Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2019 року

Київ

справа №808/2503/16

адміністративне провадження №К/9901/38083/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 (судді Щербак А.А., Баранник Н.П., Дурасова Ю.В.)

у справі № 808/2503/16

за позовом ОСОБА_1

до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 № 1681-1304.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2016 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано прийняте Запорізькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 1681-1304 від 29.06.2016 в частині визначення позивачу суми податкового зобов`язання за 2016 рік з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 16579 грн. 93 коп. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №1681-1304 від 29.06.2016 в частині визначення позивачу суми податкового зобов`язання за 2016 рік з орендної плати з фізичних осіб (18010900) у розмірі 16 579 грн. 93 коп. та в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 165 грн. В задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2016.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанцій не враховано, що істотні умови договору оренди земельної ділянки не змінювалися та не переглядалися. Розбіжності при розрахунку податковим органом грошового зобов`язання виникли в зв`язку з застосуванням різного розміру коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, який використовується при розрахунку орендної плати.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з тих мотивів, що при оплаті суми орендної плати за користування земельною ділянкою слід керуватися розміром орендної плати, встановленим у договорі оренди. Положення пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України конкретизують розмір орендної плати, який не може бути меншим за встановлений, однак, законодавець, знову ж вказує на обов`язковість встановлення розміру у договорі оренди. Таким чином, лише розмір орендної плати, встановлений у договорі оренди, є підставою для оплати суми оренди за користування земельною ділянкою і не що інше.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, виходив з того, станом на 01 січня 2016 року коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, розрахований відповідно до п. 289.2 Податкового кодексу України, становить 1, 433.

Пунктом 34.6 договору оренди землі між позивачем та Запорізькою міською радою від 22.09.2015 № 201505000100396 передбачено, що орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативно-грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Таким чином, податковим органом правомірно було донараховано суму податкового зобов`язання з орендної плати на 2016 рік із застосуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки на 2016 рік 1,433.

Відповідач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.09.2015, між ОСОБА_1 (Орендар) та Запорізькою міською радою (Орендодавець) укладено Договір оренди землі № 201505000100396, згідно з умовами якого, Орендодавець на підставі рішення п`ятдесятої сесії шостого скликання Запорізької міської ради № 74/350 від 10.09.2014 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торгівельного комплексу у складі крамниці та кафе з літнім майданчиком, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1 . Строк дії договору до 10.09.2033.

Пунктом 3 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0715 га., кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 6 Договору грошова оцінка земельної ділянки складає 1 276 360,80 грн. в цінах 2015 року.

Відповідно до пункту 12 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 38 290,82 грн. на рік, що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2015 року.

Відповідно до Витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель від 05.08.2015 №11452/05/05, виданого ОСОБА_1 , нормативна оцінка земельної ділянки складає 1276360,80 грн. на 2015 рік., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і) - 1,249.

У Витягу визначено категорія землі за функцією використання землі комерційного використання.

Зазначений Витяг є невід`ємною частиною договору оренди землі № 201505000100396 від 22.09.2015, орендна плата розрахована на підставі вказаної у Витягу грошової оцінки земельної ділянки та становить 38 290,82 грн.

29.09.2016 Запорізькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 1681-1304 від 29.06.2016, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за 2016 рік з орендної плати з фізичних осіб (18010900) у розмірі 54870,75 грн.

При розрахунку розміру орендної плати, вказаної в податковому повідомленні-рішенні, контролюючий орган застосував коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки на 01.01.2016 - 1,433, який зазначено у листі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 № 6-28-022-201/2-16 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель».

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктами 289.1 та 289.3 ст. 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01 січня 2016 року коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, становить 1, 433.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що пунктом 34.6 договору оренди землі між позивачем та Запорізькою міською радою від 22.09.2015 № 201505000100396 передбачено, що орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної пати відповідно до індексації нормативно-грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Відповідно до підпункту 288.5.5 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Враховуючи те, що на нормативну грошову оцінку земельної ділянки впливає коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Посилання позивача на правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 11 червня 2013 року справа, 21-443а12 є безпідставним, оскільки податкові повідомлення-рішення, що були предметом розгляду в цих справах, прийняті до 01 січня 2011 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 у справі № 808/2503/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко