Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.02.2019 року у справі №826/10440/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року

м. Київ

справа №826/10440/17

адміністративне провадження № К/9901/3821/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів: Загороднюка А. Г., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у складі: головуючого - судді Ключковича В. Ю., суддів Ганечко О. М., Сорочка Є. О.),

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просила:

визнати неправомірним та скасувати наказ №648/5 від 22.02.2017 прийнятий Міністерством юстиції України про часткове задоволення скарги Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.10.2016, а саме, анулювання доступу державного реєстратора комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

виконання скасування наказу №648/5 від 22.02.2017 покласти на державне підприємство "Національні інформаційні системи".

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що висновок відповідача про порушення нею, п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: не здійснення перевірки відповідності поданої довідки вимогам законодавства при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності - не відповідає обставинам справи.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Вказане судове рішення обґрунтовувалось тим, що позивачем відкрито розділ на житловий будинок загальною площею 147,2 кв. м., житловою площею 50,1 кв. м. відповідно до технічного паспорту, натомість відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту від 17.08.2016 №КС142162300392 прийнято в експлуатацію індивідуальний двоповерховий будинок загальною площею 293,1 кв. м. житловою площею 99,8 кв. м., тобто надані позивачеві документи, а саме технічний паспорт та декларація про готовність об'єкта до експлуатації містять розбіжності.

5. Судом першої інстанції зазначалось, що у відповідності до пункту 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви. Проте, в порушення п. 14 Порядку позивачем не було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви, у зв'язку з наявністю розбіжностей у вказаних вище документах.

6. Також, Відповідно до ч. 2 ст. 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення, зокрема, про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

7. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідачем виявлено порушення порядку державної реєстрації права власності, відповідно до ч. 2 ст. 37-1 Закону це є підставою для прийняття рішення про анулювання доступу до Державного реєстру прав, отже при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв відповідно до норм Закону.

8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково:

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від
22.02.2017 №648/5 про часткове задоволення скарги Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.10.2016, яким анульовано доступ державного реєстратора комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

9. В обґрунтування вказаного судового рішення зазначалось, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований будинок ОСОБА_2 було надано, серед іншого, інформаційну довідку про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, на якій збудовано житловий будинок, а відтак відповідно до п. 41 Порядку 1127 документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси не вимагається. Хоча ОСОБА_2 й подано позивачу довідку про присвоєння адреси, яка видана не уповноваженим суб'єктом, проте, враховуючи, що житловий будинок збудовано на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав, то для проведення державної реєстрації права власності на такий будинок довідка про присвоєння адреси не вимагається.

10. Також, судом апеляційної інстанції вказувалось, що двоповерховий будинок, побудований як двоквартирний, на час прийняття рішення державним реєстратором належав одній особі - ОСОБА_2. Відтак, у зв'язку з тим, що садибний будинок, введений в експлуатацію, та є власністю однієї особи, то він за технічних умов має право щодо поділу такого.

11. Також, колегія суддів зазначала, що, заявником було надано позивачу технічний паспорт, виготовлений ФОП ОСОБА_3, сертифікат АЕ 002728 від
13.09.2013, яка після введення в експлуатацію об'єкта та проведення технічної інвентаризації виготовила декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану Департаментом державної архітектурно будівельної інспекції в Київській області 17 серпня 2016 року за №КС 142162300392, де вже вказано поділені та зареєстровані за власником 2 земельні ділянки, два технічних паспорта, на дві квартири відповідно до технічних вимог, а саме: Квартира № -загальна площа 147,2 кв. м., житлова площа 50,1 кв. м. ; Квартира № - загальна площа 145,9 кв. м., житлова площа 49,7 кв. м. Площа квартир в сукупності відповідає загальній площі 293,1 кв. м., житловій площі 99,8 кв. м., яка вказана в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану Департаментом державної архітектурно будівельної інспекції в Київській області 17 серпня 2016 року за №КС 142162300392.

12. З наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність розбіжностей у наданих заявником позивачу документів, та у зв'язку з чим, відсутність підстав для зупинення розгляду заяви ОСОБА_2 позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

13. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції Міністерства юстиції України звернулось із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріально права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

14. В обґрунтування поданої скарги касатор зазначає, що всупереч нормам КАС України, судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не зазначено встановлених обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів.

15. Міністерство юстиції України вказує на необхідності (обов'язковість) подання при здійсненні первинної державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна документу, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси є чіткою та законодавчо обґрунтованою.

16. Касатор також посилається на те, що при перевірці відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у заяві про державну реєстрацію права власності у графі "Кадастрові номера" відсутній запис про кадастровий номер земельної ділянки, право власності на яку дійсно було зареєстровано в Державному реєстрі прав на момент подання такої заяви.

17. Відповідач додатково зазначає, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації у своєму висновку від 30.01.2017, складеного за результатами розгляду скарги 2016 року №1364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2016 року за №33076-0-33-16, звернула увагу, що державним реєстратором на підставі оскаржуваного рішення було відкрито розділ 1054593132218 на житловий будинок загальною площею 147,2 кв. м., житловою площею 50,1 кв. м., тоді як відповідно до сканованої копії декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 17.08.2016 №КС142162300302, наявної у заяві №18978984, було прийнято в експлуатацію індивідуальних двоповерховий житловий будинок загальною площею 293,1 кв. м., житловою площею 99,8 кв. м.

18. З наведеного Міністерство юстиції України вважає правомірним прийняте рішення у формі наказу від 22.02.2017 №648/5 за результатами розгляду скарги Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від
24.10.2016 №1364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2016 року за №33076-0-33-16.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

19. Касаційна скарга Міністерства юстиції України до Верховного Суду надійшла 06 лютого 2019 року.

20. Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року.

21. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2020 визначено склад суду: Жук А. В. - головуючий суддя, судді Дашутін І. В., Мельник-Томенко Ж. М.

21. Ухвалою судді Верховного суду від 24.09.2021 дану адміністративну справу прийнято вказаною колегією суддів та призначено до попереднього розгляду за наявними у ній матеріалами.

22. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.09.2021 № 1816/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

23. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2021 визначено склад колегії суддів: Жук А. В. - головуючий суддя, судді Загороднюк А. Г., Мельник-Томенко Ж. М.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 до заяви про державну реєстрацію права власності на житловий будинок були надані наступні документи: довідку про присвоєння поштової адреси від 10.10.2016 видану обслуговуючим кооперативом "Балатон", технічний паспорт від 22.08.2016 №320, декларацію про готовність об'єкту до експлуатації від 17.09.2016 №КС142162300392, інформаційну довідку від 17.02.2016 №53477213.

25. Позивачем 13 жовтня 2016 року прийнято рішення №31861776, яким зареєстровано право власності ОСОБА_2 на житловий будинок.

26. За результатом розгляду скарги Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.10.2016 №1364, зареєстрованої 28.10.2016 Міністерством юстиції України прийнято наказ від 22.02.2017 №648/5, яким скаргу задоволено частково та анульовано доступ державного реєстратора КП "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

27. Так, згідно Висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.10.2016 №1364 від 30.01.2017, комісія встановила, що державним реєстратором ОСОБА_1 було відкрито розділ 1054593132218 на житловий будинок загальною площею 147,2 кв. м., житловою площею 50,1 кв. м. відповідно до технічного паспорту, натомість, відповідно до декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 17.08.2016 №КС142162300392 прийнято в експлуатацію індивідуальний двоповерховий будинок загальною площею 293,1 кв. м. житловою площею 99,8 кв. м., тобто надані ОСОБА_2 документи, а саме технічний паспорт та декларація про готовність об'єкта до експлуатації містять розбіжності. У зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку, що в порушення п. 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень позивачем не було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви, у зв'язку з наявністю розбіжностей у вказаних вище документах.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

28. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон).

28.1. Частина 1-2 статті 18 Закону. Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

28.2. Частина 1 Статті 27 Закону. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

28.3. Частина 1 статті 37 Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

28.4. Пункт 1 частини 2 статті 37 Закону. Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

28.5. Частина 6 статті 37 Закону. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема, про: задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Рішення, передбачені підпунктами "а " - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

28.6. Частина 2 статті 37-1 Закону. За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.

29. Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127)

29.1. Пункт 14 Порядку №1227. У разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

29.2 Пункт 40 Порядку №1127. Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

29.3 Пункт 41 Порядку №1127. Для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; 2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

29.4. Пункт 42 Порядку №1127. Для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

30. Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128).

30.1. Пункт 2 Порядку №1128. Для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

30.2 Пункт 12 Порядку №1128. За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу III "Перегляд судових рішень".

32. Разом з тим, пунктом 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX.

33. Оскільки касаційна скарга подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-1Х, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

34. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

36. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

37. Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень" (далі - Закон) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від
25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127).

38. З матеріалів справи вбачається, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований будинок було надано, серед іншого, інформаційну довідку про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, на якій збудовано житловий будинок, а відтак відповідно до пункту 41 Порядку №1127 документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси не вимагається.

39. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що, хоча ОСОБА_2 подано позивачу довідку про присвоєння адреси, яка видана не уповноваженим суб'єктом, проте, враховуючи, що житловий будинок збудовано на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав, то для проведення державної реєстрації права власності на такий будинок довідка про присвоєння адреси не вимагається.

40. Відповідно до п. 14 Порядку №1127 у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

41. Так, згідно Висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.10.2016 №1364 від 30.01.2017, комісія встановила, що державним реєстратором ОСОБА_1 було відкрито розділ 1054593132218 на житловий будинок загальною площею 147,2 кв. м., житловою площею 50,1 кв. м. відповідно до технічного паспорту, натомість, відповідно до декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 17.08.2016 №КС142162300392 прийнято в експлуатацію індивідуальний двоповерховий будинок загальною площею 293,1 кв. м. житловою площею 99,8 кв. м., тобто надані ОСОБА_2 документи, а саме технічний паспорт та декларація про готовність об'єкта до експлуатації містять розбіжності. У зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку, що в порушення п. 14 Порядку 1127 позивачем не було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви, у зв'язку з наявністю розбіжностей у вказаних вище документах.

42. Відповідно до ч. 2 ст. 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення, зокрема, про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав, що у свою чергу стало підставою для прийняття рішення відповідачем про анулювання доступу до Державного реєстру прав.

43. З матеріалів справи встановлено, що двоповерховий будинок побудований як двоквартирний та на час прийняття рішення державним реєстратором належав одній особі - ОСОБА_2.

44. Судом апеляційної інстанції вказувалось, що у зв'язку з тим, що садибний будинок, введений в експлуатацію, та є власністю однієї особи, ОСОБА_2 за технічних умов має право щодо поділу такого.

45. Заявником (ОСОБА_2) було надано позивачу технічний паспорт, виготовлений ФОП ОСОБА_3, сертифікат НОМЕР_1 від 13.09.2013, яка після введення в експлуатацію об'єкта та проведення технічної інвентаризації виготовила декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану Департаментом державної архітектурно будівельної інспекції в Київській області 17 серпня 2016 року за №КС 142162300392, де вже вказано поділені та зареєстровані за власником 2 земельні ділянки, два технічних паспорта, на дві квартири відповідно до технічних вимог, а саме:

Квартира № -загальна площа 147,2 кв. м., житлова площа 50,1 кв. м.

Квартира №2 - загальна площа 145,9 кв. м., житлова площа 49,7 кв. м.

46. Площа квартир в сукупності відповідає загальній площі 293,1 кв. м., житловій площі 99,8 кв. м., яка вказана в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану Департаментом державної архітектурно будівельної інспекції в Київській області 17 серпня 2016 року за №КС 142162300392.

47. З наведеного випливає відсутність розбіжностей у наданих заявником позивачу документів, та відповідно відсутність підстав для зупинення розгляду заяви ОСОБА_2 позивачем.

48. А відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивачем оскаржуване Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області рішення ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.10.2016 №31861776 прийнято відповідно до норм чинного законодавства.

49. Тому, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано норми матеріального права при вирішенні даної адміністративної справи, задовольняючи позов в частині скасування наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2017 №648/5 про часткове задоволення скарги Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.10.2016, яким анульовано доступ державного реєстратора комунального підприємства Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

50. Інші доводи касаційної скарги є необґрунтованими, та такими, що спростовуються встановленими обставинами та матеріалами справи.

51. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції не допущено порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної адміністративної справи, а відтак, касаційна скарга Міністерства юстиції України підлягає залишенню без задоволення, а постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року - без змін.

52. Відповідно до частин 1 -3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

53. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій

54. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі 826/10440/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

СуддіА. В. Жук А. Г. Загороднюк Ж. М. Мельник-Томенко