ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Київ

26 вересня 2024 року

справа № 160/1315/24

адміністративне провадження № К/990/34016/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І. Я.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року (суддя - Кучугурна Н. В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2024 року (судді: Коршун А. О., Чепурнов Д. В., Сафронова С. В.),

у справі №160/1315/24

за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу та пені у загальному розмірі 13 918,93 грн,

УСТАНОВИВ:

15 січня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, позивач у справі) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач у справі) про стягнення суми податкового боргу, що виник у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 24 липня 2017 року № 00061911303 на суму 9281,08 грн, від 29 листопада 2018 року №0009391317 на суму 4681,98 грн, та пені в розмірі 955,87 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року позов залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів для усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову шляхом надання суду доказів звернення до суду в межах строків звернення, встановлених Податковим кодексом України, або подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали суду від 22 січня 2024 року позивач за допомогою засобів системи «Електронний суд» 26 січня 2024 року подав до суду першої інстанції письмове клопотання, яке обґрунтував положеннями законодавства щодо зупинення перебігу строків давності, пов`язаними з дією карантину та введенням воєнного стану, просив відкрити провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі №160/1315/24, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2024 року, Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області відмовлено у поновленні строку звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями № 00061911303 від 24 липня 2017 року та № 0009391317 від 29 листопада 2018 року та позовну заяву в цій частині позовних вимог повернуто позивачу на підставі частини другої статті 123, пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

02 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі №160/1315/24, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2024 року, справу витребувано з судів попередніх інстанцій.

10 вересня 2024 року надійшла електронна справа №160/1315/24 в системі документообігу суду ДСС, а 26 вересня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла справа в паперовому вигляді.

Позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваних рішень допущено неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, не взято до уваги пояснення контролюючого органу, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду, у зв`язку з чим контролюючий орган просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2024 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року по справі №160/1315/24 та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Частинами першою, третьою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За змістом частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 102.1. статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 102.4. цієї статті у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Як установили суди попередніх інстанцій податковий борг, який є предметом стягнення в цій справі виник у відповідача на підставі податкових повідомлень-рішень № 00061911303 від 24 липня 2017 року на суму 9281,08 грн (отримано відповідачем 01 серпня 2017 року), №0009391317 від 29 листопада 2018 року на суму 4681,98 грн (отримано відповідачем 13 грудня 2018 року), розмір пені становить 955,87 грн.

У контролюючого органу відсутня інформації щодо оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З огляду на положення зазначеної норми, враховуючи дату отримання відповідачем податкових повідомлень-рішень, відсутність їх оскарження в адміністративному та судовому порядку, податковий борг за податковим повідомленням-рішення від 24 липня 2017 року № 00061911303 на суму 9281,08 грн виник у серпні 2017 року, податковий борг за податковим повідомленням-рішення №0009391317 від 29 листопада 2018 року на суму 4681,98 грн виник у грудні 2018 року.

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (набрав чинності 18 березня 2020 року) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено, зокрема, пунктом 52-2, яким, серед іншого, встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

В подальшому процитована норма пункту 52-2 Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України змінена Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX, а саме

слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами «по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 3 березня 2022 року №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, зокрема підпунктом 69.9 установлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

12 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-IX, набрав чинності 27 травня 2022 року), який зупинив дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період дії воєнного, надзвичайного стану, а також доповнив статтю 102 пунктом 102.9 такого змісту: « 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» (набрав чинності 25 листопада 2022 року) пункт 69.9 доповнено абзацом п`ятим, за змістом якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема, строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу.

В подальшому Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01 серпня 2023 року) пункт 102.9 статті 102 виключено, а пункт 69 підрозділу 10 доповнено підпунктом 69.40. такого змісту:

«Тимчасово з 1 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року:

1) щодо платників податків - суб`єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

2) щодо платників податків - суб`єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є території, на яких ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

3) щодо платників податків - суб`єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

4) щодо платників податків - фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або завершені бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій та дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Установити, що для платників податків, стосовно яких контролюючим органом не застосовуються заходи стягнення згідно з цим підпунктом, зупиняється перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу».

Отже, враховуючи наведене правове регулювання, перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (в тому числі й щодо строків здійснення заходів з погашення податкового боргу) зупинявся:

- з 18 березня 2020 року по 17 березня 2022 року - відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України для всіх платників податків;

- з 07 березня 2022 року по 24 листопада 2022 року - відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України для всіх платників податків;

- з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - відповідно до пункту 102.9 статті 102 Кодексу, при цьому в період з 17 березня 2022 року по 27 травня 2022 року норма діяла без виключень, а з 27 травня 2022 року по 01 серпня 2023 року - з виключеннями щодо випадків, передбачених ПК України.

У період з 24 листопада 2022 року по 01 серпня 2023 року з огляду на положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України перебіг строку здійснення заходів з погашення податкового боргу зупинявся для платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59 - 60, 87 - 101 Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 Кодексу.

А починаючи з 01 серпня 2023 року зупиняється перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 ПК України для груп платників з податковим боргом, який виник до 24 лютого 2022 року, зокрема щодо платників податків - фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або завершені бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини у цій справі щодо моменту виникнення податкового боргу відповідача та наведене вище правове регулювання, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу (1095 днів), який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2017 року на суму 9281,08 грн № 00061911303.

При цьому, суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку щодо пропуску податковим органом строку звернення до суду з позовом в частині стягнення податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2018 року №0009391317 на суму 4681,98 грн, не врахувавши того, що в період з 18 березня 2020 року по 24 листопада 2022 року перебіг строку, визначений статтею 102 ПК України, зупинявся для всіх платників податків, без будь-яких застережень та не має рахуватися при обчисленні строку позовної давності.

З огляду на зазначене колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали в частині, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню в частині відмови в поновленні строку звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2018 року № 0009391317, та повернення позивачу позовної заяви в цій частині позовних вимог.

Керуючись статтями 341 345 353 355 356 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2024 року в частині відмови Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області в поновленні строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2018 року № 0009391317 на суму 4681,98 грн, та повернення позивачу позовної заяви в цій частині позовних вимог, справу №160/1315/24 в цій частині направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

В іншій частині ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. Ф. Ханова

Л. І. Бившева

І. Я. Олендер