві акт звіряння пізніше 25 числа (включено) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газу, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватися в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів, що відраховуюся з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 (Офіційний вісник України, 2005 р. № 2, ст. 88), має бути здійснений до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк".

- текст пункту 6.1 договору абз. 7 повністю: "Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком, і після спливу 90-денного строку, передбаченого абзацом третім цього пункту".

- текст пункту 6.1 договору абз. 8 повністю: "Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень відповідно до Порядку не змінює строків та умов розрахунків за цим договором".

1.2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Сумигаз збут" посилається на те, що умови договору, які передбачають здійснення остаточного розрахунку з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, укладені під впливом тяжкої обставини, оскільки фінансування державою підписаних усіма сторонами спільних протокольних рішень, яке проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, здійснюється із затриманням до 12 місяців. Оскільки позивач є суб'єктом господарювання, основним видом діяльності якого є діяльність з постачання природного газу у тому числі надання населенню, бюджетним установам та організаціям, промисловим підприємствам, а також іншим юридичним особам послуг з постачання природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ, для уникнення негативних наслідків для побутових споживачів ТОВ "Сумигаз збут" уклало договір з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на купівлю-продаж природного газу тільки 18 квітня 2017 року на раніше запропонованих умовах остаточного розрахунку з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу та іншими вкрай невигідними умовами щодо порядку розрахунків. Укладенням договору купівлі-продажу природного газу для потреб населення в редакції, що існує на сьогоднішній день, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" змусив саме ТОВ "Сумигаз збут" взяти на себе відповідальність за своєчасність розрахунків бюджету за пільги і субсидії. У даному випадку ПАТ "НАК "Нафтогаз України" фактично переклав на ТОВ "Сумигаз збут" відповідальність за виконання бюджету в частині своєчасних виплат пільг і субсидій, за дії Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики та Державного казначейства, на які ТОВ "Сумигаз збут" ніяким чином не може вплинути.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції

2.1. 17 липня 2018 року рішенням Господарського суду міста Києва у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.2. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ "Сумигаз збут" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.3. 19.11.2018 від ТОВ "Сумигаз збут" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/5425/18 до набрання законної сили рішення у справі №826/9959/18 Окружного адміністративного суду міста Києва.

Подане клопотання про зупинення провадження у справі №910/5425/18 мотивоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" 26.06.2018 звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №853 "Про внесення змін до пункту 20 примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу з постачальниками природного газу зі спеціальними обов'язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій".

2.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 клопотання ТОВ "Сумигаз збут" про зупинення провадження у справі №910/5425/18 задоволено. Апеляційне провадження у справі № 910/5425/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/9959/18 Окружного адміністративного суду міста Києва.

2.5. Ухвала суду апеляційної інстанції від 19.12.2018 мотивована таким.

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №826/9959/18 про визнання протиправною та скасування з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №853 "Про внесення змін до пункту 20 примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов'язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій".

При цьому, предметом даного спору є вимога ТОВ "Сумигаз збут" про визнання частково недійсним пункту 6.1 договору №17-244-Н купівлі-продажу природного газу від 18.04.2017, укладеного з ПАТ "НАК "Нафтогаз України", положення якого повністю відображають зміст порядку розрахунків, що визначений примірним договором купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов'язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №444) з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №853.

Відтак, справа №910/5425/18 є пов'язаною зі справою №826/9959/18, яка розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва, оскільки, при розгляді справи №826/9959/18 буде вирішено питання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №853, що має суттєве значення для розгляду даної справи, та у свою чергу рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/9959/18 суттєво впливає на рішення в даній справі.

З огляду на те, що спір про визнання протиправною та скасування з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №853 відноситься до спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, апеляційний господарський суд не може розглянути справу №910/5425/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/9959/18 через обмеженість своєї юрисдикції. Апеляційне провадження у зв'язку з цим зупинено.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду про зупинення провадження у справі №910/5425/18 від 19.12.2018 скасувати, а справу направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду по суті.

3.2. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" стверджує, що господарський суд апеляційної інстанції прийняв ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 203, 215, 217 ЦК України та ст.ст. 73, 74, 77, 227 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

3.2.1. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що матеріали справи містять інформацію про відсутність спору щодо предмету доказування у справі, а саме дії, які вчиняв позивач у вигляді оплати та підписання актів-приймання передачі за спожитий природний газ за спірним договором свідчать про схвалення та прийняття правочину до виконання, а тому підстав для визнання його недійсним в частині, що стосуються остаточного розрахунку, відсутні. Крім того, скаржник стверджує, що судом не було прийнято до уваги, що договір №17-244-Н купівлі-продажу природного газу від 18.04.2017 не є типовим і при його укладанні ТОВ "Сумигаз збут" не заперечував проти умов пункту 6.1, тобто сторони дійшли згоди з усіх його умов.

Отже, матеріали справи містять усі необхідні докази для прийняття рішення по суті, а зупинення апеляційного провадження у справі є необґрунтованим та призводить до затягування строків розгляду справи.

3.2.2. Крім того, судом апеляційної інстанції в порушення ч. 1 ст. 227 ГПК України не зазначено об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі №910/5425/18.

3.2.3. Враховуючи зазначене, суд помилково постановив ухвалу про зупинення провадження у справі №910/5425/18 встановивши, що дана справа є пов'язаною зі справою №826/9959/18, яка розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва.

3.3. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

3.3.1. На думку позивача, апеляційний господарський суд при винесенні ухвали дійшов правильного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №910/5425/18 до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/9959/18.

3.3.2. Так, встановити питання відповідності постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №853 вимогам чинного законодавства Північний апеляційний господарський суд не мав можливості через обмеженість своєї юрисдикції, тоді як справа №910/5425/18 є пов'язаною зі справою № 826/9959/18 та має суттєве значення для розгляду даної справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду про зупинення апеляційного провадження у справі №910/5425/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/9959/18 Окружного адміністративного суду міста Києва.

4.2.2. Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

4.2.3. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

4.2.4. Верховний Суд вбачає, що зупиняючи провадження у справі, апеляційний господарський суд виходив з того, що предметом даного спору є вимога позивача про визнання частково недійсним пункту 6.1 договору №17-244-Н купівлі-продажу природного газу від 18.04.2017, положення якого повністю відображають зміст порядку розрахунків, що визначений примірним договором купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов'язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №444 з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №853. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, дана справа є пов'язаною зі справою №826/9959/18, яка розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва, оскільки при розгляді справи №826/9959/18 буде вирішено питання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №853, що має суттєве значення для розгляду даної справи, та у свою чергу рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/9959/18 суттєво впливає на результат вирішення цієї справи.

4.2.5. Водночас суд апеляційної інстанції під час винесення ухвали, що оскаржується, обмежився встановленням факту пов'язаності справи №826/9959/18 з даною справою. Між тим для правильного застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України він мав встановити саме неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої, тоді як таких відомостей ухвала не містить.

4.2.6. При цьому апеляційний господарський суд залишив поза увагою те, що:

- постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №853, яка є предметом оскарження за адміністративним позовом у справі №826/9959/18, була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема, укладення договору №17-244-Н купівлі-продажу природного газу від 18.04.2017 та прийняття 16.07.2018 місцевим господарським судом рішення у даній справі;

- апеляційний перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 з урахуванням обставин, встановлених у справі №826/9959/18, фактично призвів би до перегляду справи по суті, виходячи з інших фактичних та правових підстав, що є недопустимим на стадії апеляційного провадження відповідно до вимог ГПК України.

Отже, сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду адміністративної справи, апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №910/5425/18.

4.2.7. Відповідно до ст. 269 ГПК України обов'язком суду апеляційної інстанції є перевірка законності та обґрунтованості прийнятого місцевим судом рішення зі справи, тоді як подальше визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №853 "Про внесення змін до пункту 20 Примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов'язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій" та можливе набрання цим рішенням суду законної сили (у разі настання такої обставини) може бути підставою лише для перегляду судових рішень з даної справи за нововиявленими обставинами.

Отже, не звернувши уваги на наведені обставини, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, порушивши при цьому приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

4.2.8. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи наведені вище обставини Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи, які викладені у касаційній скарзі, та не погоджується з аргументами позивача, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Верховний Суд вважає помилковим висновок господарського суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №826/9959/18, в якій вирішується питання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №853. Верховний Суд дійшов висновку, що розгляд справи №826/9959/18 не є перешкодою для встановлення, з урахуванням вимог ст. 74 ГПК України, суттєвих обставин у даній справі під час її розгляду господарським судом.

5.2. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Частиною 6 ст. 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

5.3. Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, у зв'язку з чим ухвала Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 відповідно до ст. 310 ГПК України підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

6. Судові витрати

6.1. Відповідно до ст. 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 ст. 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа передається для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі №910/5425/18 скасувати. Справу №910/5425/18 передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко