Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2019 року

Київ

справа №820/1322/17

адміністративне провадження №К/9901/36403/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргуКиївської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській областіна постановуХарківського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 (суддя: Спірідонов М.О.)та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 (колегія у складі суддів: Старостін В.В., Бегунц А.О., Резнікова С.С.)у справі№ 820/1322/17за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рокман»доКиївської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпрозобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рокман» (далі - Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

1) визнати протиправним та скасувати рішення № 531/26-54-12-01-18 від 09.11.2016 Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) про анулювання реєстрації податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКМАН»;

2) зобов'язати Державну фіскальну службу України в особі Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ОДПІ) внести до Реєстру платників податку на додану вартість зміни щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за рішенням № 531/26-54-12-01-18 від 09.11.2016 ДПІ та внести запис про реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість зі збереженням податкових показників в розмірі 813170,93 грн. на рахунку позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

3) зобов'язати ОДПІ надати необхідну інформацію щодо поновлення дії реєстрації платника податку на додану вартість Товариства Державній казначейській службі України для відкриття нового рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином позивача у строк, передбачений законодавством;

4) зобов'язати ОДПІ відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства з обмеженою віздовідальністю «РОКМАН» щодо суми податку на додану вартість у розмірі 813170,93 грн. відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі вхідних податкових накладних;

5) зобов'язати ОДПІ надати Державній казначейській службі України, відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України), висновки та документи, необхідні для повернення коштів на новостворений рахунок платника податків Товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, помилково та/або надміру зарахованих до бюджету, з проведенням звірки надходжень до бюджету в розмірі 813170,93 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем у порушення норм податкового законодавства України були вчинені протиправні дії та прийняте протиправне рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, хоча він подавав до ДПІ податкові декларації з ПДВ за серпень та вересень 2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2017, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 позов задоволено частково. Скасовано рішення № 531/26-54-12-01-18 від 09.11.2016 ДПІ про анулювання реєстрації податку на додану вартість Товариства. Зобов'язати ОДПІ внести до Реєстру платників податку на додану вартість зміни щодо скасування анулювання реєстрації Товариства, що відбулось за рішенням №531/26-54-12-01-18 від 09.11.2016 ДПІ та внести запис про реєстрацію Товариства як платника податку на додану вартість зі збереженням податкових показників в розмірі 813170,93 грн. на рахунку Товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Зобов'язати ОДПІ надати необхідну інформацію щодо поновлення дії реєстрації платника податку на додану вартість Товариства Державній казначейській службі України для відкриття нового рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином Товариства у строк, передбачений законодавством. Зобов'язати ОДПІ відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства щодо суми податку на додану вартість у розмірі 813170,93 грн. відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі вхідних податкових накладних. Зобов'язати ОДПІ надати Державній казначейській службі України, відповідно до статті 43 ПК України, висновки та документи, необхідні для повернення коштів на новостворений рахунок платника податків Товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, помилково та/або надміру зарахованих до бюджету, з проведенням звірки надходжень до бюджету в розмірі 813170,93 грн. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення виходили з того, що податковим органом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийнятого відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, оскільки платником податку подавались до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість за період серпень-вересень 2016 року.

Не погоджуючись з рішенням судів передніх інстанцій, ОДПІ подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, так як вважає, що вказані рішення були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказується, що прийняте рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, було прийнято у межах та у спосіб передбачений податковим законодавством України.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11.02.2015 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на Товариство було відкрито рахунок № 37514000253914, на якому відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі вхідних податкових накладних згідно переліку, обліковувалось ПДВ на загальну суму - 813170,93 грн., але відповідно до рішення № 531/26-54-12-01-18 ДПІ, починаючи з 09.11.2016 реєстрація позивача як платника податку на додану вартість анульована. Підстава - неподання Товариством, декларацій з податку на додану вартість протягом двадцяти послідовних податкових місяців.

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до місцевого суду, який прийнявши його доводи, визнав серед іншого таке рішення протиправним, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Питання процедури анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено у розділі V ПК України та Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі - Положення №1130).

Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

За змістом пункту 5.5 розділу V Положення №1130 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно з пунктом 5.6 розділу V Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Отже анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права висловлений Верховним Судом під час розгляду подібної справи, постанова від 05.11.2018 (справа №820/2294/16).

У справі, яка розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що спірне у даній справі рішення відповідачем прийнято поза межами підстав, визначених пунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України, адже позивачем надсилались на адресу ДПІ податкова звітність за серпень, вересень 2016 року, яка була отримана уповноваженою особою ДПІ.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, не спростованою доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову частково.

При цьому Верховний Суд, не переглядатиме рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, які стосуються питання відновлення показників в обліковій картці Товариства в системі електронного адміністрування ПДВ щодо суми 813170,93 грн. чи її повернення, оскільки законність таких рішень не є предметом касаційної скарги ОДПІ.

Таким чином, Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що вони повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України cуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 350, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду