Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.09.2020 року у справі №160/8471/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 160/8471/18

адміністративне провадження № К/9901/23698/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів - Мороз Л. Л., Рибачука А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 (колегія суддів:

Баранник Н. П., Малиш Н. І., Щербак А. А.) у справі №160/8471/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 позов ОСОБА_1 задоволено повністю:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті заборгованості ОСОБА_1 за пенсійними виплатами, яка виникла за період з 01.05.2018 по
31.07.2018;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області виплатити заборгованість ОСОБА_1 за пенсійними виплатами, яка виникла за період з 01.05.2018 по 31.07.2018.

19.06.2020 до суду першої інстанції надійшло клопотання ОСОБА_1 про застосування судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/8471/18 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати протягом одного місяця з дати прийняття ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2018.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року у справі № 160/8471/18.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана на рішення, яке не може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що ст. статті 294 КАС передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 294 КАС . Відтак вважає, що судом невірно розтлумачено вказану норму, а тому апеляційному оскарженню підлягають як ухвали про задоволення клопотань про встановлення судового контролю, так і про відмову в їх задоволенні.

Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2020 відкрито касаційне провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 КАС учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ч. 2 ст. 293 КАС . Оскарження ухвал суду, які не передбачені ч. 2 ст. 293 КАС , окремо від рішення суду не допускається.

Пунктом 25 частини 1 статті 294 КАС передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до Пунктом 25 частини 1 статті 294 КАС .

Як видно із вказаної норми, в ній не вказано такий конкретний вид ухвали, як ухвала про відмову у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Проте, у цій нормі зазначено, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали з інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до Пунктом 25 частини 1 статті 294 КАС .

У свою чергу зі змісту Пунктом 25 частини 1 статті 294 КАС вбачається, що вона стосується саме судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах і в її частині першій вказано, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відтак, ст. 382 КАС України надає суду два варіанти вирішення клопотання про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення: задовольнити або відмовити.

Таким чином, аналіз положень статей 294,382 свідчить про те, що до ухвал з інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до ст. 382 КАС України відноситься, зокрема, й ухвала про відмову у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, а тому вона може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від судового рішення.

Трактування вказаних положень в інший, протилежний спосіб призвело б до ситуації, коли ухвала про відмову у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення не могла б взагалі бути оскаржена, оскільки особа, яка з нею не погоджується, - позивач, не має підстав для оскарження рішення по суті справи, так як воно, у цій ситуації, винесене на його користь. Крім того, як вбачається з заяви позивача та касаційної скарги, судове рішення стосується прав позивача як однієї із соціально незахищених верств населення на пенсію, яка протиправно не виплачується з вини органу пенсійного фонду.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених Кодексом адміністративного судочинства України, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Відмова у відкритті апеляційного провадження в цьому випадку суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1,2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що апеляційним судом відмовлено у відкритті апеляційного провадження безпідставно, з порушенням норм процесуального права, а тому оскаржувана ухвала підлягають скасуванню з направленням справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 скасувати.

Справу №160/8471/18 направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук