Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 01.02.2018 року у справі №814/4170/15 Ухвала КАС ВП від 01.02.2018 року у справі №814/41...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року

Київ

справа №814/4170/15

адміністративне провадження №К/9901/47166/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 (головуючий суддя - Єщенко О.В., судді - Димерлій О.О., Шеметенко Л.П.)

у справі № 814/4170/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - Очаківська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення від 15.07.2015 № 00000/14-07-15/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у сумі 17 000 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про застосування фінансових санкцій від 15.07.2015 є протиправним та прийнято з порушенням вимог законодавства, оскільки на 05.05.2015 припадав останній день терміну дії ліцензії, виданої позивачу 17.04.2014, на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в тому числі сидром та перрі (без додавання спирту), тому в діях ФОП ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбачений статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 25.01.2016 в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 відмовив, виходячи з того, що суб'єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати, зазначеної в ліцензіях на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тобто останнім днем реалізації права на торгівлю буде дата, що передує даті, зазначеній у таких ліцензіях.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 02.06.2016 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 задовольнив:

- визнав протиправним та скасував рішення від 15.07.2015 № 00000/14-07-15/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у сумі 17 000 грн.;

- вирішив питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що строк дії дозвільного документа, протягом якого суб'єкт може провадити відповідну господарську діяльність, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку, який визначений у спеціальному дозволі, тобто о 23:59 годині останнього дня визначеного строку. Тому з огляду на те, що видана позивачу ліцензія серії АЕ № 423341 дійсна до 05.05.2015, то продаж ФОП ОСОБА_2 алкогольних напоїв у цей день не є порушенням вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». При цьому суд апеляційної інстанції встановив наявність у позивача нової ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додавання спирту), термін дії якої визначений із 06.05.2015 до 06.05.2016.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Очаківська ОДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.09.2016 касаційну скаргу відповідача повернув у зв'язку з тим, що вимоги щодо усунення недоліків не виконані, документ про сплату судового збору надано суду касаційної інстанції в меншому розмірі.

Очаківська ОДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд зазначеної ухвали Вищого адміністративного суду України.

Верховний Суд України ухвалою від 06.02.2017 відкрив провадження за заявою Очаківської ОДПІ, однак у зв'язку з припиненням діяльності Суду, справу було передано до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 03.04.2018 заяву Очаківської ОДПІ задоволено: ухвалу Вищого адміністративного суду України від 07.09.2016 скасовано, справу направлено до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги судом.

Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Очаківської ОДПІ, в якій відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 та залишити в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.01.2016, з огляду на правомірність прийняття оскаржуваного рішення та помилковість висновків суду апеляційної інстанції.

Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач отримала ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту), серія АЕ № 423341 терміном дії з 05.05.2014 до 05.05.2015. У зв'язку із закінченням терміну дії вказаної ліцензії позивачем 30.04.2015 була отримана інша ліцензія серії АЕ № 603788 терміном дії з 06.05.2015 до 06.05.2016.

02.07.2015 уповноваженими представниками ГУ ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Чорноморське, вул. Гвардійська, буд. 28, магазин «Ветеран», з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами вказаної перевірки відповідач склав акт від 06.07.2015 № 147/15-17-21-01-16, в якому встановлено факт порушення позивачем частини одинадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР), що виразилося у продажу алкогольних напоїв 05.05.2015 без наявності відповідної ліценції.

На підставі висновку акта перевірки контролюючий орган прийняв рішення від 15.07.2015 №00000/14-07-15/НОМЕР_1, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції у розмірі 17 000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності.

Позивач скористався своїм правом на оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному порядку, проте скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення про застосування фінансових санкцій - без змін.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно з приписами статті 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Частиною першою статті 17 Закону №481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим

плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до абзацу 5 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 № 493 (далі - Порядок № 493).

Згідно з пунктами 23, 25 Порядку № 493 роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може провадитися суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, в тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Форма ліцензії затверджується Мінекономрозвитку. Бланки ліцензій виготовляються друкарським способом, повинні мати номер і бути захищені від підробки та несанкціонованого тиражування. У ліцензії зазначається:

- на лицьовому боці: найменування органу, що її видав; вид товарів (алкогольні напої чи тютюнові вироби), на право реалізації яких видано ліцензію; для юридичних осіб - найменування та місцезнаходження, номер телефону, факс (за їх наявності); для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані (серія, номер, ким і коли виданий, місце проживання), номер телефону (за його наявності); ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності; місце торгівлі; адреси відокремлених від роздрібної мережі місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; реєстраційний номер ліцензії, дата реєстрації; термін дії; дата видачі ліцензії; посада, прізвище, ім'я, по батькові уповноваженої особи, яка підписала ліцензію;

- на зворотному боці: відмітки про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію; відмітка про реєстрацію ліцензії в державній податковій інспекції, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що суб'єкт господарювання, маючи на меті здійснювати роздрібний продаж певних видів алкогольних та тютюнових виробів, зобов'язаний отримати відповідні ліцензії, які оформлюються на спеціальних бланках та повинні містити необхідні відомості, зокрема термін дії.

Законодавець у Цивільному кодексі України виокремлює як поняття «строку», так і «терміну», які не є тотожними.

Так, відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. При цьому під терміном слід розуміти певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із наведеними положеннями Закону № 481/95-ВР вживається поняття «термін дії ліцензії» на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, який, відповідно до частини другої статті 252 Цивільного кодексу України, визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Тобто визначальним фактором для правильного вирішення даної справи є встановлення терміну дії ліцензії, отриманої позивачем.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач отримала ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі сидром та перрі (без додання спирту), серія АЕ № 423341 терміном дії з 05.05.2014 до 05.05.2015.

Отже, термін дії вказаної ліцензії був встановлений повноважним органом шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення. При цьому дата закінчення поєднана з прийменником «до», у зв'язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

З урахуванням наведеного самостійного зазначення контролюючим органом в ліцензії кінцевої календарної дати її дії «до 05.05.2015» та положень Цивільного кодексу України, висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності в діях позивача порушень вимог Закону № 481/95-ВР під час здійснення роздрібного продажу підакцизного товару в останній день чинності ліцензії - 05.05.2015 - є правильним.

Варто також зазначити, що після закінчення терміну дії вказаної ліцензії позивач отримав нову ліцензію серії АЕ № 603788, в якій орган, уповноважений на видачу дозвільного документа, самостійно визначив термін її дії з 06.05.2015 до 06.05.2016, тобто з наступного дня, що передує дню закінчення терміну дії попередньої ліцензії.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст