Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2019 року

Київ

справа №808/3751/16

адміністративне провадження №К/9901/46541/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку України) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року (судді Батрак І.В., Лазаренко М.С., Татаринов Д.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року (судді Дадим Ю.М., Лукманова О.М., Уханенко С.А.) у справі № 808/3751/16 за позовом ОСОБА_1 до Мінекономрозвитку України про визнання незаконною бездіяльності,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Мінекономрозвитку України, в якому просив : визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо результатів конкурсного відбору на посаду генерального директора Державного підприємства «Запоріжжястандартметрологія», оформлених рішенням постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки та визначення претендентів на посади керівників особливо важливих для економіки підприємств, що належить до сфери управління Мінекономрозвитку України від 18 травня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він є переможцем конкурсного відбору на посаду генерального директора державного підприємства, проте відповідач не уклав з ним контракт, оскільки голова Запорізької обласної державної адміністрації не погодив його кандидатуру. Позивач вважає, що оскільки процедура погодження його кандидатури здійснена з порушенням вимог Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 818 (далі - Порядок № 818), то відповідач не мав законних підстав відмовити йому в укладенні контракту з посиланням на рішення Запорізької облдержадміністрації.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 29 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року, позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Мінекономрозвитку України щодо порядку погодження переможця конкурсного відбору на посаду генерального директора ДП «Запоріжжястандартметрологія» ОСОБА_1 . В іншій частині позову - відмовив.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову - про відмову в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог представник Мінекономрозвитку України зазначив, що правовідносини між керівником державного підприємства та органом його управління базуються на умовах укладеного контракту. У зв`язку з тим, що обов`язкова умова погодження ОСОБА_1 з державною адміністрацією не виконана, підстава для укладення з ним контракту відсутня. В оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій не зазначають та не наводять жодного доказу, що відповідач порушив норми законодавства, а отже й права, обов`язки та інтереси позивача. Суди не досліджували питання, що неоформлення відповідною карткою відмови у призначенні на посаду ОСОБА_1 стосується саме облдержадміністрації, а не Мінекономрозвитку. Разом з тим листи Запорізької ОДА від 22 червня та 01 липня 2015 року по суті вже є рішеннями, якими відмовлено ОСОБА_2 у погодженні на посаду генерального директора ДП «Запоріжжястандартметрологія». Відповідач вважає, що судові рішення не ґрунтуються на доказах, оскільки в матеріали справи не містять відомостей щодо невідповідності дій та прийнятих рішень Мінекономрозвитку України вимогам частини 2 статті 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Порядку № 818, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що в даному випадку відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування недопущення ним протиправної бездіяльності, не було надано до суду доказів та пояснень, які б мали належний характер, підтверджували обґрунтованість сформованих ним висновків та ґрунтувались на приписах чинного законодавства. З огляду на це позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Мінекономрозвитку України.

Ухвалою від 03 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Желтобрюх І.Л., Білоуса О.В., Стрелець Т.Г., відкрив провадження справі за вказаною касаційною скаргою.

31 травня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року № 550/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі й запереченнях доводи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Суди попередніх інстанцій установили, що наказом відповідача від 02 березня 2015 року № 208 було оголошено конкурсний відбір на посади керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що належить до сфери його управління.

За результатами прийнятого рішення, оформленого протоколом від 18 травня 2015 року № 4 закритого засідання постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки та визначення претендентів на посади керівників особливо важливих для економіки підприємств, що належить до сфери управління Мінекономрозвитку України, ОСОБА_1 оголошено переможцем конкурсного відбору на посаду генерального директора ДП «Запоріжжястандартметрологія».

У зв`язку із прийнятим комісією рішенням листом від 05 червня 2015 року № 2202-14/18092-03 відповідач просив голову Запорізької облдержадміністрації погодити кандидатуру ОСОБА_1 для призначення на посаду генерального директора ДП «Запоріжжястандартметрологія».

Листом від 22 червня 2015 року № 04053/08-36 голова Запорізької облдержадміністрації повідомив відповідача, що враховуючи колективні звернення ДП «Запоріжжястандартметрологія» щодо призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора підприємства, облдержадміністрація не погоджує кандидатуру позивача.

06 липня 2015 року на адресу Мінекономрозвитку України надійшов лист Запорізької облдержадміністрації від 01 липня 2015 року № 04305/08-16 про розгляд звернення трудового колективу ДП «Запоріжжястандартметрологія», скерованого Кабінетом Міністрів України, у якому повідомлено про непогодження кандидатури ОСОБА_1 листом облдержадміністрації від 22 червня 2015 року № 04053/08-36.

Листом від 10 вересня 2015 року № 2202-09/30065-09 Мінекономрозвитку України повідомило позивача, що у зв`язку з непогодженням головою Запорізької облдержадміністрації його кандидатури для призначення на посаду керівника підприємства, а також враховуючи службову характеристику, надану на звернення відповідача з попереднього місця роботи, комісією для проведення конкурсу відбору керівників прийнято рішення про проведення повторного конкурсного відбору на посаду генерального директора ДП «Запоріжжястандартметрологія».

Наказом відповідача від 02 вересня 2015 року № 1081 оголошено повторний конкурсний відбір керівника ДП «Запоріжжястандартметрологія».

Листом від 17 серпня 2016 року № 06-Л-1977-2 Запорізька облдержадміністрація повідомила позивача, що рішення про відмову в погодженні його кандидатури на посаду генерального директора ДП «Запоріжжястандартметрологія» не ухвалювалось, у зв`язку із чим надати його завірену копію неможливо, так само як і переглянути неіснуюче рішення.

ОСОБА_1 вважає, що відповідач проігнорував результати конкурсного відбору на посаду генерального директора ДП «Запоріжжястандартметрологія», чим допустив протиправну бездіяльність.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Мінекономрозвитку України не дотриманий порядок погодження з головою місцевої державної адміністрацій призначення на посаду керівника підприємства, що належать до сфери управління міністерства.

Верховний Суд погоджується із зазначеною позицією судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про місцеві державні адміністрації», Порядком № 818 та постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» (далі - постанова КМУ № 203) у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 2 постанови КМУ № 203 передбачено, що відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» наймання на роботу керівника підприємства, що є у державній власності, здійснюється шляхом укладання з ним контракту.

Згідно з пунктом 4 постанови КМУ № 203 наймання на роботу керівника підприємства, що є у державній власності, здійснюється відповідними міністерствами або іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами виконавчої влади (надалі - органи управління майном).

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації.

За правилами пункту 6 статті 39 цього Закону голови місцевих державних адміністрацій погоджують у встановленому порядку призначення на посаду та звільнення з посад керівників не підпорядкованих підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів виконавчої влади вищого рівня.

Отже, погодження з головою відповідної місцевої державної адміністрації є обов`язковою умовою призначення чи звільнення з посад керівників установ, віднесених до сфери управління міністерств чи інших центральних органів виконавчої влади.

Процедуру погодження, зокрема з головами місцевих держадміністрацій призначення на посаду керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що призначаються на посаду за умовами конкурсу визначає Порядок № 818.

Пунктом 2 Порядку № 818 передбачено, що за результатами конкурсу керівник центрального органу виконавчої влади подає у 10-денний строк Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голові відповідної місцевої держадміністрації пропозицію щодо погодження призначення на посаду керівника підприємства, який є переможцем конкурсу.

Пропозиція щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади погоджується: керівника підприємства, яке зареєстроване на території міста обласного і республіканського Автономної Республіки Крим значення, - відповідно з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою облдержадміністрації (пункт 4 Порядку).

На підставі пункту 5 Порядку № 818 головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою місцевої держадміністрації проводиться співбесіда з кандидатом на посаду.

Пропозиції апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, галузевого структурного підрозділу місцевої держадміністрації та висновок Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевої держадміністрації про результати проведеної співбесіди зазначаються у картці погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства, яка складається за формою згідно з додатком.

Повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства разом з карткою погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства не пізніше 14 днів після її надходження надсилається керівникові центрального органу виконавчої влади, які додаються до особової справи кандидата на посаду за місцем роботи. У разі коли протягом 14 днів повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою місцевої держадміністрації не надіслані, пропозиція вважається погодженою (пункт 6 Порядку).

З аналізу наведених положень нормативно-правового акта слідує, що голова облдержадміністрації отримавши пропозицію центрального органу виконавчої влади на призначення керівника підприємства не пізніше 14 днів після її надходження надсилає повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства разом з карткою погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства.

Як установили суди попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, Запорізька облдержадміністрація на пропозицію Мінекономрозвитку України про призначення ОСОБА_1 керівником підприємства надіслала лист від 22 червня 2015 року № 04053/08-36, що суперечить пунктам 5, 6 Порядку № 818.

Разом з тим у пункті 7 Порядку № 818 визначено, що у разі вмотивованої відмови Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевої держадміністрації у погодженні пропозиції щодо призначення на посаду керівника підприємства керівник центрального органу виконавчої влади повторно подає у п`ятиденний строк пропозиції щодо призначення на посаду керівника підприємства. У разі повторної відмови Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевої держадміністрації у погодженні призначення на посаду керівника підприємства керівник центрального органу виконавчої влади вносить у 10-денний строк пропозицію щодо погодження призначення на посаду керівника підприємства на розгляд Кабінету Міністрів України за участю Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів місцевих держадміністрацій.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що Запорізька облдержадміністрація листами від 22 червня та 01 липня 2015 року двічі відмовила в погодженні ОСОБА_1 на призначення керівником ДП «Запоріжжястандартметрологія», що стало підставою для неукладення з позивачем контракту.

З цього приводу колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зауважити, що навіть якщо розцінювати листи Запорізької облдержадміністрації як рішення про відмову в погодженні ОСОБА_1 , то це не спростовує того, що відповідач усупереч пункту 7 Порядку № 818 повторно не звертався до голови облдержадміністрації з відповідною пропозицією.

При цьому в даній справі не є предметом розгляду дії облдержадміністрації під час погодження кандидата ОСОБА_1 на посаду керівника підприємства, тому доводи скаржника про ненадання судами оцінки діям місцевої адміністрації є необґрунтованими.

Ураховуючи викладене колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що Мінекономрозвитку України не дотриманий Порядок погодження з головою місцевої державної адміністрацій призначення на посаду керівника підприємства, що належать до сфери управління міністерства.

Будь-яких доказів надіслання до Запорізької облдержадміністрації у п`ятиденний строк повторного погодження кандидатури позивача, а у подальшому внесення пропозиції щодо такого погодження на розгляд Кабінету Міністрів України за участю голови відповідної місцевої держадміністрації відповідачем не зазначено та матеріали справи не містять.

Поряд із цим колегія суддів Верховного Суду встановила, що під час вирішення даного спору суди першої та апеляційної інстанцій помилково застосували редакцію Порядку № 818, яка набрала чинності з 05 серпня 2016 року, тобто не була чинна на час виникнення спірних правовідносин.

Так, відповідно до пункту 6 зазначеного Порядку у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства разом з карткою погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства не пізніше 14 днів після її надходження надсилається керівникові центрального органу виконавчої влади.

Натомість, пунктом 6 Порядку № 818 у редакції, яку застосували суди, передбачено інший строк надіслання повідомлення - не пізніше 5 днів з дня надходження пропозиції щодо погодження призначення на посаду або звільнення з посади.

Отже, зазначені редакції Порядку № 818 установлюють різні строки розгляду головою місцевої держадміністрації пропозиції керівника центрального органу виконавчої влади щодо погодження призначення на посаду керівника підприємства.

За таких обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій по суті прийняли правильні рішення, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому наявні підстави для зміни судових рішень в їх мотивувальних частинах з викладених вище обставин.

За нормами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до статті 351 КАС України підставами для зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись статтями 341 345 349 351 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - задовольнити частково.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року - змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

3. В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду