Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.08.2019 року у справі №826/210/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2019 року

м. Київ

справа №826/210/15

адміністративне провадження №К/9901/15195/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Тацій Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Бєлова Л. В., судді: Гром Л. М., Міщук М. С. ) від 25 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИЛ:

У січні 2015 року ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі -ДАБІ України), в якому просило скасувати постанову Департаменту ДАБІ у м. Києві від 23 грудня 2014 року № 16/14/7126-5/2312/0212 про визнання позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон № 208/94-ВР), та накладення штрафу у сумі 450 660,00
грн.

Постановою Окружного адміністративного суду у м. Києві від 31 березня 2015 року у задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду у м. Києві від 31 березня 2015 року та прийнято нову про задоволення позову у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди апеляційної інстанцій дійшли висновку про незаконність постанови Департаменту ДАБІ у м. Києві від 23 грудня 2014 року № 16/14/7126-5/2312/0212, оскільки будівельні роботи, які проводились ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле", після здачі в експлуатацію об'єкта будівництва не відносяться до будівельних робіт з реконструкції об'єкта будівництва IV категорії складності, а є новим будівництвом, у зв'язку з чим відповідачем безпідставно притягнуто позивача до відповідальності за п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР.

Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ДАБІ України звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ДАБІ зазначає, що позивач самовільно без документа, який би надавав право на виконання будівельних робіт, виконує будівельні роботи із реконструкції офісної будівлі з об'єктами сервісного обслуговування на просп. 40-річчя Жовтня, 132 (перетин вул. Васильківської та просп. Академіка Глушкова) у Голосіївському районі м. Києва.

22 березня 2017 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження у цій справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27 серпня 2019 року прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів установила таке.

Інспекцією ДАБІ у м. Києві видано ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле" дозвіл від 29 квітня 2010 року № 1984-Гл/С на будівництво офісів з об'єктами сервісного обслуговування на перетині вул. Васильківській та просп. Академіка Глушкова у Голосіївському районі м. Києва. Замовником та підрядником на будівництво вказаного об'єкту є позивач (ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле"), що не є порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У подальшому ДАБІ України замовнику будівництва видала сертифікат, який засвідчує відповідність закінченого будівництва вказаного об'єкту від 03 жовтня 2013 року № ІУ 164132760839.

На підставі постанови слідчого СВ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві Боднюка М. В. про призначення позапланової перевірки дотримання містобудівного законодавства від 01 грудня 2014 року, в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100010001023, Департаментом ДАБІ у м. Києві проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних норм, державних стандартів і правил ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле" об'єкта будівництва: офісної будівлі з об'єктами сервісного обслуговування за адресою: просп. 40-річчя Жовтня, 132 (перетин вул. Васильківської та просп. Академіка Глушкова) у Голосіївському району м. Києва.

Під час проведення перевірки відповідачем установлено, що на просп. 40-річчя Жовтня, 132 (перетин вул. Васильківської та просп. Академіка Глушкова) Голосіївського району, м. Києва підрядником (ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле") виконуються будівельні роботи із реконструкції офісної будівлі з об'єктами сервісного обслуговування на замовлення ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле".

Враховуючи наданий технічний паспорт ТОВ "Міськспецексперт" від 02 вересня 2013 року № 13 відповідачем під час перевірки встановлено, що підрядник ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле" самостійно без документа, який би надавав право на виконання будівельних робіт, виконує будівельні роботи нібито із реконструкції зазначеної будівлі, а саме: змінено техніко-економічні показники шляхом зміни геометричних розмірів внутрішніх приміщень, влаштована прибудова до будівлі (приблизна її площа 30 м2) зі сторони просп. Глушкова. Також над виїздом з паркінгу на другому поверсі влаштовано терасу з двома виходами на неї з приміщення № 5 (відповідно до зазначеного технічного паспорту), що є порушенням ч. 1 ст. 34 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law17~).

Відповідно до ДСТУ Н Б В.1-2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва)", зазначеному вище об'єкту будівництва встановлена ІV категорія складності.

За результатами перевірки складено акт від 10 грудня 2014 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

10 грудня 2014 року Департаментом ДАБІ у м. Києві складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого позивачу необхідно у термін до 19 січня 2015 року усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

23 грудня 2014 року Департаментом ДАБІ у м. Києві прийнято постанову № 16/14/7126-5/2312/0212 про накладення штрафу на ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 450 660 грн на підставі абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле" звернулося з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року відповідає зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження управління Департаменту ДАБІ у м. Києві у спірних правовідносинах та порядок їх реалізації визначаються, зокрема, законами України № 208/94-ВР, № 3038-VI, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до ~law18~ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Частиною 1 ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. При цьому позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: (..) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (..).

Як убачається з матеріалів справи та вірно установлено судами першої та апеляційної інстанцій, позапланова перевірка ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле" за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності була проведена на підставі постанови слідчого СВ Голосіївського РУГУ МВС України в м.

Києві Боднюка М. В. в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100010001023. Під час такої перевірки, відповідачем виявлено порушення товариством ~law19~ (здійснення робіт з реконструкції зазначеної вище будівлі без документа, який би надавав таке право).

Обґрунтовуючи свою позицію, ДАБІ України стверджує, що позивачем проведено саме реконструкцію зазначеного об'єкта нерухомості, а не нове будівництво, а тому відповідачем правомірно застосовано до ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле" п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про помилковість та безпідставність вказаних доводів з огляду на таке.

Згідно з ~law20~ замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

За приписами ~law21~ право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: (..) на об'єктах IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Як убачається з матеріалів справи та вірно установлено судом апеляційної інстанції, у спірній постанові Департаменту ДАБІ у м. Києві № 16/14/7126-5/2312/0212 помилково зазначено, що правопорушення, вчинене ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле", передбачене абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР. Однак ~law22~одавчі норми передбачають відповідальність за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах V категорії складності.

У свою чергу, категорія складності зазначеного вище об'єкта відповідно до ДСТУ Н Б В.1-2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва)" належить до ІV категорії, і відповідальність за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах IV категорії складності передбачена абз. 1 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ~law23~ встановлено відповідальність за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єкті певної категорії складності.

Натомість, висновком судової будівельно-технічної експертизи від 21 грудня 2015 року № 10372/15-43, встановлено, що будівельні роботи, які проводились ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле" після здачі в експлуатацію об'єкта будівництва за адресою: просп. 40-річчя Жовтня, 132 у м. Києві, та в результаті яких було побудовано навіс над рампою підземного паркінгу та будівлю трансформаційної підстанції, є новим будівництвом. При цьому, будівельні роботи, що проводились після здачі цього об'єкта в експлуатацію, не змінили техніко-економічні показники шляхом зміни геометричних розмірів внутрішніх приміщень об'єкта будівництва IV категорії складності.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним твердження суду апеляційної інстанції, що будівельні роботи, які проводились позивачем після здачі в експлуатацію об'єкта будівництва, не відносяться до будівельних робіт з реконструкції об'єкта будівництва IV категорії складності, а тому відповідачем протиправно застосовано п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР.

Поряд з цим, ДАБІ України не доведено факт зміни техніко-економічних показників шляхом зміни геометричних розмірів внутрішніх приміщень об'єкта будівництва IV категорії складності за адресою: просп. 40-річчя Жовтня, 132, м. Київ.

Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності постанови від 23 грудня 2014 року № 16/14/7126-5/2312/0212 про накладення штрафу на ТОВ "Науково-виробнича фірма "Реле" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Інших доводів та доказів, аніж ті, які були оцінені судами попередніх інстанцій, касаційна скарга не містить.

За таких обставин Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки апеляційний суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І. В. Саприкіна

Судді: А. А. Єзеров

Л. В. Тацій