Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.07.2018 року у справі №810/637/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2019 року

Київ

справа №810/637/18

адміністративне провадження №К/9901/58083/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С. Г.,

суддів: Желєзного І. В., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 810/637/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України

третя особа: Управління поліції охорони в Київській області

про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року (головуючий суддя Терлецька О. О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Беспалова О. О., суддів: Губської О. А., Парінова А. Б. )

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Управління поліції охорони в Київській області, в якому просив: - визнати висновок МВС України про прийняття рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги від 10.11.2017 про відмову ОСОБА_1 в нарахуванні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності ІІ групи - неправомірним; - зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або частковою втратою працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності - 21.09.2016.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 його вимоги задоволені частково. Постановою суду було зобов'язано МВС України повторно розглянути питання щодо призначення одноразової грошової допомоги. На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду, МВС України повторно розглянуло заяву позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги та 10.11.2017 прийняло рішення про відмову в такій виплаті, що слугувало підставою для звернення до суду з позовом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 07 березня 2018 року позов задовольнив. Визнав висновок МВС України про прийняття рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги від 10.11.2017 про відмову ОСОБА_1 в нарахуванні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи - неправомірним. Зобов'язав Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або частковою втратою працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності - 21 вересня 2016 року.

4. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 31 травня 2018 року залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року.

5. Суди виходили з того, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для невиконання гарантій, взятих на себе державою, зокрема, визначених статтею 97 Закону України "Про Національну поліцію". Крім цього, за наявності рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017, що набрало законної сили, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або частковою втратою працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб є встановленим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6.31 липня 2018 року Міністерство внутрішніх справ України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

7. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскільки Управління поліції охорони в Київській області є правонаступником Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області, працівником якої був відповідач, вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги колишнім працівникам ДСО належить до компетенції поліції охорони. Також, за твердженням скаржника, позивач ніколи не перебував та не перебуває у трудових (службових) відносинах з МВС України, тому Управління поліції охорони в Київській області зобов'язано здійснювати виплату позивачу.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8.06.08.2018 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.

9. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
06.08.2018, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Гриців М. І., судді: Берназюк Я. О., Коваленко Н. В., справа передана судді-доповідачу.

10. Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

11. У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І., на підставі розпорядження в. о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 № 1024/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів:

Желєзного І. В., Тацій Л. В.

12. Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2019 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 30.10.2019.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні державної служби охорони МВС України в Київській області по 26 вересня 2014 року.

14. Під час проходження служби позивач захворів і його захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що слугувало причиною звільнення з ОВС.

15. Згідно свідоцтва про хворобу № 175/3в від 10 вересня 2014 року захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС, що підтверджується копією даного свідоцтва.

16.27 вересня 2016 року комісією МСЕК з 21 вересня 2016 року позивачу було встановлено другу групу інвалідності з причиною інвалідності - захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується копією довідки.

17. Відповідно до ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема встановлення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок захворювання, яке пов'язане з проходженням служби.

18. Розділом 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

19. Так, статтею 23 Закону України "Про міліцію" передбачено, що по причині інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, виплачується одноразова грошова допомога в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

20.28.09.2016 позивач звернувся з відповідною заявою про нарахування вказаної одноразової допомоги до Управління поліції охорони в Київській області, однак йому було повідомлено про те, що заяву направлено на розгляд до Департаменту поліції охорони.

21. У грудні 2016 року позивач отримав відмову про виплату грошової допомоги з Департаменту поліції охорони з повідомленням про те, що цю допомогу виплачує відповідач. Причиною відмови вказано те, що у відповідача відсутні кошти для такої виплати.

22. Вважаючи дії відповідача неправомірними, ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав до Обухівського районного суду Київської області з позовом до відповідача та третьої особи про зобов'язання нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.

23. Постановою Обухівського районного суду Київської області від 03 березня 2017 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

24. Згідно постанови Київського адміністративного апеляційного суду від 24 травня 2017 року позовні вимоги задоволені частково. Постановою суду було зобов'язано МВС України повторно розглянути питання щодо призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або частковою втратою працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

25. На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду, МВС України повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги та 10 листопада 2017 року прийняло рішення про відмову йому у такій виплаті.

26. Підставою для вказаного висновку слугувало те, що виплата одноразової грошової допомоги в разі встановлення працівнику міліції інвалідності була передбачена статтею 23 Закону України "Про міліцію".

27. При цьому, статтею 24 Закону визначалося, що пільги, компенсації та гарантії, установлені Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", надаються за рахунок і в межах коштів, передбачених на утримання бюджетних установ (підприємств, організацій) у кошторисах або фінансових планах.

28. Фінансування ДДСО з державного бюджету не передбачалося та не здійснювалося.

29. Пунктом 27 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ установлено, що Державна служба охорони здійснює в установленому законодавством порядку виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або настання інвалідності працівника міліції охорони за рахунок коштів, що надходять від виконання договорів.

30. Таким чином, підстав для здійснення будь-яких виплат працівникам міліції охорони за рахунок коштів державного бюджету немає.

31. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. До набрання чинності Законом України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі-Закон №580-VIII), тобто до 07.11.2015, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію" (далі - ~law11~) та Порядком №850.

34. За приписами ~law12~, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

35. В свою чергу, згідно з пунктом 3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності ІІ групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

36. Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

37. Порядком №850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку №850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку №850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку №850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

38. Водночас, пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law13~ ~law14~ визнано таким, що втратив чинність.

39. В той же час, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law15~, право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

40. Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених ~law17~ відповідно до Порядку №850, який діяв до набрання чинності ~law18~, виходячи з положень якого, обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

41. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13.02.2018 у справі №808/1866/16, від 18.10.2018 у справі №369/13187/17 та від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а.

42. В свою чергу, вичерпний перелік випадків, за яких позивачу може бути відмовлено у призначенні і виплаті спірної грошової допомоги, наведено у пункті 14 Порядку №850, за змістом якого призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

43. Як убачається з матеріалів справи, досліджених судами під час розгляду справи, Міністерство, як на підставу для неможливості призначення спірної грошової допомоги і проведення її виплати, посилалось на відсутність видатків на забезпечення діяльності Державної служби охорони у Державному бюджеті України для Міністерства внутрішніх справ, а також на те, що покриття витрат на виплату одноразової допомоги колишнім працівникам Державної служби охорони має здійснюватися поліцією охорони за рахунок власних джерел надходжень.

44. Втім, вказані відповідачем підстави для неможливості виплати позивачу спірної грошової допомоги не передбачені пунктом 14 Порядку №850, який, як зазначено вище, встановлює вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні такої допомоги.

45. Суд зазначає, що органом, уповноваженим на прийняття рішення стосовно призначення позивачу спірної грошової допомоги є саме Міністерство, до компетенції якого і входить розгляд документів, поданих ОСОБА_1, у зв'язку з чим, суд не може перебирати на себе вирішення такого питання, досліджувати відповідні документи, надавати їм оцінку, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення вказаної вище допомоги.

46. Завданням же адміністративного судочинства є перевірка правомірності рішень суб'єкта владних повноважень, щодо його відповідності критеріям, які пред'являються та закріплені у частині 2 статті 2 КАС України.

47. Однак, відповідач, у даному випадку, дослідивши за встановленою Порядком №850 процедурою подані ОСОБА_1 документи прийняв рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги працівнику міліції охорони ОСОБА_1 з підстав, які не передбачені пунктом 14 Порядку №850.

48. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання неправомірним висновку МВС України про прийняття рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги від 10.11.2017 про відмову позивачу в нарахуванні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи.

49. Водночас, висновки судів в частині призначення та виплати позивачу вказаної грошової допомоги колегія суддів вважає передчасними та вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, яке мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку № 850, із врахуванням висновків даного рішення, а відтак, рішення судів попередніх інстанцій у цій частині підлягають відповідній зміні.

50. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

51. Згідно частини 4 статті 351 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

52. Враховуючи, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку по суті спору, проте передчасно зобов'язали відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням інвалідності ІІ групи, суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення судів попередніх інстанцій в цій частині та викласти третій абзац резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року в іншій редакції.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року в наступній редакції:

"Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути питання щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або частковою втратою працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності - 21 вересня 2016 року, із прийняттям відповідного рішення з урахуванням висновків суду".

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

С. Г. Стеценко

І. В. Желєзний

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду