Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.01.2020 року у справі №826/18304/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

м. Київ

справа №826/18304/15

провадження №К/9901/33800/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк» Білої Ірини Володимирівни

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2015 (суддя Гарник К.Ю.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 (головуючий суддя Собків Я.М., судді: Губська Л.В., Файдюк В.В.)

у справі № 826/18304/15

за позовом ОСОБА_1

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк» Коваленка Олександра Володимировича

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк» Коваленка Олександра Володимировича, в якому просив суд:

1.1. визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк» Коваленка Олександра Володимировича щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

1.2. зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк» Коваленка Олександра Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Легбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

1.3. зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Легбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2015, що залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

3. У поданій касаційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк» Біла Ірина Володимирівна, покликаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

4. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк» Білої Ірини Володимирівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2015 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 у справі № 826/18304/15.

5. Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2020 справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження з 27.02.2020.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено і матеріалами справи підтверджується, що між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Легбанк» був укладений договір банківського вкладу від 20.06.2014 № 0610-ДД-14-Ювілейний.

7. На підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № 3 від 20.02.2015 ОСОБА_2 відступила ОСОБА_1 право вимагати від Публічного акціонерного товариства «Легбанк» сплатити частину суми боргу в розмірі 7 500 доларів США (сім тисяч п`ятсот доларів США 00 центів), який виник через надання банку в тимчасове строкове користування грошових коштів (вкладу) відповідно до умов Договору банківського вкладу від 20.06.2014 № 0610-ДД-14-Ювілейний.

8. На підставі постанови Правління Національного банку України від 27.11.2014 № 744 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Легбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ухвалено рішення від 27.11.2014 № 133 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Легбанк», згідно з яким з 28.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Легбанк»; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Легбанк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленка Олександра Володимировича.

9. 26.02.2015 Правлінням Національного банку України ухвалена постанова № 135 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк».

10. 27.02.2015 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ухвалила рішення № 41 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Легбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого була розпочата процедура ліквідації Публічного акціонерного товариства «Легбанк» та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленка Олександра Володимировича строком на 1 рік з 27.02.2015 по 26.02.2016 включно.

11. Під час формування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Легбанк», які мають право на відшкодування коштів за їхніми вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 до такого реєстру внесений не був, тому він звернувся з відповідною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

12. 06.07.2015 листом № 21-036-22026/15 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відповідь на зазначену заяву повідомив ОСОБА_1 про те, що його не було внесено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк» до відповідного Переліку вкладників, який був переданий Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і на підставі якого він сформував Загальний реєстр.

13. Позивач, вважаючи, що він протиправно не був включений до Переліку вкладників та, відповідно, надалі до Загального реєстру, звернувся до суду з позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що суду не були надані будь-які докази щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між ОСОБА_2 і Публічним акціонерним товариством «Легбанк» та/або ОСОБА_2 й ОСОБА_1 , і немає підстав для надання оцінки зазначеним обставинам, а тому окружний адміністративний суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк» щодо неподання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Легбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

15. Суд взяв до уваги, що позивач набув право власності на частину вкладу та став стороною договору банківського вкладу № 0610-ДД-14 від 20.06.2014, на підставі чого зробив висновок про те, що позивач набув статусу вкладника у сенсі пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

16. Суд першої інстанції також зважив на те, що правомірність набуття позивачем права власності на частину вкладу не ставилася під сумнів під час розгляду справи, оскільки доказів оскарження договору відступлення права вимоги (цесії) № 3 від 20.02.2015 матеріали справи не містять.

17. Залишаючи апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк» Коваленка Олександра Володимировича без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, суд апеляційної інстанції зазначив, що у цій справі жодної зі встановлених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (зокрема й договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, відповідач не довів, а суди таких обставин також не встановили.

18. З цих мотивів суд дійшов висновку, що доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що окружний адміністративний суд у процесі розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушив норми процесуального права.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. Касаційна скарга обґрунтована тим, що договір банківського вкладу «Ювілейний» № 0610-ДД-14 на суму 40 252,35 доларів США (сорок тисяч двісті п`ятдесят два долари 35 центів) від 20.06.2014, укладений між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Легбанк», тоді як позивач набув тільки право вимоги за договором відступлення права вимоги (цесії) від 20.02.2015, який був підписаний між ним та ОСОБА_2 . А тому, як зазначає заявник, відмовивши позивачеві у включенні його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк» діяла на підставі приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки в розумінні вказаного Закону позивач не є вкладником.

20. Відзиву на касаційну скаргу позивач у встановлений судом строк не подав.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, беручи до уваги межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

22. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі за текстом - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі за текстом - Закон № 4452-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

23. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

24. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

25. Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

26. Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

27. Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

28. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

29. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

30. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

31. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI називається тимчасовою адміністрацією.

32. Згідно з частиною другою статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

33. Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

34. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

35. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

36. За правилами частини третьої цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

37. Аналіз наведених положень Закону № 4452-VI у їхньому логічному взаємозв`язку дає підстави для висновку про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб способом забезпечення фізичній особі, яка на момент ухвалення рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включно з нарахованими відсотками, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 000 гривень. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

38. Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин:

1) ухвалення Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних;

2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн;

3) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування;

4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників;

5) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

39. Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) встановлено, що підставою заміни кредитора у зобов`язанні є, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

40. Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

41. Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ухвалила рішення від 27.11.2014 № 133 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Легбанк», згідно з яким з 28.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Легбанк». Своєю чергою правочин щодо відступлення права вимоги за договором банківського вкладу від 20.06.2014 № 0610-ДД-14-Ювілейний був укладений між ОСОБА_2 та позивачем тільки 20.02.2015, тобто після дати запровадження тимчасової адміністрації в банку.

42. Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ОСОБА_1 , підписавши з ОСОБА_2 договір відступлення права вимоги (цесії) № 3 від 20.02.2015, став стороною договору банківського вкладу № 0610-ДД-14 від 20.06.2014 та набув статус вкладника у сенсі пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

43. Договір банківського вкладу від 20.06.2014 № 0610-ДД-14-Ювілейний був підписаний між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Легбанк», і жодних доказів того, що договір банківського вкладу (депозиту) укладався безпосередньо між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Легбанк» судам не було надано.

44. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

45. Відповідно до умов договору відступлення права вимоги (цесії) № 3 від 20.02.2015 ОСОБА_2 відступила ОСОБА_1 право вимагати від Публічного акціонерного товариства «Легбанк» сплатити частину суми боргу в розмірі 7 500 доларів США, який виник через надання банку в тимчасове строкове користування грошових коштів (вкладу) відповідно до умов Договору банківського вкладу «Ювілейний» № 0610-ДЦ-14 від 20.02.2014, тобто ОСОБА_1 , підписавши з ОСОБА_2 договір відступлення права вимоги (цесії) № 3 від 20.02.2015, став кредитором Публічного акціонерного товариства «Легбанк» і набув лише право вимоги на кошти в розмірі 7 500 доларів США.

46. З огляду на зазначене вище ОСОБА_1 не є вкладником банку, який отримав право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки жодна з обставин, з якими Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками, не була наявною, зокрема:

1) на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у ОСОБА_1 не було банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати;

2) у ОСОБА_1 не було на зазначеному банківському вкладі коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.

47. З цих підстав колегія суддів доходить висновку, про те що ОСОБА_1 не набув майнових прав вкладника Публічного акціонерного товариства «Легбанк» і, як наслідок, в нього не виникло права на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

48. Аналогічний правовий висновок щодо застосування приписів пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI викладений в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 в справі № 826/18332/15, від 16.04.2019 у справі № 826/18601/15 та від 02.04.2019 в справі № 826/18291/15, і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від такого висновку щодо застосування норм права в межах подібних спірних правовідносин.

49. Беручи до уваги наведене, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI та зробили помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

50. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

51. Частинами першою та третьою статті 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

52. Зважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи, утім неправильно застосували норми матеріального права, хибно витлумачивши положення пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені судові рішення належить скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

Керуючись положеннями статей 341, 343, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк» Білої Ірини Володимирівни задовольнити.

2. Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2015 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 у справі № 826/18304/15.

3. Ухвалити нове судове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк» Коваленка Олександра Володимировича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб