Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.05.2018 року у справі №810/3530/17
Постанова КАС ВП від 08.05.2023 року у справі №810/3530/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 810/3530/17

адміністративне провадження № К/9901/49184/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 (головуючий суддя Бєлова Л. В., судді Безименна Н. В., Кучма А. Ю.)

у справі № 810/3530/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс ЛТД"

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

19.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс ЛТД" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2017 №0025991413, №0026011413, №0026001413.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем 18.01.2018 подано апеляційну скаргу.

29.01.2018 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.

15.02.2018 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду продовжено строк усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів з дня вручення даної ухвали (вручено 19.02.2018).

26.02.2018 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду зазначену апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області повернуто відповідачу у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

27.02.2018 відповідачем вдруге подано апеляційну скаргу на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2017.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху.

Ухвалу мотивовано тим, що відповідачем не обґрунтовано пропуск строку апеляційного оскарження постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2017, не надано оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку у розмірі 142
412,42 грн за подання даної апеляційної скарги, оскільки судовий збір сплачується за подання кожної апеляційної скарги окремо.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

26.04.2018 Головне управління ДФС у Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі № 810/3530/17, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що при поданні апеляційної скарги вперше скаржником дотримано строків на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу повернуто апелянту 26.02.2018, фактично в межах строків, наданих судом на усунення недоліків. Вдруге апеляційну скаргу подано 27.02.2018, тобто невідкладно, наступного дня після отримання інформації про повернення первісної апеляційної скарги ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
26.02.2018. До апеляційної скарги було додано оригінал платіжного доручення від
19.02.2017 №151 про сплату судового збору у розмірі 142 412,42 грн, заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять імперативних застережень щодо необхідності сплати судового збору за кожну апеляційну скаргу окремо, апеляційна скарга подана повторно у тій же справі, з тією ж ціною позову, тому у даному випадку висновки суду апеляційної інстанції є безпідставними та такими, що суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якому заперечував проти задоволення вимог касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Київським апеляційним адміністративним судом в ухвалах від 14.03.2018 та від
28.03.2018 встановлено, що до апеляційної скарги долучено платіжне доручення №151 від 19.02.2018 про сплату судового збору у розмірі 142 412,42 грн.

Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (у редакції чинній на час подання апеляційної скарги) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подані позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Так, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року становить 142 412,42
грн (1.5% від 6 329 441 грн)*150%).

Отже, Головним управлінням ДФС у Київській області судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено відповідно до положень ~law11~, у розмірі та у спосіб, встановлені ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2018.

Колегія суддів зауважує, що в оскаржуваній ухвалі від 28.03.2018 суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що судовий збір сплачується за подання кожної апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 не було вирішено питання щодо повернення судового збору, сплаченого Головним управлінням ДФС у Київській області, відтак сплачений у сумі 142 412,42 грн за подання апеляційної скарги у справі №810/3530/17 судовий збір продовжує залишатись зарахованим до спеціального фонду Державного бюджету України.

Кодекс адміністративного судочинства України та Закон України "Про судовий збір" не містять норми, яка б встановлювала обов'язок повторної сплати судового збору за подання апеляційної скарги, якщо первинну апеляційну скаргу було повернуто, однак судовий збір при цьому не повертався.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ~law13~ судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених ~law14~. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з приписами ~law15~ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до ~law16~).

Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.7. Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху, визначив, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення має містити "Судовий збір", "Київський апеляційний адміністративний суд" "Головне управління ДФС у Київській області", "справа №810/3530/17". Отже, суд може ідентифікувати інформацію про платіж за номером справи.

Щодо доводів скаржника про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, колегія суддів зазначає таке.

За правилами пункту 13 частини 1 Розділу 7 "ПЕРЕ10 ІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 прийнята в порядку письмового провадження.

У матеріалах справи міститься зворотнє повідомлення, котре підтверджує факт отримання копії постанови Київського окружного адміністративного суду від
14.12.2017 відповідачем 09.01.2018 (а. с. 42 Т.5).

Вперше апеляційну скаргу Головним управлінням ДФС у Київській області подано
18.01.2018, тобто з дотриманням строків на апеляційне оскарження.

Вдруге апеляційну скаргу відповідачем подано 27.02.2018 - наступного дня після прийняття Київським апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги.

Частинами 1 та 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Головним управлінням ДФС у Київській області повторно подано апеляційну скаргу у найкоротший термін, без зволікання, є підстави вважати, що строк апеляційного оскарження ним був пропущений з поважних причин.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З урахуванням вищевикладеного керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі №810/3530/17 скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ. А. Васильєва С. С. Пасічник В. П. Юрченко