Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 460/2230/21

адміністративне провадження № К/990/10690/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року (головуючий суддя - Бруновська Н.В., судді: Хобор Р.Б., Шавель Р.М.)

у справі №460/2230/21

за позовом ОСОБА_1

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання дії та бездіяльності протиправними.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У березні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 та 2020 роки;

- визнати службу в органах податкової міліції як стаж роботи в галузі права, зокрема, в період з 09 жовтня 2017 року по 23 жовтня 2020 року - 3 роки 14 днів або інший строк стажу роботи в галузі права встановлений судом;

- зобов`язати зарахувати службу в органах податкової міліції до стажу роботи в галузі права, зокрема в період з 09 жовтня 2017 року по 23 жовтня 2020 року - 3 роки 14 днів або інший строк роботи в галузі права.

2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2022 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 та 2020 роки, виходячи з грошового забезпечення (заробітної плати) станом на день звільнення 23 грудня 2020 року.

Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 та 2020 роки, виходячи з грошового забезпечення (заробітної плати) станом на день звільнення 23 грудня 2020 року.

3. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 травня 2022 року замінено відповідача Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України у справі №460/2230/21 на правонаступника Офіс великих платників податків Державної податкової служби України.

4. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року замінено відповідача у справі № 460/2230/21, а саме, Офіс великих платників податків Державної податкової служби України на правонаступника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надіслання обґрунтованого клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із вказівкою на поважні причини його пропуску та надати підтверджуючі документи, а також надіслати оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 2 481 грн.

6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали відмовлено; відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

7. Відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

8. Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції зазначав про те, що ухвалу про заміну відповідача судом першої інстанції постановлено 24 червня 2022 року, а апеляційну скаргу подано 13 грудня 2022 року поза межами встановленого статтею 295 КАС України строку.

10. Апелянтом не додано письмових доказів як до апеляційної скарги, так і до заяви про визнання причин пропуску строку поважними, а саме листа УДКСУ у Печерському районі м. Києва від 30 листопада 2022 року № 07-07/2485 «Щодо виконання рішення суду» і що саме з цього листа апелянт дізнався про оскаржувану ухвалу.

11. Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

12. Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Відповідач у обґрунтування касаційної скарги вказував на порушення судом апеляційної інстанції вимог частини п`ятої статті 251, підпункту 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в частині дотримання Рівненським окружним адміністративним судом порядку направлення копії ухвали у справі та передчасне застосування наслідків у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження, чим позбавив права на гарантований Конституцією України обов`язковий апеляційний перегляд судових рішень.

14. Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не було стороною у справі № 460/2230/21 і ухвала від 24 червня 2022 року не надходила на їх адресу. У матеріалах справи відсутні докази вручення копії ухвали, у зв`язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними та підлягають поновленню.

15. Також суд апеляційної інстанції помилково зазначив про ненадання письмових доказів, а саме листа УДКСУ у Печерському районі м. Києва від 30 листопада 2022 року № 07-07/2485 «Щодо виконання рішення суду», оскільки копія такого листа додана до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги та відправлена за допомогою підсистеми «Електронний суд».

16. Звертав увагу на можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи, що відповідно до частини третьої статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

17. З урахуванням вимог статті 251 КАС України направлення копії ухвали суду від 24 червня 2022 року мало відбутися шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що не було зроблено, а суд апеляційної інстанції не звернув на це увагу.

18. Позивач не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

20. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

21. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.

22. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

23. Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.

Так, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

24. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

25. Якщо заяву не буде подано особою у строк, визначений судом, або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

26. Спірним питанням у розглядуваній ситуації є визначення поважності причин пропуску строку звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

27. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

28. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

29. Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

30. Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

31. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

32. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вказував на відсутність листа УДКСУ у Печерському районі м. Києва від 30 листопада 2022 року №07-07/2485 «Щодо виконання рішення суду», як доказу поважності причин пропуску строку та що саме з цього листа апелянт дізнався про судове рішення.

33. Проте слід зазначити що скаржник на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслав копію такого листа, відповідно до якого УДКСУ у Печерському районі м. Києва повідомив Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про надходження вимоги стягнути виконавчий збір та витрати виконавчого провадження згідно постанов у ВП № НОМЕР_1.

34. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що апелянт не надав витребовуваних письмових доказів є помилковим та спростовується матеріалами адміністративної справи.

35. Також слід зазначити про те, що суд апеляційної інстанції не перевірив твердження апелянта про неотримання копії судового рішення.

36. Як свідчать матеріали справи, 24 червня 2022 року судом першої інстанції розглянуто у письмовому провадженні заяву про заміну відповідача у справі - з Офісу великих платників податків Державної податкової служби України на Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

37. На звороті ухвали від 24 червня 2022 року секретарем поставлено відмітку про надіслання копії судового рішення 27 червня 2022 року. Проте з такої відмітки неможливо встановити кому саме та на яку адресу було надіслано копію судового рішення, а у матеріалах справи відсутні докази вручення поштового відправлення (на офіційну електронну пошту чи засобами поштового зв`язку).

38. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не врахував означених вище обставин, не надав їм відповідної оцінки, натомість розцінив ненадання копії листа як необґрунтоване посилання на неможливість вчасно звернутися з апеляційною скаргою, що призвело до передчасного висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та, відповідно, постановлення оскаржуваної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

39. Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

40. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

41. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 350 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року у справі №460/2230/21 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду