ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №415/760/17

адміністративне провадження №К/9901/21815/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №415/760/17

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 8 травня 2017 року, ухвалену головуючим суддею Чернобривко Л.Б., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В.,Чебанова О.О.,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області щодо відмови у зарахуванні часу його роботи на підземних роботах з повним робочим днем на шахті ім.. газети «Ворошиловградська правда» з 23.06.1980 по 13.10.1980, 03.02.1981 по 20.04.1981, з 29.07.1981 по 15.10.1981, з 26.12.1983 по 20.08.1985, з 08.07.1986 по 23.09.1986 за Списком № 1 та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 8 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, позов задоволено частково.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Лисичанську Луганської області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи на підземних роботах з повним робочим днем на шахті ім. газети «Ворошиловградська правда» з 23.06.1980 по 13.10.1980, з 03.02.1981 по 20.04.1981, з 29.07.1981 по 15.10.1981, з 26.12.1983 по 20.08.1985 за Списком № 1 та вирішити питання щодо призначення йому пенсії на пільгових умовах.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суди встановили, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 27.12.2016 звернувся з заявою до УПФУ в місті Лисичанську Луганської області щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області листом від 04.01.2017 запропонувало надати додаткові документи для підтвердження пільгового стажу, а саме: завірені копії особистих краток, наказів про прийом на роботу, переведення на іншу роботу та звільнення з роботи.

Відповідач, в обґрунтування вказаного листа зазначив про неможливість проведення перевірки достовірності документів про пільговий стаж, а саме відомостей, зазначених у поданій позивачем довідці ДП «Антрацит» №772 від 12.11.2014, оскільки підприємство знаходиться на території АТО.

Задовольняючи частково позов, суди дійшли висновку про те, що наданими позивачем документами підтверджується пільговий стаж роботи позивача на шахті, а тому вимоги Пенсійного органу щодо надання до уточнюючої довідки завірених копій особистих карток, наказів про прийом на роботу, переведення на іншу роботи та звільнення, є необґрунтованими та безпідставними.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про пенсійне забезпечення», «;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.

Відповідно до положень п.16 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно зі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затвердженим КМУ, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Професія позивача - «електрослюсарі підземні» включено до списку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року N 202, робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Судами попередніх інстанцій досліджено трудову книжку серії НОМЕР_1, видану на ім'я ОСОБА_1 28.08.1981, відповідно до записів якої позивач:

- з 23.06.1980 по 13.10.1980 працював у Шахтоуправлінні ім. газети «Ворошиловградська правда» горноробочим очисного забою 5 розрядку з повним робочим днем під землею для проходження виробничої практики, підстава прийм. зап. від 18.06.1980 та звільнений 13.10.1980 у зв'язку з закінченням виробничої практики. Підстава зв. зап. № 37 від 14.10.1980;

- з 03.02.1981 по 20.04.1981 працював у Шахтоуправлінні ім.Газети «Ворошиловградська правда» горноробочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею для проходження виробничої практики . Підстава прийм.зап. від 02.02.1981, розрахунок виданий у зв'язку з закінченням виробничої практики , зв. зап № 21 від 20.04.1981; з 29.07.1981 по 15.10.1981 працював у Шахтоуправлінні ім. газети «Ворошиловградська правда» гірничим майстром з повним робочим днем під землею, наказ № 82/к від 08.08.1981. Звільнений у зв'язку з призовом до лав армії, наказ № 109/к від 13.10.1981;

- з 26.12.1983 по 20.08.1985 працював у Шахтоуправлінні ім. газети «Ворошиловградська правда» гірничим майстром з повним робочим днем під землею, наказ № 265/к від 26.12.1983, звільнений у зв'язку з вступом до навчального закладу, наказ № 154/к від 21.08.1985.

Судами також досліджено історичну довідку від 12.11.2014 року № 773, згідно з якою з 01.12.2006 архів шахти «Центральна» (1943-1996р.р) та ім.Газети «Луганская правда» (1943-1997р.р.) переданий в ДП «Антрацит» на підставі наказу МУП України № 422 від 03.08.2006.

З копій особистих карток, виписаних на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що він працював на підприємстві з 23.06.1980 по 13.10.1980 та з 29.07.1981 по 15.10.1981. Робота в Шахтоуправлінні ім.. газети «Ворошиловградська правда» підтверджується копіями наказів, копіями довідок про заробітну плату від 19.08.2015 №№ 1280, 1281.

Отже, дослідженими судами доказами встановлено, що надана позивачем довідка ДП «Антрацит» від 12.11.2014 №772 містить усі реквізити, передбачені п.20 Порядку №637, зокрема відомості про підстави її видачі: особова картка ф. Т-2, особові рахунки по з/п, табеля спуску-виїзду у шахти, накази про прийом-звільнення, техпроцес з видобутку вугілля, довідник ЕТКС, протокол на вислугу років, тобто відомості про первинні документи, на підставі яких вона видана.

Таким чином, висновки судів про наявність підстав для зарахування ОСОБА_1 періоди роботи на підземних роботах з повним робочим днем на шахті ім. газети «Ворошиловградська правда» з 23.06.1980 по 13.10.1980, з 03.02.1981 по 20.04.1981, з 29.07.1981 по 15.10.1981, з 26.12.1983 по 20.08.1985 є вірними, оскільки підтверджено наданими позивачем документами.

У зв'язку з наведеним, суди дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність дій Пенсійного органу щодо витребовування у позивача первинних документів, на підставі яких ДП «Антрацит» видало довідку №772 від 12.11.2014, оскільки надання таких документів пенсіонером не передбачено нормами чинного законодавства України.

Посилання заявника касаційної скарги на неможливість перевірити достовірність виданої підприємством довідки через не перереєстрацію підприємства на території підконтрольній українській владі, Суд до уваги не приймає, оскільки, такі обставини не є підставою для позбавлення позивача права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 за наявності у нього необхідного загального і спеціального стажу.

Оцінюючи наведені скаржником аргументи, Суд виходить з такого, що всі доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Суди ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустивши порушень норм процесуального права, тому у відповідності до статті 350 КАС України касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 8 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі №415/760/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду